Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ФЕДОРА СТЕПАНОВА…
Символ╕чно-скорботно якось склалося – 15 с╕чня, у третю р╕чницю смерт╕ кримського...


«╢ ЛЮДИ, ЯК СКЕЛЯ…»
15 с╕чня минуло вже три роки в╕д то╖ траг╕чно╖ мит╕, коли перестало битися серце поета,...


ВОЛОДИМИРА БАЛУХА ЗАСУДИЛИ ДО 3 РОК╤В ╤ 7 М╤СЯЦ╤В КОЛОН╤╥
ПОРОШЕНКО - ПРО ВИРОК БАЛУХУ: ОКУПАНТИ НЕ ЗЛАМАЮТЬ УКРА╥НСЬКОГО ДУХУ


У ЦЬОМУ СВ╤Т╤ СУМНО БЕЗ ЧОРНОВОЛА…
Чорнов╕л був ╕ залишився ╕сторичною альтернативою, нереал╕зованою можлив╕стю –...


В╤Н ПРАГНУВ ЗРОБИТИ СВ╤Т КРАЩИМ
Пам’ят╕ Федора Степанова




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2014 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 03.01.2014
СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ — ХУДОЖНИК

6 с╕чня 2014 року громадськ╕сть Укра╖ни в╕дзначатиме 180-ту р╕чницю в╕д дня народження класика укра╖нсько╖ л╕тератури, автора всесв╕тньо в╕домо╖ п╕сн╕ «Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну», фундатора системи охорони здоров’я П╕вденного берега Криму, першого м╕ського л╕каря Ялти Степана Руданського. Як ╕ вс╕ ген╕альн╕ люди, в╕н був всеб╕чно обдарованою особист╕стю: поет, фольклорист, перекладач, талановитий л╕кар, громадський д╕яч, ц╕кавився ╕стор╕╓ю та археолог╕╓ю, мав зд╕бност╕ до мов, яких знав б╕льше десяти, та малювання. За св╕дченням плем╕нниц╕ поета, доньки брата Григор╕я, в зам╕жж╕ Кмита, хист до малювання у дядька з’явився в дитинств╕, про це вона розпов╕дала: «...Коли в Хомутинцях в╕дбувалися округов╕ з’╖зди священик╕в чи при╖зди благочинного ╕ арх╕╓рея, а Степан був удома, то малював карикатури на гостей ╕ ╖х п╕дписував в╕ршами. Одного разу батьков╕ поетовому була за це велика прикр╕сть од начальства, бо поголоска про Степанов╕ карикатури поширилася по селу та д╕йшла до в╕дома благочинного. Переказували в родин╕ Григора Васильовича, така Степанова повед╕нка в╕дбилася до певно╖ м╕ри нав╕ть ╕ на кар’╓р╕ старого Руданського, бо начебто це стало йому на перешкод╕ до того, щоб його поставили благочинним...». (Записки ╕ст.-ф╕лолог╕чного в╕дд╕лу УАЛ — К., 1929 кн. XXV ст. 124-125).
У нарис╕ «З вуст односельчан» Володимир Герасименко та Михайло Присяжнюк пишуть: «Батьки Д╕лени Вакулич жили поруч з Руданським. В╕д них лишився переказ, що Степан Руданський дуже гарно малював хомутинецьк╕ кра╓види та шаржов╕ портрети односельчан. Особливо документальною була карикатура на запопадливу до парубк╕в д╕вчину, що мешкала в Хомутинцях». В╕домий укра╖нський етнограф Борис Стан╕славович Познанський (1841-1906) писав: «Я бачив його: 1) маленький в╕зерунок, рисований одним ол╕вцем: плугатар на пол╕, р╕лля. В оддал╕ село з церквою ╕ в╕тряками, в неб╕ журавл╕. 2) На аркуш╕ ц╕лому, цв╕тними пастелями; молодиця, йдуча з ярмарку, розтр╕пана, з брикаючим поросям в руках, — ╕ надпис: «Не мала баба клопоту, та купила порося». 3) Тако╖ ж м╕ри, теж пастелями цв╕тними нарисовано: д╕вка з в╕драми поб╕ля криниц╕ одбива╓ться од парубка, що обхватив ╖╖ руками ╕ пнеться поц╕лувати; д╕вка одною рукою за чуба одтяга╓ од себе голову хлопця». Степан Руданський разом з художником-марин╕стом ╤ваном Костянтиновичем Айвазовським, арх╕тектором Карлом ╤вановичем Ешл╕маном, художником Федотом Олександровичем Василь╓вим, управителем Л╕вад╕йського ма╓тку царсько╖ родини Яковом Матв╕йовичем Лазаревським займався розташуванням картин з урахуванням св╕тлового ефекту.
В ╕нститут╕ рукопис╕в ф╕л╕алу Центрально╖ науково╖ б╕бл╕отеки Академ╕╖ наук Укра╖ни ╕м. В. ╤. Вернадського у фонд╕ ╤ 26116 збер╕га╓ться коп╕я портрета сановника, майстерно виконана Степаном Руданським ол╕вцем на аркуш╕ цупкого б╕лого паперу. Написана вона нев╕домим автором у 1838 роц╕. П╕зн╕ше хтось використав цей аркуш як обкладинку для книжки — м╕сця згин╕в потерлися. З портрета дивиться ще молодий сановник в ун╕форм╕ з високим ком╕ром: ясний погляд розумних очей, спок╕йний впевнений вираз обличчя, акуратно причесане волосся, баки, зл╕ва на грудях — медаль. П╕д малюнком надпис «Рисовал С. Руданський». Фотокоп╕ю цього малюнка з арх╕ву академ╕ка Агатангела Юхимовича Кримського правнучатий плем╕нник Степана Руданського – Олекс╕й Боржковський зробив ще 15 лютого 1997 року.
В╕д Н╕ни Васил╕вни Боржковсько╖, внучато╖ плем╕нниц╕ Степана Руданського, у спадок Боржковськ╕й Галин╕ Арсен╕вн╕, матер╕ Олекс╕я Васильовича, д╕сталася коп╕я картини художника П. Торр╕н╕ «В╕чна юн╕сть», зроблена Степаном Руданським. Малюнок виконаний чорним ол╕вцем на високому техн╕чному та художньому р╕вн╕. Приверта╓ увагу досконал╕стю зображення. На картин╕ усм╕хнен╕, в доброму гумор╕ поважного в╕ку ╓вре╖ — чолов╕к та ж╕нка, як╕ перед дзеркалом розглядають себе, згадуючи, якими вони були в юност╕. Картина зараз збер╕га╓ться у праправнучато╖ плем╕нниц╕ поета Оксани Микола╖вни Бр╕тц-Черн╕╓нко в Н╕меччин╕. Фотокоп╕я малюнка Степана Руданського «В╕чна юн╕сть» — у Олекс╕я Васильовича Боржковського в Житомир╕.
Коли на П╕вденному берез╕ Криму в Партен╕т╕ (с. Фрунзенське) було знайдено старовинне ╓врейське кладовище, Степан Руданський з п’яти надгробних плит зняв коп╕╖ «рисунков и еврейских надписей» ╕ в╕дправив до Одеси в Товариство ╕стор╕╖ та старожитностей.
Два малюнки (зарисовки якогось м╕ста) збер╕гаються у США в родича Степана Руданського на пр╕звище також Руданський (╕м’я, на жаль, не в╕доме), його д╕д був двоюр╕дним братом поета.
З ц╕╓ю людиною в 1974 роц╕ познайомився кра╓знавець, руданськознавець з Ялти Олександр Несторович Януш.
Перед в╕д’╖здом г╕сть залишив свою адресу. Листувався з Янушем, та невдовз╕ прац╕вники КДБ поклали край цьому листуванню: викликали в Ялт╕ до «Б╕лого дому», в╕д╕брали листи, адресу. Попередили, що його адресат — нац╕онал╕ст, заборонили листування. В арх╕вах родича збер╕гались й ╕нш╕ матер╕али. З розпов╕дей Олександра Несторовича (нин╕ пок╕йного) дов╕далася, що родич Степана Руданського був викладачем музики та мав двох доньок. Було б добре в╕дшукати його адресу або адресу його родини.
Нин╕ пошуком арх╕вних матер╕ал╕в Степана Руданського займа╓ться М╕н╕стерство закордонних справ Укра╖ни.

Ольга ЮРЧИШИНА,
кра╓знавець, руданськознавець, головний б╕бл╕отекар науково╖ б╕бл╕отеки В╕нницького нац╕онального медун╕верситету ╕м. М. ╤. Пирогова

Портрет сановника

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2014 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12762

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков