Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З ЮВ╤ЛЕ╢М, КОБЗАРЮ!
Цього тижня в╕дсвяткував 80-л╕тн╕й юв╕лей ялтинський кобзар Остап К╕ндрачук.


ЗГАДАЙТЕ У ВАШИХ МОЛИТВАХ ЯРОСЛАВА ГАЙВАНЮКА…
Його чиста душа заслугову╓ на те.


ПАМ’ЯТЬ, ЯКА ПРОДОВЖУ╢ ЖИТТЯ
Про творч╕ здобутки В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к пам’ятають не лише напередодн╕ юв╕лейних дат.


ПОМ’ЯНУЛИ ГУБАР╤В…
наш обов’язок – вшановувати й передавати дал╕ в майбутн╓ пам’ять про цих...


ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ В╤РИ РО╥К
У Вадима Михайловича Ро╖ка сьогодн╕ - день народження!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 22.11.2013
ДО 100-Р╤ЧЧЯ ОЛЕКСИ ВОРОПАЯ

Постат╕

Актив╕сти одеських молод╕жних громадських орган╕зац╕й «Студентська Свобода» та «Сок╕л» встигають не лише лекц╕╖ та сем╕нари в╕дв╕дувати, займатися пол╕тичною та громадською роботою, а й пост╕йно поповнюють знання в рамках свого ╤деолог╕чного клубу. Свою чергову зустр╕ч 9 листопада вони присвятили Дню укра╖нсько╖ писемност╕ та мови, по╓днавши ╖╖ з в╕дзначенням 100-р╕ччя в╕д дня народження свого земляка — видатного науковця, етнографа та письменника Олекси Воропая. Прикро, що цю дату обминули сво╓ю увагою не лише прихильн╕ до «русского м╕ра» м╕сцев╕ органи влади, а й прац╕вники заклад╕в культури.
З лекц╕╓ю про життя та творч╕сть Олекси Воропая виступив голова обласно╖ орган╕зац╕╖ МГО «Студентська Свобода» Костянтин Василець. В╕н докладно розпов╕в, що цей науковець ╕ письменник ма╓ у сво╓му доробку не лише двотомний зб╕рник «Звича╖ нашого народу», а й книжки, майже нев╕дом╕ сучасному укра╖нському читачев╕. Серед них — «Вогн╕ в церкв╕», «Укра╖нськ╕ народн╕ легенди», «Укра╖нськ╕ народн╕ загадки», «Ясир», «Пригоди Марка Чубатого». У 1953 роц╕ О. Воропай видав у Лондон╕ невелику, трохи б╕льше 40 стор╕нок, книжку «У дев’ят╕м круз╕». А завдяки ╖╖ перевиданню в 1954 роц╕ англ╕йською мовою, це одне з перших у св╕т╕ документальних св╕дчень про Голодомор 1932-1933 рр. стало широков╕домим. Ця книжка сповнена болем серця автора, мати якого померла у 1933 роц╕ в╕д голоду.
1944 року Олекса Воропай з Одеси ви╖хав до Н╕меччини. Роки понев╕рянь у таборах перем╕щених ос╕б в╕н детально описав у книжц╕ «В дороз╕ на Зах╕д». Згодом родина Воропая перебралася до Англ╕╖, сам в╕н захистив докторську дисертац╕ю, а його прац╕ з етнолог╕╖ принесли йому визнання не лише в середовищ╕ укра╖нсько╖ ем╕грац╕╖, а й у науковому св╕т╕ ╢вропи, США та Канади. Помер Олекса Воропай у 1989 роц╕, а два роки потому в Укра╖н╕ побачила св╕т його головна праця «Звича╖ нашого народу». Де збер╕га╓ться нин╕ арх╕в ученого, нев╕домо. Його документи, п╕дготовч╕ матер╕али до невиданих праць ще не вивчено. Схоже, що час повернення б╕льшост╕ праць Воропая ще не настав, але одеська «Просв╕та» вже зробила крок на цьому шляху. Тепер до не╖ долучилися ╕ молод╕ «свобод╕вц╕».
«Прац╕ Олекси Воропая ╓ дуже актуальними, бо зараз укра╖нцям намагаються нав’язати абсолютно чуж╕ ц╕нност╕, що суперечать укра╖нським нац╕ональним традиц╕ям та звичаям. П╕д глобал╕стичними процесами нин╕ намагаються стерти культурн╕ кордони м╕ж нац╕ями, а ми, в свою чергу, будемо культивувати нашу самобутн╕сть ╕ закликати укра╖нц╕в берегти звича╖, вивченню яких прид╕лив сво╓ життя наш видатний земляк Олекса Воропай», — зазначив Костянтин Василець.
До цього мен╕ лише залиша╓ться додати, що найкраще в╕дзначило 100-р╕ччя в╕д дня народження Олекси Воропая Ун╕верситетське видавництво «Пульсари». Воно видало книгу «Звича╖ нашого народу» — уперше в кольоровому вар╕ант╕. ╤люстрац╕╖ до цього тому, що ма╓ понад 600 стор╕нок, виконала художниця ╤нна Борода╓ва. А презентац╕я книжки в╕дбулася ще в с╕чн╕ цього року. Нею не можна не захоплюватися, бо тут ╜рунтовне наукове досл╕дження викладено яскравою й образною народною мовою. Чита╓ш ц╕ опов╕д╕ й зда╓ться, н╕би разом з автором береш участь у р╕здвяних чи купальських святах.
Ось лише один фрагмент, як с╕льськ╕ хлопчаки колядували:
«Була в нашому сел╕ вдова — б╕дна така... Хата — копиця с╕на; як великий сн╕г, то й в╕кон не знати. Ми ╖╖ теж не минали, бо казали у нас: «Гр╕х обминути б╕дного!». Хоч знали, що н╕чого не винесе, але сп╕вали, — сп╕вали ╖й «вдовино╖»:
А чи вдома, вдома б╕дная вдова?
Нема╓ вдома — п╕шла до Бога,
Бога благати, щастя прохати:
— Ой, дай, Боже, два лани жита,
Два лани жита та й лан пшениц╕,
Лан пшениц╕ — на паляниц╕...
— Ой, дай, Боже, ще й трохи гречки,
Трохи гречки — на варенички...
Бувай здорова, вдово,
з ╤сусом Христом,
З ╤сусом Христом та Святим Р╕здвом.
Дай, Боже!»

Серг╕й ГОРИЦВ╤Т

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12590

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков