Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА НЕ Б╤ДНА, А ОБКРАДЕНА ДЕРЖАВА
Коловорот конвертац╕╖ влади у ф╕нансов╕ ресурси ма╓ бути зупинений


П╤СЛЯ СКАЗАНОГО, або «БАРИН ВСЁ НЕ ЕДЕТ…»
Коментар до звернення до Президента Укра╖ни та Генерального прокурора, в╕дправленого ще 5 м╕сяц╕в...


ГАРМИДЕР ╤ СОРОМ НА КОРДОН╤.
ЯК СААКАШВ╤Л╤ ПОВЕРНУВСЯ В УКРА╥НУ


«СПОД╤ВАЮСЯ З ДОПОМОГОЮ СВОГО ЛИСТА ТЕЖ ПРИСЛУЖИТИСЯ УКРА╥Н╤, ╥╥ ОЧИЩЕННЮ В╤Д НЕПРАВДИ ╤ НЕСПРАВЕДЛИВОСТ╤…»
Р╕вно м╕сяць тому А. Щекуну, директору Нац╕онального газетно-журнального видавництва у Ки╓в╕, яке...


ПАНЕ ДИРЕКТОРЕ, ВЖЕ НЕ ШАНОВНИЙ…
Шановн╕ читач╕, а насамперед - колеги-журнал╕сти! Я н╕коли б не звертався ось так публ╕чно до...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2013 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 29.11.2013
ОРГАН╤ЗАЦ╤ЙНО СТРУКТУРОВАНА, САМОВРЯДНА, Ф╤НАНСОВО САМОДОСТАТНЯ ТЕРИТОР╤АЛЬНА ГРОМАДА — ОСНОВА ДЕРЖАВНОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО УСТРОЮ УКРА╥НИ

Владу - народу!

«Так ослабла ╕ розпалася Укра╖нська держава. Винн╕ в т╕м були княз╕ й бояри, що бралися правити, а не вм╕ли ан╕ завести ладу, ан╕ задержати вкуп╕ укра╖нськ╕ земл╕. Винна була й ГРОМАДА, що вм╕ла жал╕тися на княже та боярське безголов’я, але не старалася ╕ не вм╕ла направити того ладу ╕ вол╕ла л╕пше п╕ддатися п╕д татарську власть, н╕ж завести порядок у сво╖й держав╕».
Михайло Грушевський

«Коротка ╕стор╕я Укра╖ни», ст. 25 (Йдеться про причини занепаду Ки╖всько╖ Рус╕)
«Люди ╕ за царизму не схильн╕ до самост╕йност╕, а за 3-4 покол╕ння (комун╕стично╖ тиран╕╖ — П. С.) перетворилися на пок╕рних, без╕н╕ц╕ативних совк╕в. У динам╕чному ХХ стол╕тт╕ — це хвороба».
Професор Гел╕й Черний
Газета «День»
№ 64 в╕д 11.04.2000 р.

Територ╕альна, тобто с╕льська, селищна, м╕ська громада в Укра╖н╕ ма╓ давн╓ кор╕ння. Вона в╕дома з час╕в Ки╖всько╖ Рус╕. Про одну з перших назв громади (верв) говорилось у «Руськ╕й правд╕».
Укра╖нський ╕сторик Х╤Х ст. В. Антонович, п╕дсумовуючи досв╕д пол╕тичного життя в Укра╖н╕, констатував: «...ПРОВ╤ДНОЮ ПОЛ╤ТИЧНОЮ ╤ДЕ╢Ю укра╖нському народов╕ прийшовся принцип в╕чевий, принцип ШИРОКОГО ДЕМОКРАТИЗМУ... ╕ признання р╕вного пол╕тичного права для кожно╖ одиниц╕ сусп╕льства. Укра╖нському народов╕ н╕коли не довелося ц╕лком ╕ повн╕стю виявити свою пров╕дну ╕дею; йому довелось лише ╕нстинктивно простувати до не╖: у давнину, за княжих час╕в, в╕чевим, громадським та виборно-церковним устро╓м, перегодом судовим устро╓м у так званих копних судах.
Нарешт╕ ж оця пров╕дна ╕дея вельми рель╓фно визначилась в козаччин╕, а ще виразн╕ше, з погляду реал╕зування ╖╖ в житт╕, — у Запорозьк╕й С╕ч╕... Пров╕дна ╕дея нац╕╖ може найширше виявитися п╕д час самост╕йного ╖╖ життя». Нарешт╕, здобувши свою Укра╖нську державу, ми здобули й можлив╕сть сповна реал╕зувати свою пров╕дну пол╕тичну ╕дею.
╤ван Франко присвятив низку праць територ╕альним громадам Галичини. Розм╕рковуючи над значенням громад у ПОЛ╤ТИЧНОМУ житт╕ держави, в╕н у прац╕ «Що таке громада ╕ чим вона повинна бути» писав: «Коли кожний пов╕т, кожний край, кожна держава склада╓ться з громад с╕льських чи м╕ських, то ПЕРША ╤ НАЙГОЛОВН╤ША ЗАДАЧА ТИХ, ЩО УПРАВЛЯЮТЬ державою, краями, пов╕тами повинна би бути така, щоб ДОБРЕ УПОРЯДКУВАТИ ╤ МУДРИМИ ПРАВАМИ ЯКНАЙБ╤ЛЬШЕ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ту найменшу, але основну одиницю. Бо коли громада ЗЛЕ УПОРЯДКОВАНА, Б╤ДНА, ТЕМНА ╤ САМА В СОБ╤ РОЗЛАЗИТЬСЯ, то очевидно, що й увесь побудований на н╕й порядок пов╕товий, крайовий ╕ державний не може бути тривалий». (Що ми й ма╓мо — П. С.)
У 1927 р. Зах╕дноукра╖нське нац╕онально-демократичне об’╓днання (УНДО) у брошур╕ «За життя громади» наголошувало, що наша сила як народу опира╓ться ╕ збер╕га╓ться у наших громадах. Наш╕ громади ╓ джерелом нашо╖ господарсько╖ сили, ╓ ОСНОВОЮ, НА КОТРУ СПИРА╢ТЬСЯ НАША ПОЛ╤ТИКА, з громад рекрутуються наш╕ борц╕-геро╖ за краще життя народу, ╓ кузнею, де гарту╓ться нац╕ональна сила ╕ св╕дом╕сть».
Правник Костянтин Левицький у сво╖й прац╕ «Наш закон громадський» зазначив, що протягом стол╕ть важливими функц╕ями громади були: забезпечення правопорядку на сво╖й територ╕╖, господарська ╕ культурно-просв╕тницька функц╕я. Так, для гарантування безпеки вс╕м членам громади, збереження рухомого ╕ нерухомого майна у м╕стах ╕ селах створювалася спец╕альна пол╕цейська служба (н╕чна варта). Громади мали сво╖ ма╓тки, прибутки в╕д яких йшли на потреби й витрати вс╕х односельц╕в — член╕в громади.
Вони волод╕ли громадським майном — речами, що служили кожному членов╕ громади. Сюди входили орн╕ земл╕, с╕нокоси, полонини, толоки, городи, сади, пас╕ки, стави ╕ громадська хата, школа, церква, корчма, тюрма, млин тощо. Старовинною формою вза╓модопомоги при виконанн╕ терм╕нових або трудом╕стких роб╕т була толока.
Укра╖нськ╕ козаки зд╕йснювали й пол╕тичн╕ функц╕╖ — обирали старшин, зн╕мали ╖х з посад, нав╕ть судили. Та рос╕йський царизм ╕ радянська влада звели нан╕вець д╕яльн╕сть територ╕альних громад. Покажу це на приклад╕. Вл╕тку 2000 р. м╕ський голова м. Щорс зг╕дно з законом повинен був зв╕тувати про свою роботу перед виборцями м╕ста. Виконкомом м╕ськради було зроблено в╕дпов╕дну рекламу. Зв╕тувати ж йому не було кому, бо майже ╕з 9 тис. виборц╕в на збори прийшло менше п╕всотн╕, ╕ це непоодинокий випадок ╕ не т╕льки в Щорс╕. Доказ╕в не браку╓. 10.02.2001 р. на збори прийшло близько 70 чол. ╤ «зв╕т» в╕дбувся.
Щоб б╕льш зрозум╕ло в╕добразити ╕снуючий стан «територ╕ально╖ громади», скористаюся методом пор╕вняння. В╕домо, що у фундамент будинку закладають придатний для цього матер╕ал — кам╕нь, бетонн╕ блоки, випалену цеглу, скр╕плен╕ м╕ж собою розчином цементу. Територ╕альна громада склада╓ться ╕з сво╓р╕дних цеглин — окремих виборц╕в, але не з’╓днаних м╕ж собою орган╕зац╕йно ╕ тих, як╕ не усв╕домлюють т╕╓╖ рол╕, котру можуть ╕ повинн╕ в╕д╕гравати у систем╕ м╕сцевого самоврядування для найповн╕шого задоволення вс╕х житт╓во важливих потреб.
Тому сучасний виборець у переважн╕й б╕льшост╕ нагаду╓ цеглину-сирець, непридатну для закладки в основу м╕сцевого самоврядування — територ╕альну громаду. Але як цеглина-сирець п╕сля випалювання ста╓ придатною для буд╕вництва, так ╕ ╕з виборця-«сирця», якщо п╕ддати його в╕дпов╕дн╕й обробц╕, яка спонукала б його до усв╕домлення себе як самост╕йно╖, повноправно╖, в╕дпов╕дально╖ за свою долю особистост╕, то з нього може вийти справжн╕й громадянин Укра╖ни, здатний св╕домо зайняти приналежне т╕льки йому м╕сце в орган╕зац╕йно об’╓днан╕й громад╕ свого села, селища, м╕ста ╕ час в╕д часу працювати в н╕й на СЕБЕ так, як в╕н уже працю╓ у сво╖й с╕м’╖ ╕ трудовому колектив╕.
Звичайно, не кожен виборець-«сирець» захоче ╕ зможе переосмислити звичну йому ф╕говолисткову роль у пол╕тичн╕й систем╕ держави, фактично зведену лиш до голосування, ╕ в╕дмовитись в╕д не╖.
Але необх╕дна для територ╕ально╖ громади ╖хня б╕льш╕сть (51%) — захоче ╕ зможе, бо це стверджуватиме ╖хню самост╕йн╕сть, людську г╕дн╕сть, сприятиме задоволенню ╖хн╕х житт╓во важливих потреб, в╕дпов╕датиме пров╕дн╕й пол╕тичн╕й ╕де╖ укра╖нського народу, традиц╕ям наших предк╕в.
П╕дтвердженням такого погляду слугують ╕ дан╕ проведеного мною опитування виборц╕в свого м╕крорайону п╕сля бес╕д про необх╕дн╕сть ╖хнього орган╕зац╕йного об’╓днання в осередку територ╕ально╖ громади м. Щорс. ╤з 100 опитаних (в╕д 18 рок╕в ╕ старше) — 74 погодились стати членами такого осередку, 20 — не визначилися ╕ лише 6 — не погодилися. А в парт╕ях не бажали бути вс╕. У мене ╓ список цих виборц╕в.
Отже, здобувши свою Укра╖нську державу, дбаючи про ╖╖ зм╕цнення, ми можемо ╕ повинн╕ в╕дродити в н╕й автономну д╕яльн╕сть територ╕альних громад на сучасн╕й законн╕й, орган╕зац╕йн╕й ╕ техн╕чн╕й основ╕.

ЗАКОННЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В╤ДРОДЖЕННЯ ТЕРИТОР╤АЛЬНИХ ГРОМАД

(Витяг ╕з закону Укра╖ни про м╕сцеве самоврядування ╕ вибори депутат╕в)
Ст. 2 п. 1: «М╕сцеве самоврядування в Укра╖н╕ — це гарантоване державою право та РЕАЛЬНА ЗДАТН╤СТЬ територ╕ально╖ громади... САМОСТ╤ЙНО ╕ п╕д в╕дпов╕дальн╕сть орган╕в та посадових ос╕б м╕сцевого самоврядування вир╕шувати питання м╕сцевого значення в межах Конституц╕╖ ╕ закон╕в Укра╖ни».
Ст. 19. п. 1: «...представницький орган м╕сцевого самоврядування на основ╕ Конституц╕╖ Укра╖ни та в межах цього закону може прийняти статут територ╕ально╖ громади села, селища, м╕ста».
Ст. 22. п. 1: «Територ╕альн╕ громади можуть мати власну символ╕ку».
Ст. 60. п. 1: «Територ╕альним громадам належить право комунально╖ власност╕ на рухоме та нерухоме майно, доходи м╕сцевих бюджет╕в, ╕нш╕ кошти, землю, природн╕ ресурси, п╕дпри╓мства, установи та орган╕зац╕╖, банки, страхов╕ товариства, пенс╕йн╕ фонди, нежитлов╕ прим╕щення, заклади культури, осв╕ти, спорту, охорони здоров’я...»
Ст. 75. п. 1: «Органи та посадов╕ особи м╕сцевого самоврядування ╓ п╕дзв╕тними, п╕дконтрольними ╕ в╕дпов╕дальними перед територ╕альними громадами. Вони пер╕одично, але не менше як 2 рази на р╕к зв╕тують перед територ╕альними громадами про свою роботу».
Ст. 75. п. 1: «Територ╕альна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження орган╕в та посадових ос╕б м╕сцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституц╕ю або закони Укра╖ни, обмежують права ╕ свободи громадян, не забезпечують зд╕йснення наданих ╖м законом повноважень».
Ст. 7: «Право висування кандидат╕в у депутати м╕сцевих рад та кандидат╕в на посаду с╕льського, селищного, м╕сцевого голови належить громадянам Укра╖ни, як╕ мають право голосу, ╕ реал╕зу╓ться ними безпосередньо шляхом самовисування, а також висування на зборах виборц╕в за м╕сцем ╖хнього проживання».
Ст. 6. п. 1: «Первинним суб’╓ктом м╕сцевого самоврядування, основним нос╕╓м його функц╕й ╕ повноважень ╓ територ╕альна громада села, селища, м╕ста».

ПРОЕКТ
СТАТУТ ОСЕРЕДКУ ТЕРИТОР╤АЛЬНО╥ ГРОМАДИ (ОТГ) м. Щорс

Загальн╕ положення
Ми, виборц╕ м. Щорса, беручи на себе в╕дпов╕дальн╕сть за власну долю, долаючи свою в╕дчужен╕сть в╕д реально╖ влади, прагнучи створити в м╕ст╕ ╕ район╕ (разом з громадами с╕л ╕ за сприяння орган╕в влади) г╕дн╕ людини умови життя, по усв╕домлен╕й необх╕дност╕, об’╓дну╓мося й д╕╓мо в пост╕йно ╕снуючих осередках територ╕ально╖ громади м╕ста для самост╕йного зд╕йснення самоврядних повноважень, наданих нам законом Укра╖ни про м╕сцеве самоврядування. До територ╕ально╖ громади м╕ста входитиме 10 осередк╕в.
По м╕крорайонах м╕ста на кожну тисячу виборц╕в форму╓ться один осередок. Кожен ОТГ ма╓ св╕й номер ╕ склада╓ться ╕з нумерованих сотень. До сотн╕ входять мешканц╕ одн╕╓╖ вулиц╕ чи ╖╖ частини або дек╕лька вулиць. У сотн╕ може бути в╕д 90 до 110 виборц╕в, б╕льше половини яких заре╓струвалися членами ОТГ.
В ОТГ можуть створюватися р╕зн╕ секц╕╖ (стар╕йшин, ж╕ноча, молод╕жна та ╕нш╕).
ОТГ ╓ основою орган╕зац╕йно╖ структури територ╕ально╖ громади м╕ста.

Члени ОТГ, ╖хн╕ обов’язки ╕ права

Членом ОТГ ма╓ право заре╓струватися кожен громадянин Укра╖ни в╕ком в╕д 18 рок╕в ╕ старше, який пост╕йно прожива╓ на територ╕╖ його формування ╕ ма╓ право голосу, в т. ч. й члени вс╕х парт╕й, громадських орган╕зац╕й ╕ рел╕г╕йних конфес╕й. ╤н╕ц╕ативна група чи сотник зобов’язан╕ заре╓струвати членом ОТГ тих ╕з них, хто виявить сво╓ бажання в письмов╕й заяв╕ ╕ подасть ╖╖ ╖м.
Громадяни, як╕ не заре╓струються членами ОТГ, перебуватимуть у стан╕ кандидат╕в в його члени з правом заре╓струватися будь-коли. При бажанн╕ вони можуть брати участь у робот╕ в╕че (збор╕в) свого осередку з правом дорадчого голосу й без права бути висунутими в органи влади чи осередков╕ структури.

Член ОТГ бере на себе так╕ обов’язки:

— брати участь у робот╕ вс╕х в╕че свого осередку й виконувати його р╕шення. Дворазова в╕дсутн╕сть на в╕че без поважно╖ причини обумовлю╓ вих╕д ╕з член╕в осередку без права поновлення. Перел╕к поважних причин установлю╓ в╕че ОТГ;
— дотримуватись ус╕х вимог статуту ОТГ.
Ус╕ члени ОТГ р╕вноправн╕ ╕ мають право:
— виступати на в╕че ОТГ й в╕дстоювати свою позиц╕ю з ус╕х питань порядку денного;
— пропонувати рад╕ стар╕йшин себе чи ╕ншого члена ОТГ кандидатом у виборн╕ органи влади;
— пропонувати в╕че себе чи ╕ншого члена свого ОТГ кандидатом у члени осередкових ком╕с╕й та делегат╕в конференц╕й осередк╕в територ╕ально╖ громади;
— обирати депутат╕в ╕ посадових ос╕б в органи влади (цим правом користуються й не члени ОТГ), делегат╕в на конференц╕╖ ОТГ та член╕в р╕зних ком╕с╕й ОТГ;
— подавати до ради сотник╕в пропозиц╕╖ до порядку денного чергового в╕че ОТГ;
— в╕льного виходу ╕з член╕в ОТГ.

Рада сотник╕в

Кожна сотня ╕з свого складу обира╓ сотника ╕ його заступника терм╕ном на 1-3 роки. Сотником ╕ його заступником не можуть бути депутати рад вс╕х р╕вн╕в, посадов╕ особи виконавчо╖, судово╖, м╕сцево╖ влади, а також кер╕вники парт╕й, громадських орган╕зац╕й, рел╕г╕йних конфес╕й та трудових колектив╕в ус╕х форм власност╕. Сотня уповноважу╓ свого сотника:
— скликати ╕ проводити збори сотн╕;
— установити ╕ п╕дтримувати контакт з кожним мешканцем сво╓╖ сотн╕, знати його зд╕бност╕, характер, умови життя;
— бути членом ради сотник╕в свого ОТГ;
— почергово з ╕ншими сотниками осередку протягом одного року виконувати обов’язки голови ради сотник╕в чи його заступника;
— бути спостер╕гачем на в╕че ╕нших ОТГ й ╕нформувати сотню про ╖хн╕й переб╕г;
— заздалег╕дь пов╕домляти членам сотн╕ про м╕сце, день ╕ час скликання в╕че ОТГ ╕ про його попередн╕й порядок денний;
— сво╖ обов’язки виконувати на громадських засадах (безоплатно).
Рада сотник╕в склика╓ться ╖╖ головою не п╕зн╕ше як за два тижн╕ до проведення чергового чи позачергового в╕че. Вона вир╕шу╓ вс╕ питання, пов’язан╕ з його скликанням ╕ проведенням. Рада сл╕дку╓ за дотриманням нею ╕ членами ОТГ положень Статуту ОТГ ╕ регламенту в╕че. У спец╕альному журнал╕ ре╓стру╓ нових член╕в ОТГ ╕ зн╕ма╓ з обл╕ку вибулих. Заводить ╕нше необх╕дне д╕ловодство ОТГ.

Рада стар╕йшин

До стар╕йшин ОТГ належать його члени, чолов╕ки й ж╕нки, яким виповнилося 60 ╕ б╕льше рок╕в. Вони користуються заслуженою повагою ╕нших член╕в осередку. У зал╕ проведення в╕че ╖м вид╕ляються перш╕ ряди.
Стар╕йшини над╕ляються виключним правом пропонувати в╕че ╕з член╕в свого ОТГ кандидат╕в у виборн╕ органи влади вс╕х р╕вн╕в ╕ окрем╕ посади, узгодивши ╖х ╕з радою сотник╕в.
На певний терм╕н стар╕йшини обирають голову сво╓╖ ради та його заступника, установлюють порядок скликання ╕ проведення ради. Можуть в╕дстоювати узгоджену м╕ж собою позиц╕ю при прийнятт╕ р╕шень на в╕че, вносити пропозиц╕╖ про зм╕ни до Статуту ОТГ.

В╕че (збори) ОТГ

В╕че осередк╕в — ╖хня вища влада. Сотники ╕ ╖хн╕ ради, конференц╕╖ ОТГ та р╕зн╕ ком╕с╕╖ — п╕дзв╕тн╕ в╕че.
Установче в╕че ОТГ готу╓ ╕ проводить група ╕н╕ц╕атор╕в, що мешкають на територ╕╖ його формування. Для скликання установчого в╕че необх╕дно мати заре╓строваними членами ОТГ ╕ присутн╕ми на в╕че не менше 51% вс╕х виборц╕в — мешканц╕в м╕крорайону м╕ста.
На установчому в╕че розгляда╓ться ╕ прийма╓ться Статут ОТГ, регламент в╕че. Формуються сотн╕ осередку, закр╕плюються за ними м╕сця у зал╕ зас╕дань: стар╕йшинам — перш╕ ряди, середньому покол╕нню — середн╕, молод╕ до 30 рок╕в — задн╕.
Сотники й стар╕йшини збираються на перш╕ ради й вир╕шують сво╖ орган╕зац╕йн╕ питання.
Чергове в╕че ОТГ готу╓ й проводить рада сотник╕в не р╕дше двох раз╕в на р╕к, в перший м╕сяць весни ╕ останн╕й осен╕. Ре╓страц╕ю прибулих на в╕че проводять сотники або ╖хн╕ заступники по сво╖х сотнях. У випадку фальсиф╕кац╕╖ даних ре╓страц╕╖ вони вибувають ╕з член╕в ОТГ без права поновлення. Як спостер╕гач╕ на в╕че запрошуються сотники ╕нших ОТГ.
В╕че розгляда╓ ╕ ухвалю╓ порядок денний, регламенту╓ час для допов╕дач╕в та виступаючих. Допов╕д╕ ╕ виступи повинн╕ бути стислими й аргументованими. Голосування — в╕дкрит╕. Вс╕ зас╕дання в╕че протоколюються.

В╕че обира╓ з╕ сво╖х член╕в д╕льничну виборчу ком╕с╕ю, одного (чи двох) депутат╕в до м╕сько╖ ради, делегат╕в на конференц╕ю ОТГ м╕ста ╕ уповноважу╓ ╖х в╕дстоювати в м╕ськрад╕ ╕ на конференц╕╖ позиц╕ю б╕льшост╕ осередку з доведенням до в╕дома депутат╕в та делегат╕в конференц╕╖ ╕ позиц╕╖ його меншост╕. П╕сля конференц╕╖ делегати зв╕тують перед черговим в╕че свого ОТГ.
Кожен депутат м╕сько╖ ради зв╕ту╓ перед сво╖м ОТГ через п╕вроку п╕сля його обрання ╕ дал╕ кожного п╕вроку. Зг╕дно з законом в╕че ОТГ може достроково позбавити його сво╖х повноважень ╕ обрати ╕ншого депутата. В╕че ОТГ ма╓ право висувати свого кандидата на голову м╕сько╖ ради, депутат╕в районно╖, обласно╖ ╕ Верховно╖ Рад. Розпустити ОТГ може т╕льки його в╕че.

Координац╕йний центр

Для п╕дготовки й проведення конференц╕й ОТГ та узгодження сво╖х д╕й ради сотник╕в створюють координац╕йний центр осередк╕в територ╕ально╖ громади м╕ста. До його складу входять голови рад сотник╕в ус╕х ОТГ. Склика╓ й проводить зас╕дання координац╕йного центру голова ради сотник╕в осередку № 1 не п╕зн╕ше, як за два тижн╕ до проведення конференц╕╖. В╕н же викону╓ обов’язки голови координац╕йного центру. Координац╕йний центр визнача╓ для осередк╕в к╕льк╕сть делегат╕в на конференц╕ю ОТГ.
Конференц╕╖ ОТГ — найвища влада територ╕ально╖ громади. Конференц╕я ОТГ склика╓ться головою координац╕йного центру для заслуховування зв╕ту голови м╕сько╖ ради через р╕к п╕сля його обрання ╕ дал╕ щор╕чно. Зг╕дно з законом конференц╕я може достроково позбавити його повноважень голови, передавши ╖х його головному супернику на попередн╕х виборах, який запрошу╓ться на конференц╕ю з правом виступу на н╕й.

Стосунки м╕ж в╕че ОТГ, м╕ською радою ╕ ╖╖ головою

В пер╕од м╕ж в╕че осередк╕в ╕ ╖хн╕ми конференц╕ями виборц╕ м╕ста п╕дпорядковуються р╕шенням депутат╕в м╕сько╖ ради ╕ ╖╖ голови. На в╕че ╕ конференц╕╖ ОТГ депутати м╕ськради ╕ ╖╖ голова п╕дпорядковуються ╖хн╕м р╕шенням ╕ проводять ╖х в життя.

Символ╕ка, прим╕щення, майно ╕ грош╕ ОТГ

Територ╕альна громада м. Щорс матиме свою символ╕ку. В╕че ╕ конференц╕╖ ОТГ проводитимуться в районному Будинку культури. Згодом ОТГ матимуть необх╕дн╕ для роботи: прим╕щення, майно, грош╕, печатку. Джерела грошових надходжень кожен ОТГ знаходитиме самост╕йно, виходячи з╕ сво╖х можливостей. Осередки матимуть сво╖х скарбник╕в ╕ визначатимуть, куди витрачати кошти.

Зауваження до проекту статуту ОТГ

У цьому проект╕ мають м╕сце в╕дхилення в╕д чинних закон╕в Укра╖ни про м╕сцеве самоврядування ╕ про вибори депутат╕в рад вс╕х р╕вн╕в, спрямован╕ на забезпечення Конституц╕йно╖ рол╕ територ╕альних громад (народу) у пол╕тичних процесах як ╓диного джерела влади в держав╕.
Для цього майбутн╕м територ╕альним громадам НЕОБХ╤ДНО:
— Здобути статус юридично╖ особи.
— Взяти на себе утворення д╕льничних виборчих ком╕с╕й.
— Монопол╕зувати право висувати кандидат╕в у ради народних депутат╕в ╕ на виборн╕ посади вс╕х р╕вн╕в п╕д в╕дпов╕дальн╕сть конкретного ОТГ.
Представники парт╕йних, громадських орган╕зац╕й, трудових колектив╕в, самовисуванц╕, якщо хочуть бути обраними в органи влади ╕ здатн╕ квал╕ф╕ковано зд╕йснювати надан╕ ╖м громадою владн╕ повноваження в ╕нтересах громад ╕ укра╖нсько╖ нац╕╖, повинн╕ стати членами ОТГ за м╕сцем свого пост╕йного проживання ╕ зг╕дно з╕ статутом ОТГ висуватися ╕ обиратися через них. Таким чином буде встановлено пост╕йний орган╕зац╕йний зв’язок м╕ж парт╕йними орган╕зац╕ями (парт╕ями) ╕ громадами (народом). Парт╕йн╕ орган╕зац╕╖ здобудуть можлив╕сть п╕знавати ╕ в╕дбирати з ОТГ пол╕тично зд╕бну молодь, виховувати з не╖ квал╕ф╕кованих пол╕тик╕в-профес╕онал╕в, а безпарт╕йн╕ громад╕вц╕ сп╕лкуватимуться з парт╕йцями ╕ знатимуть, кому з них можна дов╕рити зд╕йснення певних владних повноважень, а кому — н╕.
— Монопол╕зувати право п╕дготовки, скликання ╕ проведення сво╖х в╕че, конференц╕й радами сотник╕в. Якщо виникне необх╕дн╕сть скликати позачергове в╕че — голова м╕ста чи села повинен ╕н╕ц╕ювати його проведення через раду сотник╕в.
У МОНОПОЛЬНОМУ РОЗПОРЯДЖЕНН╤ ГРОМАД (НАРОДУ) ЯК ╢ДИНОГО ДЖЕРЕЛА ВЛАДИ В ДЕРЖАВ╤ ПОВИНЕН БУТИ Ч╤ТКО ОКРЕСЛЕНИЙ, ЗАКР╤ПЛЕНИЙ ЗАКОНОМ КОНТРОЛЬНИЙ ПАКЕТ КЛЮЧОВИХ ВЛАДНИХ ПРАВ, ЯКИЙ УНЕМОЖЛИВИТЬ МАН╤ПУЛЮВАННЯ НИМИ БУДЬКИМ У БУДЬ-ЧИ╥Х ╤НТЕРЕСАХ.

Умови, необх╕дн╕ для реал╕зац╕╖ цього проекту:

— Оф╕ц╕йно заявлена згода ╕ п╕дтримка в реал╕зац╕╖ проекту гол╕в облдержадм╕н╕страц╕╖, облради, райдержадм╕н╕страц╕╖, райради, населеного пункту, бо це повинно бути ╖хн╓ «ПЕРШЕ ╤ НАЙГОЛОВН╤ШЕ ЗАВДАННЯ».
— Створити ╕з добровольц╕в групу (групи) щодо проведення з виборцями конкретного населеного пункту бес╕д, лекц╕й про ╖хн╕ права, ╕нтереси ╕ про можлив╕сть ╖х реал╕зац╕╖ чи д╕╓вого впливу на органи м╕сцево╖ влади для ╖х реал╕зац╕╖, через ╖хн╓ орган╕зац╕йне об’╓днання ╕ д╕яльн╕сть в ОТГ.
— В процес╕ бес╕д п╕д╕брати ╕з жител╕в населеного пункту ╕н╕ц╕ативну групу, яка б взяла на себе орган╕зац╕йн╕ функц╕╖ щодо формування ОТГ: п╕дготувати проект статуту ╕ регламенту ведення в╕че ОТГ (дати ╖м зразок), з╕брати ╕ заре╓струвати заяви виборц╕в ╕ при ╖хн╕й к╕лькост╕ не менше 51% — скликати ╕ провести орган╕зац╕йне в╕че. Затвердити статут, регламент ведення в╕че ОТГ, сформувати сотн╕, обрати сотник╕в, провести орган╕зац╕йне зас╕дання ради сотник╕в ╕ стар╕йшин, оформити протокол, передати сво╖ функц╕╖ рад╕ сотник╕в ╕ саморозпуститися.
— Через засоби масово╖ ╕нформац╕╖ ╕нформувати населення району ╕ област╕ про х╕д формування ОТГ в населених пунктах.

Заключна частина

Основою, живильним джерелом ╕снуючих рад народних депутат╕в ╕ громадянського сусп╕льства можуть ╕ повинн╕ стати не просто виборц╕, а повноправн╕ господар╕ у сво╖й кра╖н╕ — громадяни Укра╖ни, орган╕зац╕йно об’╓днан╕ у пост╕йно ╕снуючих осередках територ╕альних громад, спроможних самост╕йно, систематично збиратися на в╕че, конференц╕╖ ╕ безпосередньо зд╕йснювати сво╖ кер╕вн╕ ключов╕ функц╕╖ у систем╕ м╕сцевого самоврядування задля власних ╕ нац╕ональних ╕нтерес╕в.
Якщо в╕зьмемося за цю нову для нас, так необх╕дну справу, то й навчимося робити ╖╖ ╕ ц╕нувати, як ц╕ну╓мо с╕м’╖, в яких живемо, ╕ трудов╕ колективи, в яких заробля╓мо соб╕ на хл╕б насущний.
П╕дготував
Павло СЕМЕНЕНКО
м. Щорс, Черн╕г╕вська обл.
(Використана л╕тература: Газета «За в╕льну Укра╖ну», № 45, 02.04.98 р.
В. Антонович «Про козацьк╕ часи на Укра╖н╕»)

Зразок заяви
╤н╕ц╕ативн╕й рад╕ виборц╕в
Гр. ______________________ року народження, пост╕йно проживаю
м.__________вул. _________,
буд. №_____, кв. №______, тел. №_____, осв╕та_______,
маю право голосу
ЗАЯВА
Даю згоду заре╓струвати мене членом осередку територ╕ально╖ громади м. Щорс для зд╕йснення сво╖х правообов’язк╕в громадянина Укра╖ни: висувати знаних мною член╕в свого осередку кандидатами в органи влади, обирати депутат╕в ╕ посадових ос╕б, заслуховувати ╖хн╕ зв╕ти, зг╕дно з законом достроково в╕дкликати деяких з них й вир╕шувати ╕нш╕ проблеми сусп╕льного життя. Зобов’язуюсь 2-3 рази на р╕к брати участь у робот╕ в╕че (збор╕в) свого осередку ╕ виконувати його р╕шення.
П╕дпис
Дата

P. S. Голова Щорсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «За громадянське сусп╕льство» Павло Дмитрович Семененко ╕н╕ц╕ював звернення до л╕дер╕в опозиц╕йних парт╕й «Свобода», «УДАР» ╕ «Батьк╕вщина», за основу якого взята опубл╕кована нещодавно у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» стаття А. Марущака «Сила держави – в сил╕ народу» («КС» № 45 за 08.11.2013 р.), що сприйма╓ться «...як принципово важлива для започаткування, становлення ╕ утвердження в Укра╖н╕ реального народовладдя (демократ╕╖)».
В н╕й пропону╓ться укра╖нським пол╕тичним парт╕ям «…╕ти до народу... не з об╕цянками зробити його життя щасливим, а з ум╕нням навчити народ бути базовою ланкою держави». Тобто – СТАТИ УКРА╥НСЬКИМ НАРОДОМ, щоб бути здатним самост╕йно реал╕зовувати вс╕ сво╖ природньо-конституц╕йн╕ правообов’язки, а найперше — владн╕, для максимального забезпечення повноц╕нност╕ свого життя.
На думку П. Семененка, досягнути цього можливо сп╕льними зусиллями парт╕й, громадських орган╕зац╕й, ЗМ╤ ╕ держави шляхом формування ╕ д╕яльност╕ орган╕зац╕йно структурованих, самоврядних, ф╕нансово самодостатн╕х територ╕альних громад у населених пунктах Укра╖ни, про що, зокрема, йдеться в опубл╕кован╕й вище статт╕. Павло Дмитрович спод╕ва╓ться отримати в╕д адресат╕в об╜рунтовану в╕дпов╕дь на сво╓ звернення ╕ шука╓ однодумц╕в серед читач╕в-«св╕тличан», для чого просить опубл╕кувати його адресу й телефон, що ми й робимо: Семененко Павло Дмитрович, вул. 30 рок╕в Перемоги, 4, кв. 1, м. Щорс Черн╕г╕всько╖ обл. Конт. тел:. (097) 425 24 95.

Державний прапор б╕ля садиби щорс╕вця Павла Дмитровича Семененка майор╕╓ ╕ в свята, ╕ в будн╕

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2013 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12606

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков