Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 29.11.2013
ЧИМ ЖИВЕ ПОЕТ?

Якось довго звол╕кав з написанням реценз╕╖-в╕дгуку на нову ╕ не зовс╕м «нову» книгу ╤горя Даха, якого добре знаю, читав ус╕ його зб╕рки (а це – добрих два десятки), не раз друкував дописи про нього. Хот╕лося ще раз ╕ ще раз проанал╕зувати творчий доробок автора, виявити законом╕рност╕ ╕ розкрити новизну. А висновок такий: ╤гор Дах пише, здавалося б, нав╕ть на буденн╕ теми, яскраво, емоц╕йно, образно, шука╓ влучних (бува, що довол╕ ╓мких) виражальних засоб╕в. Митець ╕ Слово, ╕ як ним, Словом, правильно скористатися митцев╕, донести до читача думку – ╓ для ╤горя Даха найважлив╕шим ор╕╓нтиром у л╕тературному океан╕, хоча координат-напрямк╕в може бути багато.
Рано чи п╕зно, але в кожного автора наста╓ мить, коли в╕н усв╕домлю╓ необх╕дн╕сть п╕дбити п╕дсумки певного етапу сво╓╖ творчост╕, оглянутися у час минулий, осмислити прожите (що так чи ╕накше познача╓ться на творчост╕), проанал╕зувати та прорецензувати, може, й процензурувати написане…
Ось таку мить в╕дчув й ╤гор Дах, колишн╕й шахтар, поет та проза╖к з Червонограда. ╤ як п╕дсумок – видав зб╕рку «Живу, як ус╕…» (Льв╕в: ТзОВ «╤н╕ц╕атива», 2013. – 128 с.). Це книга вибраних поез╕й, як╕ були надрукован╕ в окремих зб╕рках останн╕х рок╕в та в пер╕одиц╕. Деяк╕ в╕рш╕ подан╕ в нов╕й редакц╕╖, деяк╕ друкуються вперше, бо свого часу з р╕зних причин так ╕ не д╕йшли до читача. Але б╕льш╕сть текст╕в залишились без правок та редагувань. Вони неабияк дорог╕ ╤горю Даху, ╕ щось по-╕ншому у них не скажеш.
Поез╕я ╤горя Даха сповнена любов╕ до всього живого, сущого, до Людини, до Укра╖ни, отчого порога, пронизана глибокою пам’яттю про р╕д-родов╕д; у нього багато ╕нтимно╖ л╕рики, присвят друзям, побратимам, в╕рш╕в на шахтарську тему, духовно╖ поез╕╖, твор╕в, адресованих д╕тям.
Сповнен╕ знаннями справи його шахтарськ╕ в╕рш╕. Один з автор╕в сказав: «Тим вищають душею шахтар╕, чим глибше опускаються п╕д землю…». Ось як в╕н в╕дгуку╓ться про вуглекоп╕в:

Виносить кл╕ть з глибин в╕к╕в
П╕д син╓ небо Укра╖ни
З н╕чно╖ зм╕ни шахтар╕в,
Брат╕в ╕з дружньо╖ родини.
Вони натруджено ╕дуть,
╤ сонце лаг╕дне ╖м в оч╕.
Життя з них кожен зна╓ суть,
Виходячи з об╕йм╕в ноч╕.
На лицях усм╕шки ясн╕,
Бо горд╕ за свою роботу.
Спец╕вки скинут╕ брудн╕,
До сьомого промокли поту.
Назавтра знову у глиб в╕к╕в
Вони ступатимуть ╓дино,
Щоб вогник на копрах гор╕в
╤ усм╕халась Укра╖на…

Таке м╕г написати т╕льки той, хто побував у шахт╕ ╕ в╕дчув важк╕сть прац╕ г╕рника.
Про глибокий л╕ризм в╕рш╕в червоноградського автора (хоча в╕н ма╓ дв╕ Малих Батьк╕вщини – р╕дну Жовк╕вщину, де народився, ╕ шахтарський Червоноград) св╕дчить те, що багато з них покладено на музику Василем Сторонським, Мар╕╓ю Прокопець, Ольгою Голузинець, Кузьмою Смалем, Анатол╕╓м Щуриком, Тарасом Васильком, Св╕тланою Холяв╕нською та ╕ншими композиторами. А головне, ц╕ п╕сн╕ виконують!
╤гор Дах стверджу╓:

Живу, як ус╕, я на св╕т╕,
В сво╖м горобин╕м краю.
За щастя його у одв╕т╕,
За усм╕шку теплу твою…

Але це не зовс╕м так. Живе, як ус╕, проте дивиться на св╕т по-╕ншому, сприйма╓ його чутливим серцем поета ╕ проза╖ка. Бо поет завжди живе чужим болем. Погодьтесь, довол╕ влучний висл╕в ╤вана Франка.
Кожна людина (поет, шахтар, тесля…) ма╓ св╕й хрест-ношу у житт╕. Однак т╕льки поет може сказати про не╖ ус╕м по-особливому, в╕дверто, як на спов╕д╕. У в╕рш╕ «М╕й хрест» ╤гор Дах з╕зна╓ться читачам:

Несу св╕й хрест, а в╕н – важкий,
П╕д ношею п╕дкошуються ноги;
— Невже ти в╕рою слабкий? —
Спитав Господь. – Щасливо╖ дороги!
╤ ось уже на п╕впут╕
З мо╖м хрестом я, друз╕, перед вами.
Нехай простять мене свят╕,
Що не заходжу в придорожн╕ храми.
╤ у буденному житт╕
Не завжди ╕з Всевишн╕м розмовляю,
А день за днем на самот╕
Дорогу правди в темряв╕ шукаю.

╢ ц╕кава новизна у творчост╕ ╤горя Даха – взявся перекладати найпопулярн╕ш╕ рос╕йськ╕ народн╕ п╕сн╕ на укра╖нську мову. Одна з них – «Черный ворон» (у переклад╕ автора – «Чорний круче»). Ориг╕нал ╕ переклад надруковано у зб╕рц╕. Може, хтось ╕з читач╕в скаже, що це безглузда ╕ невдячна справа. Бо ╕ я так сказав пану ╤горю. А той то жартома, то серйозно в╕дпов╕в: «А чого то укра╖нц╕ мають сп╕вати в укра╖нських л╕сах московськ╕ п╕сн╕; а якщо вже сп╕вати, то укра╖нською!». Вт╕м, так╕ переклади – право автора. Наприклад, колядка «Тиха н╕ч» звучить багатьма мовами св╕ту… Або ж нашого ╢вгена Греб╕нки – «Оч╕ чорн╕»...
Те, про що пише ╤гор Дах в поез╕╖, часто в╕добража╓ ╕ в проз╕. Передус╕м – мова про людськ╕ характери, кол╕з╕╖ життя ╕ власн╕ переживання. Т╕льки проза дозволя╓ йому глибше зануритись у сутн╕сть проблем, панорамн╕ше ╖х розкрити, розпов╕сти про людськ╕ дол╕. Отже, автор – посл╕довний ╕ в╕рний соб╕. Те, що в нього у душ╕, на серц╕, – те ╕ на в╕стр╕ пера.
На жаль (хай це буде моя суб’╓ктивна думка), ╤гор Дах не подав до вибраного сво╓╖ прози. А мова його опов╕дань, новел – барвиста, соковита, ╕нколи нагаду╓ в╕рш╕ у проз╕. Особливо це вда╓ться автору, коли в╕н пише про природу, в╕дтворю╓ ╖╖ красу сво╖м образним словом.
Якось прочитав про ╢вгена Гуцала (одного з найулюблен╕ших мо╖х письменник╕в), зрештою, в цьому переконався ╕ на його творах, що той майстерно «збудував» в опов╕даннях, новелах, пов╕стях св╕й неповторний Храм Природи. Таким м╕г його побачити лише автор – «арх╕тектор», зв╕сно, ╢вген Гуцало, ╕ показати цю красу читачев╕. ╤гор Дах також художн╕м словом вибудову╓ св╕й Храм Природи, яким не може не зачаруватися читач.
Парадокс: ╢вген Гуцало свого часу працював на Жовк╕вщин╕, у редакц╕╖ районно╖ газети. ╤гор Дах – родом ╕з Жовк╕вщини, села Лаврик╕в. Однак у творах ╢вгена Гуцала зображена краса Под╕льсько╖ земл╕, зокрема В╕нниччини, де в╕н народився, а в ╤горя Даха – таки р╕дно╖ Жовк╕вщини, села Лаврик╕в. Це добре в╕дчутно у текстах. Так що ╖х об’╓дну╓? Часто – в╕дтворення краси Природи, Храму Природи з позиц╕╖ дитини. Бо саме в дитинств╕ ми були спроможними споглядати ╖╖ емоц╕йн╕ше, щир╕ше, безпосередн╕ше, чистою на╖вною душею. Ось тод╕ й конвал╕я видавалася нам Л╕совою Цар╕вною ╕ ми чули кришталевий голос ╖╖ дзв╕ночк╕в, а старий порохнявий пень – добрим Д╕дусем Л╕совиком…
Передмову «Тепле сонце поез╕╖» написала до зб╕рки вибраного й нового ╤горя Даха Над╕я Олемар, член Укра╖нсько╖ асоц╕ац╕╖ письменник╕в.
Книга ╕люстрована фотограф╕ями, репродукц╕ями диплом╕в, почесних грамот багатьох л╕тературно-мистецьких конкурс╕в, у яких ╤гор Дах ставав призером, лауреатом, а ще – фотокоп╕ями грамот-подяк за активну л╕тературну д╕яльн╕сть, популяризац╕ю р╕дного слова, духовност╕, культури.
Читач╕ ж чекають в╕д ╤горя Даха нових творчих злет╕в, нових зб╕рок!

Тарас ЛЕХМАН,
журнал╕ст
м. Червоноград Льв╕всько╖ област╕

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12610

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков