Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З ЮВ╤ЛЕ╢М, КОБЗАРЮ!
Цього тижня в╕дсвяткував 80-л╕тн╕й юв╕лей ялтинський кобзар Остап К╕ндрачук.


ЗГАДАЙТЕ У ВАШИХ МОЛИТВАХ ЯРОСЛАВА ГАЙВАНЮКА…
Його чиста душа заслугову╓ на те.


ПАМ’ЯТЬ, ЯКА ПРОДОВЖУ╢ ЖИТТЯ
Про творч╕ здобутки В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к пам’ятають не лише напередодн╕ юв╕лейних дат.


ПОМ’ЯНУЛИ ГУБАР╤В…
наш обов’язок – вшановувати й передавати дал╕ в майбутн╓ пам’ять про цих...


ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ В╤РИ РО╥К
У Вадима Михайловича Ро╖ка сьогодн╕ - день народження!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 22.11.2013
ВЕЛИКИЙ МАЙСТЕР НАРОДНО╥ П╤СН╤

Напередодн╕ святкування 200-л╕тнього юв╕лею Т. Г. Шевченка варто згадати про ╕дейних натхненник╕в його творчост╕, людей, як╕ в╕дтворювали укра╖нський дух, ╕стор╕ю, традиц╕╖ й котр╕ стали сакральним символом нашого ген╕я, — кобзар╕в. Цьогор╕ч виповнилося 210 рок╕в з дня народження одного з найв╕дом╕ших представник╕в укра╖нського кобзарського мистецтва — Остапа Вересая.
Остап Вересай народився в 1803 р. на Полтавщин╕. Музичн╕ зд╕бност╕ в╕н успадкував в╕д батька, який був незрячим ╕ заробляв на прожиття грою на скрипц╕. В 4 роки вже й сам Остап втратив з╕р ╕, дума╓ться, ╕ншого виходу, ан╕ж податися у народн╕ сп╕вц╕, у нього не було. Пройшовши багатор╕чний вишк╕л п╕сенному ремеслу у досв╕дчених майстр╕в музичного слова, Остап Вересай у 18-р╕чному в╕ц╕ отримав кобзу, розпочавши сво╓ визначне мистецьке сходження.
В╕н подорожував багатьма куточками укра╖нських земель, виконуючи р╕зноман╕тн╕ балади, думи, сатиричн╕ й гумористичн╕ п╕сн╕. Остап Вересай мав невеликий п╕сенний репертуар, однак його живе виконання викликало захоплення. В╕н дуже ум╕ло ╕мпров╕зував, уживався в рол╕ сво╖х геро╖в, передавав ╖хн╕ емоц╕╖ й настро╖ так, н╕би й сам був учасником т╕╓╖ чи ╕ншо╖ визначно╖ под╕╖ минувшини. На його виступи завжди сходилося багато людей.
Не дивно, що на таку постать накинули оком ╕ вищ╕ кола тогочасного сусп╕льства. Художник Лев Жемчужников створював його численн╕ портрети, етнограф ╕ письменник Пантелеймон Кул╕ш записував його п╕сн╕, а сам Кобзар Тарас Шевченко послав Остапов╕ Вересаю свою однойменну зб╕рку в╕рш╕в з дарчим автографом ╕ невеликою сумою грошей.
Щиро полюбив народного сп╕вця ╕ засновник укра╖нсько╖ класично╖ музики — Микола Лисенко. Композитор профес╕йно описав творч╕сть кобзаря, зробив його знаменитим серед широкого загалу, популяризував його ╕м’я. Кр╕м цього, Микола В╕тал╕йович залучив О. Вересая до сво╖х багатьох концерт╕в у Ки╓в╕, Москв╕, Петербурз╕, р╕зноман╕тних святкових й урочистих д╕йств, що зробило його знаним ╕ в╕домим далеко за межами Укра╖ни.
Чи не головною тематикою твор╕в кобзаря було прославлення славного козацького минулого. Це, звичайно, не могло сподобатися царськ╕й влад╕. Остапов╕ Вересаю було заборонено виступати на концертах, в╕дбув в╕н ╕ ув’язнення, однак попри все в╕н завжди залишався собою, осп╕вуючи в╕ков╕чн╕ прагнення укра╖нського народу — волю, самост╕йн╕сть та геро╖зм.
Останн╕ десятил╕ття свого життя О. Вересай пров╕в у с. Сокиринц╕ (нин╕ Ср╕бнянський район Черн╕г╕всько╖ област╕). Тут в╕н ╕ помер у 1890 р. На його честь в селищ╕ був створений музей та в╕днедавна проводиться фестиваль кобзарського мистецтва.
Його гра зачаровувала й дивувала, його сп╕в при╖жджали послухати ╕ноземн╕ м╕н╕стри й письменники, в╕н завжди ╕дентиф╕кувався з укра╖нським, в╕дображаючи його в╕двагу, силу та патр╕отизм. Саме так╕ люди стали справжн╕ми хранителями укра╖нсько╖ культури та традиц╕й, надавши великий поштовх для творчост╕ Тараса Григоровича Шевченка.
Тож згадаймо видатного представника кобзарського мистецтва — неперевершеного Остапа Вересая.

Олександр МУШТА,
науковий сп╕вроб╕тник музею О. С. Пушк╕на ╕ П. ╤. Чайковського Кам’янського державного ╕сторико-культурного запов╕дника
Черкаська область

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12585

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков