Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 22.11.2013
ПОКЛИК ОТЧОГО ДОМУ

Панорамою яскравих кольорових аф╕ш Кримськотатарського академ╕чного музично-драматичного театру в╕дкрилася нещодавно виставка художник╕в — батька ╕ сина Ал╕ та Аб╕булли Бек╕рових у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕. Художн╓ оформлення вс╕х його спектакл╕в в╕д розробки моделей костюм╕в персонаж╕в до декорац╕й на сцен╕ з необх╕дним рекв╕зитом зд╕йсню╓ останн╕ми роками старший ╕з ц╕╓╖ творчо╖ родини – Ал╕ Бек╕ров. А його знання узбецько╖ мови використову╓ться в театр╕ ще на стад╕╖ вибору драматург╕чного матер╕алу для постановок ╕ формування репертуару. На багатьох аф╕шах пр╕звище А. Бек╕рова згаду╓ться дв╕ч╕: як художника ╕ як перекладача п’╓с з узбецько╖ мови на кримськотатарську, зокрема, у спектаклях «Нетерпляча свекруха» Е. Хушвактова, «На добран╕ч!» Д. Джаббарова, «Не плач, д╕вчинко, або Далеко в╕д дружин» Р. Мухаммаджонова та ╕нших.

— ╥хн╕ назви в театральн╕й ╕нсцен╕зац╕╖ ╕нод╕ режисерами зм╕нюються, — говорить А. Бек╕ров, — однак зм╕ст ориг╕налу залиша╓ться.
╤ т╕льки один в╕н, що навчався в узбецьк╕й школ╕, дружив з ровесниками-узбеками, бо ╕нших нац╕ональностей, кр╕м трьох с╕мей кримських татар, в ╖хньому сел╕ Алмаз Намангансько╖ област╕ просто не було, може зрозум╕ти, чому одн╕ еп╕зоди стосовно узбек╕в см╕шн╕ та кумедн╕, а для ╕нших народ╕в – н╕, чому вони п’ють чай, сидячи на земл╕, а кримськ╕ татари – на диванах.
З Узбекистаном пов’язаний ╕ значний пер╕од творчост╕ самого Ал╕ Бек╕рова. Здобувши художню осв╕ту в Ташкентському художньому училищ╕ ╕м. П. Бенькова та Московському пол╕граф╕чному ╕нститут╕, в╕н як прац╕вник художньо-промислових майстерень Художнього фонду брав участь у зовн╕шньому оформленн╕ багатьох м╕ст республ╕ки, удосто╓ний звання заслуженого прац╕вника культури Узбекистану, а як ╕сторик за другим фахом (зак╕нчив Наманганський педагог╕чний ╕нститут) досл╕дження в арх╕вних матер╕алах ╕ фольклорних джерелах виток╕в свого народу ╕ власного родоводу, п’ять покол╕нь предк╕в якого займалися р╕зними ремеслами, художньою обробкою дерева, виготовленням кол╕с для гарб ╕ фаетон╕в, матер╕ал╕зував у сер╕ях картин з життя ╕ побуту кримських татар у давнину, в депортац╕╖ ╕ п╕сля повернення на р╕дну землю, в ╕нкрустац╕╖ орнаментальним р╕зьбленням вх╕дних дверей та ╕нших вироб╕в ╕з дерева у себе вдома.
Його живопис, заснований на площинн╕й декоративност╕ та орнаментальност╕ сх╕дного мистецтва, п╕сля пере╖зду художника в 1992 роц╕ в Крим набув нового, одухотвореного звучання з яскравою ╕ житт╓рад╕сною пал╕трою барв. Наповнен╕ нац╕ональною сво╓р╕дн╕стю пейзаж╕, портрети, сюжетн╕ композиц╕╖, виконан╕ р╕зними техн╕ками, демонструвалися у Будинку художника С╕мферополя, Кримському етнограф╕чному музе╖, а на виставц╕ у В╤КЦ в жовтн╕ 2011 року художник вперше в╕дчинив двер╕ в свою деревообробну майстерню на приклад╕ виготовлено╖ власноруч дитячо╖ дерев’яно╖ колиски. За свою 20-р╕чну д╕яльн╕сть у Криму з в╕дродження нац╕онального кримськотатарського образотворчого ╕ декоративно-прикладного мистецтва йому було присво╓но минулого року звання заслуженого художника Автономно╖ Республ╕ки Крим.
У нову експозиц╕ю А. Бек╕рова вв╕йшли живописн╕ роботи, створен╕ ним за останн╕ два роки. ╥х можна згрупувати за трьома жанровими блоками. Перший ╕ найб╕льший за к╕льк╕стю – це пейзаж╕. Зроблен╕ з натури в декоративно-романтичному стил╕, вони як узагальнен╕ еп╕чн╕ картини монументального розпису можуть використовуватися у вигляд╕ декорац╕й на сцен╕, а в зменшеному вар╕ант╕ – ╕люстрац╕й до книг: «Демердж╕нська долина», «М╕й Крим», «Новий Св╕т», «М╕схор у минулому» та ╕нш╕.
У презентац╕╖ другого блоку експозиц╕╖ – портрет╕в взяли участь деяк╕ з портретованих моделей. Наприклад, ж╕нка за фортеп╕ано в композиц╕╖ «Р╕дна мелод╕я» – це композитор ╕ сп╕вачка, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни Ур’яне Кенжика╓ва, ╕ глядач╕ отримали можлив╕сть почути в ╖╖ виконанн╕ одну кримськотатарську народну та дв╕ авторськ╕ п╕сн╕ польською ╕ французькою мовами. А на створення образу «Диригента» надихнув А. Бек╕рова диригент ╕ майстер художнього слова, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни Р╕за Юсуфов. На в╕дкритт╕ виставки в╕н прочитав два авторських в╕рш╕.
У третьому блоц╕ картин художник символами ╕ прийомами сучасного авангарду в╕дгуку╓ться на злободенн╕ теми сусп╕льного життя, на те, що його хвилю╓ ╕ тривожить. Висловлюючи критичне ставлення до порушених проблем («╥зда в н╕куди», «Чотириголовий»), в╕н все ж да╓ людям над╕ю, виражену динам╕чним начерком л╕н╕й, теплом ╕ яскравим спектром кольор╕в.
Такими ж глибокими ф╕лософськими роздумами про смисл життя, народження, с╕м’ю проникнут╕ граф╕чн╕ композиц╕╖ старшого сина Ал╕ Бек╕рова – Аб╕булли. В╕н – випускник художньо-граф╕чного факультету Наманганського ун╕верситету ╕ п’ятнадцять рок╕в навча╓ образотворчому мистецтву с╕мферопольських д╕тей у школ╕ «Консоль». Власн╕ методики роботи забезпечили йому перемогу в конкурсах «Учитель року»: в 2006-му – С╕мферополя, у 2007-му – Автономно╖ Республ╕ки Крим.
Педагог на уроц╕, в╕н з ол╕вцем за мольбертом ста╓ рисувальником, чи╖ композиц╕╖ разом з учн╕вськими демонструвалися на багатьох республ╕канських ╕ заруб╕жних виставках.
Як стовбур з г╕лкою, що нев╕дд╕льн╕ на дерев╕, батько ╕ син Бек╕рови у нових ракурсах ╕ власних п╕дходах до св╕ту, що нас оточу╓, виявляють приклади велико╖ ╕ витончено╖ краси, народжено╖ з любов╕, в митт╓востях ╕ в╕чност╕, що ╓ ознаками справжнього мистецтва з ус╕ма зачаруваннями та емоц╕ями.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12593

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков