Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 22.11.2013
ВОЛИНСЬКИЙ РОДОВ╤Д ФЕДОРА ДОСТО╢ВСЬКОГО

P╕д класика св╕тово╖ л╕тератури Федора Досто╓вського, який походить з Волин╕, в╕д╕грав важливу роль у становленн╕ укра╖нсько╖ рел╕г╕йно╖ традиц╕╖. Аргументом на п╕дтвердження цього ╓ публ╕кац╕я духовного в╕рша, п╕дписаного автором Досто╓вським, у зб╕рнику «Богогласник», випущеному у друкарн╕ Поча╖вського монастиря у 1790 роц╕. Так вважа╓ доктор ф╕лософських наук, професор, проректор Нац╕онального ун╕верситету «Острозька академ╕я», письменник Петро КРАЛЮК, який виявив цей тв╕р та досл╕див його ╕ видання в ц╕лому. У розмов╕ з кореспондентом Укр╕нформу в╕н под╕лився думками про знах╕дку та св╕дченнями про укра╖нське начало родоводу Федора Досто╓вського.
— За яких обставин Ви звернули увагу на пр╕звище Досто╓вський у «Богогласнику»?
— Я не м╕г не звернути увагу, адже це ще одна ниточка, яка пов’язу╓ Досто╓вських ╕з Волинським кра╓м. Можливо, автором цього в╕рша був один ╕з предк╕в Федора Досто╓вського, наприклад, його д╕д Андр╕й. Мова в╕рша, хоча й мала в сво╖й основ╕ церковнослов’янщину, але була наближена до укра╖нсько╖ розмовно╖. У в╕рш╕ говориться, що треба зр╕катися земних благ, думати про божественне й шукати спас╕ння. Цей зб╕рник, виданий в одному з найдавн╕ших укра╖нських монастир╕в (у той час в╕н був ун╕атським), ╓ ун╕кальною пам’яткою укра╖нсько╖ культури. В╕н став сво╓р╕дним п╕дсумком понад двохсотл╕тньо╖ традиц╕╖ творення духовних п╕сень в Укра╖н╕. У ньому 249 п╕сень, серед яких укра╖нських — 213, польських – 33, латинських – 3. Укра╖нськ╕ п╕сн╕ були написан╕ як староукра╖нською мовою, так ╕ мовою, наближеною до розмовно╖. У «Богогласнику» вказуються автори лише деяких п╕сень. Серед них, як бачимо, ╕ Досто╓вський.
— Як предки Федора Досто╓вського опинилися на Волин╕?
— Взагал╕ вважа╓ться, що р╕д Досто╓вських татарського походження. ╥хн╕ предки Рт╕щеви прийшли ╕з Москов╕╖ на П╕нщину (сучасна Б╕лорусь) у к╕нц╕ XV стол╕ття. В принцип╕ н╕чого тут дивного нема╓. Значна частина др╕бно╖ укра╖нсько╖ шляхти мала тюркське походження. Це було пов’язане з татарською навалою у Х╤╤╤ стол╕тт╕ та ╕нтенсивними контактами м╕ж тюрками й укра╖нцями в наступн╕ часи.
— Чи не тому в основ╕ герба Досто╓вських була татарська тамга?
— Очевидно. Так-от, далекий предок письменника Данило в 1506 роц╕ отримав у волод╕ння село Досто╓во на теренах П╕нщини. В╕д назви цього села й походить назва роду Досто╓вських. Зараз воно перебува╓ у склад╕ ╤ван╕вського району Брестсько╖ област╕ Республ╕ки Б╕лорусь. Проте це не б╕лоруська, а укра╖нська етн╕чна територ╕я. Саме ж Досто╓во знаходиться неподал╕к кордону Укра╖ни й Б╕лорус╕. У ньому зараз орган╕зований музей Федора Досто╓вського, також тут ╓ пам’ятник письменнику.
Однак насправд╕ предки Досто╓вського мешкали не ст╕льки в Досто╓в╕, ск╕льки на Волин╕, точн╕ше – на Ковельщин╕. У 70-х роках XVI стол╕ття тут жив якийсь Феодор Досто╓вський, що служив у князя Андр╕я Курбського. П╕д 1664 роком у сел╕ Секунь (неподал╕к Ковеля) згаду╓ться ще про одного Досто╓вського. У 1775 роц╕ Досто╓вськ╕ продали св╕й ма╓ток Кличкович╕ (зараз це невелике село Тур╕йського району Волинсько╖ област╕). Тод╕ прад╕д Федора Досто╓вського, Григор╕й Гомерович, перебрався до Янушполя, де став греко-католицьким (ун╕атським) священиком. Два його сини теж були священиками. Один з них, Андр╕й, д╕д письменника, служив у сел╕ В╕йт╕вц╕ на Под╕лл╕ в 1782-1820 роках. Йому довелося перейти з ун╕╖ на православ’я. Його син Лев також служив у В╕йт╕вцях священиком. ╤нший син, Михайло, батько письменника, готувався до священицько╖ кар’╓ри, навчався в Под╕льськ╕й сем╕нар╕╖ в Шаргород╕. Зв╕дти його як одного з найкращих учн╕в в╕дправили вчитися в Медико-х╕рург╕чну академ╕ю в Москву, де в╕н ос╕в. У Москв╕ й народився Фед╕р Досто╓вський.
— Чи «укра╖н╕зувалися» Досто╓вськ╕ за к╕лька стол╕ть перебування на Волин╕, а пот╕м на Под╕лл╕?
— Поза сумн╕вом! Вони родичалися з волинськими с╕м’ями, перейняли мову й культуру м╕сцевого населення. Показово, що цей р╕д ╕з др╕бношляхетського трансформувався у священицький. А греко-католицьк╕ священики в той час були хранителями культурних традиц╕й укра╖нського населення на Правобережн╕й Укра╖н╕. Симптоматично, що Досто╓вськ╕ мали певн╕ зв’язки з Поча╖вським греко-католицьким монастирем, який у XVIII стол╕тт╕ став одним з найб╕льших рел╕г╕йних центр╕в Укра╖ни.
Хоча батько Федора Досто╓вського опинився в Москв╕, але в╕н формувався в лон╕ традиц╕йно╖ культури укра╖нського духовенства. ╤ цю культуру, принаймн╕ почасти, в╕н передав сво╓му синов╕. Чи не зв╕дти глибинна рел╕г╕йн╕сть Федора Досто╓вського, яка мало сп╕взвучна з рел╕г╕йн╕стю рос╕йською, але яка впису╓ться в контекст рел╕г╕йних традиц╕й Укра╖ни XVI-XVIII стол╕ть?
— У творах Федора Досто╓вського «укра╖нськ╕ сл╕ди» пом╕тн╕?
— Звичайно. Нещодавно я вир╕шив ╕з ол╕вцем перечитати деяк╕ твори письменника. ╤ ось, читаючи перший його роман «Бедные люди», був подивований, ск╕льки там укра╖нського. Це й сердечне ставлення до б╕дних, ображених сусп╕льством людей (щось под╕бне бачимо в ╕ншого укра╖нця, Миколи Гоголя, зокрема в його «Шинел╕»). Зрештою, в роман╕ чимало укра╖н╕зм╕в. Зокрема, герой роману часто зверта╓ться до геро╖н╕ твору «ясочка моя». Нав╕ть трапля╓ться таке слово – «гвалт», яке не використову╓ться в рос╕йському мовленн╕. Проте воно, прийшовши з н╕мецько╖ мови через польську, широко вживалося на Волин╕. Якби хтось з наших мовознавц╕в спробував досл╕дити мову Досто╓вського на предмет вживання ним укра╖н╕зм╕в... Але, на жаль, я не чув, щоб цим у нас займалися.
— На ц╕ фактори, про як╕ Ви говорите, хтось звертав увагу?
— Радянськ╕ укра╖нськ╕ досл╕дники цими питаннями не займалися – можна було отримати звинувачення в «буржуазному нац╕онал╕зм╕». Для досл╕дник╕в з укра╖нсько╖ д╕аспори вказан╕ теми не були «актуальними». ╤ все ж можна назвати одного автора, який предметно зац╕кавився згаданими питаннями. Це — Арсен Р╕чинський, який опубл╕кував у 1933 роц╕ книгу «Проблеми укра╖нсько╖ рел╕г╕йно╖ св╕домост╕». Незважаючи на те, що книга мала рел╕г╕╓знавчий характер, автор часто звертався як до власне ф╕лософських, так ╕ л╕тературознавчих питань. Р╕чинський вказував на укра╖нське кор╕ння письменника, пор╕внюючи його з Миколою Гоголем. В╕н писав: «Якщо Гоголь хитався ще м╕ж двома душами й не м╕г в╕ддати переваги ан╕ одн╕й з них (ма╓ться на уваз╕ хитання м╕ж душею укра╖нською та рос╕йською), то п╕сля цього приходить мислитель, який вже повн╕стю в╕ддався рос╕йськ╕й культур╕, в якого укра╖нська душа лише зр╕дка звучала сво╓р╕дними мотивами, незрозум╕лими й чужими для рос╕ян. Був це — Ф. Досто╓вський».
Певно, можна погодитися з Р╕чинським, що глибок╕ пласти ментальност╕ Досто╓вського – укра╖нськ╕. ╤ це знаходило специф╕чн╕ вияви в його творчост╕.

Розмову в╕в В╕ктор МАЗАНИЙ
м. Р╕вне

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12581

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков