Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
АДЕЛЬ СТАН╤СЛАВСЬКА: Я ТА, ЩО ТРИМА╢ СВ╤Т
Сьогодн╕ господинею Поетично╖ Св╕тлиц╕ ╓ Адель Стан╕славська. Справжн╓ ╕м'я – Олександра...


«РИМОВАНИЙ ╤РП╤НЬ»
3 жовтня в столичному Будинку письменник╕в в╕дбулася презентац╕я зб╕рника поез╕╖ «Римований...


«ЯК ДАЛ╤ ЛОВИТИМЕШ ГАВИ - НЕ БУДЕ У ТЕБЕ ДЕРЖАВИ!»
Наше покол╕ння на цих знущаннях повинно поставити крапку. Щоб н╕коли ╕ н╕кому не хот╕лося б╕льше...


ЗАХИСТИ, ПОКРОВО-МАТИ!
День Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ — велике християнське свято, яке щор╕чно в╕дзнача╓мо 14...


ТА╥НА СЛОВА
У золот╕ вереснев╕ дн╕ Червоноград ста╓ центром л╕тературного свята... П╕дбито п╕дсумки VIII...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 17.01.2014
«КРИМСЬКИЙ СОЛОВЕЙКО» НАТАЛЯ БЕЗКОРОВАЙНА ВИСТУПИЛА ЗА ОКЕАНОМ ╤З СОЛЬНИМ КОНЦЕРТОМ

Мистецтво дола╓ кордони!

МИНУЛИЙ 2013 Р╤К ДЛЯ НАТАЛ╤ БЕЗКОРОВАЙНО╥, ЗАСЛУЖЕНО╥ АРТИСТКИ УКРА╥НИ, СОЛ╤СТКИ КРИМСЬКО╥ Ф╤ЛАРМОН╤╥, ПРОЙШОВ П╤Д ЗНАКОМ ВАЖЛИВО╥ В Б╤ОГРАФ╤╥ КОЖНО╥ Ж╤НКИ ДАТИ. ОДНАК ЯКЩО ДЛЯ Б╤ЛЬШОСТ╤ З НИХ ЧИСЛО 55 ОЗНАЧА╢ ПРАВО НА ЗАСЛУЖЕНИЙ В╤ДПОЧИНОК, ╤ ТО НЕ НИН╤, А ДО РЕФОРМУВАННЯ В Ц╤Й ГАЛУЗ╤, ТО ДЛЯ АРТИСТ╤В ЦЕЙ ДЕНЬ ЗАЗВИЧАЙ СТА╢ ПРИВОДОМ ДЛЯ ЩЕ ОДНОГО ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ, ЯКИЙ НАЙЧАСТ╤ШЕ НЕ ОБМЕЖУ╢ТЬСЯ ОДН╤╢Ю ЗУСТР╤ЧЧЮ З ГЛЯДАЧАМИ, А ТРИВА╢ Ц╤ЛИЙ Р╤К. ЯК ЗА ЦИМИ СЦЕН╤ЧНИМИ ТРАДИЦ╤ЯМИ ПО╢ДНУВАЛА Н. БЕЗКОРОВАЙНА РОБОТУ ТА ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ, Я ВИР╤ШИЛА Д╤ЗНАТИСЯ В САМО╥ АРТИСТКИ.

— Дв╕ п’ят╕рки в б╕ограф╕╖. Наталю Степан╕вно, а ви сам╕ як оц╕ню╓те цей руб╕жний етап у житт╕? Також на п’ят╕рки?
— Творче життя артиста — як у спортсмена, що п╕дн╕ма╓ вгору планку, п╕дкорюючи одну висоту за ╕ншою, — говорила нам, студентам Льв╕всько╖ державно╖ консерватор╕╖ ╕м. М. Лисенка, викладач з вокалу, заслужена артистка Укра╖ни, доцент Людмила ╤ван╕вна Жилк╕на. А досягнувши певно╖ висоти, потр╕бно втриматися на н╕й, що потребу╓ велико╖ прац╕. Це мало кому вда╓ться.
Дв╕ п’ят╕рки в мо╓му житт╕ вм╕щують набутий профес╕йний досв╕д, готовн╕сть до к╕нця служити сво╖й справ╕, формувати р╕зножанровий репертуар, наповнювати його новими творами зг╕дно з сучасними тенденц╕ями музичного життя. Ц╕ знання ╕ практичн╕ навички сп╕вачки тепер я уже сама передаю молод╕, працюючи доцентом на кафедр╕ вокального та ╕нструментального мистецтва в Кримському ун╕верситет╕ культури, мистецтв ╕ туризму.
— Який був ваш найусп╕шн╕ший проект?
— Кожен виконавець повинен залишити п╕сля себе добрий сл╕д на земл╕, ╕ для мене одним ╕з таких крок╕в стало зд╕йснення сп╕льно з симфон╕чним оркестром та оркестром народних ╕нструмент╕в Нац╕онально╖ рад╕окомпан╕╖ Укра╖ни запис╕в оперних ар╕й заруб╕жних та в╕тчизняних композитор╕в, романс╕в, укра╖нських народних п╕сень, що вв╕йшли до золотого фонду нац╕онально╖ культури.
Майже п’ятдесят рок╕в не звучала на Батьк╕вщин╕ музика видатного укра╖нського композитора Василя Безкоровайного (1880-1966), який у роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни ем╕грував за кордон, ╕ я горджуся тим, що саме мен╕ випала честь в╕дкрити його солосп╕ви для в╕тчизняно╖ публ╕ки. ╥хн╕ми записами було збудовано нов╕ сходи на ол╕мп музичного життя кра╖ни, по яких тепер п╕дуть ╕нш╕ вокал╕сти.
Я виступала з р╕зними сольними програмами на багатьох сценах Укра╖ни, зокрема в Нац╕ональн╕й опер╕ Укра╖ни ╕м. Т. Шевченка у проект╕ «Клас╕к-прем’╓р», а також за кордоном, брала участь як виконавиця та член жур╕ в м╕жнародних конкурсах «Ки╖вМюз╕кФест», «Син╕й птах», «П╕сн╕ моря», «Кримський св╕т: Суз╕р’я», у фестивал╕-конкурс╕ вокального мистецтва, присвяченому видатн╕й оперн╕й сп╕вачц╕ Над╕╖ Обухов╕й, у багатьох телерад╕опередачах — всього не перел╕чити. А щоб голос ╕ вокальн╕ твори в мо╖й ╕нтерпретац╕╖ залишилися як музичний матер╕ал для слухач╕в ╕ навчальний — для майбутн╕х виконавц╕в, записала сольний компакт-диск «Народжена вогнем».
Важливим для мене проектом стала робота над випуском художнього альбому про живопис мого батька — художника Степана Григоровича Лаутара (1926-1986). Для ╖╖ виконання потр╕бно було зд╕йснити арх╕вн╕ пошуки, реставрувати колекц╕ю картин, що збер╕галася в не пристосованих для цього домашн╕х умовах. Презентац╕я альбому в╕дбулася в С╕мферопольському художньому музе╖ на в╕дкритт╕ за проектом «Кримськ╕ династ╕╖» виставки, присвячено╖ 85-р╕ччю з дня його народження.
— Як пройшов для вас цей юв╕лейний р╕к?
— У робот╕ не пом╕ча╓ш плину часу. Т╕льки оглянувшись назад, розум╕╓ш, як швидко в╕н летить ╕ потр╕бно працювати, щоб зд╕йснити все заплановане. 2013 р╕к, як ╕ попередн╕ роки, був насичений творчими под╕ями. До мого юв╕лею в╕дбувся великий сольний концерт «Перлини укра╖нсько╖ музики» у Кримськ╕й ф╕лармон╕╖. Я виступила в ╢впатор╕╖ у концерт╕ з нагоди кримськотатарського свята родючост╕ — Хидирлез.
Важливою под╕╓ю для всього п╕вострова стало в╕дродження колишнього славнозв╕сного фестивалю-конкурсу «Кримськ╕ зор╕». Я також брала участь у цьому процес╕ як член жур╕ другого рег╕онального в╕дб╕ркового туру. ╤ нарешт╕ зд╕йснила довгооч╕кувану концертну подорож на ╕нший континент планети — у Сполучен╕ Штати Америки.
— Це було зд╕йснення вашо╖ мр╕╖?
— Кожен профес╕йний виконавець мр╕╓ про по╖здки в ╕нш╕ кра╖ни, щоб показати свою майстерн╕сть, випробувати себе на ╕нш╕й публ╕ц╕. Згадую свою першу по╖здку за кордон — у Н╕меччину. Не знаючи мови, я тод╕ змогла укра╖нськими народними п╕снями розтопити серця н╕мецько╖ публ╕ки ╕ зрозум╕ла, що люди, як говориться у в╕домому вислов╕, всюди однаков╕, розд╕ляють нас лише кордони. А п╕сня може зробити нав╕ть б╕льше в сп╕лкуванн╕ людей р╕зних нац╕ональностей, н╕ж промови пол╕тик╕в ╕ чиновник╕в.
Це п╕дтвердила ╕ по╖здка в США, яка була орган╕зована Укра╖нським осв╕тньо-культурним центром з м. Ф╕ладельф╕╖, Ф╕ладельф╕йським центром «Нова укра╖нська хвиля», внуками композитора Василя Безкоровайного — Ромою Стецьк╕в-Лон╜ та Андр╕╓м Стецьк╕вим ╕ С╕мферопольським м╕ським науково-творчим товариством Василя Безкоровайного, яке багато рок╕в очолю╓ м╕й чолов╕к Богдан Безкоровайний, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни, зав╕дувач культурно-осв╕тнього в╕дд╕лу Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру. Проживали ми в Ф╕ладельф╕╖ в сво╖х родич╕в у гарних умовах, що дало нам можлив╕сть повн╕стю зосередитися на концертн╕й програм╕.
— Як╕ п╕сн╕ ви виконували американським глядачам?
— Основу вс╕х мо╖х концертних виступ╕в складають укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕, бо саме вони найкраще ╕ найповн╕ше розкривають душу народу, а артист в ╖х виконанн╕ отриму╓ змогу виявити власну самобутн╕сть. Для концерту в США я обрала з╕ свого репертуару п╕сн╕ «Ой не св╕ти, м╕сяченьку», «Дощик крапа╓ др╕бненько», «Хусточка», «Зелененький барв╕ночку», «Спать мен╕ не хочеться», «Час додому, час», «Гандзя», романс Оксани («М╕сяцю ясний») з опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дуна╓м».
П╕сля того, як ведуча Над╕я Петрик представила нас публ╕ц╕, що з╕бралася в зал╕ Укра╖нського осв╕тньо-культурного центру, як гостей з далекого сонячного Криму, Богдан Безкоровайний розпов╕в про житт╓вий ╕ творчий шлях укра╖нсько-американського композитора Василя Безкоровайного та творч╕ здобутки товариства його ╕мен╕, що д╕╓ в С╕мферопол╕ з 1999 року. Я виконала його солосп╕ви «Затремт╕ли струни» ╕ «Чари ноч╕» на слова О. Олеся, «Де ж ти, листочку?» (слова Б. Лепкого), «╤ сад зацв╕в» (слова М. Ф╕лянського). Для багатьох слухач╕в вони стали в╕дкриттям ╕мен╕ Василя Безкоровайного ╕ його чудово╖ музики.
Ще к╕лька твор╕в прозвучали у виконанн╕ чолов╕чого хору «Прометей» п╕д кер╕вництвом Романа Кухарського: повстанська п╕сня «Св╕тить м╕сяць» (гармон╕зац╕я В. Безкоровайного) ╕ «Журавл╕» на слова Б. Лепкого в обробц╕ М. Гайворонського.
— Хто вам акомпанував?
— Концертмейстер для сп╕вака — це його друга половинка. В США мен╕ акомпанувала талановита п╕ан╕стка Христина Юрчакевич, з якою ми провели багато репетиц╕й. У концерт╕ вона в╕ртуозно виконала два ╕нструментальних твори В. Безкоровайного — «Спомини з г╕р» ╕ «Poeme erotique».
Чудово передала нац╕ональний колорит музики Василя Безкоровайного ╕ скрипалька Уляна Мартиняк, виконавши «Укра╖нськ╕ думки» №№ 2, 4, 5. Слухач╕ в╕дчули в цих мелод╕ях широту простор╕в нашо╖ р╕дно╖ земл╕, тепло материнських сердець ╕ долонь, згадали сво╓ укра╖нське минуле.
Справжн╕м сюрпризом для глядач╕в стала присутн╕сть на концерт╕ внук╕в Василя Безкоровайного — Роми Стецьк╕в-Лон╜ з чолов╕ком Дейлом, як╕ спец╕ально для цього при╖хали з Флориди, та Андр╕я Стецьк╕ва, в╕домого ф╕ладельф╕йського адвоката. У сво╓му виступ╕ пан Андр╕й под╕лився спогадами про д╕дуся, розпов╕в про деяк╕ малов╕дом╕ факти з його життя.
На пам’ять про цей концерт С╕мферопольське товариство композитора Василя Безкоровайного та його внуки подарували Укра╖нському осв╕тньо-культурному центру нотн╕ видання ╕ компакт-диски з музикою митця. Свято зак╕нчилося, а його учасники ще довго обм╕нювалися враженнями, оглядаючи виставку арх╕вних фотограф╕й ╕ нот, компакт-диск╕в з музикою В. Безкоровайного.
— Як вам американська публ╕ка?
— В╕дкрита ╕ щира. Сво╖ емоц╕╖ на концерт╕ глядач╕ проявляли гарячими оплесками ╕ словами «Браво!». Ус╕м виступаючим у концерт╕ подаровано багато кв╕т╕в. Кв╕тами була оформлена ╕ сцена.
— Що ви встигли подивитися в США? Що, по-вашому, можна взяти в наше сусп╕льство з американського способу життя?
— П╕д час по╖здки, яка тривала з 1 до 26 листопада минулого року, ми побували разом з представниками укра╖нсько╖ д╕аспори Нью-Йорка ╕ Ф╕ладельф╕╖ на вшануванн╕ пам’ят╕ жертв Голодомору в Укра╖н╕. Зокрема, з ц╕╓╖ нагоди в Нью-Йоркському католицькому кафедральному собор╕ Святого Патрика, що знаходиться в центр╕ Манхеттена, була проведена урочиста л╕тург╕я. Храм, який вм╕щу╓ 2200 чолов╕к, був заповнений. Серед присутн╕х були посол Укра╖ни в США Олександр Моцик, пост╕йний представник Укра╖ни при ООН Юр╕й Серг╓╓в, укра╖нськ╕ консули, представники Б╕лого дому, американськ╕ сенатори. Мер Нью-Йорка Майкл Блумберг з цього приводу над╕слав укра╖нськ╕й громад╕ лист з╕ словами п╕дтримки.
П╕сля зак╕нчення церемон╕╖ у нас в╕дбулася зустр╕ч з О. Моциком, п╕д час яко╖ я подарувала йому св╕й сольний компакт-диск. У Нью-Йорку ми провели також презентац╕ю компакт-диск╕в ╕ видань арх╕вних нот В. Безкоровайного у Науковому товариств╕ ╕м. Тараса Шевченка та Укра╖нському музе╖, розпов╕ли про культурно-мистецьке життя в Криму, проклавши ще один м╕сток сп╕впрац╕ та дружби м╕ж Кримським п╕востровом та американським континентом.
У ресторан╕ «В╕ктор», де ми об╕дали, мене здивувало, що молод╕ оф╕ц╕анти п╕сля подач╕ страв замовникам виходили на под╕ум ╕ виконували класичн╕ оперн╕ ар╕╖. Я також не втрималася ╕ засп╕вала ар╕озо Дездемони з опери Дж. Верд╕ «Отелло». П╕сля сп╕ву прозвучало багато оплеск╕в. Гадаю, нам варто ╕ соб╕ перейняти цей досв╕д.
У Ф╕ладельф╕╖ ми побували в знаменитому на весь св╕т художньому музе╖ Родена. Його колекц╕ю з╕брав у 1923-1926 роках к╕но- ╕ театральний магнат Жуль Мастбаум (1872-1926) спец╕ально в дарунок цьому м╕сту. В н╕й нал╕чу╓ться 133 твори видатного скульптора ╕ вона ╓ другою за величиною п╕сля музею в Париж╕. П╕д час по╖здки в Атлантик-С╕т╕ — морський курорт поблизу Нью-Йорка та Ф╕ладельф╕╖ побачили велике концертне шоу.
На вулицях американських м╕ст в╕дчува╓ться доброзичлив╕сть людей, ╖хня культура в сп╕лкуванн╕. Американц╕ вм╕ють працювати, в╕дзначаючи заслуги людей ще за життя, вм╕ють в╕дпочивати ╕ ц╕нують св╕й час.
— Ви бачили зблизька укра╖нську д╕аспору. Чим вона пом╕тна в американському сусп╕льств╕?
— Укра╖нська громада ╓ одн╕╓ю з найб╕льших та найактивн╕ших етн╕чних осередк╕в у Сполучених Штатах Америки. За опубл╕кованими в укра╖номовних виданнях даними, в кра╖н╕ нал╕чу╓ться близько двох м╕льйон╕в укра╖нц╕в. Т╕льки у Ф╕ладельф╕╖ та околицях ╖х прожива╓ в╕д 80 до 100 тисяч.
Ми не лише бачили укра╖нську д╕аспору, а й працювали з нею, сп╕лкувалися, ходили у гост╕. Американськ╕ укра╖нц╕ розпов╕дали нам про сво╓ життя, роботу, в╕дпочинок, про достаток у с╕м’ях. У кожн╕й з них ╓ ╕кони, портрети Т. Шевченка. Будинки ╖хн╕ охайн╕ ╕ прибран╕. Укра╖нц╕, де б не жили, вбол╕вають одне за одного, збираються разом у дн╕ свят, шанують ╕ збер╕гають прад╕д╕вськ╕ традиц╕╖. Кожно╖ нед╕л╕ в╕дв╕дують богослуж╕ння. На одному з них у церкв╕ Святого Миха╖ла поблизу Ф╕ладельф╕╖ ми також побували. Багато укра╖нц╕в мають родич╕в в Укра╖н╕ ╕ прагнуть ╖м допомагати.
— Що нас об’╓дну╓, а що роз’╓дну╓? Як би ви сформулювали основу укра╖нського характеру?
— Н╕яким насиллям не можна знищити народ, який ма╓ свою велику ╕стор╕ю та культуру. Основою укра╖нського характеру, на м╕й погляд, ╓ ф╕лософське ставлення до життя. Незалежно в╕д м╕сця проживання — скр╕зь укра╖нц╕ визнають верховенство сусп╕льно╖ справедливост╕ та недоторканност╕ людсько╖ особистост╕, ╖╖ майново╖ та ╕нтелектуально╖ власност╕. Нас об’╓дну╓ здоровий гумор, а роз’╓дну╓ лише океан.
— У вас музичний с╕мейний союз: чолов╕к — музикант. Це якимось чином познача╓ться на ваш╕й творчост╕?
— В мо╓му житт╕ головною опорою ╕ в с╕мейному, ╕ в творчому в╕дношеннях ╓ чолов╕к Богдан Миколайович. Сам високопрофес╕йний музикант, який гастролював з р╕зними музичними колективами у багатьох кра╖нах св╕ту ╕ свого часу вигравав конкурси в ╓вропейськ╕ оркестри Чех╕╖ та Польщ╕, в╕н як н╕хто ╕нший розум╕╓ мене як сп╕вачку. Ми — однодумц╕, що доповнюють одне одного.
— Яку формулу усп╕ху ви вивели?
— Щоб досягти усп╕ху, до обдарованост╕ потр╕бно щоденно додавати ще дуже багато прац╕. Як сказав великий болгарський оперний сп╕вак Микола Гяуров, якщо ти не реал╕зував св╕й талант, ти ╓ злочинцем стосовно нього. ╤ це ц╕лком справедливо.
— Що чекати в╕д вас у майбутньому?
— Люблю робити сво╖м шанувальникам при╓мн╕ неспод╕ванки ╕ запевняю, що вони найближчим часом будуть. Кожна людина — сама творець сво╓╖ дол╕. Тож будьмо сильними ╕ в╕дважними. Хай Новий 2014 р╕к принесе ус╕м лише добр╕ новини, рад╕сн╕ в╕дчуття ╕ щастя!

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12790

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков