Версiя для друку Обговорити в форумi

У квітні 2012 року я приїжджав у Полтаву і райцентр Лубни, на свою малу батьківщину, якраз перед 101-ою річницею від дня народження моєї мами — Віри Сергіївни Роїк. У мене було два завдання: перше — презентація книги сонетів Сергія Сурмача «Я — Віра...» і збірника доповідей науково-практичної конференції, яка відбулася в Сімферополі 26 квітня 2006 року, на тему: «Творчість В. С. Роїк у контексті розвитку декоративно-прикладного мистецтва України»; і друге — відкриття виставки «Український рушничок» Віри Роїк, доповненої виробами її учениць Є. Жукової, А. Воронової та Ю. Абрамової, в Полтавському художньому музеї — галереї мистецтв ім. М. Ярошенка.
Виставку в музеї урочисто відкрили перед маминим днем народження, про що свого часу друкувалося в газеті «Кримська світлиця». Тоді ж відбулася і презентація книг, присвячених Вірі Роїк, спочатку в Полтаві, а потім — у Миргороді та Лубнах. На презентації в Лубнах зупинюся детальніше. За розпорядженням міського голови А. Грицаєнка її було заплановано провести в Центральній міській бібліотеці. І так вийшло, що презентація наших книг відбувалася відразу після презентації історичного роману-хроніки лубенської письменниці Ольги Хало, автора багатьох романів, віршів і поем. Присутні з великим зацікавленням сприйняли наші нові видання. Після закінчення зустрічі з читачами Ольга Іванівна передала через мене свою нову книгу в Музей історії міста Сімферополь на пам’ять про лубенку Віру Роїк.
Роман побудований на історичних фактах. В його основу покладено події від поразки козацького ватажка Северина Наливайка під Лубнами в 1596 році до сходження в 1669 році на трон Речі Посполитої останнього представника королівської гілки князів Вишневецьких — Міхала-Корибута. На тлі тогочасних міжнародних відносин різних держав у романі показано становлення козацтва як вирішальної військової сили в утвердженні самостійності України, правдиво змальовано славних ватажків і гетьманів лицарства, відтворено запровадження церковної унії 1596 року та боротьбу з нею.
Через глибокі дослідження малознаних історичних фактів зображено складний шлях роду Вишневецьких до здобуття королівської корони. Мене найбільше зацікавила сюжетна лінія, пов’язана з Лубнами, зокрема, про рід Вишневецьких, про Єремію Могилу і особливо про Раїну Могилянку. В книзі «Мелодії на полотні» мама дещо розповіла про Раїну. І я шкодую, що за її життя нічого в неї не запитав про цю історичну особистість. З інтересом прочитав про московських і польських правителів, українських гетьманів і церковних діячів України.
Лубни — ровесник хрещення Київської Русі, і у вересні нинішнього року урочисто відзначалося 1025-річчя з часу його заснування, а також 70-та річниця визволення від німецько-фашистської окупації. У рамках цих урочистостей 19 вересня в Лубнах на будинку по вулиці Пушкінській, де ми жили до грудня 1944 року, було встановлено меморіальну дошку, присвячену моїй мамі, Герою України Вірі Роїк. Її автор — скульптор з Волині Ірина Дацюк. Я був присутній на її відкритті разом із своїм двоюрідним братом Сергієм Сосюрком, який живе нині в м. Електросталі Московської області.
І вихід книги Ольги Хало «Корона Вишневецьких», і відкриття меморіальної дошки Вірі Роїк належать до тих подій, які яскраво показують, як у Лубнах бережуть все, що пов’язано з його історичним минулим, сприяють його правдивому відтворенню і вписують в нього нові сторінки, виховуючи в сучасних поколінь почуття справжнього патріотизму та людської гідності.

Вадим РОЇК

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #44 за 01.11.2013 > Тема "Душі криниця"