"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2014 > Тема ""Джерельце""
#1 за 03.01.2014
СВЯТО РОДИНИ
Зм╕нюються часи, усто╖, руха╓ться вперед науково-техн╕чний прогрес. Але у вс╕ часи найб╕льшою ц╕нн╕стю залиша╓ться с╕м’я. ╤ ус╕ скарби св╕ту не зам╕нять н╕жно╖ усм╕шки дитини ╕ розум╕ючого погляду дружини. Саме в с╕м’╖ зароджуються ус╕ традиц╕╖, звича╖, саме тут народжу╓ться на св╕т людина в оточенн╕ й турбот╕. Саме тут вона вчиться робити сво╖ перш╕ кроки ╕ вимовляти сво╖ перш╕ слова. Заради с╕м’╖ ми готов╕ на будь-як╕ подвиги. С╕м’я да╓ нам сили жити ╕ творити, рад╕ти кожному прожитому дню. Дуже хочеться, щоб у кожн╕й с╕м’╖ був затишок ╕ спок╕й, рад╕сть ╕ вза╓морозум╕ння. Адже дружба ╕ вза╓морозум╕ння залежать в╕д нас самих. Саме з метою створення доброзичливо╖ атмосфери в сп╕лкуванн╕ д╕тей ╕ батьк╕в, створення умов для розвитку с╕мейно╖ творчост╕ ╕ сп╕впрац╕ с╕м’╖ та школи, для об’╓днання класного колективу ╕ був розпочатий тривалий проект п╕д назвою «Добр╕ше нема╓ мо╓╖ с╕м’╖», ╕н╕ц╕атором якого виступила вчителька початкових клас╕в Нижньог╕рсько╖ загальноосв╕тньо╖ школи № 2 Ельзара Рустам╕вна ╤браг╕мова. Пройдено немалий шлях – три роки. Напевно, ус╕ погодяться, що проект дав сво╖ результати, адже д╕ти вчаться, сп╕лкуються, дружать, допомагають одне одному, творять, а значить, сп╕впрацюють. У рамках проекту уже втрет╓ проводить Ельзара Рустам╕вна позакласний зах╕д п╕д назвою «Свято родини» у нац╕ональному кримськотатарському 4-Б клас╕. Цього року воно в╕дбулося 16 грудня. Заходу передувала коп╕тка п╕дготовка та репетиц╕╖. ╤ д╕ти, ╕ батьки ╕з задоволенням брали у ньому участь, щоб продовжити сп╕лкування с╕мей. Класна к╕мната, в як╕й проходив зах╕д, була прикрашена малюнками минулих рок╕в – родов╕дними деревами с╕мей школяр╕в. На дошц╕ – фотограф╕╖ ╕з с╕мейних альбом╕в. С╕м’я — це традиц╕╖, св╕й устр╕й, сво╓ життя. ╤ кожна с╕м’я ц╕кава по-сво╓му. Готуючись до свята, кожна родина намалювала св╕й герб. Ц╕каво презентувала цю роботу ╤браг╕мова Айше. Ось що вона розпов╕ла: «Нам дали завдання намалювати герб сво╓╖ родини. Мен╕ захот╕лося зобразити лебедя, тому що цей птах красивий та шляхетний, як ╕ наша с╕м’я. Коли я малювала, уявила, що батько – це голова, мама – шия, брат – спина, а я ╕з сестрою – два крила. Батько – голова, тому що в╕н найголовн╕ший у наш╕й родин╕, матуся – шия, оск╕льки вона завжди показу╓, що треба робити ╕ куди треба йти; брат – спина, бо це наша опора, об яку можна спертися, ╕ яка п╕дтрима╓ нас у важку хвилину. Ми ╕з сестрою — крила, як╕ допоможуть птахов╕ злет╕ти». На свят╕ царювала атмосфера доброзичливост╕, злагоди. Д╕ти чудово сп╕вали п╕сн╕ про дружбу, родину; декламували в╕рш╕, ╕нсценували ц╕кав╕ сценки. Ус╕м присутн╕м запам’яталася сценка ╕з життя л╕сових мешканц╕в п╕д назвою «Батьк╕вськ╕ збори на л╕сов╕й галявин╕». Треба в╕дзначити артистичн╕сть учн╕в, а особливо Сейдаметову А╖ду, яка чудово впоралася ╕з роллю Сови, Абдураманова Бек╕ра в рол╕ ╢нота, Мамутова Са╖да в рол╕ Ведмедя, Сейтджал╕лову Руслану в рол╕ Лисиц╕. Було пом╕тно, що робили д╕ти це ╕з задоволенням та великим бажанням. На свят╕ були присутн╕ батьки учн╕в, а деяк╕ родини представлен╕ нав╕ть трьома покол╕ннями! На свято зав╕тали й бабус╕, ╕ д╕дус╕! Для гостей ╕ учасник╕в учителька п╕дготувала ц╕кав╕ конкурси. Наприклад, татус╕ пришивали ╜удзики. Ми зна╓мо, що це незвична для них справа, тому це було ц╕каво й весело. У матусь теж нелегке завдання. ╥м було запропоновано зробити з п╕дручного матер╕алу за обмежений час новор╕чний костюм для сво╖х д╕тей. Конкурси супроводжувало музичне оформлення, яке п╕дготувала учителька музики Абдураманова Гульнара Кадир╕вна. Не об╕йшли стороною найпочесн╕ших гостей — старше покол╕ння. Для бабусь ╕ д╕дус╕в теж були завдання — згадати молод╕сть. Наприклад, у якому роц╕ п╕шли до першого класу? Який шк╕льний предмет був улюбленим? Як звали першу ╖хню вчительку? Деяк╕ запитання стосувалися улюблених онук╕в та онучок. А т╕, у свою чергу, ╕з вдячн╕стю розказали присутн╕м про трудовий шлях сво╖х пращур╕в. Ось що ц╕кавого розпов╕в Абдураманов Бек╕р про свого д╕дуся: «М╕й д╕дусь у 1970 роц╕ зак╕нчив Тро╖цьке ав╕ац╕йне училище. Працював у м╕ст╕ Наманган╕ в аеропорту льотчиком. Пот╕м його перевели в ╕нше м╕сто, де працював на Станц╕╖ юних техн╕к╕в директором. Через те, що в╕н був льотчиком, на робот╕ його називали «л╕таючим директором». У 2000 роц╕ в╕н вийшов на пенс╕ю. Я люблю д╕дуся, з ним завжди ц╕каво та весело!». А ╤сма╖лова Айше написала таке: «Трудовий шлях мо╓╖ бабус╕ розпочався у 1980-х роках. П╕сля зак╕нчення навчання працювала бухгалтером на Комб╕нат╕ побутових послуг. Пот╕м бабуся Хат╕дже була зарахована на в╕йськову службу у внутр╕шн╕ в╕йська. Службу розпочала у званн╕ сержанта. П╕сля отримання звання прапорщика ╖╖ перевели на службу у В╕йськову прокуратуру гарн╕зону на посаду в╕дпов╕дального виконавця спецкомендатури, де вона ╕ прослужила до пере╖зду у Крим».
Завершила Айше свою розпов╕дь в╕ршиком: Моя любимая семья — Мои лучшие друзья! Можем вместе Спеть мы песню, Можем вместе станцевать. Я счастливый человек, Лучше моей семьи нет!
А ще присутн╕х вразила розпов╕дь про те, чому ╖╖ назвали Айше. «Мама дала мен╕ ╕м’я Айше тому, що так звали мою прапрабабусю. На жаль, я знаю про не╖ лише з фотограф╕й ╕з с╕мейного альбому та розпов╕дей матус╕. Коли моя мама була маленькою, вона багато часу проводила з╕ сво╓ю бабусею Айше. Мама говорить, що та була мудрою, справедливою ╕ строгою. Мо╖й прапрабабус╕ довелося пережити в╕йну, голод та депортац╕ю. Тому вона часто говорила, що поки р╕дн╕ люди разом, можна все пережити. Я пишаюся тим, що у мене була така прапрабабуся. Я рада, що мене назвали на ╖╖ честь». Створити с╕м’ю нелегко, а зберегти ╖╖ ще важче. Ростуть д╕ти, бувають у кожн╕й родин╕ ╕ радост╕, ╕ б╕ди, але г╕дно вир╕шити конфл╕кти нам не завжди вда╓ться — браку╓ житт╓во╖ мудрост╕. Саме цьому вчать нас присл╕в’я та приказки. Тому наступним конкурсом було завдання: пригадати якомога б╕льше цих народних вислов╕в про с╕м’ю. С╕м’я — це д╕ти, ╖хн╕ батьки, бабус╕ ╕ д╕дус╕. Але ╓ й ╕нша родина — це велика шк╕льна с╕м’я. Як же вда╓ться жити в дружб╕, у чому секрет ╖хньо╖ шк╕льно╖ с╕м’╖? На ц╕ запитання в╕дпов╕дали учн╕, виразно читаючи в╕рш╕. Пот╕м виконали п╕сню «Барбарики». З усього було видно, що свято с╕мейне, бо команди-родини працювали об’╓днано, злагоджено, ╕з розум╕нням ╕ любов’ю ставилися один до одного. Ск╕льки ми д╕зналися про с╕м’╖! Напевно, в кожн╕й ╕з них люблять тих╕ вечори, коли можна посп╕лкуватися, зайнятися улюбленою справою, послухати музику. У 4-Б клас╕ ╓ с╕м’╖, як╕ н╕коли не нудьгують разом, ╖м просто н╕коли нудьгувати. ╥хн╕ ум╕л╕ руки творять дива, радують оточення сво╖м мистецтвом. Родини представили сво╖ вироби: вишивки, в’язання, р╕зьблення по дереву, м’як╕ ╕грашки. Ось ╕ п╕д╕йшло до завершення с╕мейне свято учн╕в ╕ батьк╕в 4-Б класу. Як при╓мно, коли навкруги пану╓ дружба ╕ вза╓морозум╕ння, турбота ╕ любов, увага й повага, чуйне ╕ дбайливе ставлення один до одного. ╤ усе це об’╓дну╓ одне просте, але важливе слово «С╤М’Я». У к╕нц╕ заходу Ельзара Рустам╕вна оголосила п╕дсумки: яка с╕м’я була найактивн╕шою, яка – найдружн╕шою, яка – найкм╕тлив╕шою тощо. Кожна родина отримала за участь у свят╕ пам’ятн╕ медал╕ у вигляд╕ ромашок. Завершився цей день традиц╕йним чаюванням. Ус╕м присутн╕м свято сподобалось, воно викликало масу позитивних емоц╕й як у дорослих, так ╕ у д╕тей. Так╕ заходи показують нам, що родина – найважлив╕ше у житт╕ людини, вчать ц╕нувати ╕ любити ╖╖.
Д╕нара ╤БРАГ╤МОВА, учениця 8 класу Нижньог╕рсько╖ ЗОШ № 2, та старший учитель укра╖нсько╖ мови та л╕тератури Св╕тлана Микола╖вна МИРОНЮК
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2014 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12769
|