"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2013 > Тема "З потоку життя"
#45 за 08.11.2013
Н╤ — «НЕИСТОВОМУ» Б╢Л╤НСЬКОМУ!
Указом Президента Укра╖ни «Про додатков╕ заходи з п╕дготовки та в╕дзначення 200-р╕ччя в╕д дня народження Тараса Шевченка» № 257/2012 в╕д 11 кв╕тня 2012 року в Укра╖н╕ 2014 р╕к оголошено Роком Тараса Шевченка. Зг╕дно з цим указом нин╕ в Укра╖н╕ проводиться багато заход╕в, де науковц╕ й перес╕чн╕ громадяни висловлюють свою любов та повагу до Батька-Кобзаря, розшукують нев╕дом╕ стор╕нки з життя його друз╕в ╕ побратим╕в. Але широко в╕домо ╕ те, що творч╕сть Т. Шевченка у вс╕ часи викликала люту ненависть його ворог╕в. ╥хн╓ ставлення до укра╖нського ген╕я теж сл╕д не замовчувати, а викривати й давати належну оц╕нку. Одним з ненависник╕в Тараса Шевченка ще за його життя був в╕домий рос╕йський л╕тературний критик В╕ссар╕он Б╓л╕нський, котрий мав пр╕звисько «неистовый», тобто несамовитий, скажений. В╕н люто ненавид╕в Русь-Укра╖ну й усе укра╖нське через ╖╖ прагнення до самост╕йност╕. ╤гноруючи ╕сторичн╕ реал╕╖, зокрема той факт, що саме руськ╕ княз╕ заснували Москов╕ю, а не навпаки, вс╕ляко насаджував поняття зверхност╕ Рос╕╖. Укра╖ну називав зневажливо Малорос╕╓ю, а багатющу укра╖нську мову — «южнорусским наречием русского языка». Правдива, суто нац╕ональна творч╕сть недавнього укра╖нського кр╕пака Тараса Шевченка страшенно дратувала рос╕йського критика. Нав╕ть не прочитавши його сатирично╖ комед╕╖ «Сон», Б╓л╕нський оголосив ╖╖ «пасквилем на царя», а самого автора «хохлацьким радикалом». Ще б╕льшу ненависть шаленого В╕ссар╕она викликала поема «Гайдамаки» ╕з в╕двертим закликом любити Укра╖ну: «Сини мо╖! Орли мо╖! Лет╕ть в Укра╖ну, — Хоч ╕ лихо зостр╕неться, Так не на чужин╕». Л╕тератор, здавалось би, ╕нтел╕гентна людина назива╓ за не╖ Шевченка «хохлацьким дурнем», ╕ншими образливими словами, безсоромно вживаючи низьку мужицьку лексику. Але наш Кобзар не злякався «скаженого» Б╓л╕нського ╕ в наступних виданнях «Гайдамак╕в» висм╕яв його та ╕нших укра╖нофоб╕в, кажучи, що ╓:
Так╕, бачте, люди: Все письменн╕, друкован╕, Сонце нав╕ть гудять: «Не в╕дт╕ля, — каже, — сходить, Та не так ╕ св╕тить...
╤ чому ж т╕ рос╕яни-розумники навчали молодого укра╖нського поета?
...В╕н хоче, щоб слухали, Як старц╕ сп╕вають. Дарма праця, пане-брате: Коли хочеш грошей Та ще й слави, того дива, Сп╕вай про Матрьошу, Про Парашу, радость нашу, Султан, паркет, шпори, — От де слава!!! А то сп╕ва: «Гра╓ син╓ море», А сам плаче...
Не зламався в╕д осуду й таких порад юний Тарас, а г╕дно й стримано в╕дпов╕в:
Теплий кожух, т╕льки шкода — Не на мене шитий. А розумне ваше слово Брехнею п╕дбите.
На жаль, не вс╕ укра╖нськ╕ митц╕ виявились такими незламними, як гайдамака-Тарас. Михайло Петренко — автор в╕домих укра╖нських п╕сень, що стали народними, «Дивлюсь я на небо», «Взяв би я бандуру», «Ходить хвиля п╕д Осколом» теж направляв сво╖ в╕рш╕ для в╕дгуку В╕ссар╕ону Б╓л╕нському. Отримавши в╕дпов╕дь, що все погано ╕ взагал╕ треба писати «русским языком, а не наречием», — припинив л╕тературну д╕яльн╕сть. Так, можливо, через вбивче слово Б╓л╕нського Укра╖на лишилась одного з талановитих сво╖х сп╕вц╕в... Ще з радянських час╕в у Донецьку на зовн╕шньому боц╕ б╕бл╕отеки ╕м. Н. Крупсько╖ поряд ╕з барель╓фами славетних укра╖нських л╕тератор╕в Т. Шевченка, Л. Укра╖нки, ╤. Франка висить барель╓ф В. Б╓л╕нського. Ми, просв╕тяни Мар╕уполя, п╕дтриму╓мо заклик голови ВОВ В╕ктора Прокопчука до владних структур Укра╖ни й Донеччини з пропозиц╕╓ю зняти з б╕бл╕отеки портрет В. Б╓л╕нського як людини, що св╕домо зневажала укра╖нських л╕тератор╕в, ганьбила ╖х, заважала ╖хн╕й творчост╕, чим завдала шкоди укра╖нськ╕й культур╕ взагал╕. «Н╕ — укра╖нофобу В╕ссар╕ону Б╓л╕нському в Донецьку!» В╕дкритий лист направлено м╕н╕стру культури Укра╖ни Л. Новохатьку, голов╕ Донецько╖ ОДА А. Шишацькому, у ЗМ╤. Заклика╓мо громадськ╕сть Укра╖ни та д╕аспори п╕дтримати нашу пропозиц╕ю!
Л╕д╕я МОЛЧАНОВА, члени ВУТ «Просв╕та» м. Мар╕уполь — 18 п╕дпис╕в
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2013 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12515
|