Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
В 1994 роц╕ головою Феодос╕йсько╖ "Просв╕ти" обрали З. М. Багатову.


БЕЛЬГ╤Я В СТЕПАХ УКРА╥НИ
Перш╕ бельг╕йськ╕ п╕дпри╓мства з’явилися на територ╕╖ Укра╖ни у 1880-т╕ роки.


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: ПОЛЬСЬКА КОМ╤С╤Я ЗНАЙШЛА СЛ╤ДИ ВИБУХ╤ВКИ
За ╕нформац╕╓ю п╕дком╕с╕╖, завершено вивчення доказ╕в, що стосуються виявлення вибухових...


Оксана К╕сь, ╕сторик, автор досл╕дження про укра╖нок – пол╕тв'язн╕в ГУЛАГу: У ТАБОРАХ РОЛЬ СВЯЩЕНИКА БРАЛИ НА СЕБЕ Ж╤НКИ, НА ЩО В НОРМАЛЬНИХ УМОВАХ У ЖОДН╤Й ЦЕРКВ╤ НЕ МАЛИ Б ШАНСУ
Вистояли ╕ вижили т╕, хто мав незламну волю, хто чинив спротив гнобителям, хоча б др╕бний ╕...


Гульнара Бек╕рова, ╕сторик, кандидат пол╕тичних наук: ДЕПОРТАЦ╤Ю КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1944 РОЦ╤ МОЖНА ПОР╤ВНЯТИ З╤ ЗНИЩЕННЯМ РОС╤╢Ю КРИМСЬКОГО ХАНСТВА
18 травня 1944 року - траг╕чний день в ╕стор╕╖ кримських татар. Пам'ять про нього завжди буде...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 03.01.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР

С╤ЧЕНЬ
3
1919 р. — у Ки╓в╕ Укра╖нська Нац╕ональна Рада схвалила постанову про з’╓днання Зах╕дно-Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки з Укра╖нською Народною Республ╕кою.
Народилися:
1895 р. — Борис Лятошинський, укра╖нський композитор, диригент ╕ педагог, вважа╓ться одним з основоположник╕в модерного напрямку в укра╖нськ╕й музиц╕.
1922 р. — Василь Верига, громадський д╕яч, ╕сторик, журнал╕ст, редактор.
1942 р. — Анатол╕й Погр╕бний, укра╖нський громадський д╕яч, л╕тературознавець, публ╕цист, голова Всеукра╖нського педагог╕чного товариства ╕м. Григор╕я Ващенка.
1943 р. — Ярослав Лес╕в, член Укра╖нсько╖ Гельс╕нксько╖ групи (УГГ), активний учасник нац╕онально-патр╕отичного ╕ рел╕г╕йного руху. Був одним з ╕н╕ц╕атор╕в в╕дродження Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви (УГКЦ). Загинув в автокатастроф╕ в 1991 роц╕.

4
1873 р. — у Львов╕ засновано Л╕тературне товариство ╕мен╕ Тараса Шевченка.
1919 р. — Рада Сх╕дно╖ Галичини прийняла р╕шення про при╓днання до Укра╖ни.

5
1977 р. — заарештован╕ л╕дери Укра╖нсько╖ Гельс╕нксько╖ Сп╕лки Микола Руденко ╕ Олекса Тихий.
2001 р. — Генеральна прокуратура Укра╖ни порушила крим╕нальну справу проти в╕це-прем’╓ра Юл╕╖ Тимошенко. ╥╖ звинуватили в контрабанд╕ ╕ п╕дробц╕ документ╕в.
Народилися:
1880 р. — Василь Верховинець, укра╖нський композитор, диригент ╕ хореограф, перший теоретик укра╖нського народного танцю.
1923 р. — сотенний УПА Мирослав Симчич-«Кривон╕с».

6
1846 р. — Тарас Шевченко написав «Запов╕т».
1846 р. — в Ки╓в╕ засновано Кирило-Мефод╕╖вське Братство.
Народилися:
1834 р. — Степан Руданський, укра╖нський поет.
1898 р. — Володимир Сосюра, укра╖нський поет, один з найяскрав╕ших л╕рик╕в в укра╖нськ╕й л╕тератур╕, автор понад 40 зб╕рок поез╕й, широких еп╕чних в╕ршованих полотен (поем), роману «Третя Рота». Належав до ряду л╕тературних орган╕зац╕й того пер╕оду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛ╤ТЕ» та ╕н.
1938 р. — Василь Стус, укра╖нський поет, перекладач, проза╖к, л╕тературознавець, правозахисник. Один ╕з найактивн╕ших представник╕в укра╖нського культурного руху 1960-х. Герой Укра╖ни. За переконання в необх╕дност╕ укра╖нсько╖ культурно╖ автоном╕╖ був заборонений радянською владою ╕ 12 рок╕в позбавлений вол╕.
1939 р. — Валер╕й Лобановський, укра╖нський футбол╕ст ╕ тренер.
Померли:
1920 р. — Левко Симиренко, укра╖нський помолог ╕ плодовод.
1945 р. — Володимир Вернадський, укра╖нський ф╕лософ ╕ природознавець
1957 р. — Амврос╕й Бучма, укра╖нський актор ╕ режисер.
1982 р. — Василь ╢мець, бандурист, учасник Визвольних змагань у лавах Арм╕╖ УНР.

7
Р╕здво Христове
1933 р. — газета «Правда» надрукувала редакц╕йну статтю у як╕й звинувачено Укра╖ну у зрив╕ державних загот╕вель зерна.
Народився
1853 р. — Микола Аркас, укра╖нський культурно-осв╕тн╕й д╕яч, письменник, композитор, ╕сторик. Найзначн╕шим твором Миколи Аркаса, який прин╕с йому визнання, стала опера «Катерина» за поемою Тараса Шевченка (1890 р╕к). П╕сля зак╕нчення морсько╖ служби у 1881 роц╕, Микола Аркас зайняв посаду мирового судд╕ у Херсон╕. Багато часу в╕ддавав культурно-громадськ╕й робот╕. В╕н став засновником ╕ головою товариства «Просв╕та» в Микола╓в╕, на власн╕ кошти в╕дкрив народну школу з укра╖нською мовою навчання. У 1908 роц╕ була опубл╕кована «╤стор╕я Укра╖ни-Руси» Миколи Аркаса.

8
1654 — у Переяслав╕ генеральна в╕йськова рада, яку скликав гетьман Богдан Хмельницький, вир╕шила створити во╓нно-пол╕тичний союз двох держав — Укра╖ни та Рос╕╖. Основним зм╕стом угоди, оформлено╖ у вигляд╕ чолобитно╖ на ╕м’я царя, було те, що Укра╖на прийняла протекторат московського самодержця, збер╕гаючи повну (як у внутр╕шн╕х, так ╕ в зовн╕шн╕х справах) автоном╕ю, св╕й республ╕канський лад ╕ особливий козацький устр╕й.
Народилися:
1878 р. — Степан Васильченко (справжн╓ пр╕звище — Панасенко), укра╖нський письменник, проза╖к пер╕оду модерн╕зму ╕ педагог.
1888 р. — Гнат Юра, укра╖нський актор ╕ режисер.
1893 р. — Роман Смаль-Стоцький, укра╖нський мовознавець ╕ пол╕тичний д╕яч, дипломат. Надзвичайний Посол ╕ Повноважний М╕н╕стр УНР в Берл╕н╕ (1921–1923), м╕н╕стр екзильного уряду УНР, посередник здач╕ Див╕з╕╖ «Галичина» британськ╕й арм╕╖, засновник Слов’янського ╕нституту у США, голова НТШ у США.
1935 р. — Василь Симоненко, укра╖нський поет ╕ журнал╕ст, д╕яч укра╖нського руху опору («ш╕стдесятники»).
Померли:
1901 р. — Матв╕й Номис, укра╖нський етнограф, фольклорист, письменник ╕ педагог, укладач ╕ видавець одного з найповн╕ших ╕ найавторитетн╕ших з╕брань — антолог╕╖ укра╖нського усного фольклору малих жанр╕в (присл╕в’я, приказки, загадки, ст╕йк╕ мовн╕ пор╕вняння тощо).
1965 р. — Володимир Сосюра, укра╖нський поет.

9
1920 р. — Нестор Махно в╕дмовився вести сво╖ в╕йська на фронт проти поляк╕в, за що б╕льшовики оголосили його поза законом.
Народився
1907 р. — Микола Л╕вицький, укра╖нський громадсько-пол╕тичний д╕яч, Президент УНР в екзил╕ (1967—1989 pp.).

10
Народилися:
1838 р. — Григор╕й Воробкевич, укра╖нський поет.
1934 р. — Леон╕д Кравчук, перший президент незалежно╖ Укра╖ни.

11
Народився
1893 р. — Михайль Семенко, укра╖нський поет.
Померли:
1647 р. — Петро Могила, святий, пол╕тичний, церковний ╕ осв╕тн╕й д╕яч Укра╖ни, з 1633 по 1647 роки митрополит Ки╖вський ╕ Галицький.
1888 р. — Осип Федькович, укра╖нський поет, сп╕вець Буковини.
1901 р. — Степан Н╕с, укра╖нський фольклорист, етнограф ╕ письменник.
1916 р. — Лесь Мартович, письменник-сатирик.
1998 р. — Борис Нечерда, укра╖нський поет-ш╕стдесятник.

12
1992 р. — п╕дписаний догов╕р про розд╕л Чорноморського флоту.
Народився
1907 р. — Серг╕й Корольов, видатний укра╖нський вчений у галуз╕ ракетобудування та космонавтики, конструктор.

13
Старий Новий р╕к
Традиц╕я в╕дзначати Старий Новий р╕к п╕шла в╕д розходження Юл╕анського календаря (календаря старого стилю) та Григор╕анського календаря — того, за яким зараз живе майже весь св╕т. Розходження склада╓ 13 дн╕в. У цей день в Укра╖н╕ святкують Щедрий Веч╕р або свято Меланки.
Народилися:
1877 р. — Левко Мац╕╓вич, укра╖нський ╕нженер-конструктор, винах╕дник, пол╕тичний д╕яч; перший укра╖нський ав╕атор.
1888 — Антон Макаренко, укра╖нський радянський педагог ╕ письменник, один ╕з засновник╕в системи дитячо-п╕дл╕ткового виховання.

14
Народилися:
1855 — Опанас Сласт╕он, маляр ╕ граф╕к романтично-народницького напряму, етнограф ╕ педагог.
1882 р. — ╤ван Ог╕╓нко (митрополит ╤лар╕он), укра╖нський православний митрополит, мовознавець, ╕сторик церкви, культурний д╕яч.
1898 р. — Юр╕й Горл╕с-Горський, письменник, старшина Арм╕╖ УНР.
1937 р. — ╢вген Гуцало, укра╖нський проза╖к, поет, публ╕цист, к╕нодраматург, лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖.
Померли:
1803 р. — гетьман Кирило Розумовський.
1966 р. — Серг╕й Корольов, конструктор ракетно-косм╕чних систем.

15
1776 р. — у Львов╕ вийшов перший прим╕рник «Gazette de Leopol», першого в╕домого пер╕одичного видання на територ╕╖ Укра╖ни.
1973 р. — створена допов╕дна записка кер╕вник╕в ╕деолог╕чного апарату ЦК КПУ В. Маланчука, ╤. Орла, Г. Цибуляка «Про актив╕зац╕ю ун╕атсько╖ церкви у як╕й пропонувалось вжити швидких заход╕в по л╕кв╕дац╕╖ ун╕атського п╕дп╕лля.
1992 р. — затверджено музичну редакц╕ю г╕мну Укра╖ни, автором яко╖ ╓ Михайло Вербицький.
Народився:
1871 р. — Агатангел Кримський, укра╖нський сходознавець, ╕сторик, мовознавець, л╕тературознавець, фольклорист, етнограф, письменник, перекладач, слав╕ст, автор численних праць з ╕стор╕╖ та культури арабських кра╖н, ╤рану, Туреччини та ╕н., сем╕толог╕╖, ╕стор╕╖, ╕сламу.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12772

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков