"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2013 > Тема "Душі криниця"
#48 за 29.11.2013
ПОЕЗ╤Я ДУШ╤ МО╢╥
Л╕тература
Поез╕я почина╓ться з почутт╕в ╕ спостереження, — сказав в╕дпов╕дальний секретар Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, кандидат ф╕лолог╕чних наук Михайло Вишняк, в╕дкриваючи веч╕р сучасно╖ укра╖нсько╖ поез╕╖ «Поез╕я душ╕ мо╓╖», орган╕зований Кримською республ╕канською ун╕версальною науковою б╕бл╕отекою ╕м. ╤. Франка сп╕льно з Всеукра╖нським ╕нформац╕йно-культурним центром у рамках святкування Дн╕в укра╖нсько╖ писемност╕ та мови в Криму. Сам в╕н, за його словами, н╕коли не виходить з дому без записно╖ книжки ╕ ручки, бо в поетичн╕ рядки можуть перетворитися в його л╕тературн╕й обробц╕ будь-як╕ побачен╕ ситуац╕╖ чи предмети з навколишнього середовища, усм╕шки перехожих або зм╕ни в природ╕. Т╕льки встигай ╖х записувати! Нин╕ в Криму нал╕чу╓ться близько ста член╕в Сп╕лки, як╕ пишуть л╕тературн╕ твори трьома мовами — укра╖нською, рос╕йською та кримськотатарською. Укра╖нське об’╓днання, наприклад, днями поповнилося ще одним, 25-им за рахунком, членом. Ним стала поетеса з ╢впатор╕╖ Ольга Бондаренко. А на цьому вечор╕ першою до читач╕в б╕бл╕отеки вийшла з╕ сво╖ми поетичними творами Галина Литовченко. Джерело ╖╖ натхнення, як вона сама сказала, — ╖╖ р╕дна Ки╖вщина, Закавказзя, де перебувала в к╕нц╕ 80-х рок╕в з чолов╕ком-в╕йськовослужбовцем, ╕ Крим, де живе нин╕. В╕ктор Стус, заслужений журнал╕ст Укра╖ни, у сво╓му виступ╕ зд╕йснив ╕сторичний екскурс у минуле укра╖нсько╖ мови, яка в╕ками була падчеркою в сусп╕льств╕ ╕ лише нин╕, в умовах Укра╖нсько╖ держави, отримала вс╕ умови для повноц╕нного функц╕онування в ус╕х сферах життя. З-п╕д його пера вийшло друком два романи, с╕м пов╕стей, б╕льше двадцяти опов╕дань, 70 байок у проз╕, доб╕рка в╕рш╕в. К╕лька з них ╕з книги «П╕сня амазонки» прозвучали в авторському виконанн╕, а також байки, в яких, на його думку, можна висловити в алегоричн╕й форм╕ те, чого не скажеш у звичайному постановочному твор╕. Як л╕рика представив М. Вишняк любителям художнього слова Аркад╕я Вакуленка, якого знають як поета-гумориста, пост╕йного ведучого «Л╕тературно╖ в╕тальн╕ на вулиц╕ Павленка, 48», ╕ в╕н, заслужений артист Автономно╖ Республ╕ки Крим, г╕дно захистив честь мундира сво╓╖ профес╕╖ в╕ршованими текстами, що стали п╕снями ╕ звучать з╕ сцени, по рад╕о ╕ телебаченню. Серед них — поез╕╖ про Чорне море, «Зацв╕та╓ соняшник» та ╕нш╕. Таке ж музично-п╕сенне продовження мають багато поез╕й Михайла Вишняка: «Стежина до отчого дому», «В боргу ми перед мат╕р’ю сво╓ю», «Мамина вишня»... В╕д першого, опубл╕кованого в 1956 роц╕ в╕рша «Упала зоря», в╕н у слов╕ живе, милу╓ться кв╕тучою яблунею, жене в╕д себе ос╕нн╕й сум, заклика╓ до кохання в ╕нтимн╕й л╕риц╕. Будь-яке мистецтво, ╕ слова в тому числ╕, — це рух людини ╕ в╕чна боротьба за нов╕ й нов╕ в╕двертост╕. А гумористичн╕ твори М. Вишняка, перемежован╕ з дотепними ╕ ком╕чними ситуац╕ями, в як╕ потрапляють персонаж╕ байок та парод╕й А. Вакуленка, викликали веселий см╕х у зал╕. — Завдяки таким яскравим ╕ неповторним поетичним образам, драматург╕чним емоц╕ям, що мають особист╕сне авторське звучання, ╕ збагачу╓ться наша писемн╕сть, — сказав генеральний директор В╤КЦ Микола Кузьм╕н. — А л╕тературна мова розвива╓ться, ста╓ б╕льш в╕домою в св╕т╕.
Валентина ВАСИЛЕНКО
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2013 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12609
|