Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У РОС╤╥ В╤ДХИЛИЛИ СКАРГУ SIEMENS ЩОДО ЙОГО ТУРБ╤Н У КРИМУ
Верховний суд РФ в╕дмовився розглядати касац╕ю н╕мецького концерну Siemens ╕ його доч╕рньо╖...


У ЕСТОН╤╥ ВИСУНУЛИ П╤ДОЗРИ П'ЯТИ ТУРФ╤РМАМ ЗА ПРОДАЖ ПУТ╤ВОК ДО КРИМУ
Естонськ╕ турф╕рми роками продавали пут╕вки до Криму, ╕гноруючи ╓вропейський закон.


ТРАГЕД╤Я В КЕРЧ╤: ПОВНУ В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ НЕСУТЬ ОКУПАНТИ
17 жовтня учень Керченського пол╕техн╕чного коледжу Владислав Росляков влаштував вибух ╕ в╕дкрив...


П╤СЛЯ ТАКИХ «ГЕРО╥В РОС╤╥» - ЧАС В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ЗВАННЯ «ГЕРОЙ УКРА╥НИ»
Це не лише принизлива для кра╖ни калька, серед наявних Геро╖в Укра╖ни ╓ не лише Геро╖ Небесно╖...


«СПРАВЖН╤Й ТЕРАКТ. ЯК ЦЕ НАЛЕЖИТЬ. ЯК В БЕСЛАН╤»
Жахлив╕ под╕╖, що в╕дбулися два дн╕ тому в Керч╕, сколихнули не лише Крим. Болем в╕ддалися вони й...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 15.11.2013
УКРА╥НА ПОТРАПИЛА ДО ТР╤ЙКИ НАЙБ╤ДН╤ШИХ КРА╥Н ╢ВРОПИ

Б╕лорусь, Укра╖на та Молдова пос╕ли останн╕ м╕сця в рейтингу куп╕вельно╖ спроможност╕ населення. Найбагатшою кра╖ною за показником куп╕вельно╖ спроможност╕ виявився крих╕тний Л╕хтенштейн.
Рейтинг кра╖н ╢вропи за р╕внем достатку був оприлюднений м╕жнародною компан╕╓ю GFK, яка досл╕джувала куп╕вельну спроможн╕сть громадян цих держав за останн╕й р╕к.
Експертами бралося до уваги, ск╕льки кошт╕в отриму╓ кожен житель кра╖ни протягом року п╕сля виплати вс╕х податк╕в. Передбачалося також, що з ц╕╓╖ суми необх╕дно сплатити комунальн╕ послуги, громадський транспорт, куп╕влю продукт╕в харчування та ╕нш╕ житт╓в╕ потреби.
До пор╕вняльно╖ таблиц╕ потрапили 42 держави. Як пов╕домля╓ться в досл╕дженн╕, в середньому куп╕вельна спроможн╕сть населення зазначених кра╖н становить 12 890 ╓вро на р╕к на кожного жителя.
Однак реальний розрив м╕ж кра╖нами, що зайняли перш╕ рядки рейтингу ╕ останн╕, просто колосальний. Наприклад, перше м╕сце за куп╕вельною спроможн╕стю з великим в╕дривом пос╕в Л╕хтенштейн — з показником в 58 848 ╓вро. На другому ╕ третьому м╕сцях в╕дпов╕дно розташувалися Швейцар╕я (36 351 тисяч) ╕ Норвег╕я (31 707 тисяч).
У Н╕меччин╕ (8 м╕сце) кожен житель може витратити в середньому 20 621 ╓вро. Польща виявилася б╕льш н╕ж удв╕ч╕ багатшою за Укра╖ну. У середньому поляк може витратити на р╕к 5870 ╓вро, тод╕ як в Укра╖н╕ цей показник становить 2206 ╓вро. Б╕лоруси також виявилися трохи багатшими нас — у них показник куп╕вельно╖ спроможност╕ склада╓ 2326 ╓вро. У найб╕дн╕ш╕й кра╖н╕ ╢вропи Молдов╕ цей показник становить 1284 ╓вро.

ТИМ ЧАСОМ…

УКРА╥НА ПОС╤ЛА 27 М╤СЦЕ У СВ╤Т╤ ЗА К╤ЛЬК╤СТЮ М╤ЛЬЯРДЕР╤В

За к╕льк╕стю доларових м╕льярдер╕в Укра╖на опинилася на 27 позиц╕╖ св╕тового рейтингу, розташувавшись м╕ж ╢гиптом та Чил╕, пише «Капитал». Про це св╕дчать результати досл╕дження «Перепис м╕льярдер╕в 2013», проведеного експертами м╕жнародно╖ компан╕╖ Wealth-X, яка досл╕джу╓ життя найбагатших людей сучасност╕, сп╕льно з╕ швейцарським ф╕нансовим конгломератом UBS.
Це перше в сво╓му род╕ глобальне досл╕дження, завданням якого був поглиблений анал╕з багатющо╖ частини населення св╕ту, представники якого волод╕ють активами на суму не менше $1 млрд. Зг╕дно з даними зв╕ту на сьогодн╕шн╕й момент св╕товий клуб м╕льярдер╕в нал╕чу╓ 2 170 чолов╕к з 78 кра╖н, за останн╕ чотири роки зб╕льшивши к╕льк╕сть сво╖х представник╕в на 60%, а сукупний розм╕р чистих актив╕в (варт╕сть актив╕в за вирахуванням зобов’язань) — б╕льш н╕ж у два рази ($6,5 трлн. в 2013 р. проти $3,1 трлн. у 2009 р.).
Тим самим стан клубу м╕льярдер╕в уже зараз перевищу╓ обсяг ВВП будь-яко╖ кра╖ни св╕ту, кр╕м Китаю та США.
За прогнозами експерт╕в, до 2020 р. к╕льк╕сть доларових м╕льярдер╕в зб╕льшиться майже вдв╕ч╕ ╕ складе близько 3 900 ос╕б.
Чверть (24%) вс╕х м╕льярдер╕в св╕ту ╓ жителями США, що волод╕ють третиною (32%) вс╕х актив╕в найбагатших людей. Б╕льше ста м╕льярдер╕в також проживають в Кита╖ (157), Н╕меччин╕ (148), Великобритан╕╖ (135), Рос╕╖ (108) та ╤нд╕╖ (103). Що стосу╓ться д╕лових столиць св╕ту, найб╕льше представництво усп╕шн╕ люди мають у Нью-Йорку (96), Гонконз╕ (75) ╕ Москв╕ (74).
У св╕товий клуб м╕льярдер╕в також входять ╕ 18 укра╖нц╕в, розм╕р актив╕в яких становить $49 млрд.

МИ НЕ НАСТ╤ЛЬКИ Б╤ДН╤, ЩОБ ПЛЕНТАТИСЯ У ХВОСТ╤?

Оприлюднену останн╕м часом ╕нформац╕ю про те, що Укра╖на опинилася у тр╕йц╕ найб╕дн╕ших кра╖н ╢вропи, можна п╕ддати сумн╕ву, оск╕льки за деякими критер╕ями ми не ╓ найг╕ршими. Таку думку в ексклюзивному коментар╕ кореспондентов╕ Укр╕нформу висловила зав╕дувач в╕дд╕лу досл╕дження р╕вня життя населення ╤нституту демограф╕╖ й соц╕альних досл╕джень ╕мен╕ Птухи НАН Укра╖ни Людмила ЧЕРЕНЬКО.
«Не все так погано, що н╕би у перел╕ку найб╕дн╕ших кра╖н п╕сля Укра╖ни ╓ лише Молдова. Швидше за все вони (м╕жнародна компан╕я GFK — Ред.) взяли за основу ВВП на душу населення. А ми за цим показником перебува╓мо дуже ╕ дуже низько. Я згодна, що в нас дуже низький житт╓вий р╕вень, куп╕вельна спроможн╕сть ╕ так дал╕, але не наст╕льки», — сказала Л. Черенько.
При цьому вона послалася на дан╕ Св╕тового банку: «Якщо пор╕внювати паритет куп╕вельно╖ спроможност╕ Св╕тового банку, то ми не г╕рш╕ за Рос╕ю, Казахстан чи Б╕лорусь».
Що ж до к╕лькост╕ м╕льярдер╕в, за якими ми ув╕йшли у св╕тову тридцятку, то кор╕ння такого «феномена», переконана експерт, сяга╓ ще 90-х рок╕в. «А те, що м╕льярдер╕в багато, то, зрозум╕ло, що це явище у нас ще з 90-х рок╕в н╕куди не д╕лося. Тод╕ в╕дбулася економ╕чно необ╜рунтована поляризац╕я сусп╕льства, так вона й закр╕пилася. Тобто, з одного боку, ми ма╓мо дуже значн╕ масштаби низько╖ дох╕дност╕ багатьох громадян, а з ╕ншого, — незначну групу людей, як╕ акумулюють дуже багато ресурс╕в. Це класична модель нер╕вност╕, яка спостер╕га╓ться в державах з перех╕дною економ╕кою», — зазначила Л. Черенько.
На запитання кореспондента Укр╕нформу, як можна зарадити так╕й ситуац╕╖, вона в╕дпов╕ла, що сл╕д зм╕нювати принципи розпод╕лу доход╕в у сусп╕льств╕. «Щоб багат╕ платили б╕льше, а б╕дн╕ взагал╕ н╕чого не платили або платили дуже мало в бюджет. Але для того, щоб реал╕зувати просту формулу б╕льш справедливого розпод╕лу, треба бачити реальн╕ доходи людей, тобто платник╕в податк╕в... Якби левова частка доход╕в перебувала у св╕тл╕й зон╕, тод╕ можна було б застосовувати р╕зн╕ схеми, скаж╕мо, прогресивну шкалу оподаткування: з одного боку, — справедливо збирати податки, а з ╕ншого, — справедливо направляти бюджетн╕ кошти на найвразлив╕ших. Сьогодн╕ ╕ там, ╕ там основний момент несправедливост╕ пов’язаний ╕з цими доходами».
Окр╕м того, наголосила експерт, у цьому зв’язку треба згадати принципи розпод╕лу державно╖ допомоги. «Сплачують податки переважно не т╕ ╕ не в т╕й м╕р╕, хто ма╓ сплачувати, а коли йде з бюджету допомога р╕зним верствам населення, то ╖╖ в основному отримують неб╕дн╕. З т╕╓╖ ж причини: або ц╕ допомоги ун╕версальн╕ як п╕льги, або якщо ця допомога адресна за сво╓ю природою. Людина, яка демонстру╓ нульов╕ доходи, отриму╓ цю допомогу, хоча насправд╕ у не╖ доходи дуже пристойн╕», — продовжила Л. Черенько. На ╖╖ переконання, саме така «двостороння несправедлив╕сть» ще дал╕ зб╕льшу╓ нер╕вн╕сть: «Мало того, що ця економ╕чно необ╜рунтована нер╕вн╕сть перерозпод╕лу сусп╕льних доход╕в закр╕пилася ще з 90-х рок╕в, вона ще посилю╓ться оц╕╓ю неправильною та несправедливою системою доход╕в у сусп╕льств╕».
Тому, наголосила експерт, перше, що ми ма╓мо зробити, якщо хочемо щось кардинально зм╕нити, — будь-якими заходами сприяти прозорост╕ доход╕в. «Це можуть бути як стимулююч╕, так ╕ караюч╕ методи. Це вже метод спроб ╕ помилок. Кожна держава обира╓ св╕й шлях, але за будь-яку ц╕ну треба «засв╕чувати» доходи. Тод╕ можна застосовувати як╕сь певн╕ схеми, певн╕ вдосконалення. А без цього будь-який позитивний досв╕д не дасть результату», — п╕дсумувала Л. Черенько, уточнивши, що нин╕ за ╕нформац╕╓ю експерт╕в, яким вона дов╕ря╓, в Укра╖н╕ «в╕д 30 до 50 в╕дсотк╕в ус╕х доход╕в громадян перебувають у т╕н╕».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12538

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков