Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 27.12.2013
ПРИМУСОВЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ: 1920-т╕ — ПОЧАТОК 1950-х РОК╤В

(Зак╕нчення. Поч. у № 49-51)

У записц╕ по ВЧ за н. р. 5798 (в╕д 5 березня 1945 року) нарком внутр╕шн╕х справ УРСР Рясний зазначав: «Виселення с╕мей учасник╕в банд ОУН Черн╕вецько╖ област╕ зд╕йсню╓ться вкрай незадов╕льно. Останн╕м часом зовс╕м припинили виконання цих заход╕в ╕ в лютому м╕сяц╕ не вислали жодно╖ бандитсько╖ родини.
Наказую: негайно актив╕зувати роботу по виявленню бандитських родин. До 20 березня орган╕зувати в╕дправку з област╕ одного ешелона».
Протягом 1947 року в сх╕дн╕ райони СРСР разом з р╕дними та поодинц╕ прибуло майже 25 тисяч д╕тей «спецпоселенц╕в-ОУН╕вц╕в» (див. табл. 7).
У березн╕ 1949 року 15 140 «власовц╕в»-укра╖нц╕в проживали в Карело-Ф╕нськ╕й, Казахськ╕й, Узбецьк╕й та Таджицьк╕й РСР, Башкирськ╕й та Якутськ╕й АРСР, Алтайському, Красноярському, Хабаровському та Приморському краях, Амурськ╕й, К╕ровськ╕й, Магаданськ╕й, Молотовськ╕й, Мурманськ╕й, Новосиб╕рськ╕й, Сахал╕нськ╕й, Свердловськ╕й, Тульськ╕й та Читинськ╕й областях; 1 352 особи — в Ком╕ АРСР; 240 ос╕б — в Бурят-Монгольськ╕й АРСР. Тод╕ ж серед «н╕мц╕в-спецпоселенц╕в» значилось 355 укра╖нц╕в, серед «фольксдойче» — лише у Новосиб╕рськ╕й област╕ — 875, серед «н╕мецьких пособник╕в» (у Таджицьк╕й РСР та Новосиб╕рськ╕й област╕) — 59. За невироб╕ток обов’язкового м╕н╕муму трудодн╕в 4 392 «винних» укра╖нц╕в (ус╕ вони були засуджен╕ до 8 рок╕в заслання за Указом Презид╕╖ ВР СРСР в╕д 02.06.48 року «Про в╕дпов╕дальн╕сть за ухилення в╕д громадсько-корисно╖ прац╕ та ведення антисусп╕льного паразитичного способу життя в с╕льському господарств╕») у березн╕ 1949 року проживали в Карело-Ф╕нськ╕й РСР, Якутськ╕й АРСР, Красноярському та Хабаровському краях, Тюменськ╕й област╕.
К╕нець 1940-х рок╕в, зазнача╓ В. З╓мсков, характеризу╓ться «максимальним посиленням режиму у в╕дношенн╕ спецпоселенц╕в». Презид╕я ВР СРСР 26 листопада 1948 року прийма╓ Указ «Про карну в╕дпов╕дальн╕сть за втеч╕ з м╕сць обов’язкового та пост╕йного виселення ос╕б, виселених у в╕ддален╕ райони Радянського Союзу в пер╕од В╕тчизняно╖ в╕йни», яким встановлювалось, що виселен╕ п╕д час в╕йни на спецпоселення залишаються в цьому статус╕ нав╕чно, за втечу з м╕сць обов’язкового поселення вт╕кач╕ «отримували» (якщо попадались) 20 рок╕в каторжних роб╕т.
На початку 1951 року виселен╕ з Укра╖ни були розселен╕ в Кемеровськ╕й област╕ (22 624 особи), Хабаровському кра╖ (19 703), ╤ркутськ╕й област╕ (15 260), Красноярському кра╖ (13 613), Омськ╕й област╕ (10 152), Томськ╕й (8 881), Молотовськ╕й (8 778), Казахськ╕й РСР (6 721), Челяб╕нськ╕й (5 168), Амурськ╕й (4 342), Тюменськ╕й (5 128), Читинськ╕й (3 747), Архангельськ╕й (3 256), Ком╕ АРСР (2 769), Якутськ╕й АРСР (2 523), Бурят-Монгольськ╕й АРСР (1 688), К╕ровськ╕й област╕ (1 528), Удмуртськ╕й АРСР (759), Приморському кра╖ (707) та ╕нших областях (442 особи). Працювали укра╖нц╕ переважно у с╕льському господарств╕, вуг╕льн╕й та л╕сов╕й промисловост╕. Зокрема, у Кемеровськ╕й област╕ понад 14 тисяч укра╖нц╕в були зайнят╕ на той час у вуглевидобуванн╕, в ц╕й же галуз╕ в ╤ркутськ╕й област╕ — 2 289 ос╕б, понад половину — в Челяб╕нськ╕й. У дов╕дц╕ «Про ос╕б, виселених на спецпоселення з Зах╕дних областей Укра╖ни» (1955 р╕к) зазначалось: «Переважна б╕льш╕сть член╕в родин укра╖нських нац╕онал╕ст╕в-«оун╕вц╕в»), бандит╕в та бандопособник╕в була переселена без зазначення строк╕в, а частин╕ з них р╕шенням Особливо╖ наради визначався строк заслання — 5 рок╕в. Постановою РМ СРСР в╕д 06.04.50 року н. р. 1398-508/сс скасовано строки виселення цим особам ╕ встановлено, що вони переселен╕ у в╕ддален╕ райони кра╖ни нав╕чно».
Про «методику» формування списк╕в «виселенц╕в» да╓ уявлення лист м╕н╕стра МДБ УРСР М. Ковальчука начальникам управл╕нь МДБ зах╕дних областей, датований травнем 1959 року: «М╕н╕стерство Держбезпеки Союзу РСР листом в╕д 31.07.52 року н. р. 6690/р зверта╓ увагу, що п╕д час розгляду на Особлив╕й нарад╕ справ на член╕в родин бандит╕в та бандопособник╕в, яких виселяють у в╕дпов╕дь на зд╕йснен╕ бандитами терористичн╕ та диверс╕йн╕ акти, встановлю╓ться, що значну частину цих справ оформлено органами МДБ зах╕дних областей УРСР з порушенням ╕нструкц╕╖ про виселення...
Б╕льш╕сть справ про виселення на Особливу нараду нада╓ться ╕з значним зап╕зненням, а ╕нколи нав╕ть через р╕к п╕сля бандпрояву.
У справах про виселення родин не ╕з тих населених пункт╕в, де зд╕йснено бандпрояв, як правило, нема╓ доказ╕в того, що особи, як╕ виселяються, ╓ родичами або ж безпосередн╕ми пом╕чниками тих бандит╕в, що зд╕йснили теракт. Окрем╕ органи МДБ УРСР взагал╕ безв╕дпов╕дально п╕дходять до об╜рунтування законност╕ виселення вказаних родин».
До 01.01.1955 року спецпоселенц╕в — «член╕в родин ОУН╕вц╕в та бандопособник╕в з родинами, висланими з Зах╕дно╖ Укра╖ни у 1945-1952 роках» (виселен╕ за р╕шенням Особливо╖ наради, а також зг╕дно з Постановами РМ СРСР в╕д 10.09.47 року та 04.10.48 року) нараховувалось 137 578 ос╕б, з них 1 625 ос╕б перебували в м╕сцях позбавлення вол╕; «родин куркул╕в, виселених з Зах╕дно╖ Укра╖ни 1951 року» (на п╕дстав╕ Постанови РМ СРСР в╕д 23.01.51 року), — 1 148 ос╕б; «куркул╕в», виселених 1948 року з ╤зма╖льсько╖ област╕ (в╕дпов╕дно до Постанови РМ СРСР в╕д 16.10.48 року), — 843 особи.
М╕сцями, в яких протягом 1945-1954 рок╕в перебувало багато укра╖нц╕в, були (в дужках — спецтабори): Воркута («Речлаг»), ╤нта-Абезь («М╕нлаг»), Ухта, Саранськ-Потьма («Дублаг»), Омськ («Камишлаг»), Караганда («Песчлаг»), К╕нг╕р-Джезказган («Степлаг» — п╕зн╕ше при╓днаний до «Песчлагу»), Тайшет («╢зьорлаг»), Норильськ («Горлаг»), Колима («Береглаг») та ╕н.
Уявлення про «побут» та «перспективи» виселених з Укра╖ни да╓ вже цитована дов╕дка «Про ос╕б, виселених на спецпоселення ╕з зах╕дних областей Укра╖нсько╖ РСР» (стиль та правопис ориг╕налу збережено — ╤. В.): «По данным МВД Коми АССР, УМВД Красноярского края, Иркутской, Кемеровской, Молотовской, Омской, Томской и Челябинской областей эти лица за время пребывания на спецпоселении в основном хозяйственно обосновались в местах своего нового жительства, особенно проживающие в сельской местности. Многие из них построили свои дома, получили новую трудовую квалификацию и специальность.
Отмечены случаи, когда лица, имеющие хорошо оплачиваемые профессии и хорошо трудоустроенные, после снятия с них ограничений по спецпоселению в связи с необоснованным их выселением, никуда не выезжают с нового места жительства.
За последнее время спецпоселенцами из западных областей Украины подано мною заявлений о направлении их на освоение целинных и залежных земель (Молотовская, Кировская, Иркутская и др. области).
За время пребывания на спецпоселении часть молодежи, выселенной в составе этих семей, вступила в брак с местными жителями Урала и Сибири.
...Из числа детей, снятых с учета, очень незначительная часть выехала к своим родственникам в прежние места жительства. Основная же масса их проживает с родителями в местах поселений.
Вместе с тем Постановление ЦК КПСС и СМ СССР от 05.07.54 г. «О снятии некоторых ограничений в правовом положении спецпоселенцев» не распространяется на украинских националистов, бандитов «ОУН-УПА», бандопособников и членов их семей, выселенных из западных областей Украины....
Эти категории лиц не имеют права без разрешения органов МВД отлучаться за пределы административного района, должны являться на регистрацию в органы МВД один раз в месяц, без разрешения органов МВД не могут выехать в командировку, в соответствии с Постановлением СНК СССР от 08.01.45 г. № 35 к ним применяется штраф, а их дети старше 16 лет, принятые в учебные заведення, не снимаются с учета спецпоселения».
У 1955-1958 роках на п╕дстав╕ ряду постанов РМ СРСР та Указ╕в ВР СРСР були знят╕ з обл╕ку в м╕сцях спецпоселення 168 862 особи, «залишилось в м╕сцях спецпоселення член╕в с╕мей активних учасник╕в нац╕онал╕стичного п╕дп╕лля та ╕╓гов╕ст╕в, а також колишн╕х бандит╕в ОУН, як╕ п╕сля в╕дбуття м╕ри покарання, визначено╖ судом, направлен╕ по м╕сцю перебування ╖х с╕мей» (станом на 14.04.59 року) — 38 252 особи. Презид╕я ВР СРСР 15.06.59 року вида╓ Указ «Про в╕дпов╕дальн╕сть колишн╕х спецпоселенц╕в за самочинне повернення ╖х в м╕сця, зв╕дки вони були виселен╕»; порушникам його загрожував 3-р╕чний терм╕н виселення.
До початку того ж року укра╖нцями-спецпоселенцями подано 29 320 заяв з проханням про зв╕льнення, однак майже ус╕м (27 719 заявникам) було в╕дмовлено.
Непоодинокими були й в╕дмови на проживання спецпоселенцям, що повернулись до р╕дних дом╕вок. Зокрема, у липн╕ 1959 року в с. Доброгост╕в (Дрогобицький район на Льв╕вщин╕) загальн╕ збори колгоспник╕в в╕дмовили «у прав╕ проживання в сел╕» колишн╕м спецпоселенцям П. Артимку та В. Буню на т╕й п╕дстав╕, що останн╕ «не захот╕ли працювати в колгосп╕». Того ж року в с. Дашава (Стрийський район Льв╕всько╖ област╕) такими ж загальними зборами було в╕дмовлено у проживанн╕ родин╕ П. Антон╕ва, мотивац╕я — «Антон╕в та члени його с╕м’╖, проживаючи в с. Дашав╕ до виселення, були активними пособниками банди ОУН».

╤гор ВИННИЧЕНКО

Л╤ТЕРАТУРА:
1. Спробу об╜рунтування ц╕╓╖ тези зроблено в робот╕ Даниленка В., Касьянова Г., Кульчицького С. Стал╕н╕зм на Укра╖н╕: 20-30-т╕ роки. — К.: Либ╕дь, 1991.
2. Центральний державний арх╕в вищих орган╕в влади Укра╖ни.
3. Прилуцький В. ╤. Неб╕льшовицьк╕ молод╕жн╕ об’╓днання в УРСР в 20-т╕ роки. — К., 1993.
4. Мартиролог╕я укра╖нських церков. Т. ╤. Укра╖нська православна церква. — Торонто-Балтимор: Смолоскип, 1987.
5. Арх╕в Служби безпеки Укра╖ни.
6. Енциклопед╕я укра╖нознавства. Словникова частина. Т. 3. Нью-Йорк, 1959.
7. Арх╕в М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ Укра╖ни.
8. Центральний державний арх╕в Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12744

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков