Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 22.11.2013
НЕМОЖЛИВО ЗАБУТИ!

23 листопада — день пам’ят╕ жертв Голодомору 1932-1933 рр.
80-т╕ роковини трагед╕╖...

Пам’ять

Внасл╕док складно╖ пол╕тично╖ ситуац╕╖ в СРСР 1932-1933 рок╕в були створен╕ передумови надважкого становища селян в Укра╖н╕. Уряд СРСР видав к╕лька документ╕в, як╕ вимагали в╕д селян, щоб вони здали весь врожай держав╕. Постановами влади заборонялось ви╖жджати за меж╕ УРСР. Держава н╕чого не робила, щоб запоб╕гти знищенню с╕льського населення, в╕дмовлялася в╕д допомоги ╕нших держав. Це призвело до явища, яке в ╕стор╕╖ залишилось п╕д страшною назвою Голодомор. Голод призв╕в до масово╖ загибел╕ людей, к╕льк╕сть яких приховувалася радянською владою. ╤сторики, як╕ досл╕джували це явище, наводять р╕зн╕ дан╕: в╕д 2 до 10 м╕льйон╕в загиблих.
Щодо Криму, то й тут в╕дчувалося в╕длуння жахливого мору, але не в так╕й м╕р╕. Але теж становище було дуже скрутним.
Деяк╕ стареньк╕ люди, як╕ в той час були д╕тьми, дуже добре пам’ятають це, тому що таке неможливо забути н╕коли. Св╕дки тих под╕й Павло ╤ванович Балацький та Наталя Григор╕вна Стринжа розпов╕ли мен╕, як це було.
Продовольч╕ загони — червоноарм╕йц╕ п╕д командуванням ком╕сар╕в з возами при╖жджали до села ╕ забирали у людей все, що було, до останнього зернятка чи картоплини.
Худоба, яка залишалась, була теж виснажена голодом ╕ хворобами. Тварин або р╕зали, або вони вмирали. Голодн╕ люди ╖ли нав╕ть м’ясо померлих тварин, яке варили к╕лька годин. Страшн╕ше було померти в╕д голоду, н╕ж в╕д отру╓ння. Взимку збирали на городах заморожен╕ овоч╕, як╕ залишились невикопаними, ╕ вживали ╖х. Д╕ти не завжди могли ╖сти те, що ╖ли доросл╕. Тому були худ╕, хвор╕ли на рах╕т, вмирали в╕д ╕нших хвороб, бо були слабк╕. У матер╕в, як╕ годували немовлят груддю, зникало молоко. Люди, щоб не так хот╕лося ╖сти, пили дуже багато води ╕ в╕д того пухли.
Навесн╕ не було чого садити на городах, тому с╕яли ячм╕нь, який збер╕гали як щось святе ╕ не ╖ли, незважаючи на те, що вже не могли ходити. Ячменю того було к╕лька жмень.
На початку л╕та, коли зерно було ще недозр╕ле — молочне, його ╖ли ╕ це допомагало одужати, рятувало в╕д смерт╕.
Люди ходили поза селом у пошуках трави, яку можна ╖сти. З кропиви та к╕нського щавлю варили суп, молод╕ стебла трави-катрану та ╕нших ╖ли просто так, смоктали солодк╕ кв╕точки. Вл╕тку збирали ягоди пасльону. То були смачн╕ ласощ╕.
Великим щастям було, якщо в когось залишалась рушниця. То мисливц╕ приносили ╕нод╕ додому зайця або переп╕лку, або кур╕пку, а то ╕ дрофу, як╕ на той час ще жили серед кримських степ╕в. У кого не було тако╖ можливост╕, то ╖ли горобц╕в, суслик╕в, ╖жак╕в. Тим ╕ виживали. А ще ╕нод╕ траплялися гриби на тих м╕сцях, де колись були скирди. Також ╖ли все, що росте на деревах. Та фруктов╕ дерева були не всюди.
Краще було тим, хто жив б╕ля моря. Нав╕ть з тих сел, що розташовувались за дек╕лька к╕лометр╕в в╕д моря, люди вноч╕ п╕шки ходили, щоб зловити рибу або креветку. А т╕, хто жив неподал╕к в╕д моря, м╕няли рибу на ╕нш╕ продукти. Також у л╕с╕ можна було багато чого знайти.
На щастя, на нашому п╕востров╕ об╕йшлося без великих втрат. Тому вважа╓ться, що голодомору в Криму не було. Та велике лихо назавжди залишилось в пам’ят╕ людей.
Кожна людина ма╓ право на життя, добробут, щасливу долю. Тому не треба забувати того, що було в минулому, щоб це не трапилось у майбутньому.

Ганна ТРЕТЬЯК,
студентка Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського
м. С╕мферополь

Л╕воруч у першому ряду — маленька Наталя Стринжа, яка пережила Голодомор

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12565

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков