Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА ВОЛИН╤ ЗНАЙШЛИ СТАРОВИННУ ╤КОНУ, ЯКУ РЕСТАВРУВАВ ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Про ╕кону розпов╕в шевченкознавець, письменник, зав╕дувач кафедри журнал╕стики Нац╕онального...


ДРУГА ХВИЛЯ “СОЛОК╤╥”
Жодне ╕нтернет-видання не зам╕нить друкованого слова, тим паче, коли воно наповнене глибоким...


«СИН ВЛАШТУВАВСЯ В РУМ╤*, А ДОЧКА В КРИМУ»
Старовинний казахський висл╕в в╕добража╓ геопол╕тичне мислення наших пращур╕в.


КОЛИ НАСТА╢ «БАБИНЕ Л╤ТО»
Наш╕ традиц╕╖


БОРГ
Юл╕я ╤люха — укра╖нська письменниця, поетка, журнал╕стка, колумн╕стка.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 03.01.2014
Р╤ЗДВО

Колись, ще до християнства, в Укра╖н╕, у день зимовою сонцестояння люди знали, що це ╓ переломний пер╕од у природ╕. В цей час йде гостра боротьба добра ╕ зла, постають поруч к╕нець ╕ початок, бо 25 грудня день найкоротший, а н╕ч — найдовша. Давня людина вважала, що за народними легендами в цю н╕ч в╕дкрива╓ться св╕т (св╕т бог╕в — небесний, св╕т людини — земний, св╕т п╕дземних багатств та померлих предк╕в — п╕дземний). 25 грудня сонце вмирало, але пот╕м знову народжувалося. Всеслов’янська богиня неба Коляда (коло-сонце) народжу╓ться, живе ╕ вмира╓ щодоби ╕ щороку. За р╕чний цикл сонце проходить той же шлях, що й природа, ╕ людина.
Тод╕ людина в╕рила, що сво╖ми маг╕чними д╕ями, обрядовими п╕снями, заклинками вона може допомогти природ╕, Сонцю в боротьб╕ з темними силами. ╤ Коляда — це перше свято на честь Сонця в р╕чному цикл╕, нею починаються зимов╕ хл╕боробськ╕ святки. Р╕здво святку╓ться на 15-й день п╕сля найдовшо╖ ноч╕.
У р╕здвяних звичаях ран╕ше ╕ сьогодн╕ бачимо ряд дохристиянських елемент╕в, як╕ мали сво╓ призначення в тому, що закликали добрий урожай у наступному роц╕, багатство ╕ добробут господарям, щастя ╕ здоров’я вс╕м членам родини. Про все це сп╕ва╓ться в колядках. Колядки — це арх╕твори укра╖нського народу, ╕ самобутн╕сть ╖хня у тому, що в них гармон╕йно по╓дну╓ться давн╓ ╕ нове, загальнолюдське ╕ нац╕ональне, рел╕г╕йне ╕ св╕тське. ╤накше кажучи, колядка — це величальна п╕сня на честь Коляди, тобто Небесно╖ матер╕ новонародженого Сонця, матер╕ Св╕тла. Коляда славить початок нового р╕чного кола обертання Земл╕ навколо Сонця. Коляда — батько — уособлення Сонячного Хл╕боробського Духа. Недарма сн╕п пшениц╕ («д╕дух») ╕з застромленою ложкою за перевеслом вноситься в оселю т╕льки господарем перед вечерею, ставиться на почесному м╕сц╕ — на покутт╕, п╕д образами.
Покуття — найпочесн╕ше м╕сце в хат╕ ╕ завжди знаходиться у тому кутку, що до сходу сонця. Господар за традиц╕╓ю бажа╓ вс╕й родин╕ рад╕сних свят, здоров’я, щастя. «Д╕дух» з прадавн╕х час╕в уособлював дух предк╕в, як╕ приходять на Р╕здво у гост╕. А ще «д╕дух» — це священний культ хл╕ба, возвеличення працьовитих господар╕в. До святвеч╕рн╕х символ╕в належать кутя, с╕но, зубчики часнику, св╕чки, солома, гор╕хи, ласощ╕ для д╕тей. В╕дродити у д╕тей пошанування до член╕в родини, як╕ збираються за одним столом ╕ д╕лять святков╕ страви нав╕ть з тими, хто знаходиться далеко в╕д отчого порога, ╕ з тими, хто не дочекався сп╕льно╖ вечер╕, дуже важливо сьогодн╕.
╢ ще ╕нше, церковне, тлумачення в╕дзначення Р╕здвяних свят. Р╕здвян╕ свята — це сполука трьох свят.
Перший день — це свято Р╕здва Христового, тобто народження Святого дитяти — ╤суса, який прийшов, щоб в╕дкупити р╕д людський через непослух наших прародич╕в. Р╕здво Христове — це найважлив╕ша под╕я в ╕стор╕╖ людського роду, бо вона започаткувала християнську добу ╕ стала висх╕дною точкою, в╕д яко╖ означу╓мо под╕╖ св╕ту. В╕д Р╕здва взяли св╕й початок ╕ основу Богоявлення, Великдень, Вознес╕ння та ╕н.
Другого дня святку╓мо Собор Пресвято╖ Богородиц╕. В служб╕ цього дня церква зверта╓ увагу на найближчих ос╕б ╤суса — Пречисту Д╕ву Мар╕ю та св. Йосипа. В цей день свята родина втекла до ╢гипту, щоб врятувати в╕д смерт╕ ╤суса.
Третього дня — свято Первомученика Степана, який загинув за в╕ру в Христа: це тлумачення виникло ╕з прийняттям християнства.

КОЛЯДА

Колядувати ходять д╕ти, доросл╕ парубки та д╕вчата, люди старшого в╕ку. Колядувати починають не в ус╕х м╕сцевостях Укра╖ни одночасно: на Покутт╕ д╕ти ╕дуть колядувати вже на Святий веч╕р; на Слобожанщин╕ (колишн╕й Гетьманщин╕) та на Гуцульщин╕ — у перший день Р╕здва Христового, п╕сля того, як у церкв╕ ск╕нчиться богослуж╕ння; на Зах╕дному Под╕лл╕ йдуть колядувати на другий день свят уранц╕.
Колядують д╕ти, доросл╕ парубки та д╕вчата, а на Галичин╕ ╕нколи колядують ╕ ╜азди, але по вс╕й Укра╖н╕ першими йдуть колядувати д╕ти. На Велик╕й Укра╖н╕ д╕ти носять вечерю до сво╖х близьких родич╕в: онуки — до баби й д╕да, плем╕нники — до т╕тки ╕ дядька, хрещеники — до хрещених батьк╕в.

ВЕРТЕП

У день Р╕здва Христового грамотн╕ м╕щани, дяки, школяр╕ та церковн╕ сп╕ваки збирались ╕ носили по хатах в╕домий театр п╕д назвою вертеп.
Походження вертепу можна в╕днести до час╕в гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, до 1600-1620 рок╕в, коли цей гетьман в╕дновив Ки╖вську братську школу ╕ Академ╕ю. Польсько-укра╖нський етнограф Еразм ╤зопольський стверджу╓, що вертеп в Укра╖н╕ виник ╕ найб╕льше поширився в 1591-1639 роках.
Отже, ма╓мо п╕дстави вважати, що вже в XVII ст. виставляли на Р╕здво вертепну драму — це був загальнов╕домий ╕ по вс╕й Укра╖н╕ поширений звичай. Але якщо про вертеп взагал╕ ми ма╓мо згадки в наш╕й л╕тератур╕ з XVII ст., то тексти вертепно╖ драми д╕йшли до нас т╕льки з друго╖ половини XVIII ст. Причина цього кри╓ться, мабуть, в «усн╕й традиц╕╖» вертепно╖ драми. Текст вертепу напевно знали вс╕ бурсаки, дяки та сп╕ваки в тод╕шн╕й Укра╖н╕, а тому записувати та ще й збер╕гати текст вертепу не було потреби.
Етнограф Микола Маркевич докладно описав вертеп друго╖ половини XIX ст.
«Наш вертеп ╓ пох╕дний будиночок з двома поверхами. Зроблений в╕н з тоненьких дощок ╕ картону. Верхн╕й поверх ма╓ балюстраду, за балюстрадою в╕дбува╓ться м╕стер╕я: це — В╕фле╓м. На нижньому поверс╕ трон царя ╤рода; дол╕вку обкле╓но хутром для того, щоб не видно було щ╕лин, якими рухаються ляльки. Кожну ляльку прикр╕плено до дроту; п╕д дол╕вкою ╓ к╕нець цього дроту: за цей к╕нець, придержуючи ляльку, вертепник вводить ╖╖ в двер╕ ╕ водить у напрямку, який для не╖ необх╕дний. Розмова в╕д ╕мен╕ ляльок в╕дбува╓ться пом╕ж дячками, сп╕ваками ╕ бурсаками то пискливим голосом, то басом — в╕дпов╕дно до потреби. Вся друга частина вистави в╕дбува╓ться на нижньому поверс╕».
Що ж до тексту вертепно╖ драми, то це — ц╕каве по╓днання книжних елемент╕в з елементами народними. Вертепна драма склада╓ться з двох частин: р╕здвяно╖ драми ╕ механ╕чно при╓днано╖ до не╖ сатирично-побутово╖ ╕нтермед╕╖. Перша частина вертепу, що зветься «святою», — б╕льш-менш ст╕йка, а друга, народна, зм╕ню╓ться в залежност╕ в╕д м╕сцевих умов, ╕сторичного пер╕оду та зд╕бностей самого вертепника.
Обидв╕ частини — «свята» ╕ народна — р╕зняться м╕ж собою ще й мовою. Перша частина написана старою «книжною» мовою з великою к╕льк╕стю церковнослов’ян╕зм╕в, а друга — створена народом ╕ мало чим р╕зниться в╕д сучасно╖ укра╖нсько╖ мови.

ДОБРИЙ ВЕЧ╤Р ТОБ╤

Добрий веч╕р тоб╕,
Пане господарю.
Радуйся,
Ой радуйся, земле, —
Син Божий народився.
Та печ╕ть калач╕
З яро╖ пшениц╕.
Застилайте столи
Та все скатертями.
Прийшли до нас, прийшли
три празничн╕ гост╕.
Перший ото празник —
Свято╓ Рождество.
Другий ото празник —
Святого Василя.
Трет╕й ото празник —
Святе Водохреще.
Радуйся,
Ой радуйся, земле, —
Син Божий народився.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12749

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков