Версiя для друку Обговорити в форумi

Влада і громада

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КРИМСЬКІ ОБРИСИ 2013 РОКУ
(ЗА МАТЕРІАЛАМИ ТЕМАТИЧНИХ СЕМІНАРІВ ТА АНКЕТУВАННЯ)

Згідно з Основним Законом Україна є правовою і демократичною державою, а народ – єдиним джерелом влади. Європейський вектор України вимагає підвищення ролі та безпосередньої участі народу, зокрема інститутів громадянського суспільства, в державному та суспільному житті країни, а також потребує створення для цього відповідних умов. На жаль, чинна Конституція України не містить прямого визначення чи посилань стосовно громадянського суспільства. Разом з тим, розвиток громадянського суспільства є потребою часу, того історичного періоду, в якому перебуває наша країна. Громадянське суспільство потрібно не тільки суспільству, громадянам, а й владі, оскільки є гарантією успішного розвитку демократичної держави та існування самої влади. Серед багатьох найбільш виваженим і точним, на наш погляд, є визначення, де громадянське суспільство розуміється як суспільний устрій і держава особливо типу, в якому юридично забезпечені та політично захищені права і свободи кожної людини. Найбільш характерними рисами громадянського суспільства, окрім активної участі народу у вирішенні державних і соціальних проблем, є самоорганізованість і самодисципліна громадян у своїх рішеннях та діях, зокрема у дотриманні вимог законів. Суспільні та політичні події кінця листопада та грудня 2013 року, а також початку 2014 року дають багатий матеріал для аналізу та наводять на певні роздуми щодо стану і перспектив можливого розвитку громадянського суспільства в Україні. Зростання зрілості та активності громадянського суспільства в Україні як демократичного чинника відзначає українська церква, зокрема, про це сказав Блаженнійший УГКЦ Святослав (Шевчук) в інтерв’ю «П’ятому каналу» 7 січня. Завдання громадянського суспільства, на його думку, полягають у наступному: а) обирати владу; б) контролювати владу; в) змінювати при необхідності владу. При цьому в трикутнику Влада – Політикум – Громадянське суспільство церква чітко позиціонує себе саме частиною громадянського суспільства.
24 березня 2012 року Президент України підписав Указ «Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації». 25 червня 2013 року Президент своїм Указом затвердив новий План заходів щодо реалізації у 2013 році Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Кабінет Міністрів України ще у 2007 р. своїм розпорядженням схвалив Концепцію сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, а 3 листопада 2010 р. прийняв постанову «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Існує також ціла низка інших законів і нормативно-правових актів, які регламентують ті чи інші питання у цій, безумовно, важливій для нашої країни сфері суспільного та державного життя на шляху розбудови України як правової, демократичної та соціальної держави.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим 26 грудня 2012 року затвердила регіональну Програму та відповідні заходи сприяння розвитку громадянського суспільства в автономії на 2013-2015 роки з виділенням на це коштів з бюджету. Розпорядженням Ради міністрів Автономної Республіки Крим у 2011 р. створено Громадську раду при уряді автономії, а 13 серпня 2013 року кримський уряд ухвалив постанову «Про заходи сприяння розвитку громадянського суспільства в Автономній Республіці Крим». На виконання Програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Автономній Республіці Крим, затвердженої Верховною Радою 26 грудня 2012 року, та постанови Ради міністрів автономії від 13 серпня 2013 р. «Про заходи сприяння розвитку громадянського суспільства в Автономній Республіці Крим» Кримський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації (далі – Центр) розробив Навчальну програму підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та активу інститутів громадянського суспільства для проведення відповідних занять у форматі тематичного короткострокового семінару «Стан і перспективи розвитку громадянського суспільства в Автономній Республіці Крим». Після обговорення на засіданні «круглого столу» і двох проблемних семінарах за участі представників органів влади, органів місцевого самоврядування, активу громадських організацій до Плану було включено теми: 1. Правові та організаційні основи розвитку громадянського суспільства в Україні; 2. Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства і заходи її реалізації, Програма сприяння розвитку громадянського суспільства в Автономній Республіці Крим, Кращі практики участі інститутів громадянського суспільства у вирішенні соціально-економічних проблем; а також 3. Форми і механізми взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Протягом вересня-листопада 2013 року співробітниками Центру за підтримки керівників місцевих органів влади було проведено 28 виїзних тематичних короткострокових семінарів, у яких взяли участь як державні службовці, посадовці органів місцевого самоврядування, так і представники громадськості – від голів і активістів різних громадських організацій до настоятеля православного храму селища Нижньогірське о. Леоніда.
Всього у вказаному тематичному семінарі взяли участь та підвищили свою кваліфікацію 796 осіб. За посадовим (фаховим) складом це були: а) 249 державних службовців РДА, з них – 145 керівників; б) 320 посадових осіб органів місцевого самоврядування (міські та районні ради), з них 168 керівників; в) 227 очільників і представників громадських організацій автономії, зокрема й депутати місцевих рад. А всього в семінарах та інших заходах за цією тематикою, що їх провів Центр на виконання Програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Автономній Республіці Крим та плану заходів, взяли участь 959 осіб. Серед них – 283 службовці районних державних адміністрацій, 388 посадовців органів місцевого самоврядування та 288 представників громадських організацій, депутатів міських і районних рад автономії. Разом з тим, звертає на себе увагу те, що на семінар в деяких органах влади було запрошено невелику кількість саме представників громадських організацій. Так, в Красногвардійській РДА і Євпаторійській міській раді їх було всього по 4, Білогірській РДА – 3, Роздольненській РДА – 2, у Сакській РДА – 1. На семінар у Ленінській РДА організатори чомусь не запросили представників громадських організацій, які бажали взяти участь у семінарі, а тому їм довелося це зробити зі своєї ініціативи. Не зрозумілим є і той факт, що у Нижньогірському на семінарі, який проходив у приміщенні райдержадміністрації, не було жодного представника районної ради. Звертає на себе увагу й те, що на зазначених семінарах дуже мало було представників молодіжних громадських організацій. Мав місце і такий прикрий випадок (правда, він був єдиним), коли чиновник Джанкойської міської ради, він же представник громадської організації, почувши про те, що на проблемному семінарі в Сімферополі керівник Громадської ради при Джанкойській міськраді визнав стан взаємодії та відносини з міською владою незадовільними, демонстративно покинув семінар. Були деякі інші крайнощі та курйози. Так, мабуть, для масовості деякі організатори навчальних груп чомусь залучали до семінару людей, дещо далеких від проблем громадянського суспільства. Наприклад, до семінару, який проходив в Алуштинській міській раді, організатори залучили присяжного повіреного та завгоспа сільської ради, у міській раді м. Армянська – завгоспа ДЮСШ, а також інструктора фізкультури дитячого садка-ясел № 3 і методиста дитячого садка-ясел № 4. У перебігу семінару було висловлено дещо агресивне неприйняття запропонованих схем формування громадянського суспільства, невіру в їхню ефективність (Сакська РДА) і заявлено окремі специфічні прохання-пропозиції, а саме: а) надіслати інструкцію «коли, що та як робити» стосовно громадянського суспільства (Сімферопольська міська рада); б) попросили «надіслати зверху ідеологію» співпраці з громадянським суспільством (Керченська міська рада).
Щодо перших і керівників вищої (районної і міської) ланки, то лише у Джанкойській РДА в семінарі взяли участь заступник голови РДАА Пономаренко і керівник апарату С. Курандіна, у Красноперекопській міській раді – заступник голови О. Матіяш, у міській раді м. Армянська та Красногвардійській РДА – керівники апарату цих органів Л. Бучко і Н. Санжарівська, в інших – лише начальники відділів, а у більшості – рядові спеціалісти та посадовці. У деяких органах підлеглі заповнювали реєстраційні карти за своїх керівників, які нібито були присутніми на семінарі (Леніно, Білогірськ). А тому виникають певні питання стосовно ставлення керівного складу окремих райдержадміністрацій і органів місцевого самоврядування до виконання Програми та реалізації державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства.
Безпосередня участь у підготовці та проведенні занять зазначеного семінару, спілкування з представниками влади (РДА, міськ/районні ради), активістами і представниками громадських організацій автономії, а також вивчення та узагальнення змісту 435 анонімних анкет учасників семінару (54,6% від загальної кількості) дає змогу дійти певних висновків щодо стану та діяльності громадських організацій, а також проблем взаємодії органів влади та громадських організацій і, що не менш важливо, – перспектив розвитку громадянського суспільства в автономії. На жаль, деякі учасники семінару надали відповіді не на всі запитання анкети, 49 – повернули анкети без відповідей, інші – анкети взагалі не повернули.
Цінність отриманих результатів, на наш погляд, у тому, що їх отримано як шляхом безпосереднього спілкування з учасниками при проведенні тематичних семінарів, так і шляхом анонімного анкетування та з’ясування їхніх думок, зауважень і пропозицій за спеціально розробленою анкетою. Актуальність дослідження у тому, що це перша на теренах Криму спроба комплексного дослідження стану і розвитку громадянського руху в автономії, з’ясування проблем взаємодії громадських організацій з органами влади та можливих перспектив розвитку громадянського суспільства в республіці. Важливість дослідження обумовлена тим, що його результати дають змогу уявити, наскільки реально у практичному сенсі виконується органами влади автономії Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та відповідна Програма і План заходів в Автономній Республіці Крим. Так, узагальнення відповідей респондентів (нехай і суб’єктивних) свідчить, що майже всі вони позитивно (деякі не змогли визначитися з відповіддю та всього з десяток негативно) ставляться до Програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Автономній Республіці Крим, вважаючи, що це – актуально та є одним з шляхів побудови демократичної, правової і соціальної держави. Дехто бачить в реалізації Програми можливість позитивного впливу на соціально-економічний розвиток країни і рух до Європи, зміцнення єдності народу та влади. При цьому слід віддати належне активістам громадських організацій (принаймні тих, хто брав участь у семінарі), які більш вмотивовано та активно ставилися до участі у семінарі, змісту положень Програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Криму на відміну від окремих державних службовців і посадовців органів місцевого самоврядування, які залишали семінар до його закінчення, мало висували пропозицій, зауважень тощо. При цьому багато представників влади переконані, що громадянське суспільство може і має розвиватися тільки під контролем і за підтримки держави (патерналістська модель – Р. С.), а не само собою. Щодо негативних відповідей, то в них, як правило, зазначається, що в даний час реалізація Програми неможлива (представник Керченської міської ради) або ж не має сенсу та не є можливим без певних (місцевих – Р. С.) змін на краще в районі (Чорноморська РДА).
Цікавими є відповіді учасників семінару на запитання анкети щодо необхідності та корисності громадянського суспільства. Деякі бачать у ньому (громадянському суспільстві – Р. С.) можливість успішного розвитку держави як демократичної і правової, де належним чином будуть захищені права та інтереси людей. Багато респондентів підкреслили, що через громадянське суспільство влада може повернути собі довіру людей, тобто здобути соціальний капітал. Крім того, були відповіді й дещо іншого змісту, а саме: що громадянське суспільство – це шлях до більш активної самоорганізації населення (будинкові, вуличні комітети); підвищення інформованості та ролі людей в управлінні державою; шлях до більш ефективного вирішення місцевих проблем і підвищення рівня життя людей; що це можливість бути почутим та мати вплив на рішення і здійснювати контроль за діями влади. Багато хто переконаний: сильне громадянське суспільство – це міцна держава, інші вважають, що розвиток громадянського суспільства сприяє вирішенню соціальних конфліктів та є школою виховання громадян-патріотів, а також виявлення справжніх лідерів з числа громадських активістів.
Взаємодію органів влади та громадських організацій респонденти (в основному представники громадськості) вбачають можливою і доцільною у всіх сферах життя та у будь-яких прийнятних формах. Насамперед це — можливість більш активної спільної участі в роботі органів місцевого самоврядування; розвитку територій; виконання прийнятих рішень; реалізації соціально-значущих проектів; розвитку малого та середнього бізнесу; захисту довкілля та прав споживачів. Але для цього, вони вважають, потрібно виключити формалізм і бюрократію у роботі чиновників та особистий інтерес деяких керівників Громадських рад, а також змінити дещо зверхнє чи скептичне ставлення окремих представників влади до громадських організацій і взагалі до звернень громадян. Певним підтвердженням цьому є той факт, що за дорученням голови Ради міністрів АР Крим за незадовільну роботу зі зверненнями громадян у жовтні 2013 р. було вжито відповідних заходів впливу до чиновників чотирьох районів автономії. Позбавлено премії працівника відділу капітального будівництва та ЖКГ Сакського виконкому, зменшено преміальну надбавку начальникові відділу містобудування, архітектури та ЖКГ і заступникові голови Нижньогірської РДА. Оголошено догану заступникові голови Шкільненської селищної ради та спеціалістові відділу ЖКГ Первомайської РДА («Кримська світлиця» 11 жовтня 2013 р.). Але ж і цього виявилося недостатнім для окремих чиновників. І вже 4 листопада, як повідомило Управління інформаційної політики кримського уряду, за невиконання звернень кримчан догани були оголошені співробітникам Міністерства регіонального розвитку та ЖКГ, республіканських комітетів: з земельних ресурсів і будівництва та архітектури, а також співробітнику органу місцевого самоврядування. За таке ж порушення з посади було звільнено заступника голови Лівадійської селищної ради (м. Ялта), а ще п’ять посадовців отримали попередження. Про неможливість (чи недоцільність) взаємодії громадських організацій та влади зазначили лише окремі респонденти, найбільш категорично – в Роздольненській РДА, а представник районної ради (там же – Р. С.) бачить необхідність такої взаємодії лише під час проведення виборів (!?).
Майже всі учасники семінару (окрім одного чиновника з Білогірської РДА) зазначили, що вони отримали для себе як нову, так і корисну інформацію. Зокрема, це інформація щодо положень нового Закону «Про громадські об’єднання»; підвищення правової обізнаності та тлумачення змісту окремих законів (особливо представники громадських організацій). Чимало з респондентів вказали, що отримали нові знання щодо своїх прав, обов’язків, а також форм і механізмів взаємодії влади та громадськості, деякі практики такої взаємодії, або ж вперше почули про Стратегію і Програму сприяння розвитку громадянського суспільства. Вбачається позитивною й така відповідь, коли людина (представник Джанкойської міської ради) чесно написала про те, що зрозуміла, вже не потрібно боятися висловлювати свою думку.
Отримані відповіді свідчать, що переважна більшість респондентів вважає і вірить, що громадянське суспільство має перспективу в Криму, в Україні. В обґрунтування вони наводять такі аргументи: по-перше, це вищий рівень розвитку та кращі стандарти життя людей; по-друге, влада має бути вдячна громадським організаціям за активність й актуальні пропозиції; по-третє, іншого шляху розвитку країни немає і для цього необхідно об’єднати зусилля влади та громадських організацій. Але така перспектива можлива лише за сприяння влади та активної позиції громадськості, а однієї роз’яснювальної роботи буде недостатньо. Окремі респонденти зазначили, що «суспільство втомилося від бездіяльності влади», що «влада має ефективніше використовувати потенціал громадських організацій для вирішення місцевих проблем». Дехто вважає, що громадянське суспільство в країні можливе лише за умови, якщо у владі будуть грамотні, чесні та порядні люди.

Роман САВОНЮК,
кандидат юридичних наук, доцент,
заслужений юрист АР Крим

(Закінчення в наступному номері)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #4 за 24.01.2014 > Тема "З потоку життя"