Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 15.11.2013
Ф╤ЛЬМ «ХАЙТАРМА» У ЛЬВОВ╤

Найважлив╕ше з мистецтв...

Це перший ╕ дуже вдалий ф╕льм молодого режисера Ахтема Сейтабла╓ва, ╕ водночаc це великий усп╕х усього кримськотатарського к╕нематографа. Презентац╕я «Хайтарми» була окрасою тижня кримськотатарсько╖ культури, який проходив у Львов╕ з 24 до 29 жовтня. Переглянув «Хайтарму» дв╕ч╕ – ╕ щоразу з великим ╕нтересом. Спочатку ц╕каво дивитися, тому що хочеш знати сюжет: чим усе зак╕нчиться? А вдруге вже намага╓шся об’╓ктивн╕ше оц╕нити роботу режисера та гру актор╕в. «Хайтарма» — це перенасичений к╕нематограф╕чний розчин (так багато важливих деталей Ахтем Сейтабла╓в вмонтував у стр╕чку!), ╕ я чомусь подумки пост╕йно пор╕внював кримськотатарський ф╕льм з давньою укра╖нською стр╕чкою — «Б╕лий птах з чорною ознакою». Про ту роботу Юр╕я ╤лл╓нка також говорили, як про «перенасичений розчин». Я — не профес╕йний к╕нематограф╕ст, тому оц╕нював роботу через призму власного бачення.
Що таке цей ф╕льм для Криму, для Укра╖ни? Це, безсумн╕вно, нова стор╕нка. По-перше, ми переконалися, що кримськ╕ татари можуть бути чудовими к╕номитцями. По-друге, рос╕йськомовне населення Криму, можливо, вперше подивилося на депортац╕ю кримських татар п╕д дещо ╕ншим кутом зору. Якщо нац╕онально св╕дом╕ укра╖нц╕ (особливо ╕з зах╕дноукра╖нським кор╕нням) ╕ до того сп╕вчували кор╕нному народу Криму, бо знали, що таке депортац╕я, то нащадки в╕дставних радянських генерал╕в, адм╕рал╕в, парт╕йних прац╕вник╕в ╕ колишн╕х «бер╕╓вських сокол╕в», як╕ ос╕ли в Криму (╕ яких не так вже й мало), дос╕ особливо не переймалися темою депортац╕╖. Тепер будуть. Принаймн╕ т╕, хто подивився ф╕льм.
П╕сля перегляду ф╕льму була зустр╕ч у арт-кафе «Дзи╜а». Ведучим був в╕домий журнал╕ст ╢вген Гл╕бовицький. Говорили ╕ про сам ф╕льм, ╕ дещо ширше: про роль кримських татар у незалежн╕й Укра╖н╕.
Рефат Чубаров почав з того, що подякував ус╕м, хто з╕брався в кафе. Бо таки було досить п╕зно — майже десята година вечора! Пот╕м йому довелося в╕дпов╕дати на головне запитання зустр╕ч╕.
— Важко в╕дпов╕сти повн╕стю ╕ вичерпно… Як би не сказав, а повно╖ в╕дпов╕д╕ не буде. Кримськ╕ татари повертаються. Повертаються на власну землю. Крапка. Якщо хтось хоче туди додати кому, мовляв, на власн╕ земл╕ у склад╕ незалежно╖ Укра╖ни, то треба продовжити наш╕ розм╕рковування про те, а яка в╕дпов╕дальн╕сть Укра╖ни за ц╕ земл╕? Я — один з тих людей, як╕ у тому реченн╕ ставлять кому... Б╕льш╕сть кримських татар ╖╖ ставлять. ╤ це не просто слова, це п╕дтверджу╓ться справами. Референдум 1991 року. На той час було лише 80 тисяч кримських татар у Криму, ╕ саме ╖хн╕ голоси дали можлив╕сть отримати 54% голос╕в за незалежну Укра╖ну. Але укра╖нський пол╕тикум поки що не в╕дпов╕в кримським татарам таким чином, щоб вони могли сказати, що ╖хн╕ оч╕кування збулися...
Були й ╕нш╕ виступи. Зокрема, Ахтем Сейтабла╓в сказав, що п╕сля показу «Хайтарми» його народ зробив, нарешт╕, глибокий видих. Бо дос╕ був стан яко╖сь… недомовленост╕. Льв╕в’яни ф╕льм хвалили. Думаю, гост╕ з Криму запам’ятають тепл╕ слова в╕домого льв╕вського ╕сторика Ярослава Грицака:
— «Хайтарма» — дуже добрий ф╕льм. Майже досконалий. Тематикою в╕н схожий на багато укра╖нських ф╕льм╕в. Але я не можу таких теплих сл╕в сказати про жоден укра╖нський ф╕льм. Це абсолютно добра ╓вропейська культура! Нормальн╕ ╓вропейськ╕ стандарти. А говорячи про роль кримських татар в Укра╖н╕, ╕сторик наголосив, що кримськ╕ татари ╓ найб╕льш ╓вропе╖зованою частиною мусульманського св╕ту. А висл╕в, що кримськ╕ татари ╓ галичанами мусульманського св╕ту, викликав неабияке пожвавлення у зал╕.
Пот╕м ведучий ╢вген Гл╕бовицький нап╕вжартома запитав у Рефата Чубарова: коли вже, нарешт╕, укра╖нц╕ будуть вчити кримськотатарську? На що новий кер╕вник Меджл╕су сказав, що для Криму важливо, щоб спочатку вс╕ кримськ╕ татари вивчили свою р╕дну мову. А стосовно вивчення кримськотатарсько╖ укра╖нцями АРК, то юридичн╕ п╕дстави для цього вже ╓. Це закон К╕валова-Колесн╕ченка. Саме т╕, широко розрекламован╕, «Основы государственной языковой политики» створюють таку базу. «Я не знаю, де цей закон реал╕зований повною м╕рою, — сказав новий кер╕вник Меджл╕су. — В Криму в╕н зовс╕м не реал╕зований. Бо якщо його виконувати, то в╕дразу треба оп╕куватися ще двома мовами, окр╕м рос╕йсько╖. А кримська влада не хоче системно займатися п╕дтримкою двох упосл╕джених у Криму мов — кримськотатарсько╖ ╕ укра╖нсько╖. Тому не робить жодних крок╕в у цьому напрямку».
Звичайно, з точки зору укра╖нц╕в це прикро. А що вже говорити про кримських татар, у яких нема про запас сво╓╖ Галичини чи Волин╕?
— Я сьогодн╕ намагався в телев╕з╕йн╕й передач╕ Остапа Дроздова сказати про необх╕дн╕сть пост╕йного д╕алогу з владою, – зазначив Рефат Чубаров. — Ми хочемо в╕дновити системний д╕алог з нею. Адже кримськотатарський нац╕ональний рух н╕коли не опускався до насильницьких д╕й, зв╕дси й бажання д╕алогу. Але сама влада цього д╕алогу не хоче...
Звичайно, б╕льш╕сть присутн╕х слухали виступ Рефата Чубарова з неослабною увагою. В очах льв╕в’ян читалося ╕ сп╕вчуття, ╕ бажання допомогти. Але серед в╕дв╕дувач╕в кафе «Дзи╜а» були й люди, як╕ могли б поставити новообраному голов╕ Меджл╕су чимало гострих запитань. Наприклад, чи усв╕домлюють кримськ╕ татари, що добр╕ результати дав би саме зустр╕чний рух? Вже два десятил╕ття укра╖нц╕ оч╕кують в╕д згуртовано╖ ╕ динам╕чно╖ кримськотатарсько╖ громади хоча б часткового лоб╕ювання укра╖нських проблем. Адже на зор╕ незалежност╕ укра╖нц╕ повн╕стю в╕дмовилися в╕д таких лог╕чних для будь-яко╖ титульно╖ нац╕╖ крок╕в, як зм╕цнення сво╓╖ присутност╕ у проблемному рег╕он╕. Допомагаючи депортованим кримським татарам, укра╖нц╕ могли б повертати ╕ сво╖х, розкиданих по св╕тах, борц╕в за волю Укра╖ни. Можна було б прийняти таку державну програму. ╤ певна частина репресованих та ╖хн╕х нащадк╕в могла б оселитися саме в Криму. Нав╕ть зрос╕йщен╕ д╕ти ╕ внуки укра╖нських д╕яч╕в в╕дчували б свою належн╕сть до укра╖нського св╕ту, та й в╕дпов╕дальн╕сть за збереження р╕дно╖ мови ╕ культури на теренах АРК. Вони, як н╕хто, сп╕вчували б кримським татарам… Однак цього держава чомусь не робила, чим прирекла кримське укра╖нство на хрон╕чну слабк╕сть. А чим можуть допомогти кримським татарам слабаки? На перший погляд, така ситуац╕я ╓ н╕би й доброю — з точки зору кримських татар. Адже в такому раз╕ зроста╓ ╖хня вага як союзник╕в Укра╖ни. Але тут ╓ ╕ оборотна сторона медал╕. Крим, у якому титульна нац╕я практично приречена на розчинення й асим╕ляц╕ю, н╕коли не буде головним болем номер один для Ки╓ва. Чи варто викидати величезн╕ кошти на те, що рано чи п╕зно буде втрачено? А ось якби укра╖нсько-кримськотатарський союз набув ч╕тких обрис╕в, то вже сам укра╖нський народ (а не влада) став би найнад╕йн╕шим стратег╕чним союзником кримських татар. До реч╕, ф╕льм «Хайтарма» м╕г би добре попрацювати на справу нашого ╓днання. Але у ньому чомусь повн╕стю в╕дсутня укра╖нська л╕н╕я. Хоча ╓ серед персонаж╕в позитивний француз, багато позитивних рос╕ян, дуже позитивний в╕рменин, а ось укра╖нц╕в н╕би й не ╕сну╓ на св╕т╕. Н╕би хтось наклав на них табу… Х╕ба що серед бездушних енкаведист╕в зустр╕чаються укра╖нськ╕ пр╕звища. Отже, нав╕ть у чудовому, майстерно зробленому ф╕льм╕, який дуже сподобався галичанам, проявилися не наймудр╕ша настанова кримськотатарського руху: «Укра╖нц╕в у Криму нема╓, ми зам╕сть них…». Н╕, ╓ укра╖нц╕, ╕ вони ще довго будуть безпомилковим датчиком укра╖нсько-кримськотатарських стосунк╕в.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

На фото: гост╕ з Криму ╕ льв╕вський ╕сторик Ярослав Грицак.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12546

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков