Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 15.11.2013
ОТОЧЕННЯ ШЕВЧЕНКА. ЯН РУСТЕМ

До 200-р╕ччя Кобзаря

На майстер-клас Яна (Йонаса) Рустема Тарас Шевченко потрапив у 1829 роц╕ й навчався до 1830-го. За браком арх╕вних документ╕в довол╕ важко встановити точно, ск╕льки урок╕в Тарас в╕дв╕дав. Дехто з досл╕дник╕в стверджу╓, що ш╕сть, ╕нш╕ пишуть про десять. Але при цьому варто пам’ятати, що уроки малювання — так зван╕ «майстер-класи» — в╕др╕зняються в╕д звичайних академ╕чних пар. Урок може бути розтягнутий у час╕ на дек╕лька дн╕в, м╕сяц╕в чи нав╕ть рок╕в ╕ складатися з к╕лькох частин: теор╕╖, практики, домашнього завдання. Таким чином, нав╕ть 6-10 урок╕в — це не повний навчальний р╕к, але принаймн╕ н╕як не менше одного семестру.
На той час Йонас Рустемас керував ╓диною в м╕ст╕ художньою школою, бадьорий та жвавий, незважаючи на сво╖ 70 рок╕в. Про нього серед в╕льнюських мешканц╕в ходило литовське присл╕в’я: «Ян Рустем малю╓ з густем», що укра╖нською означало «Ян Рустем малю╓ з╕ смаком». Серед в╕домих роб╕т художника ╓ сер╕я автопортрет╕в ╕ портрети товариша Адама М╕цкевича, поета Томаша Зана (1796–1851), професора й ректора В╕льненського ун╕верситету Яна Снядецького (1756–1830), молодшого брата Яна, б╕олога ╕ професора Анджея Снядецького (1768–1838), нев╕домо╖ ж╕нки й начальника пошти В╕льно, а також портрети пом╕щик╕в, ун╕верситетських професор╕в, л╕кар╕в й ╕нтел╕генц╕╖ м╕ста.
Про сво╓ навчання у в╕домого в ус╕й ╢вроп╕ майстра живопису Яна Рустема Тарас Григорович пам’ятав усе життя — це ми зна╓мо напевно. В його лист╕ до польського ╕сторика та художника-аматора Брон╕слава Залеського (1820-1880), написаному в Новопетровському укр╕пленн╕ 10 лютого 1855 року, ╓ такий уривок: «Ты спрашиваешь меня, можно ли тебе взять кисть и палитру. На это мне отвечать тебе и советовать довольно трудно, потому что я давно не видал твоих рисунков. И теперь я могу тебе сказать только, что говаривал когда-то ученикам своим старик Рустем, профессор рисования при бывшем Виленском университете: «Шесть лет рисуй и шесть месяцев малюй и будешь мастером». И я нахожу совет его весьма основательным. Вообще, нехорошо прежде времени приниматься за краски. Первое условие живописи — рисунок и круглота, второе — колорит. Не утвердившись в рисунке, браться за краски — это все равно, что отыскивать ночью дорогу» (Шевченко Т. ПЗТ у 12-ти т. — Т. — 6. — К., 2003. — С. 87-88).
Що ж то був за чолов╕к ╕ якого р╕вня майстер сво╓╖ справи, якщо його поради згадував Шевченко й через двадцять п’ять рок╕в п╕сля навчання в нього?
Про Яна Рустема написано чимало. Той самий мовознавець ╕ перекладач Анатол╕й Непокупний детально описав у сво╓му твор╕ «У В╕льн╕, город╕ преславн╕м…» життя-буття славного в╕льненського майстра пензля. Однак творча доля Яна ╕ його стосунки з «козачком» Тарасом вивчен╕ ще не до к╕нця. Ймов╕рно, ще не вс╕ документи в╕днайден╕ й проанал╕зован╕, бо насправд╕ в наукових розв╕дках наводяться довол╕ суперечлив╕ в╕домост╕.
Одним ╕з найб╕льш дискус╕йних питань ╓ походження Яна Рустема. Так, зокрема, А. Непокупний пише: «Рустем (1762-21.VI.1835), якого в оф╕ц╕йних документах називали ╤ваном Францовичем, був сином, за одн╕╓ю верс╕╓ю, в╕рменина, за другою — турка, за третьою — грека та француженки» (Непокупний А. Балт╕йськ╕ зор╕ Тараса // У В╕льн╕, город╕ преславн╕м. — К., 1985. — С. 259). Однак найв╕рог╕дн╕ше, ╕ це п╕дтверджують укра╖нськ╕ досл╕дники, Ян по батьков╕ був в╕рменином.
Ц╕кава думка про Рустема досл╕дника ╕стор╕╖ культури Литви, автора тритомно╖ монограф╕╖ про В╕ленський ун╕верситет Юзефа Б╓л╕нського (1848–1926): «Рустем був професором рисунка, й саме як такий став екстраординарним професором. Жоден з тих, чи╖ св╕дчення були наведен╕, не згаду╓, коли в╕н ста╓ професором з живопису» (Там само).
Отже, народився Рустем у Константинопол╕ в родин╕ в╕рменського купця на ймення Францишек. ╤з раннього дитинства втратив батьк╕в ╕, будучи сиротою, потрапив у рабство. В десятир╕чному в╕ц╕ хлопчика викупив ╕з невол╕ польський генерал ╕ меценат Адам ╢жи Чарторийський (1770-1861), що першим пом╕тив у юнака надзвичайн╕ зд╕бност╕ до малювання. Це той князь Чарторийський, який був близьким дорадником царя Олександра ╤ й м╕н╕стром закордонних справ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ (1804-1806), а п╕д час польського повстання 1830-1831 рок╕в очолював тимчасовий повстанський уряд, що намагався в╕дновити Польщу в старих кордонах. У 1774 роц╕ Чарторийський ви╖хав ╕з Константинополя до Львова й вив╕з туди малого Яна.
Фахову мистецьку осв╕ту Ян Рустем здобув у придворного художника короля Польщ╕ Марчелло Бачарелл╕ (1731-1818). Величезну роль у його формуванн╕ в╕д╕грав також француз Жан П’╓р Норблен де ла Гурден (1745-1830), який працював у будинку Чарторийських. В╕д Бачарелл╕ Рустем успадкував пристрасне захоплення мистецтвом Рембрандта, що вплинуло в майбутньому на всю його творчу д╕яльн╕сть ╕ систему викладання живопису.
Здобувши осв╕ту, Рустем працював художником у Берл╕н╕ й Варшав╕, а 1798 року отримав престижну пропозиц╕ю викладати у В╕льненському ун╕верситет╕. Тут свою кар’╓ру в╕н розпочав як ад’юнкт — пом╕чник професора Франциска Смуглевича, кер╕вника факультету малюнка й живопису, орган╕зованого 1797 року. Саме Смуглевич зробив В╕льненський ун╕верситет (п╕зн╕ше — В╕льненську художню школу) основним художн╕м центром Литви. П╕сля смерт╕ Смуглевича (1807) Рустем у 1811 роц╕ став професором ╕ зав╕дувачем кафедри «витончених мистецтв», яку реорган╕зував ╕ керував упродовж 25 рок╕в.
 В ун╕верситет╕ Ян Рустем удосконалив програму навчання, запровадив «рисунок оголено╖ натури», з 1820 року регулярно орган╕зовував виставки студентських роб╕т. До реч╕, це був перший досв╕д проведення художн╕х виставок у Литв╕. Ян проявляв св╕й талант у р╕зних галузях мистецтва: працював театральним художником, режисером «живих картин», писав м╕фолог╕чн╕ й рел╕г╕йн╕ композиц╕╖, жанров╕ сцени в дус╕ раннього романтизму («Турок з конем», «Бабуся ╕ внучка»), портрети пом╕щик╕в, ун╕верситетських професор╕в, л╕кар╕в й ╕нтел╕генц╕╖ м╕ста, пейзаж╕, акварел╕ й малюнки з м╕ського й с╕льського життя з використанням р╕зно╖ техн╕ки живопису.
Саме у В╕льно Рустем досяг творчих усп╕х╕в ╕ вершини слави: був удосто╓ний звання академ╕ка мистецтв, отримав орден свято╖ Ганни ╤╤ ступеня. Про нього нав╕ть була складена в народ╕ приказка: «Ян Рустем малю╓ з густем», що означало: «Ян Рустем малю╓ з╕ смаком». До сьогодн╕ м╕сто збер╕га╓ пам’ять про нього як про одного з найталановит╕ших художник╕в т╕╓╖ епохи: близько десяти картин ╕ три автопортрети Рустема знаходяться в Литовському художньому музе╖ В╕льнюса.
Професор Рустем був педагогом в╕д Бога, любив ╕ п╕клувався, допомагав б╕дним студентам отримувати стипенд╕╖ й сам забезпечував ф╕нансову п╕дтримку. Серед його вихованц╕в стали в╕домими художниками Казимир Бахматавичюс (1808-1837), Валентин Ванькович (1880-1842), Ян Дамель (1780–1840), Юзеф Озембловський (1805-1878), Юзеф Олешкевич (1777-1830), Наполеон Орда (1807-1883) та ╕нш╕. До найб╕льш обдарованих учн╕в Рустемаса в╕дносять ╕ Канута Русецького (1800-1860) — польського художника, який творив у В╕льно й похований на м╕ському Бернардинському кладовищ╕.
Тепер спробу╓мо з’ясувати, чому саме м╕г навчитися юний Тарас у майстерн╕ Яна Рустема. Ки╖вський мистецтвознавець Валентина Рубан пише про орган╕зац╕ю навчального процесу у В╕льненському ун╕верситет╕ так: «Тут справа була налагоджена таким чином, що ун╕верситетська програма повн╕стю забезпечувала п╕дготовку мистецьких сил, як╕ складали оновлене ядро у розвитку художньо╖ культури тод╕шньо╖ Литви. Отже, не дивно, що В╕льненський ун╕верситет, який в╕д╕грав значну роль у мистецькому житт╕, був забезпечений викладачами високого профес╕йного р╕вня й справляв досить пом╕тний вплив на художн╕й процес» (Рубан В. Укра╖нський портретний живопис першо╖ половини Х╤Х ст. — К., 1984. — С. 191).
В ун╕верситет╕ були створен╕ кафедри арх╕тектури (з 1773 року), живопису й рисунка (з 1797 року), скульптури (з 1803 року) й гравюри (з 1805 року). Три останн╕ належали до гуман╕тарного факультету л╕тератури, словесност╕ й красних мистецтв, що дозволяло забезпечити високий р╕вень викладання, в тому числ╕ загальноосв╕тн╕х дисципл╕н (естетики, ╕стор╕╖ мистецтв, ╕стор╕╖ л╕тератури, ф╕лософ╕╖ та ╕ноземних мов). Ун╕верситетськ╕ мистецьк╕ кафедри готували вчител╕в рисунка, а найб╕льш обдарованим випускникам присуджували звання «художник».
Лекц╕╖ з естетики читали ╢. Словацький ╕ Л. Боровський. Кафедру живопису й рисунка спочатку очолював основоположник литовсько╖ нац╕онально╖ школи Франциск Смуглевич (1745-1807); а згодом — Ян Рустем. Кафедрою скульптури з 1803 року керував Алан де Брюн (1737-1811), а впродовж 1811-1832 рок╕в — Конч Ельскис (1782-1867); кафедру гравюри очолювали ╤. Вейс (з 1805 року), ╤. Саундерс (в 1810-1821 роках), Ф. Леман (з 1822 року).
Коротко охарактеризу╓мо також художню колекц╕ю В╕льненського ун╕верситету, яку 1829 року, нам хочеться в╕рити, частково бачив у майстерн╕ Яна Рустема юний маляр ╕з Укра╖ни Тарас Шевченко. У каб╕нетах живопису, скульптури та грав╕рувального мистецтва збер╕галися репродукц╕йн╕ гравюри з полотен Рафаеля, М╕келанджело, Тиц╕ана, Т╕нторетто, Рубенса, Тен╕рса, Остаде, Воувермана, Каррачч╕, Сальватора Рози, Пуссена, Гверч╕но, Гв╕до Рен╕; ориг╕нальн╕ гравюри, офорти, естампи Альберта Дюрера, Луки Лейденського, Корта Корнел╕уса, Генр╕ха Гольц╕уса, учн╕в Рубенса Востермана та Пауля Понц╕уса, Маркантон╕о Раймонд╕, Кр╕сто фано Робетта; Федер╕ко Барочч╕, Антон╕о Фантуцц╕ з Тренто, Стефано делла Белла, Джованн╕ Франческо Гр╕мальд╕, Франческо Бартолоцц╕, Робера Нантейля, Жана Жозефа Балешу, Антуана Массона, Жерара Едел╕нка, П’╓ра С╕мона, Клода Лоррена, ╤зра╓ля С╕львестра, Жака Калло, Шарля Ле Брена, Георга В╕лле, Жака Леба, Жиля Демарто, В╕льяма Вулле, Р╕чарда ╤рлома, Джона Бойделя, Джона Кейза Шерв╕на, Роберта Стренджа, Миколи Утк╕на, ╤гнат╕я Себастьяна Клаубера, Миколи Яковича Колпакова. Тут збер╕галося також безл╕ч скульптур, г╕псових ф╕гур, г╕псових бюст╕в, найв╕дом╕шими з яких були Венера Мед╕цейська, Лаокоон та ╕нш╕.
Вихованц╕ Рустема, в тому числ╕ й Тарас Шевченко, навчалися виготовляти популярн╕ картини, зроблен╕ техн╕кою л╕тограф╕╖. Це такий спос╕б художнього виготовлення гравюри, коли фарба п╕д тиском переноситься з плоско╖ друкарсько╖ форми на пап╕р. При застосуванн╕ л╕тограф╕╖ на кам’ян╕й або металев╕й пластин╕ створю╓ться в╕зерунок л╕тографським ол╕вцем чи л╕тографською тушшю. Жирн╕ м╕сця, скаж╕мо малюнок на камен╕, не змочуються фарбою, й в╕н ста╓ б╕лим тлом.
Вуличн╕ бук╕н╕сти продавали ц╕ л╕тограф╕╖ перехожим на вулицях В╕льно. Спочатку так╕ малюнки були для хлопця з далекого укра╖нського села в дивину. В майстерн╕ ж Рустема Тарас навчився виготовляти ╖х сам. П╕зн╕ше, п╕д час перебування в Академ╕╖ мистецтв, здобут╕ знання з техн╕ки л╕тограф╕╖ дуже знадобилися Шевченков╕ в справ╕ оформлення книжкових видань.
Мистецтвознавц╕ доводять, що в обох художник╕в було багато схожого в техн╕ц╕ малювання, обо╓ в╕ддавали перевагу граф╕ц╕, в обох переважав портрет, також вони виконували й складн╕ пейзаж╕. Це — ун╕кальна й щаслива доля, що на початку творчого життя Тарас Шевченко зустр╕в на сво╓му шляху профес╕йного майстра пензля — Яна Рустема.

В╕ктор ЖАДЬКО,
письменник ╕ публ╕цист, ном╕нант на здобуття Нац╕онально╖ прем╕╖ ╕м. Т. Шевченка
Фото автора

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12549

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков