Версiя для друку Обговорити в форумi

Вікно в Європу

Журналіст і громадський діяч Микола Солоненко з Коломиї вже добре відомий читачам «Кримської світлиці» і взагалі кримчанам: з його легкої руки минулого літа кримські школярі, лауреати Лесиного конкурсу «Змагаймось за нове життя!», блискуче представляли Крим у мистецькому фестивалі «Золоті зерна одного колоса», започаткованому донькою Прикарпаття Марією Фішер-Слиж, який проходив у Коломиї. Та пан Микола на цьому не зупинився: він просуває мистецьку освітньо-культурологічну ідею далі, в закордоння, тож цілком можливо, що вже наступного року юні кримські таланти представлятимуть Крим і Україну в найближчій нашій європейській сусідці — Польщі. Саме звідти Микола Солоненко надіслав до «Світлиці» низку своїх репортажів у рамках культурологічного проекту «Дайте руки, юні други, серце к серцю най припаде...», один з яких ми пропонуємо увазі читачів.

«ДАЙТЕ РУКИ, ЮНІ ДРУГИ, СЕРЦЕ К СЕРЦЮ НАЙ ПРИПАДЕ…»
Такий освітньо-культурологічний проект започаткований з нагоди вшанування пам’яті першого речника національного відродження західноукраїнських земель Маркіяна Шашкевича і спрямований на вивчення та збереження духовної скарбниці і національної культурно-історичної спадщини українського народу.
Заручившись шляхетною метою, нам, українцям, легше буде розвивати національну культуру й пізнавати культурні надбання інших народів. Дозволить ближче ознайомитися з творчістю майстрів мистецтв, відомих творчих колективів, обдарованої учнівської та студентської молоді.
Наша українська національна різноманітність – це наше багатство. Це золотий фонд європейської цивілізації. Це візитівка і шлях до успішного формування української державницької нації.

ПЕРЕМИШЛЬ – КНЯЖЕ МІСТО НАД СЯНОМ
Сяє позолота куполів, річка виблискує, як дзеркало, срібляться соснові крони. Осіннє листя, що золотом засипає вулиці давньої столиці Червоної Русі, нагадує нам про героїчні і драматичні часи перемиської землі — духовного осердя нашого народу й української присутності у рідному краї. Про Перемишль згадує преподобний Нестор Літописець у найвидатнішій пам’ятці літописання Київської Русі «Повість минулих літ». Звідси, з руського міста на межі Карпатського підгір’я і Надсянської низовини, веселковими барвами зазвучав національний гімн «Ще не вмерла Україна». З цією величною піснею на вустах здійснили свій героїчний чин під Крутами колишні учні перемишльської української гімназії Григорій Піпський та Іван Сорокевич.
Зустрівся я з паном директором Комплексу загальноосвітніх шкіл № 2 імені Маркіяна Шашкевича в Перемишлі у його скромно, але зі смаком обладнаному кабінеті. Незважаючи на зайнятість, магістр Петро Піпка знайшов час для спілкування. «Історія перемишльської школи імені Маркіяна Шашкевича, — розповідає пан Петро, — бере свій початок від 1911 року, коли з ініціативи місцевого Братства св. Миколая і Українського педагогічного товариства та з нагоди 100-ої річниці від дня народження Маркіяна Шашкевича розпочала діяльність семикласна всенародна школа, яку стали називати «Шашкевичівка».
Разом з паном директором ми відвідали Український військовий цвинтар у Пикуличах, де знайшли свій останній спочинок старшини і козаки Дієвої армії УНР, стрільці УГА, вояки УПА — понад дві тисячі учасників визвольних змагань. Віддали шану визначним українським діячам на головному цвинтарі міста по вул. Ю. Словацького: провіснику нової епохи національного відродження о. Івану Могильницькому, першому директору цісарсько-королівської II Гімназії у Перемишлі доктору Григорію Цеглинському, доктору Теофілю Кормошу, фундатору побудови Народного дому в місті над Сяном, письменниці Уляні Кравченко, блаженним священномученикам Йосафату (Коциловському) і Григорію (Лакоті).
Сьогоднішнє місто волею долі стало частиною історії багатьох народів, поєднало культуру Сходу і Заходу та визначило сучасне обличчя Перемишля. Унікальні витвори архітектурного мистецтва: Архикатедральний собор св. Івана Хрестителя УГКЦ, храм Успіння Пресвятої Богородиці Автокефальної Православної церкви у Польщі, Архикатедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці і Івана Хрестителя римсько-католицької церкви, Український Народний дім створюють атмосферу автентичності різних епох.
«Воскресла із небуття церква Співстраждання Пресвятої Богородиці монастиря отців Василіян у Перемишлі, — розповідає отець Юліан Коваль, ігумен Перемишльської обителі. — З Божою допомогою та заступництвом покровительки храму — Пресвятої Богородиці, жертводавців, людей доброї волі, василіянської спільноти відновлена церква стала свідченням історичного буття українців на Перемишльській землі». Натхненно і велично звучать піснеспіви хору монастирського храму та лунає під куполом: «Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо українське».
Замки, монастирі, палаци, костели, церкви, синагоги, фортифікаційні споруди, пам’ятники. Висота інженерного мистецтва, багатство композиційних форм сягають вершин зодчества, утворюючи єдиний величний художній ансамбль міста-музею.
Славною принадою Перемишля став пам’ятник звитяжному вояку цісарсько-королівської армії Габсбурзької імперії Йожефу Швейку. На честь знаменитості у Перемишльській фортеці відбувається щорічний Міжнародний фестиваль мистецтв «Форт. Місія». Іменем легендарного героя відомого роману Ярослава Гашека називають кафе, піцерії, готують вишукані страви та медяники із зображенням бравого солдата Швейка.
Перемишль — місто легенд та історій. Українські народні оповідання, польські перекази, єврейські притчі — грані великої історії гостинного міста, до якого хочеться повертатися ще і ще.
Щира вдячність організаторам освітньо-культурологічного проекту «Дайте руки, юні други, серце к серцю най припаде…» вельмишановному панству, заслуженому вчителю України, методисту вищої категорії Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України (Кримська філія) Тетяні Захаровій з міста Сімферополя та Іванові Сирнику, голові Щецинського відділення Об’єднання українців у Польщі за надану можливість відвідати українські громади у Перемишлі, Кракові, Варшаві і Щецині.
Окрема подяка співробітниці Українського Народного Дому в Перемишлі панні Анничці Зельвак за те, що не шкодувала сил і часу спрямувати свій талант на нашу спільну справу.

Микола СОЛОНЕНКО
Коломия — Перемишль

ТИМ ЧАСОМ...

У ПОЛЬЩІ ВІДЗНАЧИЛИ «УКРАЇНІЗАЦІЮ» НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

У польських вищих навчальних закладах з 2005 року уп’ятеро (до 10 тис.) збільшилася кількість студентів з України, що у Польщі вважають справжньою «українізацією». Про це йдеться у дослідженні «Іноземні студенти в Польщі — 2013», підготовленому варшавською освітньою фундацією «Perspektywy», повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
«Швидко збільшується кількість студентів з України й усе частіше говорять про явище «українізації» польських навчальних закладів. З 2005 року їхня кількість зросла уп’ятеро!» — наголошують автори дослідження. При цьому зазначається, що за кількістю студентів з України Польща випередила Німеччину і стала другим після Росії напрямом, куди українці приїжджають навчатися.
Станом на 2013 рік у Польщі найбільше навчається українців (майже 9,8 тис.), білорусів (близько 3,4 тис.), а також норвежців (1,5 тис.), іспанців (1,3 тис.) та шведів (1,1 тис.). Іноземні студенти як напрям навчання найчастіше обирають медицину (понад 30%), економіку та бізнес (25%), а також соціальні (16%) та технічні дисципліни (13%).
Загалом у Польщі на сьогодні навчається понад 29 тис. іноземних студентів із 142 країн світу, що на 17% більше, ніж торік. Ця група становить 1,74% від загальної кількості студентів у РП. Як підкреслюється в дослідженні, поки що цей відсоток є значно меншим, не лише ніж у США чи країнах Західної Європи, але й у сусідніх Чехії, Словаччині чи Латвії, Литві й Естонії.
Орієнтовний внесок іноземних студентів у польську економіку на сьогодні становить приблизно 100 млн. євро на рік.

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2013 > Тема "З потоку життя"