Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 29.11.2013
ОСВ╤ТА ╤ КУЛЬТУРА — БЕЗ КОРДОН╤В!

В╕кно в ╢вропу

Журнал╕ст ╕ громадський д╕яч Микола Солоненко з Коломи╖ вже добре в╕домий читачам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╕ взагал╕ кримчанам: з його легко╖ руки минулого л╕та кримськ╕ школяр╕, лауреати Лесиного конкурсу «Змагаймось за нове життя!», блискуче представляли Крим у мистецькому фестивал╕ «Золот╕ зерна одного колоса», започаткованому донькою Прикарпаття Мар╕╓ю Ф╕шер-Слиж, який проходив у Коломи╖. Та пан Микола на цьому не зупинився: в╕н просува╓ мистецьку осв╕тньо-культуролог╕чну ╕дею дал╕, в закордоння, тож ц╕лком можливо, що вже наступного року юн╕ кримськ╕ таланти представлятимуть Крим ╕ Укра╖ну в найближч╕й наш╕й ╓вропейськ╕й сус╕дц╕ — Польщ╕. Саме зв╕дти Микола Солоненко над╕слав до «Св╕тлиц╕» низку сво╖х репортаж╕в у рамках культуролог╕чного проекту «Дайте руки, юн╕ други, серце к серцю най припаде...», один з яких ми пропону╓мо уваз╕ читач╕в.

«ДАЙТЕ РУКИ, ЮН╤ ДРУГИ, СЕРЦЕ К СЕРЦЮ НАЙ ПРИПАДЕ…»
Такий осв╕тньо-культуролог╕чний проект започаткований з нагоди вшанування пам’ят╕ першого речника нац╕онального в╕дродження зах╕дноукра╖нських земель Марк╕яна Шашкевича ╕ спрямований на вивчення та збереження духовно╖ скарбниц╕ ╕ нац╕онально╖ культурно-╕сторично╖ спадщини укра╖нського народу.
Заручившись шляхетною метою, нам, укра╖нцям, легше буде розвивати нац╕ональну культуру й п╕знавати культурн╕ надбання ╕нших народ╕в. Дозволить ближче ознайомитися з творч╕стю майстр╕в мистецтв, в╕домих творчих колектив╕в, обдаровано╖ учн╕всько╖ та студентсько╖ молод╕.
Наша укра╖нська нац╕ональна р╕зноман╕тн╕сть – це наше багатство. Це золотий фонд ╓вропейсько╖ цив╕л╕зац╕╖. Це в╕зит╕вка ╕ шлях до усп╕шного формування укра╖нсько╖ державницько╖ нац╕╖.

ПЕРЕМИШЛЬ – КНЯЖЕ М╤СТО НАД СЯНОМ
Ся╓ позолота купол╕в, р╕чка виблиску╓, як дзеркало, ср╕бляться соснов╕ крони. Ос╕нн╓ листя, що золотом засипа╓ вулиц╕ давньо╖ столиц╕ Червоно╖ Рус╕, нагаду╓ нам про геро╖чн╕ ╕ драматичн╕ часи перемисько╖ земл╕ — духовного осердя нашого народу й укра╖нсько╖ присутност╕ у р╕дному кра╖. Про Перемишль згаду╓ преподобний Нестор Л╕тописець у найвидатн╕ш╕й пам’ятц╕ л╕тописання Ки╖всько╖ Рус╕ «Пов╕сть минулих л╕т». Зв╕дси, з руського м╕ста на меж╕ Карпатського п╕дг╕р’я ╕ Надсянсько╖ низовини, веселковими барвами зазвучав нац╕ональний г╕мн «Ще не вмерла Укра╖на». З ц╕╓ю величною п╕снею на вустах зд╕йснили св╕й геро╖чний чин п╕д Крутами колишн╕ учн╕ перемишльсько╖ укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ Григор╕й П╕пський та ╤ван Сорокевич.
Зустр╕вся я з паном директором Комплексу загальноосв╕тн╕х шк╕л № 2 ╕мен╕ Марк╕яна Шашкевича в Перемишл╕ у його скромно, але з╕ смаком обладнаному каб╕нет╕. Незважаючи на зайнят╕сть, маг╕стр Петро П╕пка знайшов час для сп╕лкування. «╤стор╕я перемишльсько╖ школи ╕мен╕ Марк╕яна Шашкевича, — розпов╕да╓ пан Петро, — бере св╕й початок в╕д 1911 року, коли з ╕н╕ц╕ативи м╕сцевого Братства св. Миколая ╕ Укра╖нського педагог╕чного товариства та з нагоди 100-о╖ р╕чниц╕ в╕д дня народження Марк╕яна Шашкевича розпочала д╕яльн╕сть семикласна всенародна школа, яку стали називати «Шашкевич╕вка».
Разом з паном директором ми в╕дв╕дали Укра╖нський в╕йськовий цвинтар у Пикуличах, де знайшли св╕й останн╕й спочинок старшини ╕ козаки Д╕╓во╖ арм╕╖ УНР, стр╕льц╕ УГА, вояки УПА — понад дв╕ тисяч╕ учасник╕в визвольних змагань. В╕ддали шану визначним укра╖нським д╕ячам на головному цвинтар╕ м╕ста по вул. Ю. Словацького: пров╕снику ново╖ епохи нац╕онального в╕дродження о. ╤вану Могильницькому, першому директору ц╕сарсько-корол╕всько╖ II Г╕мназ╕╖ у Перемишл╕ доктору Григор╕ю Цеглинському, доктору Теоф╕лю Кормошу, фундатору побудови Народного дому в м╕ст╕ над Сяном, письменниц╕ Улян╕ Кравченко, блаженним священномученикам Йосафату (Коциловському) ╕ Григор╕ю (Лакот╕).
Сьогодн╕шн╓ м╕сто волею дол╕ стало частиною ╕стор╕╖ багатьох народ╕в, по╓днало культуру Сходу ╕ Заходу та визначило сучасне обличчя Перемишля. Ун╕кальн╕ витвори арх╕тектурного мистецтва: Архикатедральний собор св. ╤вана Хрестителя УГКЦ, храм Усп╕ння Пресвято╖ Богородиц╕ Автокефально╖ Православно╖ церкви у Польщ╕, Архикатедральний собор Усп╕ння Пресвято╖ Богородиц╕ ╕ ╤вана Хрестителя римсько-католицько╖ церкви, Укра╖нський Народний д╕м створюють атмосферу автентичност╕ р╕зних епох.
«Воскресла ╕з небуття церква Сп╕встраждання Пресвято╖ Богородиц╕ монастиря отц╕в Васил╕ян у Перемишл╕, — розпов╕да╓ отець Юл╕ан Коваль, ╕гумен Перемишльсько╖ обител╕. — З Божою допомогою та заступництвом покровительки храму — Пресвято╖ Богородиц╕, жертводавц╕в, людей добро╖ вол╕, васил╕янсько╖ сп╕льноти в╕дновлена церква стала св╕дченням ╕сторичного буття укра╖нц╕в на Перемишльськ╕й земл╕». Натхненно ╕ велично звучать п╕снесп╕ви хору монастирського храму та луна╓ п╕д куполом: «Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правл╕ння ╕ за все в╕йсько укра╖нське».
Замки, монастир╕, палаци, костели, церкви, синагоги, фортиф╕кац╕йн╕ споруди, пам’ятники. Висота ╕нженерного мистецтва, багатство композиц╕йних форм сягають вершин зодчества, утворюючи ╓диний величний художн╕й ансамбль м╕ста-музею.
Славною принадою Перемишля став пам’ятник звитяжному вояку ц╕сарсько-корол╕всько╖ арм╕╖ Габсбурзько╖ ╕мпер╕╖ Йожефу Швейку. На честь знаменитост╕ у Перемишльськ╕й фортец╕ в╕дбува╓ться щор╕чний М╕жнародний фестиваль мистецтв «Форт. М╕с╕я». ╤менем легендарного героя в╕домого роману Ярослава Гашека називають кафе, п╕цер╕╖, готують вишукан╕ страви та медяники ╕з зображенням бравого солдата Швейка.
Перемишль — м╕сто легенд та ╕стор╕й. Укра╖нськ╕ народн╕ опов╕дання, польськ╕ перекази, ╓врейськ╕ притч╕ — гран╕ велико╖ ╕стор╕╖ гостинного м╕ста, до якого хочеться повертатися ще ╕ ще.
Щира вдячн╕сть орган╕заторам осв╕тньо-культуролог╕чного проекту «Дайте руки, юн╕ други, серце к серцю най припаде…» вельмишановному панству, заслуженому вчителю Укра╖ни, методисту вищо╖ категор╕╖ ╤нституту ╕нновац╕йних технолог╕й ╕ зм╕сту осв╕ти МОН Укра╖ни (Кримська ф╕л╕я) Тетян╕ Захаров╕й з м╕ста С╕мферополя та ╤ванов╕ Сирнику, голов╕ Щецинського в╕дд╕лення Об’╓днання укра╖нц╕в у Польщ╕ за надану можлив╕сть в╕дв╕дати укра╖нськ╕ громади у Перемишл╕, Краков╕, Варшав╕ ╕ Щецин╕.
Окрема подяка сп╕вроб╕тниц╕ Укра╖нського Народного Дому в Перемишл╕ панн╕ Анничц╕ Зельвак за те, що не шкодувала сил ╕ часу спрямувати св╕й талант на нашу сп╕льну справу.

Микола СОЛОНЕНКО
Коломия — Перемишль

ТИМ ЧАСОМ...

У ПОЛЬЩ╤ В╤ДЗНАЧИЛИ «УКРА╥Н╤ЗАЦ╤Ю» НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД╤В

У польських вищих навчальних закладах з 2005 року уп’ятеро (до 10 тис.) зб╕льшилася к╕льк╕сть студент╕в з Укра╖ни, що у Польщ╕ вважають справжньою «укра╖н╕зац╕╓ю». Про це йдеться у досл╕дженн╕ «╤ноземн╕ студенти в Польщ╕ — 2013», п╕дготовленому варшавською осв╕тньою фундац╕╓ю «Perspektywy», пов╕домля╓ власний кореспондент Укр╕нформу.
«Швидко зб╕льшу╓ться к╕льк╕сть студент╕в з Укра╖ни й усе част╕ше говорять про явище «укра╖н╕зац╕╖» польських навчальних заклад╕в. З 2005 року ╖хня к╕льк╕сть зросла уп’ятеро!» — наголошують автори досл╕дження. При цьому зазнача╓ться, що за к╕льк╕стю студент╕в з Укра╖ни Польща випередила Н╕меччину ╕ стала другим п╕сля Рос╕╖ напрямом, куди укра╖нц╕ при╖жджають навчатися.
Станом на 2013 р╕к у Польщ╕ найб╕льше навча╓ться укра╖нц╕в (майже 9,8 тис.), б╕лорус╕в (близько 3,4 тис.), а також норвежц╕в (1,5 тис.), ╕спанц╕в (1,3 тис.) та швед╕в (1,1 тис.). ╤ноземн╕ студенти як напрям навчання найчаст╕ше обирають медицину (понад 30%), економ╕ку та б╕знес (25%), а також соц╕альн╕ (16%) та техн╕чн╕ дисципл╕ни (13%).
Загалом у Польщ╕ на сьогодн╕ навча╓ться понад 29 тис. ╕ноземних студент╕в ╕з 142 кра╖н св╕ту, що на 17% б╕льше, н╕ж тор╕к. Ця група становить 1,74% в╕д загально╖ к╕лькост╕ студент╕в у РП. Як п╕дкреслю╓ться в досл╕дженн╕, поки що цей в╕дсоток ╓ значно меншим, не лише н╕ж у США чи кра╖нах Зах╕дно╖ ╢вропи, але й у сус╕дн╕х Чех╕╖, Словаччин╕ чи Латв╕╖, Литв╕ й Естон╕╖.
Ор╕╓нтовний внесок ╕ноземних студент╕в у польську економ╕ку на сьогодн╕ становить приблизно 100 млн. ╓вро на р╕к.

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12621

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков