Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть


Рустем Скиб╕н, кримськотатарський художник: У ЦЕЙ ДЕНЬ Я ДУМАЮ ПРО НЕВИННО ПОСТРАЖДАЛИХ, ПРО ТЕ, ЯК СКЛАДНО В╤ДНОВИТИ ВТРАЧЕНЕ
- Я думаю про невинних людей, як╕ несправедливо постраждали. Думаю про те, що ми втратили, ╕ як...


ОСОБИСТ╤СТЬ
Якось подумалось, що не завадило б нав╕датися в Бахчисарай. П╕ймала себе на тому, що до сих п╕р...


КРИМСЬКИМ Д╤ТЯМ - В╤Д СВЯТОГО МИКОЛАЯ
А як╕ красив╕ ц╕ д╕тки! Б╕льш╕сть — сироти при живих батьках. Називають сво╖х виховательок...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2013 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 08.11.2013
НАЦ╤ОНАЛЬН╤СТЬ — КРИМЧАНИН?

Ось таке пострадянське диво у нас народилося, зам╕шане на страху кримських можновладц╕в перетворитися з м╕н╕стр╕в на прац╕вник╕в облдержадм╕н╕страц╕╖, а депутат╕в Верховно╖ Ради автоном╕╖ — на депутат╕в обласного масштабу. Це зараз, а п╕ком «автоном╕зац╕╖» були яскрав╕ сепаратистськ╕ настро╖, що мали м╕сце, коли обрали власного президента, а в╕н орган╕зував нам московський уряд, який мешкав в Алушт╕, аби при╓мне зб╕галося з дуже при╓мним. Тод╕ Президент Укра╖ни Леон╕д Кравчук змушений був нав╕ть звертатися до Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й, бо при╓днання «держави» Крим до Рос╕╖ вже оформлялося юридично.
А оск╕льки тако╖ територ╕ально╖, а не нац╕онально╖ автоном╕╖ ймов╕рно нема╓ у ц╕лому св╕т╕, то все це треба було про всяк випадок якось об╜рунтувати. Ось ╕ з’явилася нова сп╕льнота — кримчани, з’явилася на вимогу часу ╕ обставин. Головн╕ ╖╖ прикмети — це рос╕йськомовн╕сть, любов до Рос╕╖ ╕ нелюбов до «хохл╕в», ╕ при цьому в╕дсутн╕сть яко╖сь сво╓╖ нац╕онально-культурно╖ бази, бо, зрештою, н╕чого, окр╕м перших двох пункт╕в, цих людей не об’╓днувало.
Та минув час, ╕ все згладилося або майже згладилося. Сьогодн╕ народн╕ депутати в╕д Криму вже мусять пояснювати, чому не вживають мову сво╓╖ держави у вищому ╖╖ законодавчому орган╕. ╤ посилаються не на те, що вона виклика╓ у них в╕дразу (як могли б пояснити це рок╕в двадцять тому), а на те, що роблять це ╕з принципу, бо п╕д час пленарно╖ роботи н╕бито звертаються до сво╖х виборц╕в, хоча ╖хн╕ виступи н╕де не транслюються, якщо не супроводжуються при цьому б╕йкою чи якимись ╕ншими брутальними явищами.
Але ╕ це минеться, а зрештою, ╕ не ма╓ особливого значення. Не знаю, чи пом╕тили укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти, але прих╕д до влади Парт╕╖ рег╕он╕в у мовному питанн╕ позначився не т╕льки законом Колесн╕ченка — К╕валова, але й певним позитивом: бо х╕ба ж можна в╕дверто ╕гнорувати мову, якою послугову╓ться Президент ╕ яку в муках намага╓ться демонструвати Прем’╓р-м╕н╕стр? Отож бо!
Та «круглий ст╕л», орган╕зований Всеукра╖нським ╕нформац╕йно-культурним центром на чол╕ з Миколою Кузьм╕ним, був присвячений дещо ╕ншому питанню, хоча саме там нагадали мен╕ про новоутворену «нац╕ональну ╕дентичн╕сть», що насправд╕ ╓ суто пол╕тичною, под╕бно до «радянсько╖ людини», на виховання яко╖ було нац╕лене сусп╕льство, аби та ╕ гадки не мала про претенз╕╖ на свою етн╕чну територ╕ю. Вт╕м, ╕мпер╕я розпалась, й народи взялися надолужувати втрачене, ╕, як з’ясувалося на «круглому стол╕» (сама я чомусь про це н╕коли не замислювалась), рос╕яни, зокрема кримськ╕, стали почуватися дещо обд╕леними, бо не знаходили сво╓╖ приналежност╕ до жодно╖ ╕дентичност╕. А це, як зазначила учасниця «круглого столу» Ольга Духнич, викликало роздратування щодо народ╕в, котр╕ мають сво╓ яскраво виражене нац╕ональне обличчя. А Маргарита Арадж╕он╕ п╕дкр╕пила цю тезу прикладом. Вона розпов╕ла про севастопольську д╕вчинку, яка з╕зналася, що ╖╖ дратують кримськ╕ татари в каракулевих шапках. ╤ т╕льки тод╕, коли вона усв╕домила себе часточкою одного ╕з багатьох, рос╕йського народу, д╕вчинка примирилася з тим, що не вс╕ навкруги так╕, як вона.
То як бути под╕бним людям, що випали з╕ сво╓╖ нац╕онально╖ сп╕льноти або ж завжди перебували поза нею, обмежуючись пол╕тичним «титулом» «старшого брата»? Тут виникла справжня дискус╕я. Хтось вважав, що кожен може обирати свою ╕дентичн╕сть «в╕д л╕хтаря», а комусь здавалося, що тут важливо врахувати, ким вважа╓ тебе оточення. Була й категорична позиц╕я: не стане собака к╕шкою. Та що робити, якщо людина почува╓ться «н╕ким», як рос╕янина долучити до глибинно╖ рос╕йсько╖ культури, пробудити в ньому те, що запрограмовано генами?
Ц╕ питання неабияк хвилювали Ольгу Духнич, ╖й бракувало рос╕йських ресторан╕в та культурних центр╕в. На диво, й ╕нш╕ учасники «круглого столу» забули, який чудовий рос╕йський культурний центр ма╓мо в С╕мферопол╕, що розташову╓ться в простор╕й, одн╕й ╕з найгарн╕ших споруд м╕ста, натом╕сть як укра╖нський знайшов соб╕ прихисток в зат╕сному нап╕вп╕двальному вологому прим╕щенн╕, а за нац╕ональним складом прац╕вник╕в та програмою ╓ в р╕вн╕й м╕р╕ як укра╖нським, так ╕ кримськотатарським. До реч╕, там я не чула жодного образливого слова на адресу рос╕йського народу, у той час, як рос╕яни, схоже, завжди налаштован╕ на полем╕ку.
Т╕шило, що за «круглим столом» не було непри╓мних випад╕в н╕ у чий б╕к. Присутн╕ лише посп╕вчували рос╕янам з приводу того, що в Криму б╕льше в╕дчува╓ться укра╖нська культурна присутн╕сть, н╕ж ╖хня. Йшлося, зокрема, про укра╖нську кухню, вт╕м, рос╕янам порадили зам╕сть того, щоб гн╕ватися, якщо в╕дкрива╓ться чийсь нац╕ональний ресторан, в╕дкривати св╕й, а не чергову точку загального харчування, розраховану на позанац╕онального кримчанина, коли люди д╕йсно не задоволен╕ тим, що сьогодн╕ рос╕йська ╕дентичн╕сть асоц╕ю╓ться переважно лише з православ’ям.
В╕дкриваючи роботу «круглого столу» (до реч╕, його тема: «Шляхи нац╕онально╖ ╕дентичност╕: пол╕тика чи культура»), генеральний директор В╤КЦу Микола Кузьм╕н зауважив:
— Пор╕внюючи себе з оточенням, людина припису╓ соб╕ хорош╕ риси, а ╕ншим — так╕ соб╕. Це один ╕з прим╕тивних шлях╕в реал╕зац╕╖ сво╓╖ ╕дентичност╕. Але ╓ й ╕нший шлях, який потребу╓ значних зусиль. Це в╕дродження нац╕онально╖ культури, традиц╕й, використання нац╕онального одягу. Такий шлях — продуктивний, на в╕дм╕ну в╕д прагнення протиставити себе ╕ншим, що, до реч╕, нер╕дко ста╓ в нагод╕ пол╕тикам.
Т╕, кому зда╓ться, що ╕дентичн╕сть можна обирати соб╕, як рукавички, ╕ нав╕ть мати ╖х к╕лька пар, вважають, що на виб╕р сутт╓во вплива╓ ресурс, який може забезпечити певна нац╕ональна група. ╤ такий п╕дх╕д (щодо ресурсу) не варто в╕дкидати. Ми ж бо пам’ята╓мо, як д╕ти з укра╖нських с╕мей ледь не поголовно записувалися рос╕янами, бо належати до компан╕╖ «старших» було престижно. Багато з них принципово «не розум╕ло» р╕дно╖ мови ╕ зневажало тих, хто нею послуговувався (╖х сьогодн╕ називають манкуртами).
Сутт╓во, що у той час, як присутн╕ми велись пошуки рос╕йсько╖ продуктивно╖ ╕дентичност╕, що могла б об’╓днати народ на основ╕ сво╖х нац╕онально-культурних ц╕нностей, головний редактор кримськотатарсько╖ газети «Голос Крыма» Ельдар Се╕тбек╕ров був заклопотаний протилежним. Представляючи народ, що ма╓ виразне нац╕ональне обличчя, в╕н рад╕в ╕нтеграц╕йним процесам ╕ був налаштований на подальше ╖хн╓ зм╕цнення. Редактора т╕шило, що його доньки мають подруг рос╕янок, як╕ ╕нод╕ вже вживають кримськотатарськ╕ слова, рад╕в, що рос╕йськ╕ д╕вчата не г╕рше за татарок виконують ╖хн╕ танц╕, ╕ обурювався через випуск дуже дорогих п╕дручник╕в з точних наук кримськотатарською мовою, за якими н╕кому ╕ навряд чи буде кому ближчим часом викладати, тож доц╕льн╕ше було б видавати ╖х мовою загальнозрозум╕лою. ╤ так м╕ркувати чолов╕ку зовс╕м не заважала каракулева шапка, в як╕й в╕н сид╕в.
Г╕дно поводився ╕ Володимир Казар╕н, якого я тривалий час вважала виразником суто рос╕йських ╕дей, та ще й агресивного толку. Пам’ятаю, як рок╕в тридцять тому в╕н при╖хав до Криму з рос╕йсько╖ глибинки молодим науковцем-русистом, як п╕дтримував ╕ в╕дстоював усе, пов’язане з батьк╕вщиною. Та нещодавно переконалася — вс╕ ми зм╕ню╓мося, ста╓мо кращими, розважлив╕шими, справедлив╕шими. Цього разу Володимир Павлович теж говорив про об’╓днавч╕ моменти, точки дотику з ╓враз╕йським св╕том.
Ц╕кавим здалося ╕ спостереження, що мало м╕сце за «круглим столом», пов’язане з динам╕кою, яко╖ зазна╓ укра╖нство Криму сьогодн╕: у той час, як для старшого покол╕ння головною ознакою ╕дентичност╕ ╕ патр╕отизму була мова, молодь, яка любить свою батьк╕вщину, не нада╓ цьому показнику особливого значення. Хоча в╕д себе можу додати: якщо так╕ укра╖нц╕ не набудуть ╕дентичност╕ «кримчанин», то з в╕ком вони теж навчаться ц╕нувати р╕дне слово. А поширену позиц╕ю укра╖нсько╖ громади дуже вдало сформулював л╕дер орган╕зац╕╖ «Укра╖нська громада Криму» Владислав Хмеловський:
— Я б хот╕в бачити громадянську нац╕ю з основним укра╖нським кодом ╕ з╕ збереженням нац╕онально╖ ╕дентичност╕ вс╕х народ╕в.
То чи будемо жити у мир╕ ╕ злагод╕ у нашому кримському дом╕? Ольга Духнич, наймолодша ╕, зда╓ться, найпрактичн╕ша ╕з присутн╕х, вважа╓, що це залежить в╕д того, на чому будемо заробляти, на мир╕ чи на в╕йн╕. ╤ тут мушу засмутитися, бо вона ма╓ сенс — процесами в Укра╖н╕ ╕ Криму керують пол╕тики, кожен з яких працю╓ на власну аудитор╕ю, протиставляючи ╖╖ ╕ншим. А перед особистою вигодою в╕дступають на десятий план всезагальн╕ ╕нтереси. Чи думали про людей, скаж╕мо, к╕лька парт╕йних л╕дер╕в, що створили на меж╕ тисячол╕ть одразу три «Народн╕ рухи» ╕, попри р╕шення суду, н╕хто так ╕ не випустив з╕ сво╖х рук цей колись уславлений бренд? Т╕, хто рветься до влади, а отже, ╕ до найвищих благ, нав╕ть полюбляють роз╕грувати «нац╕ональну карту» — це об╕ця╓ п╕дтримку одразу велико╖ електорально╖ групи. ╤ ╖хн╕й енерг╕йний вплив навряд чи переважити ось такими «круглими столами» з присутн╕стю к╕лькох журнал╕ст╕в. Тут би мали бути представники ус╕х наших телеканал╕в, бо акц╕╖ миру ╕ злагоди завжди минають непом╕ченими (як, наприклад, робота «Кримського пол╕тичного д╕алогу», де, хоч ╕ не задарма, люди роблять добру справу), а ось на скандальн╕ м╕жнац╕ональн╕ «шоу» зб╕га╓ться вся журнал╕стська брат╕я, аби Укра╖на бачила: нема╓ миру п╕д оливами.
Ця негативна ╕нформац╕я, що породжу╓ безнад╕ю ╕ стрес, ма╓ ур╕вноважуватися позитивом, який не у п╕длабузницькому вихвалянн╕ влади, а у природ╕ внутр╕шн╕х процес╕в, що таки в╕дбуваються в нашому сусп╕льств╕.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2013 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12501

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков