Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 01.11.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 01.11.2013
ПОС╤БНИК ДЛЯ Л╤ТЕРАТОР╤В

Нещодавно з ки╖вського видавництва «Академвидав» в╕дправився у св╕т перший том навчального пос╕бника «╤стор╕я укра╖нсько╖ л╕тератури». В ньому широко ╕ р╕зноб╕чно представлено л╕тературно-мистецьке життя в Укра╖н╕ наприк╕нц╕ Х╤Х – перш╕й половин╕ ХХ стол╕ть. Пров╕дн╕ л╕тературознавц╕ кра╖ни у сво╖х монограф╕ях детально розпов╕ли не т╕льки про л╕тературн╕ процеси т╕╓╖ пори, а й про особливост╕ творчост╕ найв╕дом╕ших укра╖нських поет╕в, проза╖к╕в, драматург╕в, розпов╕ли про ╖хн╕ дол╕.
Анал╕з л╕тературно╖ прац╕ наших попередник╕в ма╓ велике значення не т╕льки для л╕тературознавц╕в чи студент╕в ф╕лолог╕чних факультет╕в, а й для сучасних письменник╕в. На думку досл╕дник╕в, саме в той пер╕од укра╖нська л╕тература дотягнулася до р╕вня ╓вропейсько╖ та св╕тово╖. ╤ саме це, схоже, злякало тотал╕тарний комун╕стичний режим. ╤, як птах╕в на злет╕, укра╖нських письменник╕в почали методично розстр╕лювати, мордувати в концтаборах та на соц╕ал╕стичних новобудовах. Фактично була оголошена в╕йна укра╖нським митцям. За стал╕нського режиму знищено понад 500 укра╖нських письменник╕в – кв╕т нац╕╖. Формулювання шаблонне – антирадянська д╕яльн╕сть, укра╖нський буржуазний нац╕онал╕зм. ╤ б╕льшовицьк╕ ╕деологи досягли бажано╖ мети. Разом з╕ знищенням творчо╖ ╕нтел╕генц╕╖ були викор╕нен╕ й творч╕ шукання, припинено розвиток художн╕х стил╕в, л╕тературний процес завмер. Зам╕сть р╕зноман╕тних творчих сп╕лок та угруповань в 1934 роц╕ створена Сп╕лка письменник╕в Радянсько╖ Укра╖ни.
В╕дтод╕ творч╕сть суворо регламентувалась, письменник╕в нац╕лювали на осп╕вування «геро╖ки» прац╕ роб╕тник╕в та селян, дом╕нував «класовий» п╕дх╕д. Вони сво╖ми творами мали викликати у читач╕в ненависть до всього, що не сприймав комун╕стичний режим. Це й називалося методом соц╕ал╕стичного реал╕зму. На словах в╕н передбачав буц╕мто правдиве в╕дображення д╕йсност╕ в революц╕йному розвитку, а насправд╕ був зор╕╓нтований на м╕фолог╕зац╕ю тогочасного життя та так звано╖ велико╖ жовтнево╖ соц╕ал╕стично╖ революц╕╖, яка була не чим ╕ншим, як б╕льшовицьким переворотом та окупац╕╓ю. Н╕ кроку вл╕во, н╕ кроку вправо – ╕накше, як мовиться, розстр╕л. У кривав╕ 30-т╕ роки розгромна стаття ставала приводом для арешту. Д╕йшло до того, що ╕деолог╕чно витримана заримована фраза оголошувалася варт╕сн╕шою за класичний тв╕р. Як стверджують автори пос╕бника, художн╓ осмислення явищ д╕йсност╕ було зам╕нено парт╕йно-догматичним спрощенням...
Вс╕ режими на наш╕й земл╕ прагнули п╕д будь-яким приводом зупинити в Укра╖н╕ л╕тературний процес, що був запорукою нац╕онального розвитку. Рос╕йський царизм видавав укази про заборону вживання укра╖нсько╖ мови – Валу╓вський циркуляр 1863 року, Емський акт 1876 року, комун╕сти чинили ще п╕дступн╕ше – часом без суду й сл╕дства розправлялися з когортою так званого «розстр╕ляного в╕дродження», а пот╕м ╕ з «ш╕стдесятниками». Нин╕, в незалежн╕й Укра╖н╕, Верховна Рада у неконституц╕йний спос╕б ухвалила закон «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики», який аж н╕як не на користь укра╖нськ╕й л╕тератур╕ та культур╕. У Харков╕ м╕сцевим органам влади завадила пам’ятна дошка видатному укра╖нському вченому, мовознавцю з╕ св╕товим ╕м’ям Юр╕ю Шевельову. В укра╖нському парламент╕ тих, хто в╕дстою╓ укра╖нську мову, називають фашистами. А все це ланки одного ланцюга – завадити нац╕ональному в╕дродженню в Укра╖н╕. ╤нших пояснень нема╓.
Словом, перший том «╤стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури» ╕ потр╕бний, ╕ повчальний, ╕ змушу╓ замислитися. Варто зазначити, що в його п╕дготовц╕ брали участь ╕ кримськ╕ л╕тературознавц╕. Зокрема, кандидат ф╕лолог╕чних наук, голова об’╓днання укра╖номовних письменник╕в Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ НСПУ Михайло Вишняк представив глибоке досл╕дження творчост╕ Василя Елланського (псевдон╕ми – Блакитний, Еллан-Блакитний). Свого часу його спадщина, як пише автор, була п╕ддана багатор╕чному острак╕зму радянсько╖ влади, замовчувалася. В житт╕ ╕ д╕яльност╕ письменника, як у дзеркал╕, в╕дбилися ус╕ суперечност╕ т╕╓╖ доби. Родом ╕з села на Черн╕г╕вщин╕, з с╕м’╖ священика, Василь Елланський, починаючи з 1917 року, став одним ╕з активних соц╕ал╕ст╕в-революц╕онер╕в, п╕зн╕ше щиро под╕ляв комун╕стичн╕ ╕деали, був членом ВУЦВК та ЦВК СРСР, ЦК КП(б)У, головою Держвидаву, редактором низки газет та журнал╕в, зокрема, «Всесв╕т», «Червоний перець», «Л╕тература, наука, мистецтво», кер╕вником Сп╕лки пролетарських письменник╕в «Гарт». ╤ що ц╕каво – критикував кер╕вництво КП(б)У за зневагу до нац╕ональних ╕нтерес╕в Укра╖нсько╖ держави, за глухоту до питань укра╖нсько╖ мови, виступав проти русиф╕кац╕╖. ╤ пров╕дник╕в пол╕тики зрос╕йщення, як зазнача╓ автор монограф╕╖, величав комун╕стами з «общеруським душком», «хворобливими русотяпами». Схоже, якби в╕н не помер в╕д застуди в 1925 роц╕, то в 30-х роках його могла б сп╕ткати така ж доля, як ╕ б╕льш╕сть репресованих укра╖нських письменник╕в.
Як пише Михайло Вишняк, «усе краще з╕ спадщини В. Еллана-Блакитного ╕ нин╕ не втрача╓ сво╓╖ естетично╖ ц╕нност╕. Досконал╕сть ╕ виразн╕сть художньо╖ форми, новаторський характер л╕рики поета вражають».
Тож ╓ чому вчитися ╕ що насл╕дувати з╕ спадщини попередник╕в. А знаючи ╕стор╕ю л╕тератури, легко ор╕╓нтуватися ╕ в нин╕шн╕х перипет╕ях художнього в╕дображення д╕йсност╕. Для вдосконалення власно╖ майстерност╕ це так важливо. З нетерп╕нням чекатимемо й на ╕нш╕ томи ц╕╓╖ ориг╕нально╖ л╕тературознавчо╖ антолог╕╖.

В╕ктор СТУС, член КРО НСПУ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 01.11.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12487

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков