Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 22.11.2013
ДИЯВОЛЬЩИНА
Степан ЛИТВИН

(ФРАГМЕНТИ)

Замерзають жердел╕
У жахлив╕й хурдел╕.
Нав╕ть сонце холоне...
Стукотять ешелони,
Гуркотять ешелони.
Там — б╕да,
там — страждання,
Там — дитяче ридання...
╤ гудуть паровози.
А чи╖ везуть сльози?
Трудар╕в невсипущих,
Куркул╕в проклятущих,
Тих, що с╕ють пашницю,
Жнуть доб╕рну пшеницю,
Золот╕ ставлять копи
Для вс╕╓╖ ╢вропи.
Оч╕ п╕т залива╓,
А куркуль ще й сп╕ва╓,
А куркуль ще й регоче —
До колгоспу не хоче.
Через те ╕ вивозять,
У теплушках морозять,
Щоб хребет тв╕й зламати,
Укра╖нонько-мати.
Конво╖ри-деб╕ли
╥х везуть у сиб╕ри,
На мордовськ╕ майдани,
Мордувать в магадани.
Соловки з Колимою
╥х домучать зимою.
Терплять все земледухи,
А п╕дпил╕ кожухи
Садонуть ще й прикладом:
«Так, хохлы, вам и надо!».
╤ гудуть паровози:
«Гу-у! В тай-гу-у! У морози!».
╥х везуть напропаще.
Т╕льки й вдома не краще…
Вим╕тають «буксири»
Все: до грудочки сиру,
До стаканчика сол╕,
До торбинки квасол╕,
До зернинки у ступ╕,
До пшонинки у суп╕,
В недоварен╕м суп╕...
Не варилась вже страва,
Не барилась к╕стлява...
Ой, як хочеться ╖сти!
Трудно з прип╕чка зл╕зти:
Мруть ╕ мруть головчани,
Особливо ночами.
Мруть ╕ мруть подоляни,
По Вкра╖н╕ — селяни.
Пс╕в, ворон поз’╖дали...
Мор створили вандали:
Пр╕ють гори пшениц╕
У райцентрах, в столиц╕.
Охоронц╕-солдати
Вм╕ють в ц╕ль попадати.
Мруть ╕ мруть подоляни,
По Вкра╖н╕ — селяни.
П╕вч╕ ╖м не сп╕вають,
В трунах ╖х не ховають:
╤з гарби — у кагати.
Мчать чорти помагати.
Хто послав тих антипок?
А Люцифер-Антихрист.
Часом на кладовище
Викидали й живих ще,
Щоб не ╖хати завтра.
Це не вигадав автор,
Бо й мене вже повол╕
╥здов╕ от╕ квол╕
Впхать в гарбу намагались,
Та сестра зняла галас…
Св╕те наш, б╕лий, милий,
Красний нам до могили,
Не до вс╕х ти ласкавий,
Та до смерт╕ ц╕кавий.
Любий ти до нестями...
Я не хочу до ями!
Лине сп╕в солов’╖ний,
Гине п╕в-Укра╖ни...
А чи в св╕т╕ те знають,
Як тут люди конають?
Як бабус╕ в╕д муки
Склали хрестиком руки?
Як матус╕ ридають
Й д╕тенят по╖дають,
Серденят по╖дають,
Потерявши розсудок
За страшних сорок суток
На борщ╕ з лободою,
На хвощ╕ з чередою…
Люди й в голод╕ р╕зн╕.
Рвуться нерви й зал╕зн╕...
Той не втратив ще духу,
Той кляне голодуху,
Той вожд╕в проклина╓...
╤ немов долина╓:
«Ми дали хл╕б для ринку,
М╕жнародного ринку.
Дайте й нам
 хоч скоринку!».
Зов луна╓ по св╕ту,
Та нема╓ одв╕ту...
Люди мруть щогодини
Ц╕л╕ с╕м’╖-родини.
╥м не грають оркестри...
╢ ж брати у них, сестри
На Кубан╕, за Доном,
А найб╕льш —
 за кордоном.
Як Збручем розд╕ляли –
Т╕ло мов розпиляли...
Браттям й сестрам чувати —
Рвуться нас рятувати...
Львова хл╕б й Стан╕слава
Не пуска╓ держава!
«Голод? Де? Ми при хл╕б╕.
Комун╕стам спасиб╕!»
Вже н╕хто не ряту╓.
Князь п╕тьми бенкету╓.
Смерть над кра╓м вита╓,
╤ немов дол╕та╓:
«Над Д╕нцем, коло Богу*
В╕дда╓м душу Богу.
Як хот╕лось нам жити –
Плавить сталь, с╕ять жито,
Гарн╕ в╕рш╕ творити,
Судна, дереворити...
Добувати вуг╕лля,
Майструвати дозв╕лля,
З класом п╕сню сп╕вати,
Щоб цв╕ла, як блавати!
Школяр╕в ми б навчали,
Щоб, де сл╕д, не мовчали,
Щоб В╕тчизну любили...
Нащо ж нас погубили?!»
Ширш╕ скр╕зь кладовища,
Довш╕ скр╕зь кладовища.
Вищ╕ скр╕зь кладовища.
╤ земля стала вища...
Батька-мат╕р згадаю
╤ гукаю до раю:
«Люб╕ тату ╕ мамо!
Вс╕м д╕лились ви з нами…
Вам давали в арт╕л╕
Аж по скибц╕ зжовт╕л╕й
Г╕ркувато-глевкого,
Та смачного такого!
Ви хл╕бцем тим д╕лились,
Хоч од в╕тру хилились.
Ноч╕ думку з╕ткали:
Чом до м╕ст не т╕кали?
Стерегли зал╕зницю,
Як державну границю.
Кривуля╓ш до м╕ста –
Стр╕неш оп╕р чек╕ста.
В╕н наказ пам’ята╓:
Як овець, заверта╓.
А захочеш т╕кати –
Можеш кулю сп╕ткати…
А якщо ╕ прорвешся,
Хл╕ба не розживешся:
В╕н — за бони, за злото...
Де ти, чорна робото?
Ну ╕ди тягать трупи,
Доки ляжеш до купи…
Голод — й ти — безпорадько.
В╕н не т╕тка й не дядько.
В╕н пощади не зна╓ –
Так хребет позгина╓,
Так покривить кол╕на,
Що не тре й Сахал╕на,
Соловк╕в, Магадану...
Ноги — наче в кайданах.
Ти жовт╕╓ш, син╕╓ш,
Як опир, червон╕╓ш.
Ти ╕ худнеш, ╕ пухнеш,
Ти ╕ сл╕пнеш, ╕ глухнеш,
Ти под╕бний до трупа.
Шк╕ра — в виразках,
 струпах,
╤ гно╖ться й всиха╓...
Д╕д наш Як╕в з╕тха╓,
Тяжко-важко з╕тха╓,
Ледь слова видиха╓:
«Вмру... либонь...
 на св╕танку...
Ти ж... кр╕пися... Степанку...
╤ з╕ смертю... змагайся...
Вижити... намагайся...
Мусиш йти... рачкувати...
╥сти... щось... д╕ставати...
Щоб себе... врятувати...
Щоб про це... розказати...
Щоб... праправнуки... знали...
Як отут... ми... конали...
Як Господь... допоможе...
Лихо ти... переможеш...
Лукашенки... ми... дуж╕...
В╕рю... в тебе... я дуже...
Знай... любив... тебе... дуже...
Б╕лий св╕т... любив... дуже...
Хоч йому це... байдуже...
Прощавай... сину... друже!..»
З д╕да словом зв╕ку...
В загородь кол╕нкую,
Рву зелену цибульку,
Молоденьку цибульку,
Не вмирайте, д╕дульку!
П╕всела повмирало...
Сонце гра╓, як грало.
Знову т╕нька синиця.
Хай таке вам й не сниться...
Тридцять другий, ╕ трет╕й...
Голод, мор — у секрет╕...
А в страшн╕м тридцять сьом╕м
Вже погром за погромом...
Тр╕йки ╕ трибунали
Правду скр╕зь розпинали.
В них коротка розмова:
«Саботаж! Оп╕р! Змова!»
Кому — смерть,
 кому — нари…
Молод╕ комунари,
Шахтар╕ й прокурори,
╤ комбриги, й комкори
╤ крутий помкомвзводу —
Вороги то народу.
╤ чудов╕ поети,
Й репортери з газети,
╤ славетн╕ учен╕,
╤ студенти зелен╕,
Скрипал╕ ген╕альн╕
╤ кухарки з ╖дальн╕,
Л╕кар╕ з Кобеляк╕в
Й петран╕вськ╕ поляки,
З-за Десни благочинн╕
╤ тульчинськ╕ кравчин╕
Дора, Сурка ╕ С╕ма,
З кримських г╕р кара╖ми,
Ковал╕ з Ковал╕вки,
Вчител╕ з Могил╕вки
То пор╕ддя вороже…
Як ти витерп╕в, Боже,
Що м╕льйони вандали
В «воронки» повкидали,
Без вини катували,
Без вини повбивали,
Без вини винуватих
Закопали в кагатах.
Кажуть, правда не тоне...
А нов╕тн╕ Ньютони
╤ Шевченки, й да В╕нч╕ –
Мертв╕, в’язн╕ дов╕чн╕!..
Замерзають жердел╕
У тужлив╕й хурдел╕.
╤ сир╕тки Вкра╖ни
Вже рубають ра╖ни.
Т╕ висок╕ топол╕
Не в широкому пол╕,
А в сел╕, коло хати...
В шибц╕ —
 чорт волохатий...
Р╕жу клен на мороз╕...
Брат за дротом в Молоз╕.
Тата взято учора,
╤ матусенька хвора,
╤ сестра — з хреста знята...
╤ порожн╕ горнята…
...Та невже ╓ закони,
Щоб топтати ╕кони?
Де церкви ╕ собори,
Там склади ╕ комори
Чи крикун на трибун╕...
Де молились бабун╕,
╫андзя, Д╕мна та Олька,
Там гопак,
 хвацька полька...
(На ганьбу на оцюю,
Я в т╕м храм╕ танцюю,
В пово╓ння танцюю.
Йду за плугом уранц╕,
А як веч╕р — на танц╕...
Щось заб╕г я далеко
╤ вертатись нелегко...)
Де стр╕лецьк╕ могили,
Ресторанчик в╕дкрили
Й танцмайданчик
 злокрилий.
Де провалля в палац╕,
Там: «Хвала в╕льн╕й прац╕!»
Де в’язниця кривава,
Там: «Компарт╕╖ — слава!»
╤ над пр╕рвища кра╓м
Ми про щастя сп╕ва╓м…

* Давня назва П╕вденного Бугу

Ось так вивозили хл╕б з Укра╖ни...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12567

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков