Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 27.12.2013
Л╤БЕР╤ЙСЬКА М╤С╤Я КАП╤ТАНА ХРЕЩОВА

Чолов╕ча робота

Згадуючи про сво╓ в╕дрядження до Л╕бер╕╖, кап╕тан Серг╕й Володимирович Хрещов в╕джартову╓ться, н╕би це була якась туристична прогулянка: «Так, була в мо╓му житт╕ така под╕я. На власн╕ оч╕ побачив, що таке справжня Африка, пальми, джунгл╕, банани, папайя...». При цьому оф╕цер скромно замовчу╓ про те, що до зд╕йснення ц╕╓╖ в╕дпов╕дально╖ м╕с╕╖ йому перед тим довелося пройти досить непростий шлях профес╕йного становлення.
Захоплення небом почалося у Серг╕я ще в дитинств╕. ╤ це не було випадков╕стю, адже батько хлопця, Володимир ╤ванович, також проходив службу у частинах В╕йськово-Морських Сил СРСР.
Навчаючись у С╕мферопольськ╕й школ╕ ДТСААФ, юнак вперше п╕дкорив небо, виконавши ╕нструкторський пол╕т на л╕таку Як-52. Однак дитяч╕й мр╕╖ не судилося збутися в╕дразу. П╕сля зак╕нчення школи приск╕плив╕ л╕кар╕ за станом здоров’я не дозволили Серг╕ю вступати до льотного училища. Проте Хрещова ця новина не зупинила.
«Тод╕ я вир╕шив вступати до Васильк╕вського в╕йськового ав╕ац╕йного училища на факультет л╕так╕в та двигун╕в, щоб у майбутньому все ж таки мати можлив╕сть п╕днятися у небо… хоча б як бортовий техн╕к», — згаду╓ Серг╕й Володимирович.
П╕сля зак╕нчення училища у 1990 роц╕ молодий оф╕цер отримав призначення в Астраханську область, де перебував Випробувальний центр ВПС СРСР, в полк, на озбро╓нн╕ якого знаходилися стратег╕чн╕ бомбардувальники Ту-16.
Саме тод╕ Серг╕й Хрещов отримав можлив╕сть особисто взяти участь у п╕дготовц╕ та випробуваннях найб╕льш гр╕зно╖ радянсько╖ збро╖.
«То була надзвичайно потужна техн╕ка. Я бачив усе — в╕д пуск╕в крилатих ракет до навчальних ядерних бомб», — згаду╓ оф╕цер.
П╕сля розпаду Союзу Серг╕й Хрещов продовжив службу на Батьк╕вщин╕ в Державному науково-досл╕дному центр╕ ВПС Укра╖ни, де, незважаючи на скрутн╕ часи, тривали роботи на л╕таках Су-25 та Су-27.
Через деякий час оф╕цер отримав нове призначення до Морсько╖ ав╕ац╕йно╖ бригади В╕йськово-Морських Сил Збройних Сил Укра╖ни.
У 2009 роц╕ Хрещову як майстру в╕йськово╖ справи запропонували долучитися до участ╕ у виконанн╕ миротворчо╖ операц╕╖ сил М╕с╕╖ ООН в Л╕бер╕╖ у склад╕ 56-го окремого вертол╕тного загону Збройних Сил Укра╖ни.
Рег╕он, в якому розташована Л╕бер╕я, тривалий час в╕дзначався сво╓ю нестаб╕льн╕стю. Протягом к╕лькох десятил╕ть тут точилися тривал╕ ╕ кровопролитн╕ збройн╕ конфл╕кти м╕ж етн╕чними угрупованнями м╕сцевого населення. Надзвичайн╕ под╕╖ у далек╕й африканськ╕й кра╖н╕ викликали в╕дпов╕дну реакц╕ю з боку Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й. В╕дпов╕дно до Меморандуму про вза╓мод╕ю м╕ж Укра╖ною та Секретар╕атом ООН, кер╕вництвом Укра╖ни було прийнято р╕шення про направлення до Л╕бер╕╖ вертол╕тного загону.
П╕д час проведення установчих збор╕в Серг╕й Володимирович склав ус╕ необх╕дн╕ зал╕ки з техн╕чно╖, ф╕зично╖ та вогнево╖ п╕дготовки ╕ був зарахований до складу миротворчого загону.
Серед головних завдань, як╕ стояли перед укра╖нськими миротворцями, було перевезення особового складу м╕с╕╖, доставка гуман╕тарних вантаж╕в у в╕ддален╕ райони кра╖ни, бойове супроводження, патрулювання кордон╕в, медичне забезпечення, проведення рятувальних роб╕т та ╕нш╕ завдання.
Головний в╕йськовий потенц╕ал контингенту було представлено вертольотами М╕-8 та М╕-24. М╕сцем дислокац╕╖ укра╖нського контингенту був визначений район неподал╕к аеропорту Робертсф╕лд, що поблизу м╕ста Монров╕я. Наш╕ в╕йськов╕ самотужки склали план в╕йськового м╕стечка ╕ побудували всю ╕нфраструктуру. Паралельно з розгортанням табору техн╕чний персонал проводив активну п╕дготовку гвинтокрило╖ техн╕ки до польот╕в. Вертольоти М╕-8 використовувалися для доставки вантаж╕в та людей, а М╕-24 — для контролю пов╕тряного простору.
П╕д час виконання м╕с╕╖ виникали окрем╕ специф╕чн╕ проблеми, що були зумовлен╕ кл╕матичними умовами, в яких техн╕ка проходила експлуатац╕ю. У Л╕бер╕╖ взимку пану╓ сухий сезон. В╕тер ╕з Сахари задува╓ др╕бну пилюку, яка ускладню╓ видим╕сть льотчикам. Температура пов╕тря сяга╓ 30-35 градус╕в при вологост╕ 96-98%. Вл╕тку почина╓ться так званий сезон дощ╕в. Сильн╕ зливи йдуть безперестанку по к╕лька д╕б. За цей час випада╓ б╕льше 5000 мм опад╕в. Океанська с╕ль збира╓ться на вертол╕тних двигунах ╕ ╖╖ треба пер╕одично змивати водою з╕ спиртом. Розряджене пов╕тря потребу╓ додаткових зусиль у робот╕ двигуна.
— Ми розташувалися у пластикових казармах. У кожному такому будиночку площею 15 кв. метр╕в мешкало п’ять чолов╕к. Кондиц╕онер, який повинен був охолоджувати пов╕тря у казарм╕, ледь справлявся з╕ сво╖ми функц╕ями у н╕чний час, у денну ж спеку в╕н лише перемелював спекотне пов╕тря без всяко╖ корист╕. Загалом у склад╕ загону було ш╕стдесят чолов╕к техн╕чного персоналу. Ш╕стнадцять з них — фах╕вц╕ з двигун╕в та вертольот╕в. ╤нш╕ «технар╕» займалися озбро╓нням, нав╕гац╕йним та рад╕отехн╕чним обладнанням, оп╕кувалися ремонтом та ╕нженерним забезпеченням тощо. Щоб якось покращити умови роботи техн╕чного персоналу, поблизу вертол╕тних стоянок були облаштован╕ спец╕альн╕ прим╕щення, в яких була душова ╕ запас питно╖ води. Загалом наш╕ вертольоти достатньо добре показали себе в робот╕ у важких кл╕матичних умовах африканського континенту. Б╕льш╕сть проблем техн╕чний персонал вир╕шував самотужки. Якщо виникали проблеми ╕з запчастинами, ми робили замовлення, ╕ нам ╖х доставляли з Укра╖ни. Фах╕вц╕, як╕ нас м╕няли, також прил╕тали з новими ╕нструментами ╕ обладнанням, — розпов╕да╓ кап╕тан Хрещов.
╤сну╓ певна технолог╕я п╕дготовки л╕тального апарату до польоту. Однак в Африц╕ в╕йськовослужбовц╕ проводили цю роботу част╕ше ╕ б╕льш ретельно. ╤ це не випадково, адже робота з двигуном ╕ планером потребу╓ найб╕льшо╖ уваги п╕д час п╕дготовки вертольота, оск╕льки вони безпосередньо забезпечують живуч╕сть машини.
— Не принижуючи значення роботи сво╖х колег, хочу сказати, що ек╕паж вертольота може продовжувати виконувати завдання ╕з заклиненим кулеметом або пошкодженою рац╕╓ю, а от поломка двигуна п╕д час польоту над джунглями у цьому сенс╕ вигляда╓ найменш привабливою.
Щоб люди зрозум╕ли, наск╕льки це складно, наведу лише один приклад. Для того, щоб техн╕к м╕г перев╕рити натягнут╕сть трос╕в у хвостов╕й балц╕ вертольота, йому треба було при температур╕ обшивки близько 80 градус╕в прол╕зти к╕лька метр╕в по труб╕, д╕аметр яко╖ склада╓ близько 40 см, а пот╕м повернутися назад. При цьому в╕н повинен бути одягнутим у комб╕незон, щоб волога не потрапила на контакти. У будь-якому випадку балка повинна залишатися сухою. ╢диний спос╕б полегшити техн╕ку умови виконання цього завдання — це в╕дкрити к╕лька невеличких лючк╕в на балц╕ для доступу пов╕тря. Я думаю, що коли кажуть «ст╕йко переносити труднощ╕ ╕ понев╕ряння в╕йськово╖ служби», мають на уваз╕ саме так╕ випадки, — продовжу╓ розпов╕дь Серг╕й Володимирович.
Джунгл╕ щ╕льно оточували аеродром укра╖нських миротворц╕в. У денний час життя комах та ╕ншо╖ живност╕ приховане у трав╕ ╕ кущах. Однак коли сонце с╕дало, р╕зн╕ жаби, ящ╕рки та комахи намагалися будь-що продертися до житлових прим╕щень та каб╕н вертольот╕в. Особливо дошкуляли нашим воякам комахи, в╕д яких не рятувала нав╕ть антимоск╕тна с╕тка.
Кап╕тану Хрещову дуже запам’ятався випадок, коли перед самим вильотом у каб╕ну одного з вертольот╕в заповзла бананова зм╕я. Добре, що льотчики сво╓часно ╖╖ пом╕тили, адже в╕д укусу ц╕╓╖ зм╕╖ людина гине митт╓во. Щоб позбутися ц╕╓╖ непрохано╖ гост╕, техн╕кам довелося повн╕стю в╕дкривати систему керування вертольота, а для цього «на хвилиночку» треба було в╕дкрутити понад 200 гвинт╕в.
Укра╖нськ╕ бойов╕ вертольоти стали важливим компонентом сил М╕с╕╖ ООН в Л╕бер╕╖. Профес╕онал╕зм ╕ майстерн╕сть наших миротворц╕в отримали високу оц╕нку з боку ╕ноземних фах╕вц╕в, зокрема Спец╕ального представника Генерального Секретаря ООН, глави М╕с╕╖ ООН у Л╕бер╕╖ Маргрет Елен Лое.
З липня 2010 року Серг╕й Володимирович продовжу╓ службу в Морськ╕й ав╕ац╕йн╕й бригад╕ В╕йськово-Морських Сил Збройних Сил Укра╖ни. Св╕й досв╕д в╕н переда╓ молодому покол╕нню ав╕ац╕йних техн╕к╕в. Сво╓ю службою в склад╕ миротворчого контингенту в╕н задоволений.
— За п╕вроку, що пров╕в у м╕с╕╖, я д╕знався багато нових нюанс╕в в обслуговуванн╕ техн╕ки. Кр╕м того, сп╕лкуючись з ╕ншими в╕йськовослужбовцями, спостер╕гаючи за ╖хньою роботою, я ще раз переконався, що в лавах наших Збройних Сил ╓ багато людей, як╕ можуть г╕дно представляти нашу кра╖ну на м╕жнародному р╕вн╕, — сказав на завершення кап╕тан Хрещов.

Серг╕й ОСИПОВ
(Фото з арх╕ву С. Хрещова)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12735

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков