Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧС-2018 НА К╤СТКАХ: У КИ╢В╤ АКТИВ╤СТИ ПРИЙШЛИ ДО ПОСОЛЬСТВА РФ З ЧЕРЕПАМИ
14 червня в Ки╓в╕ б╕ля посольства Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ влаштували акц╕ю ╕з закликом бойкотувати...


ТВОРЦЯМ УКРА╥НСЬКОГО Ф╤ЛЬМУ «ЗАХАР БЕРКУТ» ДОПОМОЖЕ ГОЛЛ╤ВУД
"Разом ╕з режисером Ахтемом Се╕табла╓вим як сп╕врежисер над стр╕чкою працюватиме Джон В╕нн....


«ПОДАРУНОК» У 90 К╤ЛОГРАМ╤В: УКРА╥НА ПОДА╢ ДО СУДУ ООН ДОКАЗИ ЩОДО ЗЛОЧИН╤В РФ У КРИМУ ТА НА ДОНБАС╤
Укра╖на пода╓ до М╕жнародного суду ООН меморандум, який м╕стить юридичне об╜рунтування позиц╕╖...


ПОБИТТЯ НАЙ╢МА: ПОТЕРП╤ЛИЙ ВИМАГАТИМЕ МАКСИМАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ
Най╓м додав, що нараз╕ йому нев╕домо, яко╖ м╕ри покарання вимагатимуть прокурори.


ОКУПОВАНИЙ КРИМ ПОВН╤СТЮ ЗАСИХА╢
Анексований Рос╕╓ю Крим, який жив за рахунок води, що надходить з материково╖ Укра╖ни, повн╕стю...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 22.11.2013
ДИВНО, ДИКО, АЛЕ — ФАКТ...

ОТАК ЖИВЕМО...

Пригода сталася б╕ля зал╕зничних кас попереднього продажу квитк╕в у С╕мферопол╕, жорстока, курйозна ╕ нав╕ть патолог╕чна по сво╖й сут╕. Дмитро Степанович Омелянюк, в╕с╕мдесятир╕чна хвора, майже сл╕па людина, мав нам╕р купити квиток до Ковеля, на свою батьк╕вщину, де ближче до р╕дн╕ зиму╓ вже багато рок╕в посп╕ль. Аби д╕статися до кас, с╕в на «маршрутку», що дозволяло вийти якнайближче в╕д м╕сця призначення. Аби посприяти майже безпом╕чному чолов╕ков╕, вод╕й попросив допомогти йому вийти з автобуса ╕ провести до кас першого л╕пшого перехожого.
Було близько полудня. Скромне, але старанне ос╕нн╓ сонечко нагр╕ло пов╕тря ледь не до 20 градус╕в. Дмитро Степанович попросив проводжатого взятися за одну ручку сво╓╖ торбинки, а ╕ншу тримав сам, при цьому на всякий випадок зауваживши, що в н╕й, окр╕м двох пир╕жк╕в, н╕чого нема╓. Власне, м╕г би ╕ не п╕дстраховуватися, бо його зовн╕шн╕й вигляд говорив сам за себе. Це тому, що мешка╓ Дмитро Омелянюк один, а ходити за обновками, коли н╕чого не бачиш, — просто нереально. Тож ╕ одягався в те, що купляв значно молодшим ╕ здоров╕шим, п╕сля чого згорбився, схуднув, скромний одяг зносився, ╕ взагал╕ викликав сп╕вчуття, бажання хоч тр╕шки полегшити його долю.
Та, як виявилося, под╕бн╕ емоц╕╖ виникали не у вс╕х. Те чудовисько, що простягло йому б╕ля «маршрутки» руку, повело старенького не до кас, а у власний дв╕р, що знаходився з ними поряд, а коли той почав хвилюватися, запустив руку в нагрудну кишеню чолов╕ка (бо без грошей за квитком не ходять), та, не знайшовши там оч╕куваного, схопив ╕нвал╕да за горло ╕ став погрожувати йому ножем.
Коли Дмитро Степанович почав кричати, вихопив з його рук торби (╖х було дв╕) ╕ зник. Реч╕ повернули старенькому сус╕ди цього недолюдка, як╕, ймов╕рно, добре знали його вдачу ╕ одразу збагнули, що сталося. Вони провели потерп╕лого до зал╕зничних кас, де касирка зателефонувала в м╕л╕ц╕ю.
Ще у в╕йну, п╕дл╕тком, Дмитро Омелянюк разом з батьками доглядали двох ╓вре╖в, яких вони переховували в╕д фашист╕в. Через багато рок╕в колишн╕й хлопчина отримав почесне звання Праведника Укра╖ни ╕ присвятив сво╓ життя пошукам ╕нших людей, як╕ так само колись ризикували.
Под╕бн╕ реч╕ фашисти не прощали ╕ розстр╕лювали ц╕л╕ с╕м’╖. Але для Омелянюк╕в усе минулося. ╤ ось тепер, через 70 рок╕в п╕сля перемоги, пан Дмитро знову в╕дчув страх ╕ огиду, бо це теж ворог, фашист, лише вони не жал╕ли н╕ старих, н╕ малих.
Проте до м╕л╕ц╕╖ справа так ╕ не д╕йшла – не з ф╕зичними даними Дмитра Степановича шукати правди в таких ╕нстанц╕ях. Маючи чималий досв╕д безрезультатного сп╕лкування з правоохоронцями, не взялася допомагати йому ╕ я.
А для декого це ж пречудово: поки лише точаться розмови про свободи людини ╕ про те, куди ж Укра╖н╕ треба вступити, аби вони таки були, у нас процв╕тають свободи для нелюд╕в та вс╕ляко╖ шантрапи. ╤ сусп╕льство деграду╓. А той, хто не в╕дбира╓ у ╕нвал╕да торбу, знаходить якийсь ╕нший спос╕б поживитися за рахунок ближнього.
Навпроти тих же самих зал╕зничних кас, через дорогу, на в╕дстан╕ у сто метр╕в знаходиться агенц╕я пов╕тряних сполучень, де можна придбати квиток на л╕так. Три роки тому, вл╕тку, мене «причарував» пап╕рець, що був прикр╕плений на дверях ц╕╓╖ агенц╕╖. Там пов╕домлялося, що дов╕дка про м╕сцезнаходження зал╕зничних кас кошту╓ 1 гривню. Ось яка вона, наша кримська гостинн╕сть, так працю╓мо на п╕двищення ╕м╕джу нашого курортного краю, а при╖жджим дода╓мо бажання поповнювати кримський бюджет! Дарма що з порога агенц╕╖ каси видно, як на долон╕, треба лише знати, в який б╕к дивитися.
Тод╕ це мен╕ нагадало зачинен╕ двер╕ в туалетах сьомо╖ м╕сько╖ пол╕кл╕н╕ки, як╕ в╕дчинялися лише для тих, хто купляв «вх╕дний квиток» варт╕стю у 30 коп╕йок (сума така скромна, бо це досить давн╕ под╕╖). Але наб╕гало чимало, коли ледь не увесь день проводив у чергах.
╤ у кожного – своя низка под╕бних вражень, дивних ╕ диких, до яких ми поступово звика╓мо ╕ ставимося все спок╕йн╕ше. А у наш╕й Конституц╕╖ все ще головною ц╕нн╕стю виголошу╓ться людина. За радянських час╕в нас лякали кап╕тал╕змом, де н╕бито ╕сну╓ культ грошей, а людина людин╕ – вовк. Починаю в╕рити, хоча ран╕ше все це вважала пропагандистськими штучками.
Т╕шить лише, що ще, окр╕м отако╖ «п╕ни», ╓ й нормальн╕ люди, з допомогою яких Дмитро Степанович чи не щор╕чно в╕дв╕ду╓ очну л╕карню ╕м. Ф╕латова, що в Одес╕, де п╕сля л╕кування його з╕р становить «аж» 4 в╕дсотки. З допомогою добрих людей ╖здить в╕н ╕ до Ковеля, ще й нашу «Св╕тлицю» розвозить з собою, ╕ взагал╕ живе активним життям. ╤ ц╕ випадков╕ люди, як╕, в╕дриваючись в╕д сво╖х справ, стають його «очима», дозволяють спод╕ватися, що темн╕ сили ми таки переможемо.

Тамара СОЛОВЕЙ

Потерп╕лий в╕д цього неправедного св╕ту Праведник Укра╖ни Дмитро Степанович Омелянюк в редакц╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12574

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков