Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 29.11.2013
ЯК ЦЕ БУЛО В ЧЕХ╤╥?

В сво╖й хат╕ – своя й правда!

Нещодавно в ки╖вськ╕й книгарн╕ «╢» в рамках проекту «╢вропейський досв╕д» в╕дбулася дискус╕я за участ╕ чеських пол╕тик╕в. У заход╕ взяли участь ╥рж╕ Скал╕цьк╕, м╕н╕стр нац╕онально╖ власност╕ ╕ приватизац╕╖ Чесько╖ Республ╕ки в 1990-1992 роках, Ян Румл, колишн╕й журнал╕ст, м╕н╕стр внутр╕шн╕х справ у 1992-1997 роках (в╕н переформатував чеську пол╕ц╕ю, причетний до розпуску внутр╕шн╕х в╕йськ Чехословаччини), ╥рж╕ Новотни, директор Служби безпеки в 1990-1992 роках.
Ян Румл в╕дразу зазначив, що Чех╕я була в кращому стан╕, н╕ж Укра╖на. В╕йська неодноразово проходили з боями територ╕ю Укра╖ни. В Укра╖н╕ радянська система протривала на двадцять рок╕в довше, н╕ж у Чехословаччин╕. У Чехословаччин╕ демократичн╕ традиц╕╖ ╕снували з час╕в першо╖ республ╕ки. Чехословакам вдалося вибудувати певну систему спротиву. Д╕яв дисидентський рух на чол╕ з Вацлавом Гавелом. Була сформована певна ел╕та, готова до кер╕вництва. Спочатку багато ╕мпров╕зували, але ч╕тко усв╕домлювали потребу прийти до демократичних принцип╕в. Так було доповнено конституц╕ю Чехословаччини, а пот╕м Чесько╖ Республ╕ки. Вих╕дна точка доповнень – захист прав ╕ свобод людини. Потр╕бно було шукати ╕нструмент, за допомогою якого зд╕йснювати охорону прав людини. Для цього було зроблено розпод╕л влади на законодавчу, виконавчу ╕ судову г╕лки. Було поставлено перепони, щоб ц╕ влади не могли впливати одна на одну. Судд╕в тепер призначають пожитт╓во. Але передус╕м було забезпечено повну свободу засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖.
Ян Румл сказав: «Одне з найголовн╕ших гасел нашо╖ революц╕╖ – «Ми хочемо назад у ╢вропу». Ми були в такому становищ╕, як нин╕ Укра╖на. Нам треба було прийняти певн╕ вимоги, щоб вступити в ╢вропейський Союз. Ще одна необх╕дна умова – моральн╕сть пол╕тики. Без цього неможливе ╕снування громадянського сусп╕льства».
╥рж╕ Скал╕цьк╕ розпов╕в, що реформатори ╜рунтувалися на досв╕д╕ Чехословаччини пер╕оду м╕ж двома св╕товими в╕йнами. У Чех╕╖ велися суперечки, як проводити ╕ як не проводити реформи. Але в одному доходили згоди – вс╕ хот╕ли в ╢вропу. Перший крок – це догов╕р про асоц╕ац╕ю з ╢вросоюзом. Зараз цей крок ма╓ зробити Укра╖на. ╢вропейський Союз – це об’╓днання держав для захисту сво╖х ╕нтерес╕в. Вони усв╕домлювали, що будуть суперечки за столом, але не буде во╓н. В ╢вропейському Союз╕ встановлено певн╕ критер╕╖. Держава повинна керуватися демократичними принципами не лише на виборах. Потр╕бно забезпечити дотримання прав ╕ свобод людини, прав нац╕ональних меншин. Економ╕чною вимогою ╓ в╕льна ринкова економ╕ка, яка уможливлю╓ проведення чесно╖ конкуренц╕╖.
Протягом 1993-1996 рок╕в Чех╕я т╕сно сп╕впрацювала з державами ╢вропейського Союзу. П╕дготовчий пер╕од тривав три роки. В 1996 роц╕ Чех╕я вже почувалася наст╕льки сильною, що попросилася в члени ╢вропейського Союзу.
Складно п╕длаштувати правову систему п╕д вимоги ╢вропейського Союзу. На вс╕й територ╕╖ ╢С зд╕йсню╓ться в╕льне пересування людей, абсолютна свобода вибору людьми м╕сця прац╕, в╕льний рух товар╕в, кап╕талу ╕ надання послуг. Потр╕бно узгодити право на ц╕й територ╕╖. В зв’язку з дозволом в╕льного пересування необх╕дно вир╕шити питання з╕ злочинн╕стю.
У Чех╕╖ п╕сля вступу в ╢С зросли показники ВВП ╕ доходи на душу населення. Лише ф╕нансова криза зупинила це зростання.
╥рж╕ Новотни под╕лився спогадами про свою д╕яльн╕сть. В╕н сказав, що необх╕дно повн╕стю дем╕л╕таризувати сусп╕льство, реформувати пол╕ц╕ю ╕ службу безпеки. ╥рж╕ Новотни згадував: «У березн╕-кв╕тн╕ 1990 року у нас було в╕дчуття, що ми буду╓мо нове сусп╕льство. У нас були новий президент ╕ новий парламент. Але пол╕ц╕я ╕ служба безпеки не були реформован╕. ╥хня специф╕ка поляга╓ в тому, що вони не можуть реформуватися зсередини. Я очолив Службу безпеки Чех╕╖. Передус╕м було в╕дд╕лено контррозв╕дку в╕д М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ. Встановлено парламентський контроль за службою безпеки, створено бюджет, щоб не було зайвих витрат, зменшено к╕льк╕сний склад служби до потр╕бного р╕вня. За комун╕стичного режиму в╕дд╕ли служби безпеки були майже в кожному населеному пункт╕. Ц╕ люди даремно отримували грош╕. Процес реформ тривав 11-12 м╕сяц╕в. Коли мен╕ було 20-30 рок╕в, кожна доросла людина знала про ╕снування служби безпеки ╕ боялася ╖╖. Зараз багато людей не знають, як ця служба назива╓ться, ╕ часто нав╕ть не знають про ╖╖ ╕снування. Р╕зниця м╕ж тотал╕тарною ╕ демократичною державою поляга╓ в тому, що в перш╕й людина, коли бачить пол╕цейського, то почина╓ боятися, а в друг╕й – людина, коли бо╖ться, то почина╓ шукати пол╕цейського».
Модератор заходу Юр╕й Макаров поц╕кавився, як усунути стару комун╕стичну номенклатуру, як провести люстрац╕ю, як виконавч╕й влад╕ уникнути спокуси впливу на ╕нш╕ г╕лки влади, особливо судову, як уникнути протекц╕он╕зму на користь ол╕гарх╕в?
Слово знову взяв Ян Румл: «Нам не вдалося повн╕стю очистити владу в╕д таких елемент╕в. Ми використали дуже багато метод╕в, але нам не вдалося все охопити. Наприклад, були сформован╕ громадськ╕ ком╕тети. Перед ними поставали члени колишньо╖ пол╕ц╕╖. Ком╕тети вир╕шували, чи усунути дану людину ╕з пол╕ц╕╖, чи перем╕стити. Була проведена атестац╕я ╕ в арм╕╖. Закон про люстрац╕ю встановлював принципи, хто може працювати. Колишн╕ номенклатурн╕ прац╕вники, агенти служби безпеки не мали права працювати на державних посадах. У приватн╕й д╕яльност╕ ╖х не обмежували. Вони могли займатися п╕дпри╓мницькою д╕яльн╕стю, створювати власн╕ ф╕рми. Служба безпеки мала контролювати, щоб ц╕ люди не шкодили. Служба безпеки збирала ╕нформац╕ю. Розглядом ╕нформац╕╖ займалися ╕нш╕ служби».
╥рж╕ Скал╕цьк╕ додав, що уряд повинен отримати дов╕ру парламенту. Парламент може оголосити недов╕ру влад╕ ╕ розпустити ╖╖. В Конституц╕╖ записано, що судова влада абсолютно незалежна. В╕д комун╕стичного режиму було успадковано багато судд╕в, яким не можна було дов╕ряти. Вс╕ судд╕ проходили певний тип перев╕рок ╕ контролю. Потр╕бно було позбутися не лише тих, як╕ прислуговували комун╕стичному режиму. Потр╕бно було подбати, щоб нов╕ не хот╕ли прислуговувати нов╕й влад╕. Судд╕ працюють до 70 рок╕в, а пот╕м йдуть на пенс╕ю. Суддя може нести крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть перед ком╕с╕╓ю, яку творять сам╕ судд╕. Судд╕ мають гарну зарплату ╕ впевнен╕сть, що ╖хня кар’╓ра забезпечена. Встановлено перел╕к д╕яльност╕, яку викону╓ суддя.
Один ╕з присутн╕х зауважив, що в Укра╖н╕ судд╕ теж призначаються пожитт╓во, але вони вийшли з-п╕д контролю сусп╕льства, ╕ запитав, який в╕дсоток старих прац╕вник╕в залишився п╕сля люстрац╕╖.
Виявилося, що в Чех╕╖ деяк╕ структури були ц╕лком скасован╕. Людина мала написати заяву про свою неналежн╕сть до народно╖ м╕л╕ц╕╖ (та╓мно╖ комун╕стично╖ пол╕ц╕╖). В╕домий випадок, коли якийсь прокурор написав, що не був членом ц╕╓╖ структури, однак знайшлися документи, як╕ засв╕дчили протилежне. Прокурора позбавили посади.
╥рж╕ Скал╕цьк╕ сказав, що в Чех╕╖ в╕дбулися зм╕ни, тому що ╖х хот╕ла б╕льш╕сть населення. Пол╕тична сила, яка перемогла на виборах, отримала 55 в╕дсотк╕в голос╕в. В Укра╖н╕ на початку 1990-х намагалися провести зм╕ни, але усп╕ху не було. Помаранчева революц╕я була спробою провести зм╕ни, але Ющенко ╕ Тимошенко не досягли усп╕ху.
Ще один ╕з присутн╕х заявив: «Наш внучатий плем╕нник у Москв╕ пропону╓ нам об’╓днатися, як вершник з конем, де в╕н буде вершником, а пот╕м по╖хати до сп╕льно╖ мети. Чи в Чех╕╖ ╕снують пол╕тичн╕ рухи, як╕ закликають до слов’янсько╖ ╓дност╕?».
Йому в╕дпов╕ли, що такий рух у Чех╕╖ був переважно у Х╤Х стол╕тт╕. А в 1929 роц╕ полишив свою посаду Карел Крамарж, ╓диний пол╕тик у Чех╕╖, який пропагував об’╓днання слов’ян. Останн╕ над╕╖ на слов’янську ╓дн╕сть померли в 1968 роц╕ п╕сля радянсько╖ окупац╕╖ Чехословаччини.
Чеськ╕ гост╕ пор╕внюють ╢вропейський Союз ╕з складним подружжям, де щодня в╕дбуваються сварки, але, дякувати Богу, не в╕йни. Чехи радять нам ╕ти в напрямку ╢вропи ╕ ╢вропейського Союзу.
Присутн╕х ц╕кавило проведення приватизац╕╖ в Чех╕╖. ╥рж╕ Скал╕цьк╕ визнав, що Чех╕╖ не вдалося уникнути помилок у приватизац╕╖. Першим принципом була реституц╕я. Якщо знаходилися стар╕ власники, то ╖м повертали власн╕сть. Велику частину майна (житловий фонд, комунальн╕ служби) передали у власн╕сть м╕ського самоврядування. Багато др╕бних п╕дпри╓мств (готел╕, ресторани, магазини) продавали на аукц╕онах. З великими п╕дпри╓мствами було складн╕ше. Тут або шукали сильного ╕нвестора, або проводили ваучерну приватизац╕ю. ╤ зробили найб╕льшу помилку – не змогли усл╕дкувати за так званими ╕нвестиц╕йними фондами, почалися зловживання. ╥рж╕ Скал╕цьк╕ пор╕вняв: «Ми допустили багато помилок, але наст╕льки погано╖ структури, як в Укра╖н╕, у нас нема╓».
Ваучер можна було купити за символ╕чну ц╕ну, в переклад╕ на укра╖нськ╕ грош╕ – 300 гривень. Б╕льша частина населення дов╕рила ваучери ╕нвестиц╕йним фондам, як╕ ╖х привласнили.
Чех╕я вступила в ╢вросоюз ран╕ше за Укра╖ну, бо географ╕чно ближча. Чеськ╕ гост╕ говорять: «Ми в╕римо, що Укра╖на ма╓ бути членом ╢вропейського Союзу, ╕ ми тут, щоб допомогти вам».
Пролунало й таке запитання: «Чому ╢вропейський Союз хоче заполучити Укра╖ну?».
╥рж╕ Скал╕цьк╕ в╕дпов╕в: «╢вропейський Союз т╕льки пропону╓ ╕ н╕кого н╕ до чого не примушу╓. ╢вропейський Союз хоче мати дружн╕ стосунки на сво╖х кордонах».
Присутн╕х ц╕кавило, як вступ до ╢С вплинув на життя перес╕чного чеха? Чи стали чехи щаслив╕шими?
В╕дпов╕дь була така: «Щастя у наш╕й держав╕ вир╕шу╓ не уряд. П╕сля вступу в ╢С зб╕льшився приплив ╕нвестиц╕й ╕з закордону. В╕дпов╕дно зб╕льшилися к╕льк╕сть робочих м╕сць ╕ р╕вень зарплат. Але п╕сля кризи в 2009 роц╕ становище пог╕ршало, бо припинився приплив ╕нвестиц╕й. У Чех╕╖ ╓ групи людей, що гуртуються навколо комун╕стично╖ парт╕╖, яка стверджу╓, що за старого режиму було добре. Але комун╕сти набрали на виборах т╕льки 14,5 в╕дсотк╕в голос╕в».
Присутн╕х ц╕кавило, чи в ╢вросоюз╕ не перетворяться вс╕ нац╕╖ на одну. В╕дпов╕дь: «╢вропейська ун╕я роздуму╓ на майбутн╓, щоб були чех, поляк, укра╖нець ╕ так дал╕ як народн╕сть, але почувалися пол╕тично ╓вропейцями».

Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ

Юр╕й Макаров, ╥рж╕ Новотни, Ян Румл, ╥рж╕ Скал╕цьк╕

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12604

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков