Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
29 СЕРПНЯ – ЧЕТВЕРТА Р╤ЧНИЦЯ ╤ЛОВАЙСЬКО╥ ТРАГЕД╤╥
Насправд╕ пут╕нський «зелений коридор» став для наших в╕йськових справжньою дорогою...


ЖОРСТК╤ УРОКИ ДЛЯ КРИМУ В╤Д ГЕТЬМАНА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО
Нещодавно в Харков╕ вийшла друком книга «Укра╖нська Держава – жорстк╕ уроки. Павло...


Алла ОСАДЧА. ФЕОДОС╤ЙСЬКА М╤СЬКА ОРГАН╤ЗАЦ╤Я СОЮЗУ УКРА╥НОК (1995-2014)
Лишилась ╓дина шпаринка – «Кримська св╕тлиця», ╕ я щиро вдячна ╖й за можлив╕сть...


УКРА╥НА – НАСТУПНА?
Рос╕я розпочала в Груз╕╖ в╕йну за встановлення нового св╕тового порядку. Груз╕я – це перший...


СВ╤Т ПРОКИНУВСЯ: ГОЛОВНИЙ П╤ДСУМОК ГРУЗИНО-РОС╤ЙСЬКО╥ В╤ЙНИ
Головне питання – чи в╕рно оц╕нив св╕т те, що тод╕ трапилося, та чи не була в╕дкрита саме...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 03.01.2014
ЛЮБ╤ТЬ ╥╥ ВО ВРЕМЯ ЛЮТЕ…

З ╕стор╕╖ пам’ятник╕в Т. Шевченку

Думка про пам’ятник Т. Шевченку вперше виникла одразу ж по його смерт╕. Вже п╕д час похорону студенти Ки╖вського ун╕верситету в сво╖х промовах висловлювали мр╕╖ про час, коли «над могилою сього великого мужа воздвигнеться пам’ятник, що буде св╕дчити про славу його».
Через деякий час простий дерев’яний хрест над могилою поета на Чернеч╕й гор╕ звалився. 1883 року брат Тараса Шевченка, Варфолом╕й, подолавши багато труднощ╕в, нарешт╕ одержав в╕д ки╖вського губернатора дозв╕л поставити нового хреста. Хрест-пам’ятник заввишки в 6 м був вилитий з чавуну в Ки╓в╕ у грудн╕ 1883 року.
З одного боку на хрест╕ були дати народження й смерт╕ поета, а з ╕ншого — Шевченков╕ слова:

Свою Укра╖ну люб╕ть,
Люб╕ть ╖╖… Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За не╖ Господа мол╕ть.

Генерал-губернатор наказав затримати видачу хреста з ливарн╕, поки не буде знищено «крамольн╕ слова».
Як св╕дчать останн╕ под╕╖, укра╖нська влада бо╖ться до цього часу того, що ми будемо любити свою Укра╖ну, а прояви любов╕ до не╖ вважа╓ крамольними.
1901 року Союз л╕тератор╕в звернувся до м╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ за дозволом поставити Т. Шевченку пам’ятник у Ки╓в╕, але дозволу не дали. П╕сля встановлення у 1903 роц╕ в Полтав╕ пам’ятника зачинателю ново╖ укра╖нсько╖ л╕тератури ╤вану Котляревському лог╕чним постало питання про встановлення пам’ятника ╕ Тарасу Шевченку, який п╕дняв нову укра╖нську л╕тературу на св╕товий р╕вень.
17 вересня 1904 року Золотон╕ська пов╕това земська управа ухвалила р╕шення створити спец╕альний фонд для збору кошт╕в на побудову пам’ятник╕в Тарасу Шевченков╕. ╥й дозволили збирати кошти лише в межах Золотон╕ського пов╕ту (у той час Полтавсько╖ губерн╕╖). Тод╕ Полтавська губернська земська управа в╕д себе порушила клопотання про дозв╕л збирати кошти на пам’ятник по вс╕й Рос╕╖. Полтавський губернатор був проти цього, ╕з свого боку просив м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ в╕дхилити це клопотання.
15 вересня 1905 року до Ки╖всько╖ Думи над╕йшла пропозиц╕я в╕д гласних-укра╖нц╕в при╓днатись до постанови Золотон╕ського та Полтавського земств у справ╕ спорудження пам’ятника Т. Шевченку в Ки╓в╕. Ки╖вська Дума визнала за «бажане й необх╕дне» спорудити такий пам’ятник, обрати ком╕тет ╕ ув╕йти в зв’язок ╕з Полтавським та Золотон╕ським земствами для об’╓днано╖ д╕яльност╕. Такий ком╕тет було обрано 27 вересня 1905 року. У кв╕тн╕ 1908 року вже було розпочато збирання кошт╕в на пам’ятник по вс╕й Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖. Об’╓днаний ком╕тет почав свою д╕яльн╕сть. До його складу ув╕йшли найвидатн╕ш╕ укра╖нц╕-патр╕оти того часу: М. Коцюбинський, М. Лисенко, М. Грушевський, ╢. Чикаленко, В. Симиренко, В. Кричевський, Л. Старицька-Чернях╕вська, В. Леонтович та ╕нш╕.
Не зважаючи на запеклий спротив рос╕йських шов╕н╕стичних та реакц╕йних к╕л, Об’╓днаний ком╕тет з╕брав уже 120 тисяч карбованц╕в. На той час це була дуже велика сума. Встановити пам’ятник планували до 100-р╕ччя Т. Шевченка, але перешкодила в╕йна.
Коли у 1917 роц╕ було створеного в Укра╖н╕ Центральну Раду, заступник ╖╖ голови В. Винниченко намагався зрушити з м╕сця питання про спорудження пам’ятника Т. Шевченку в Ки╓в╕. Але тод╕шн╕ обставини були надто несприятлив╕ для цього, а з╕бран╕ грош╕ стали втрачати свою варт╕сть.
1918 року, за гетьмансько╖ влади, м╕н╕стр закордонних справ Д. Дорошенко намагався повернутися до цього питання, але без усп╕ху: Укра╖на була у вогн╕ оборонних во╓н ╕ революц╕йних збурень.
З╕ спогад╕в скульптора Леон╕да Молодожан╕на стало в╕домо, як радянська влада ставились до спорудження пам’ятника Т. Шевченку: у 1938 роц╕ Каганович ╕з Хрущовим при╖хали в Лен╕нград подивитись, який пам’ятник Т. Шевченку створював тод╕ скульпторМ. Ман╕зер. Побачивши скульптуру. Каганович сказав, що «цей Шевченко буде закликати до повалення колгоспного устрою», ╕ разом з Хрущовим розвалив зроблене скульптором.
╤ все ж пам’ятник Т. Шевченку був створений ╕ встановлений у Ки╓в╕, в парку навпроти Нац╕онального ун╕верситету, а м╕сце б╕ля нього стало святим для нескорених укра╖нц╕в. Там проходять ╖хн╕ м╕тинги, народн╕ в╕ча, особливо «во время люте, в останню тяжкую минуту».

МИРГОРОДСЬКА ВЕЖА З ГРАФ╤Т╤ СУЧАСНОГО ПАТР╤ОТА

Вокзал, холодний грудень, кол╕йн╕ мереж╕,
Славетний Миргород. У цей тривожний час
Тарасов╕ слова на привокзальн╕й веж╕
Покликали мене, мов кликав сам Тарас:
«Свою Укра╖ну люб╕ть, люб╕ть ╖╖…
Во время люте…»
Що б в╕н сказав, — о, нам його б тепер почути!
Про наш Майдан,
 про той злочинний чийсь наказ.
Про нашу владу, лицем╕рну ╕ зухвалу,
Що зневажа╓ г╕дн╕сть нашу — в котрий раз!
Про спротив наш ус╕м прихильникам розвалу, —
Про нас,
 про «в╕льну» Укра╖ну
    без прикрас?
Висока вежа поблизу Мемор╕алу,
Звертаюсь щиро до Небес, як╕ без меж.
Вузька стежина поряд в’╓ться в╕д вокзалу,
Поет-пророк ходив по н╕й, можливо, теж*.

* У Миргород╕ Т. Шевченко написав поему ╕ два в╕рш╕.

Петро МОСКАЛЕНКО
Миргород — Ялта

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12760

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков