Про це курортно-╕нформац╕йному центру пов╕домив м╕н╕стр курорт╕в ╕ туризму АРК Олександр Л╕╓в. «Незважаючи на те, що минулий р╕к не побив рекорд╕в, його можна вважати одним з кращих», — зазначив в╕н. О. Л╕╓в розпов╕в, що к╕льк╕сть тих, хто в╕дпочив у Криму, за минулий р╕к на 4% поступа╓ться рекордному 2012 року (6 млн. 134 тис.), натом╕сть це на 3,7% б╕льше, н╕ж в╕дв╕дало автоном╕ю в 2011 роц╕ (5 млн. 676 тис.) ╕ на 2,6% б╕льше показник╕в 2010 року (5 млн. 739 тис.). «Особливо порадував результат просування кримського оздоровлення навесн╕. У цей пер╕од п╕востр╕в в╕дв╕дали на 20% б╕льше турист╕в, н╕ж тор╕к», — уточнив м╕н╕стр. Основним чинником, що в╕д╕грав на пониження турпотоку, стало аномальне похолодання у вересн╕ ╕ жовтн╕. «Це дуже важливий урок для турб╕знесу, який ма╓ розум╕ти, що не варто покладатися т╕льки на природн╕ чинники, а необх╕дно готувати для гостей ц╕кав╕ пропозиц╕╖. Яскравим прикладом в цьому питанн╕ виступають селища Микола╖вка ╕ Коктебель. Якщо перший не зм╕г справитися з╕ спадом числа турист╕в, то завдяки обширн╕й под╕╓в╕й програм╕ Коктебель не в╕дчув нестач╕ в╕дпочивальник╕в», — пояснив оч╕льник кримського курортного в╕домства. О. Л╕╓в вказав на тенденц╕ю зростання податкових збор╕в з п╕дпри╓мств санаторно-курортного комплексу автоном╕╖: «За одинадцять м╕сяц╕в цього року 825 легально працюючих готел╕в ╕ санатор╕╖в сплатили до бюджету Криму 542 млн. грн.». «Разом з тим, основна частина доход╕в в╕д туризму залиша╓ться в т╕н╕, оск╕льки чотири м╕льйони турист╕в, як ╕ ран╕ше, вважають за краще зупинятися в приватному сектор╕, роботу якого важко координувати й анал╕зувати», — зазначив О. Л╕╓в. Вир╕шити цю проблему, на його думку, дозволить обов’язкова категоризац╕я вс╕х об’╓кт╕в розм╕щення Криму, яка вже в 2014 роц╕ «дозволить зробити цей сегмент туристичного ринку прозорим, що позначиться ╕ на серв╕с╕, ╕ на надходженнях до бюджету».