Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА НЕ Б╤ДНА, А ОБКРАДЕНА ДЕРЖАВА
Коловорот конвертац╕╖ влади у ф╕нансов╕ ресурси ма╓ бути зупинений


П╤СЛЯ СКАЗАНОГО, або «БАРИН ВСЁ НЕ ЕДЕТ…»
Коментар до звернення до Президента Укра╖ни та Генерального прокурора, в╕дправленого ще 5 м╕сяц╕в...


ГАРМИДЕР ╤ СОРОМ НА КОРДОН╤.
ЯК СААКАШВ╤Л╤ ПОВЕРНУВСЯ В УКРА╥НУ


«СПОД╤ВАЮСЯ З ДОПОМОГОЮ СВОГО ЛИСТА ТЕЖ ПРИСЛУЖИТИСЯ УКРА╥Н╤, ╥╥ ОЧИЩЕННЮ В╤Д НЕПРАВДИ ╤ НЕСПРАВЕДЛИВОСТ╤…»
Р╕вно м╕сяць тому А. Щекуну, директору Нац╕онального газетно-журнального видавництва у Ки╓в╕, яке...


ПАНЕ ДИРЕКТОРЕ, ВЖЕ НЕ ШАНОВНИЙ…
Шановн╕ читач╕, а насамперед - колеги-журнал╕сти! Я н╕коли б не звертався ось так публ╕чно до...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 22.11.2013
ГОВОРИТЬ СУДАК — СЛУХА╢ ВЕСЬ КРИМ

Ми ╓сть народ!

Минати Судак, перебуваючи в Криму, — непростимий гр╕х. Бо це приморське м╕сто ма╓ чи не найкрасив╕ше г╕рське обрамлення. Б╕ля Ялти теж гарн╕ гори, але вони там суц╕льною ст╕ною вздовж моря, а в Судаку мальовнич╕ скеляст╕ гори оточують м╕сто практично з ус╕х бок╕в. Рай для фотограф╕в ╕ художник╕в! Але того дня мене хвилювала не природа. Я хот╕в посп╕лкуватися з укра╖нськими актив╕стами, зустр╕ч з якими мала в╕дбутися в м╕сцевому Будинку культури.
По дороз╕ випадково зустр╕в на вулиц╕ доброго старого друга «Кримсько╖ св╕тлиц╕» Ахтема Ал╕╓ва. Не так давно в╕н перебрався ╕з степового Криму поближче до моря ╕ тепер живе у родич╕в. Розпов╕в, що в його сел╕ купка укра╖нц╕в- актив╕ст╕в КУНу повн╕стю припинила будь-яку орган╕зац╕йну ╕ пол╕тичну роботу. Влада розбира╓ться з цим питанням просто: ставить сво╖х людей керувати осв╕тн╕ми закладами, а вже через школу можна легко тиснути на... д╕тей патр╕от╕в. А через них — прост╕ше простого — тиснути на батьк╕в. У с╕льськ╕й м╕сцевост╕ це просто... ╤ це не ╓дине св╕дчення масштабно╖ «зачистки» Криму в╕д св╕домого укра╖нства. Н╕хто н╕кого не виселя╓, не депорту╓, але статус рядового укра╖нця Криму мало чим в╕др╕зня╓ться в╕д статусу укра╖нця в Тюмен╕ чи в Петрозаводську. Або ж у сонячному Магадан╕. ╢ сяка-така культурницька д╕яльн╕сть, але особливих перспектив у громади нема╓. Принаймн╕ виховувати укра╖номовних д╕тей в укра╖нських родинах (вони до того ж переважно зм╕шан╕) поки що нереально.
А ось кримськ╕ татари тримаються дружн╕ше, саме вони потихеньку зм╕цнюють сво╖ позиц╕╖ в Судаку, про що говорять нов╕ назви магазин╕в, кафе, ресторан╕в: «╢шиль-Ада» («Зелений остр╕в»), «Eski yurt» («Старе поселення»), «Dostluk» («Дружба»), «Deniz» («Море») тощо. Мо╓ око даремно шукало якихось ознак належност╕ Судака до Укра╖ни. Лише зр╕дка щось траплялося. Наприклад: «Одежда и обувь украинских производителей», «Торговый центр «Свитязь», «Сеть магазинов распродажи «Харьков». Все це, зауважте, рос╕йською мовою... Дивно, що закон про мову, якому вже 24 роки (в 1989 роц╕ за нього голосували нав╕ть комун╕сти), дос╕ не прочитаний ╕ не взятий до уваги в такому гарному приморському м╕ст╕.
Прикро, що й кримськ╕ татари попри розрекламовану колись проукра╖нськ╕сть в Судаку зал╕зобетонно дотримуються кримськотатарсько-рос╕йсько╖ двомовност╕. ╥х зрозум╕ти можна — нав╕що триматися за мову, яку можна поки ╕гнорувати? Але для нас це прив╕д задуматися. Так що в Судаку нав╕ть на р╕вн╕ показухи суц╕льн╕ проб╕ли — повне ╕гнорування укра╖нських реал╕й. А що вже говорити про ╜рунтовн╕ реч╕? Тож ╕ напрошу╓ться висновок, що два десятил╕ття тому, забувши про потребу зм╕цнювати укра╖нство в АРК ╕ переор╕╓нтувавшись лише на п╕дтримку кримських татар, держава зробила непростиму помилку. Зм╕цнювати треба було ╕ одне, ╕ друге. Бо, вгативши величезн╕ грош╕ в Крим, укра╖нц╕ запросто можуть залишитися б╕ля розбитого корита. Тобто на р╕вн╕ безправно╖ ╕ маловпливово╖ д╕аспори.
Коли ми ходили з Олекс╕╓м Супруном м╕стом, то переконалися, аби розмовляти укра╖нською, треба мати м╕цн╕ нерви. Або не зрозум╕ють, або дивитимуться, як на б╕лу ворону. А хто хоче пост╕йно бути б╕лою вороною? Часом ╕ зневагу в╕дчу╓ш. Тому б╕лих ворон нема╓, ╕ укра╖нська мова не звучить. Але мо╖ сп╕вбес╕дники дивляться на проблему без песим╕зму. Скаж╕мо, Святослав Мис╕в сказав таке:
— Не можна сказати, що останн╕ми роками не в╕дбулося жодних зм╕н... Молодь Судака вже трохи в╕дчува╓ свою окрем╕шн╕сть в╕д Рос╕╖, звикла до думки, що живе в Укра╖н╕. Разом з тим, ╓ певне в╕дчуття «кримськост╕», дуже розвинений м╕сцевий патр╕отизм. Це законом╕рно, але ж... Дуже не вистача╓ нам хороших укра╖нських ф╕льм╕в, взагал╕ як╕сного культурницького продукту. Якби все це було, то у населення швидше формувався б укра╖нський патр╕отизм.
Мама Святослава, Соф╕я Мис╕в, дода╓:
— Нам дуже заважа╓ розпорошен╕сть. Ми просто заздримо кримським татарам — наск╕льки вони дружн╕ш╕, наск╕льки краще у них орган╕зоване культурне ╕ громадське життя! Воно у Судаку вже досить пом╕тне. Звичайно, було б добре, якби держава допомагала ╕ укра╖нцям. З ╕ншого боку, не думаю, що нам варто форсувати под╕╖. Люди вже ╕ так поступово звикають, що Крим належить Укра╖н╕. ╤ якби в нашому м╕ст╕ були орган╕зован╕ курси з вивчення укра╖нсько╖ мови, то багато людей п╕шли б на ц╕ курси. Ось так помаленьку, крок за кроком можна поширювати ╕ зм╕цнювати тут укра╖нськ╕сть.
Але укра╖нц╕ не були б укра╖нцями, якби мислили однаково. Олекс╕й Супрун трохи радикальн╕ший:
— А я — за б╕льш р╕шуч╕ д╕╖. Хто не готовий сприймати нин╕шн╕ укра╖нськ╕ реал╕╖, той може ╖хати в р╕дн╕ кра╖. А коли ми будемо сид╕ти ╕ чекати, поки сам╕ собою прийдуть зм╕ни на краще, то остаточно асим╕лю╓мося тут. Поки що нема жодних умов для збереження в Криму укра╖нсько╖ мови ╕ культури. Це нав╕ть якщо говорити про суто укра╖нськ╕ с╕м’╖. А що вже говорити про вивчення мови людьми ╕нших нац╕ональностей? Щоправда, хто хоче, той може слухати укра╖нське рад╕о, там чимало ц╕кавих ╕ патр╕отичних передач. Нав╕ть м╕сцева передача, яку веде наш Олександр Ярошевський, — «Говорить Судак — слуха╓ весь Крим» ╓ досить ц╕кавою. Але ж мало хто слуха╓, бо чомусь ус╕ переключилися на телев╕зори ╕ комп’ютери. А ф╕льм╕в укра╖нських ╕ ц╕кавих патр╕отичних передач на телебаченн╕ дуже мало. Тому вих╕д ╓ лише один: р╕шуче братися за ╕нформац╕йний прост╕р. Бо в╕н поки що вихову╓ укра╖нофоб╕в, а не укра╖нських патр╕от╕в. Мене вже д╕став один землячок, який пост╕йно мене перекону╓ в перевагах рос╕йсько╖ мови. Нав╕ть на в╕дзначенн╕ Шевченк╕вських дн╕в заявив: «А все равно русский язык — лучше!». Не так вже й просто бути ╕ншим, коли все в нин╕шньому Криму розраховане ╕ нац╕лене на зрос╕йщення. Але при бажанн╕ все можна налагодити. ╤ не церемонитися з тими, хто протид╕╓ зм╕цненню Укра╖нсько╖ державност╕. Шов╕н╕ст╕в люб’язно попросити з Укра╖ни, а ╕ншим допомогти ╕нтегруватися.
Журнал╕ст Олександр Ярошевський усв╕домлю╓, що на кримськ╕ реал╕╖ дос╕ негативно вплива╓ Рос╕я:
— Я часто сп╕лкуюся з рос╕янами, друзями по навчанню в Москв╕. ╤ завжди в╕дчуваю ╖хню зверхн╕сть стосовно укра╖нц╕в. Ну, ще мене, друга ╖хньо╖ юност╕, вони можуть зверхньо поплескати по плечу... Але ╕нш╕ укра╖нськ╕ патр╕оти з ╖хньо╖ точки зору ╓ лютими ворогами Рос╕╖! Ми повинн╕ жорстко в╕дстоювати свою окрем╕шн╕сть на всеукра╖нському р╕вн╕. Йдеться не про само╕золяц╕ю, а про усв╕домлення того, що нам це житт╓во необх╕дно. ╤накше втратимо себе...
Ми говорили, може, з годинку, але тут зайшла якась чорнява ж╕нка ╕ дел╕катно попросила закруглятися. Виявля╓ться, маленьк╕ кримськ╕ татари будуть розучувати на сцен╕ «Хайтарму». Згодом з динам╕ка полинула чудова мелод╕я... Не знаю, як мо╖ друз╕, а я дуже хот╕в би залишитися ╕ насолоджуватися танцем. Красивою була не лише мелод╕я, наснажувала в╕ра маленьких громадян Криму у сво╓ св╕тле майбутн╓. Звичайно, сво╓, р╕дне, вони збережуть. А нам, укра╖нцям, треба навчитися гуртуватися ╕ впливати на владу так, як це ум╕ють робити кримськ╕ татари. Влада ж у нас ном╕нально укра╖нська — х╕ба не так?

Серг╕й ЛАЩЕНКО
Судак — Льв╕в

На фото (зл╕ва направо):
Соф╕я Мис╕в, Олекс╕й Супрун, Святослав Мис╕в, журнал╕ст Олександр Ярошевський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12579

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков