Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА ВОЛИН╤ ЗНАЙШЛИ СТАРОВИННУ ╤КОНУ, ЯКУ РЕСТАВРУВАВ ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Про ╕кону розпов╕в шевченкознавець, письменник, зав╕дувач кафедри журнал╕стики Нац╕онального...


ДРУГА ХВИЛЯ “СОЛОК╤╥”
Жодне ╕нтернет-видання не зам╕нить друкованого слова, тим паче, коли воно наповнене глибоким...


«СИН ВЛАШТУВАВСЯ В РУМ╤*, А ДОЧКА В КРИМУ»
Старовинний казахський висл╕в в╕добража╓ геопол╕тичне мислення наших пращур╕в.


КОЛИ НАСТА╢ «БАБИНЕ Л╤ТО»
Наш╕ традиц╕╖


БОРГ
Юл╕я ╤люха — укра╖нська письменниця, поетка, журнал╕стка, колумн╕стка.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 17.01.2014
«ЩОБ У ДУШАХ В╤ДЛУНЮВАВ ЩЕМ...»

...Того ос╕ннього дня минулого року в ст╕нах Нац╕онально╖ академ╕╖ кер╕вних кадр╕в культури ╕ мистецтв, що затишно розташувалася на територ╕╖ Ки╓во-Печерсько╖ лаври, дуже часто лунало — «Кримська св╕тлиця»! Що ж привело кримську газету в ц╕ ки╖вськ╕ свят╕ м╕сця — «де над Дн╕пром лунають в╕чн╕ дзвони.., де храм сто╖ть мистецтва ╕ науки»? Тут за програмою мистецького авторського проекту професора НАККК╤М Олени Андр╕╖вни Тур╕но╖ проходила зустр╕ч з головним редактором «Кримсько╖ св╕тлиц╕» В╕ктором Качулою ╕ презентац╕я його поетично-п╕сенно╖ книги «Небо — вище там, де ми!». Варто зазначити, що цей зах╕д завершував 10-й, юв╕лейний р╕к усп╕шно╖ д╕╖ проекту «Видатн╕ митц╕ Укра╖ни», заснованого кандидатом мистецтвознавства, професором кафедри, лауреатом м╕жнародних конкурс╕в-фестивал╕в, артистом вищо╖ категор╕╖, журнал╕стом Оленою Андр╕╖вною Тур╕ною в 2003 роц╕ на кафедр╕ мистецьких технолог╕й ╤нституту мистецтв НАККК╕М. Що було досягнуто за ц╕ роки, як╕ плани на р╕к прийдешн╕й, чи вдалим заключним акордом творчого десятил╕ття стала та ос╕ння зустр╕ч ╕з «Кримською св╕тлицею», ╕ головне, — якою ж особист╕стю ма╓ бути сам автор такого видатного (не лише за назвою!) проекту, щоб орган╕зовувати так╕ ц╕кав╕, потр╕бн╕ заходи, як╕ допомагають студентам таланту свого «Божу ╕скру направляти в д╕ю»? Ось ╕з такими запитаннями я ╕ йшла на зустр╕ч з О. А. Тур╕ною.

— Уяв╕ть, що сьогодн╕ я Вас запросила на Ваш власний проект, Олено Андр╕╖вно! Тож для початку — трохи ╕нформац╕╖ з Вашо╖ творчо╖ б╕ограф╕╖. До того, як стати викладачем в наш╕й академ╕╖, Ви пройшли сол╕дний творчий шлях. Були сол╕сткою концертно╖ орган╕зац╕╖ «КАМА», сол╕сткою-концертмейстером симфон╕чного оркестру «Академ╕я», художн╕м кер╕вником дитячого фольклорного ╕нструментального ансамблю «Дзвони Чорнобиля», сп╕вроб╕тником редакц╕╖ музичних програм Державно╖ рад╕омовно╖ компан╕╖ Укра╖ни, як сол╕стка у склад╕ вокально-╕нструментального ансамблю «Барви» брали участь у створенн╕ запис╕в плат╕вок ф╕рми «Мелод╕я». Були музичним редактором чотирьох документальних ф╕льм╕в ╕з сер╕╖ «╤стор╕я Укра╖ни», «На перехрест╕ вс╕х дор╕г», автором та сп╕вавтором художн╕х проект╕в та художн╕х акц╕й: «Дахи Ки╓ва», «Десятий фестиваль рос╕йсько╖ поез╕╖», «Балаклавський пленер», «Людина ╕ прост╕р», автором творчих проект╕в «Весна для Вас – л╕ричний джаз», «Л╕рика в ошат╕ джазу», до юв╕лею Н╕коло Паган╕н╕, «Весна, музика, поез╕я», сольно╖ програми до «Всесв╕тнього дня поез╕╖». Ви ╓ автором навчального пос╕бника «Експертиза профес╕йних струнних музичних ╕нструмент╕в. Г╕тари», багатьох статей в популярних журналах Укра╖ни, а також доцентом кафедри «Оркестров╕ струнн╕, духов╕, ударн╕ ╕нструменти» та «Старовинно╖ камерно╖ музики» в КНУК╕М, викладачем по класу скрипки Ки╖всько╖ дитячо╖ академ╕╖ мистецтв.
А як у Вас все починалося? Розкаж╕ть трохи про себе, яким був Ваш шлях у мистецтво?
— Я народилася в Ки╓в╕, мама – родом ╕з села Ольшани, що п╕д Прилуками. Батько – киянин, народився на початку ХХ стол╕ття у час буремних под╕й в нашому кра╖, тому, як то кажуть, пройшов вогонь ╕ воду. П╕д час Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни потрапив до н╕мецького концтабору, п╕сля визволення його життя дуже зм╕нилося. Зникла «червона книжечка», без яко╖ у той час ти вже був н╕би неповноц╕нним. Хоча м╕й батько ╕ в М╕н╕стерств╕ осв╕ти був не останньою людиною, викладав у вищих навчальних закладах, зокрема педагог╕чних, у Ки╖вському ╕нститут╕ легко╖ промисловост╕ орган╕чну та неорган╕чну х╕м╕ю. Мама — перекладач з ╕ноземних мов.
Батько дуже любив музику, сп╕лкувався з в╕домими композиторами, виконавцями, у нас вдома було багато музичних ╕нструмент╕в, особливо скрипок. В╕н був неординарною людиною. Наприклад, не хот╕в, щоб в дом╕ був телев╕зор, коли вони вже почали з’являтися в оселях багатьох, або холодильник (мабуть, щоб мама щодня готувала щось нове, св╕женьке). В╕н був дуже зайнятою людиною, по вечорах завжди був завантажений сво╓ю роботою, лекц╕ями, дисертац╕╓ю, тому здеб╕льшого нами займалася мама. В мене ще була старша сестра, ╖╖ вже нема╓ серед живих...
Але були так╕ моменти, дуже значущ╕, як╕ яскраво в╕дклалися у пам’ят╕. Тато водив нас до Мар╕╖нського парку на концерти симфон╕чно╖ музики, вечорами розпов╕дав казки, як╕ супроводжував грою на скрипц╕. Це було таке неймов╕рне... фентез╕, як зараз кажуть. Це дуже вплинуло на мою св╕дом╕сть, розвиток ╕, певно, на виб╕р профес╕╖ у майбутньому. Завдяки сво╖м родичам, як╕ займали досить пом╕тне м╕сце в укра╖нському мистецтв╕, вс╕ спектакл╕ оперного театру я бачила в репетиц╕ях, б╕гаючи маленькою по залу. Моя сестра на 5 рок╕в старша, саме вона почала музичну осв╕ту грою на скрипц╕. Але мама вир╕шила, якщо ми удвох будемо грати на скрипц╕, то вона цього не витрима╓, тому мен╕ купили фортеп╕ано. Я займалася з викладачем удома, щоб вступити до Ки╖всько╖ спец╕ально╖ музично╖ десятир╕чки ╕мен╕ Миколи Лисенка при консерватор╕╖. Але на ╕спит╕ мене запитали, на якому ╕нструмент╕ я люблю грати, а я чесно призналася, що на скрипц╕. Мен╕ запропонували з╕грати щось, я досить непогано, мабуть, це зробила, ╕ викладач╕ в╕дправили мене вчитися грати саме на скрипц╕. Напевне, це доля...
Пот╕м, зак╕нчуючи 10-р╕чку, я паралельно займалася в училищ╕ ╕мен╕ Гл╕╓ра, щоб здобути педагог╕чну осв╕ту ╕ почати викладацьку д╕яльн╕сть. В цей час я вже жила сама, розум╕ла, що мен╕ треба бути серйозною ╕ працювати над собою самост╕йно, адже мо╖х батьк╕в не стало, коли мен╕ було 15 рок╕в. Я почала працювати в музичн╕й школ╕, в цей пер╕од ста╓ популярною рок-музика, з’явилися вокально-╕нструментальн╕ ансамбл╕, в яких я сп╕вала ╕ грала.
Моя сп╕вацька кар’╓ра зак╕нчилася на мистецькому конкурс╕ в Баку п╕снею «Чар╕вна скрипка», яку я там виконувала, граючи на скрипц╕. Сцена була велетенська, я таких б╕льше ╕ не бачила. Незважаючи на те, що я була серед переможц╕в конкурсу, в╕дчула тод╕, що не маю особливо╖ тяги до профес╕йного сольного сп╕ву ╕ хочу в╕ддатися повн╕стю саме ╕нструментальн╕й музиц╕. В останн╕ роки навчання в Ки╖вськ╕й державн╕й консерватор╕╖ я працювала в оркестр╕ рад╕о ╕ телебачення. Головний диригент Вадим Гн╓даш вимагав тако╖ якост╕ гри, що треба було дуже багато займатися. Оск╕льки у Ки╖вськ╕й консерватор╕╖ не було заочного в╕дд╕лення, а я хот╕ла працювати ╕ дал╕ в оркестр╕, зак╕нчувала заочне в╕дд╕лення Донецько╖ консерватор╕╖, куди мене покликав друг Олександр Запольський, зараз сол╕ст Датського оркестру рад╕о ╕ телебачення.
Ми дуже багато подорожували сво╓ю творчою студентською групою, до реч╕, ╕ ╢вропою, яка у той час була закрита для загалу. Я нав╕ть займалася г╕рським туризмом, була членом ки╖вського клубу туризму при КП╤, де грала в одному з ансамбл╕в. Надзвичайн╕ спогади лишилися з Пам╕ру, де вноч╕ 5 градус╕в тепла, а вдень 50. Ми ходили в пох╕д на Домбай, пили з╕ справжн╕х нарзанних джерел на Кавказ╕, а збираючи у л╕с╕ малину, з╕штовхнулися з ведмедем! Ми бачили реальний м╕раж, який бува╓ в природ╕. Наш╕ туристичн╕ групи складалися з ц╕кавих, талановитих молодих людей. У кожн╕й з груп були поети, п╕сняр╕, це було незабутн╓ по╓днання навколишньо╖ краси, сп╕лкування, вражень.
— Напевне, Вам захот╕лося, щоб ╕ нин╕шн╕м студентам було що згадати п╕сля навчання. В╕д яко╖ ╕скорки «загор╕вся» Ваш проект, Олено Андр╕╖вно? ╤ хто Вам допомага╓, щоб його вогник не згасав?
— ╤дея створити проект «Видатн╕ митц╕ Укра╖ни» виникла ╕з бажання в╕дкрити для студент╕в, викладач╕в та вс╕х бажаючих наших талановитих творчих д╕яч╕в, людей мистецтва. Це ж так чудово, що ми живемо в столиц╕, де з╕брана мистецька ел╕та, ма╓мо можлив╕сть зустр╕чатися ╕ сп╕лкуватися. Перш╕ наш╕ творч╕ зустр╕ч╕ в╕дбувалися з нашими викладачами-вокал╕стами, як╕ розпов╕дали про св╕й житт╓вий шлях, д╕лилися якимись секретами, сво╖м творчим доробком. Зокрема, поштовхом до народження проекту стало проведення в НАККК╕М першого публ╕чного святкування «Дня музики», який з╕брав до академ╕чно╖ актово╖ зали справжн╕х знавц╕в та щирих шанувальник╕в музичного мистецтва.
Проект працю╓ за п╕дтримки ректора НАККК╕М, доктора ф╕лософ╕╖, професора, лауреата Державно╖ прем╕╖ Укра╖ни в галуз╕ науки ╕ техн╕ки, академ╕ка Академ╕╖ вищо╖ осв╕ти Укра╖ни Василя Гнатовича Чернеця, проректора з науково-педагог╕чно╖ роботи НАККК╕М, кандидата ф╕лософських наук, доцента В’ячеслава ╤вановича Бойка, директора ╤нституту мистецтв НАККК╕М, кандидата ╕сторичних наук, професора В╕олетти Валер╕╖вни Демещенко, зав╕дувача кафедри естрадного виконавства НАККК╕М, кандидата мистецтвознавства, професора кафедри Олени Юр╕╖вни Пономаренко, викладач╕в та студент╕в кафедри.
Студентський в╕к такий короткий, а цей пер╕од дуже важливий у формуванн╕ особистост╕. На жаль, сучасне студентство досить ╕нертне. А завдяки таким зустр╕чам можна почути ц╕нну практичну ╕нформац╕ю, перейняти знання, напрацювання, познайомитися з видатними митцями, обм╕нятися контактами, домовитися про сп╕впрацю, показати, наприклад, як╕сь сво╖ музичн╕ записи, спитати поради. Хоча головна мета проекту – просв╕тительська: знайомство студент╕в, професорсько-викладацького складу академ╕╖ та широкого загалу, в рамках вивчення ╕стор╕╖ естради, з видатними митцями Укра╖ни.
— А хто за минул╕ роки вже встиг побувати у Вас в гостях?
— До в╕тальн╕ проекту були запрошен╕ народний артист Укра╖ни, ректор ╤нституту музики, композитор, д╕яч культури Олександр Злотник; народний артист Укра╖ни, професор, видатний сп╕вак Фем╕й Мустафа╓в; заслужена артистка Укра╖ни, популярна сп╕вачка Л╕на Прохорова; заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни, лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ ╕мен╕ Тараса Шевченка, композитор, доцент кафедри В╕ктор Степурко; директор рад╕о «Пром╕нь», журнал╕ст, композитор Роман Коляда; заслужений артист Укра╖ни В╕ктор Кавун; журнал╕ст, телеведуча, сп╕вачка Анжел╕ка Рудницька; теле- ╕ рад╕ожурнал╕ст, знавець джазового мистецтва Олекс╕й Коган та багато ╕нших.
— Признаюся, дуже при╓мно, а ще б╕льш в╕дпов╕дально було те, що Ви до цього авторитетного мистецького товариства долучили й мого батька, запросивши його до проекту. Спод╕ваюся, ми з батьком Вас не п╕двели — бо я ж теж допомагала йому на сцен╕?
— Хто не чув про «Кримську св╕тлицю» — укра╖нську, духовну, мистецьку, просв╕тницьку газету, наш державницький форпост у далекому Криму? Х╕ба т╕льки байдужий чи глухий душею. Нав╕ть якби це була просто зустр╕ч з редактором ц╕╓╖ газети, вона вже була б ц╕кавою. Але ж я дов╕далася, завдяки, зокрема, й ╤нтернету, ╕ була вражена, що В╕ктор Качула не лише редактор, журнал╕ст, а ще й поет-п╕сняр. З перших хвилин п╕сенно-поетично╖ творчо╖ зустр╕ч╕ «Небо — вище там, де ми!» в актов╕й зал╕ НАККК╕М було зрозум╕ло, що перед нами талановита, неперес╕чна, неординарна людина. Про це пот╕м говорили й глядач╕, а окр╕м студент╕в та викладач╕в НАККК╕М на зустр╕ч прийшли письменники, поети, до того ж так╕ знан╕, авторитетн╕, як народний артист Укра╖ни, поет-п╕сняр Вадим Крищенко, лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕мен╕ Тараса Шевченка поет Петро Перебийн╕с, поети Василь Марсюк, ╢вген Гущин, поетеси Св╕тлана Макаревська ╕ Тамара Костецька. Лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖, композитор, викладач НАККК╕М В╕ктор ╤ванович Степурко, з яким також колись була зустр╕ч у нашому проект╕, зазначив, що на концерт╕ були возвеличен╕ дуже дорог╕ нашому народу образи – батько, мати, родина. Пам’ятаю його подивування й захоплення: у автора — н╕яко╖ композиторсько╖ осв╕ти, а який мелодизм! ╤ радник проректора з науково╖ роботи Микола Петрович Линник зазначив, що В╕ктор Качула — прекрасний, талановитий поет, який у Слов╕ в╕дкрив П╕сню, тому його творч╕сть ма╓ свою неповторн╕сть.
При╓мно, що прийшли п╕дтримати свого колегу прац╕вники Нац╕онального газетно-журнального видавництва, яке очолю╓ Олеся Олександр╕вна Б╕лаш, донька нашого народного композитора Олександра Б╕лаша. Заступник генерального директора видавництва, заслужений журнал╕ст Укра╖ни В╕ктор Володимирович Пасак назвав свого тезку В╕ктора Володимировича Качулу людиною талановитою, багатовекторною, у якому по╓дналися ╕ журнал╕ст, ╕ поет, ╕ композитор, ╕ виконавець, а найголовн╕ше – батько, який вихову╓ доньку Юл╕ю сво╖м прикладом, сво╓ю творч╕стю.
На зустр╕ч╕ також була представлена культуролог╕чна продукц╕я, яку вида╓ ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво», а це, окр╕м «Кримсько╖ св╕тлиц╕», газета «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура». Присутн╕х закликали бути не лише читачами, а й авторами цих популярних видань, як╕ покликан╕ популяризувати нашу нац╕ональну культуру, мистецтво, сприяти в╕дродженню духовност╕, багато╖ нац╕онально-культурно╖ спадщини нашого народу.
Зустр╕ч була наповнена л╕ричн╕стю, в╕дкрит╕стю, при╓мною, щирою атмосферою, без помпезност╕, награност╕, вихваляння. Ми це вм╕╓мо, ма╓мо — ╕ дару╓мо вам! Дуже порадувала активн╕сть глядач╕в, у мене нав╕ть не вистачило пап╕рц╕в для запитань. Щир╕сть ╕ в╕дкрит╕сть з╕ сцени була тепло прийнята ╕ п╕дтримана залом, зокрема студентською аудитор╕╓ю. Мен╕, Юл╕╓, дуже сподобались тво╖ власн╕ композиторськ╕ твори. Вони д╕йсно майстерно зроблен╕, мають ╕ форму, ╕ зм╕ст, антураж, кульм╕нац╕ю, коду. Профес╕йно, грамотно, незважаючи на в╕дсутн╕сть спец╕ально╖ композиторсько╖ осв╕ти, — ти ж у нас студентка факультету естрадного виконавства. У вс╕х п╕сля зак╕нчення творчо╖ зустр╕ч╕ був такий стан, що не хот╕лося йти, хот╕лося ще слухати ╕ сп╕лкуватися.
— Дякую на доброму слов╕, Олено Андр╕╖вно! Ми з батьком рад╕, що п╕дтримали високу мистецьку планку Вашого проекту. ╤ якщо не секрет, скаж╕ть, хто буде наступним Вашим гостем?
— Я маю подякувати вам з батьком ще й за те, що на ваш╕й презентац╕╖ було ст╕льки поважних, ╕менитих д╕яч╕в нашо╖ культури, потенц╕йних учасник╕в нашого проекту, що його д╕яльн╕сть може бути розписана на к╕лька рок╕в наперед! Не буду розсекречувати, хто перший у цьому списку, але хочу процитувати зараз в╕рш Вадима Дмитровича Крищенка «Дзвонар», якого в╕н читав на тому вечор╕:

╢ служител╕ р╕зн╕ у Храм╕ —
╤ отц╕, й арх╕╓ре╖ стар╕,
╤ прост╕, непом╕чен╕ нами,
Без золочених риз — дзвонар╕.
В цьому храм╕ життя, в цьому св╕т╕,
Що зд╕йма сво╖ бан╕ до хмар,
Серцю бачиться — я не ╓пископ,
Не священик я — лише дзвонар.
Я дзвоню, щоби чуть прихожанам,
Щоб у душах в╕длунював щем...
╤ признаюсь: не так ╕ погано
В Бож╕й справ╕ служить дзвонарем.
Ось так╕ були ╕ будуть у нашого проекту гост╕, — п╕сля зустр╕ч╕ з якими ще довго «у душах в╕длунюватиме щем»...

Розмовляла Юл╕я КАЧУЛА,
студентка Нац╕онально╖ академ╕╖ кер╕вних кадр╕в культури ╕ мистецтв

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12788

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков