Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОПРОЩАЛИСЯ З ЛЕВКОМ ЛУК’ЯНЕНКОМ…
Левкo Лук’яненко був сп╕взасновником Укра╖нсько╖ гельс╕нсько╖ групи ╕ автором Акта...


СП╤ВЧУВА╢МО…
Нехай п╕дтримка р╕дних, друз╕в, колег по письменницькому ╕ журнал╕стському цеху розд╕лить г╕ркоту...


А НА РУСАН╤ВСЬКОМУ ОСТРОВ╤ ЗАБУЯЛИ КВ╤ТИ
В альбомах, що ╖х дбайливо збира╓ киянин В╕ктор Гострий, чого лишень нема╓.


НЕ СТАЛО ╤ВАНА ДРАЧА…
╤ван Драч був поетом, перекладачем, к╕носценаристом, драматургом, державним та громадським д╕ячем.


«РАТАЙ УКРА╥НСЬКОГО ЕФ╤РУ»
У Нац╕ональн╕й сп╕лц╕ журнал╕ст╕в Укра╖ни в╕дбулась презентац╕я книги спогад╕в про видатного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 24.01.2014 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 24.01.2014
ГРИГОР╤Й СМОЛЬСЬКИЙ ПОВЕРТА╢ТЬСЯ ДО КОСМАЧА

Укра╖на ╕ св╕т в╕дзначили 120-р╕ччя в╕д дня народження славетного класика укра╖нського малярства, етнографа, фольклориста, письменника, громадського д╕яча Григор╕я Смольського.
Зоря Григор╕я Смольського з╕йшла в 1893 роц╕ у невеличкому бойк╕вському сел╕ П╕дг╕рки, що б╕ля Калуша на ╤вано-Франк╕вщин╕. Батько Григор╕я був малома╓тним, але г╕дним селянином. Осв╕ту майбутн╕й митець здобував у Калуш╕, а в╕дтак – у Стан╕слав╕вськ╕й реальн╕й г╕мназ╕╖. На долю парубка випали концтабори у Терезину (1914 р╕к) та Талергофу (1915 р╕к). ╤ вже у 1916-1919 роках Григор╕й Смольський був моб╕л╕зований на П╕вденний ╕тал╕йський фронт, де брав участь у боях п╕д П╕явою. Смерть чатувала за кожним його кроком та Григор╕ю Смольському вдалося вижити ╕ зв╕кувати довге й ц╕каве життя.
З малих л╕т Григор╕я ц╕кавила ╕стор╕я, народна творч╕сть р╕дного краю, в╕н пробував щось малювати, хоча не було кошт╕в на фарби. Отож уже в 1921 роц╕ Григор╕й Смольський ╖де до Львова, де вступа╓ на ╕сторичний в╕дд╕л Укра╖нського та╓много ун╕верситету, де його мудрими менторами були св╕точ╕ укра╖нсько╖ ╕сторично╖ науки ╤. Крип’якевич, ╤. Св╓нц╕цький… У Львов╕ полонила Григор╕я Смольського арх╕тектура древнього м╕ста, зац╕кавила стара укра╖нська ╕нтел╕генц╕я, а разом з тим, Льв╕в наблизив парубка до запов╕тно╖ мр╕╖ ╕ Григор╕й Смольський з 1921 до 1923 року в╕дв╕ду╓ художню студ╕ю арх╕тектора Л. П╕форецького, яка спонука╓ його вже в 1925 роц╕ вступити до Мистецько╖ школи ч╕льного укра╖нського живописця Олекси Новак╕вського.
У Львов╕ в╕н знайомиться з ле╜╕нем з Космача Володимиром Трутяком, котрий студ╕ював там медицину. Володимир запрошу╓ Григор╕я на Гуцульщину, до Космача. Згодом в╕н под╕литься спогадами про свою першу по╖здку в Космач: «...Перед╕ мною, немов жива, мерехтить картина-казка з давньо╖ давнини – барвиста, неповторна. Чолов╕ки, ле╜╕н╕, ╜азди у крисанях ╕з павами р╕знокол╕рними, тр╕сунками на голов╕, у писаних кептарях та червоних гачах (штанях). На ногах – легк╕ постоли, у руках – топ╕рц╕. Через плече то у того, то у того звиса╓ тайстра або дзьобенька шк╕ряна чи сукняна. На чолов╕ках, старших в╕ком, – червон╕ сердаки з жовтими кутасами та писан╕ бесаги через плече. А ж╕нки вдягнен╕ ще краще. Б╕леньк╕, чистеньк╕, ╕з лляного полотна сорочки, помаранчево╖ фарби запаски, р╕зних в╕дт╕нк╕в у кожно╖: внизу з обох бок╕в запаски – сорочков╕, як сн╕г, смуги. На ногах – писан╕ постоли з н╕сками та соковит╕ взори на темно-червоних капчурах. Деяк╕ молодиц╕ – у розкольорованих кептарях, на головах – ясно-червон╕ хустки. П╕д ши╓ю – з╜арди та у к╕лька ряд╕в ниток з╕бран╕ корал╕.
А найб╕льше милують око гарячокольоров╕ вуставки, ╕ то у кожно╖ д╕вчини – ╕нший вз╕р. Мене захопив загальний колорит тутешнього одягу. Та то не одяг, а р╕дк╕сна мальовнича картина у гарячих, ясних фарбах з перевагою жовтих ╕ ясно-червоних, п╕дсилених тлом зелених смер╕чок та синявою г╕р у далин╕…».
Григор╕й Смольський написав у Космач╕ понад 400 кращих сво╖х роб╕т, а серед них так╕ шедеври, як «М╕й Космач», «Довбуша в╕тають», «Наречена (Княгиня)», «Хл╕б наш насущний», «Бабуся»… Б╕льше того, художник вибрав для сво╖х твор╕в жовтогарячий колорит, що нада╓ його полотнам особливого, святкового настрою.
Укра╖нський митець Григор╕й Смольський прожив довге ╕ ц╕каве життя. У 1985 роц╕ перестало битися серце славетного художника. Його поховано на Личак╕вському цвинтар╕ у Львов╕.
В╕дзначення юв╕лею Григор╕я Смольського в╕дбулося в Калуш╕ за участ╕ родич╕в художника та експозиц╕╓ю його картин. У Львов╕ в прим╕щенн╕ Нац╕онального музею ╕мен╕ А. Шептицького пройшов «Веч╕р пам’ят╕ Григор╕я Смольського». В╕дбулась презентац╕я альбому «Космацьк╕ вуставки. Григор╕й Смольський», який презентував внук художника Олександр Смольський.
Через десятил╕ття Григор╕й Смольський знову поверта╓ться до улюбленого Космача. Поверта╓ться в село, яке ув╕чнив у сво╖й творчост╕, що стала ц╕нним надбанням нашо╖ укра╖нсько╖ культури.

Дмитро ПОЖОДЖУК,
заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни
село Космач Кос╕вського району
╤вано-Франк╕всько╖ област╕

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 24.01.2014 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12821

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков