Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: КРИЛО Л╤ТАКА ЗНИЩИВ ВИБУХ ЗСЕРЕДИНИ
Про це йдеться в висновках польсько╖ п╕дком╕с╕╖, що займа╓ться повторним розсл╕дуванням...


ТР╤УМФ «ЧЕК╤СТ╤В» - ТРАГЕД╤Я РОС╤╥
Твор╕ння б╕льшовизму стол╕тньо╖ давност╕ – «ВЧК-ФСБ» – впевнено трима╓ за...


ПОМ╤ЧНИК КОМАНДУВАЧА ВМС РОЗПОВ╤ЛА ПРО ЗАВЕЗЕНИХ У 2014 «ЗЕЛЕНИХ ЧОЛОВ╤ЧК╤В»
Першими блокували в╕йськов╕ частини ╕ адм╕нбуд╕вл╕ Криму в лютому 2014 року спец╕ально привезен╕...


WP ОТРИМАЛА ЗВ╤Т ГРУ РФ ПРО ПРОПАГАНДУ В ПЕР╤ОД АНЕКС╤╥ КРИМУ
Команда ГРУ впливала на понад 30 укра╖нських груп в соц╕альних мережах, а також на 25 "пров╕дних...


КНИГУ МИКОЛИ СЕМЕНИ ПРО АНЕКС╤Ю КРИМУ ПЕРЕКЛАДУТЬ АНГЛ╤ЙСЬКОЮ
Про це сказав у четвер на презентац╕╖ "Кримського репортажу" в ки╖вському центр╕ "Кримський д╕м"...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 24.01.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 24.01.2014
СКАЖИ, ХТО ТВ╤Й ГЕРОЙ — ╤ Я СКАЖУ, ХТО ТИ...

В сво╖й хат╕ — своя й правда!

У кожного народу геро╖ боролися ╕ вмирали заради досягнення його свободи, ними пишаються, на ╖хн╕х подвигах виховуються наступн╕ покол╕ння нац╕╖. Але, зда╓ться, у нас, в Укра╖н╕, у Збройних Силах це питання вир╕шу╓ться зовс╕м навпаки. Ось у Ки╓в╕ кричать: «Героям слава!», але у нас, у Севастопол╕, ╓ сво╖ геро╖, заявив кер╕вник севастопольсько╖ орган╕зац╕╖ Парт╕╖ рег╕он╕в ╕ голова м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Володимир Яцуба, повернувшись з Антимайдану.
Слухав я нашого м╕ського оч╕льника, та й вигулькнула з пам’ят╕ п╕сня мого дитинства «Что тебе снится, крейсер «Аврора?». Бо виходило з т╕╓╖ промови якось так, що геро╖ для укра╖нця ╓ р╕зн╕: ось при╖хав в╕н до Севастополя – одн╕ геро╖, у Львов╕ на нього оч╕кують ╕нш╕, а у Донецьку зовс╕м протилежн╕ ус╕й решт╕ геро╖в Укра╖ни, тобто пр╕звища загальноукра╖нських геро╖в залежать в╕дпов╕дно до парт╕йних, ╕деолог╕чних уподобань в╕дпов╕дних державних чиновник╕в рег╕ону. Бо ╕деолог╕я, за Тлумачним словником сучасно╖ укра╖нсько╖ мови, ╓ «сукупн╕сть погляд╕в та ╕дей, що характеризують те або ╕нше сусп╕льство, клас, пол╕тичну парт╕ю».
Збройн╕ Сили Укра╖ни як оборонний ╕нститут держави не ╓ сусп╕льством, класом чи пол╕тичною парт╕╓ю, однак ╕деолог╕ю недавно ввели у серцевину життя в╕йськовослужбовц╕в, яка зам╕нила систему гуман╕тарно╖ п╕дготовки, соц╕ально-психолог╕чно╖ ╕ в╕йськово-патр╕отично╖ роботи з ними. З того виходить, що раз ╕деолог╕я характеризу╓ ще й арм╕ю ╕ флот, то, укладаючи Тлумачний словник укра╖нсько╖ мови, мали б помилитися наш╕ академ╕ки, професори ╕ доктори наук, бо ф╕лологи не порадилися з ╕деологами в погонах. Не в╕рите? Почитайте ╕нтерв’ю колишнього оф╕цера ф╕нансово╖ служби, а зараз м╕н╕стра оборони Укра╖ни Павла Лебед╓ва: «Ми нада╓мо особливого значення ╕деолог╕чному питанню, вважа╓мо, що воно важливе ╕ головне. Нам не т╕льки потр╕бно пам’ятати про козак╕в, як╕ то в╕дстоювали Укра╖ну, то ╖╖ в╕ддавали. Ми повинн╕ пам’ятати про всю ╕стор╕ю, яку ма╓ Укра╖на, включаючи насамперед Велику В╕тчизняну в╕йну».
«…Тому М╕н╕стерство оборони в питанн╕ ╕деолог╕чного виховання вважа╓, що якщо нема╓ ╕деолог╕╖, то це не профес╕онали, це насамперед найманц╕, як╕ завжди можуть кинути рушницю на пол╕ бою, на жаль. Це пов’язано з формуванням нашого сусп╕льства, нашо╖ людини», — окреслив ╕деолог╕чну акс╕ому арм╕╖ ╕ флоту Павло Лебед╓в на недавн╕й прес-конференц╕╖ в Каб╕нет╕ М╕н╕стр╕в.
М╕н╕стр сказав, п╕длегл╕ виконали: зам╕нили гуман╕тарну п╕дготовку на в╕йськово-╕деолог╕чну. «Новий предмет навчання в систем╕ п╕дготовки в╕йськ — «в╕йськово-╕деолог╕чна п╕дготовка» — ╓ вимогою часу, вимага╓ приведення ╕деолог╕чно╖ складово╖ д╕яльност╕ Збройних Сил Укра╖ни до стандарт╕в пров╕дних кра╖н св╕ту», зазнача╓ начальник Головного управл╕ння з роботи ╕з особовим складом Збройних Сил Укра╖ни генерал-майор ╤ван Чубенко. У цьому в╕домств╕, яке за двадцять рок╕в свого ╕снування майже щор╕чно м╕няло як свою назву, так ╕ р╕зн╕ концепц╕╖ ╕ напрямки сво╓╖ роботи, не пояснюють, з яко╖ передово╖ арм╕╖ св╕ту зняли кальку чергово╖ реформи, але стверджують, як кожен раз до цього, що чергова ╖хня реформа ма╓ на мет╕ перех╕д на як╕сно ╕нший р╕вень навчально-виховного процесу, значну оптим╕зац╕ю в╕йськово-патр╕отичного виховання вс╕х в╕йськовослужбовц╕в, налагодження зворотного зв’язку м╕ж арм╕╓ю ╕ народом. Таким чином ╕деолог╕чно охопили майже вс╕ напрямки розвитку людини в погонах.
До курсу «В╕йськово-╕деолог╕чно╖ п╕дготовки» ввели розд╕ли: ╕стор╕я, культура, право, а також вивчення державного устрою, системи державно╖ влади, внутр╕шньо╖ ╕ зовн╕шньо╖ пол╕тики. До цього додамо, що в╕йськова ╕стор╕я Укра╖ни як предмет в ус╕х в╕йськових навчальних закладах М╕н╕стерства оборони Укра╖ни, в╕д навчального загону до ун╕верситету, вилучена, а в╕йськово-╕сторичн╕ досл╕дження проводяться виключно любителями в╕йськово╖ ╕стор╕╖ чи цив╕льними науковцями без будь-якого впливу на процес з боку М╕н╕стерства оборони. Уявляю соб╕, яка плутанина ма╓ бути в головах слухач╕в ╕деолог╕чних курс╕в, коли напрямки вс╕╓╖ ц╕╓╖ ╕деолог╕╖ протягом навчального року зм╕нюються як флюгер за в╕тром. Зда╓ться, що саме такими «ун╕версальними» методами чинна влада намага╓ться вир╕шити проблемн╕ соц╕альн╕ ситуац╕╖ оборонного в╕домства. Бо лише при загальному забамбуренн╕ людей в погонах можна стверджувати, що у Севастопол╕ за минулий р╕к збудовано найб╕льше в Укра╖н╕ житла для в╕йськових – 123 квартири – ключ╕ в╕д яких н╕хто не бачив. Нав╕ть у штаб╕ ВМС Укра╖ни не можуть пояснити, хто ╕ коли ╖х отримував.
Що ж стосу╓ться ╕деолог╕чного простору Збройних Сил Укра╖ни, то зда╓ться, що в╕н створений для ствердження ╕дей «Русского мира» у нашому в╕йську, ось саме зв╕дти запозичен╕ передов╕ ╕де╖, бо пропонован╕ «напрямки» привчають наших в╕йськових до ╕деолог╕╖ сп╕льного народу-«родственника», сп╕льних геро╖в, сп╕льних перемог, геть вилучаючи нац╕онально-визвольну боротьбу укра╖нц╕в, ╖╖ нац╕ональних геро╖в та перемоги над гнобителями ╕ окупантами. Зв╕дси ╕ теор╕я про зрадник╕в-козак╕в ╕ практичне вилучення з в╕йськово╖ ╕стор╕╖ боротьби УНР ╕ УПА. ╤ дом╕нування в арм╕╖ УПЦ МП.
Тому у Севастопол╕ В╕йськово-Морськ╕ Сили Укра╖ни ╕деолог╕чно виглядають таким соб╕ автономним ╕нструментом Чорноморського флоту без власного ╕сторичного минулого ╕ власних геро╖в, що виставля╓ться пост╕йним посм╕ховиськом на р╕зноман╕тних форумах ╕ в рос╕йських ЗМ╤. Американо-укра╖нський ╕сторик Олександр Мотиль вдало назвав цю ситуац╕ю «Пров╕нц╕я пров╕нц╕╖», але саме до такого становища привчають ╕ в╕йськових моряк╕в, ╕ севастопольську громаду. Це коли укра╖нськ╕ моряки рос╕йськ╕ ╕сторичн╕ дати в╕дзначають з рос╕йськими моряками сп╕льно, а укра╖нськ╕ – н╕.
Ось недавно у Севастопол╕ урочисто в╕дзначали 160-р╕ччя Синопсько╖ битви та 115-р╕ччя встановлення у м╕ст╕ пам’ятника адм╕ралу П. С. Нах╕мову. Ця битва, яка ╓ яскравим прикладом ╕мперських заз╕хань Рос╕╖ на земл╕ сво╖х сус╕д╕в, виставля╓ться сусп╕льству як видатна сп╕льна перемога рос╕ян ╕ укра╖нц╕в над ворогом в Чорному мор╕, мовби й укра╖нц╕ марили заволод╕ти протокою Босфор та розширити Рос╕йську ╕мпер╕ю до берег╕в Середземного моря. При цьому старанно замовчу╓ться, що погром турецького флоту в Синоп╕ став п╕дставою для перенесення в╕йни в Крим, не було б Синопсько╖ битви, не було б облоги ╕ штурму Севастополя ╕ в╕дпов╕дно кривавих жертв серед його захисник╕в. Сам Нах╕мов, зна╓мо, видатною перемогою битву у Синопськ╕й бухт╕ не вважав, бо знав, що особисто притягнув ╕нтервенц╕ю до Севастополя. Однак святку╓мо, бо, мовляв, у наш╕й ╕стор╕╖ нема╓ в╕дпов╕дно╖ переможно╖ битви на мор╕.
Однак ╓ в укра╖нських моряк╕в морська битва в Чорному мор╕ не лише р╕внозначна Синопськ╕й битв╕, а й яка перевершу╓ ╖╖ як за результатами, так ╕ за значенням для нашого флоту. ╢ така битва, ╕ пов’язана вона була не ╕з захопленням чужо╖, а з визволенням р╕дно╖ земл╕ з-п╕д Османського панування. Але здобули ту ратну славу чорноморц╕-козаки, колишн╕ запорожц╕, тож за ╕мперською ╕деолог╕╓ю у подальшому ╖╖ просто забули, а славу в╕ддали рос╕йським генералам ╕ адм╕ралам.
А в╕дбулася ця битва м╕ж кораблями турецького флоту ╕ Лиманською козацькою флотил╕╓ю 18-19 червня 1788 року п╕д Очаковом. Турецькою флотил╕╓ю командував адм╕рал Еск╕-Гасан. Авангардом Лимансько╖ козацько╖ флотил╕╖, яка вела ту битву, командував козацький полковник Антон Головатий, в╕йськовий суддя В╕йська в╕рних козак╕в. В╕ддаля╓ Синопську битву в╕д Очак╕всько╖ дистанц╕я в 65 рок╕в.
Еск╕-Гасан не дорахувався п╕сля цього бою шести л╕н╕йних корабл╕в, двох фрегат╕в та с╕мох корвет╕в; втрати турецького адм╕рала склали близько шести тисяч ос╕б. Козацьк╕ чайки лише п╕дтвердили свою ефективн╕сть в бою проти великих в╕трильних корабл╕в.
Про здобуту перемогу генерал-фельдмаршал князь Григор╕й Потьомк╕н писав у реляц╕╖ 19 червня 1788 року у столицю: «Флот кап╕тан-паш╕ веслувальною флотил╕╓ю розгромлений, 6 корабл╕в л╕н╕йних спалено та 2 в╕ддалися… 30 суден розбит╕… М╕ж кораблями знищен╕ кап╕тан-пашинський та в╕це-адм╕ральський, у полон взято людей з 3000, побито не менше… Ця перемога здобута малими, новозбудованими за небувалим кал╕бром, веслувальними суднами, яких побудовано до 200, …легк╕сть ╕ моторн╕сть (╖х) така, що ворожий корабель т╕льки встигав ╖х побачити, а вони вже той оточують… Встановлено, що вони незр╕внянно б╕льше загибел╕ ворожому флоту вчиняти можуть, ан╕ж велик╕ в╕йськов╕ корабл╕ — як це в останн╕й поразц╕ турецького флоту насправд╕ й виявилося. Цими суднами переважно управляють запорожц╕…».
«Успех казаков вызывает у некоторых здесь зависть» — через к╕лька дн╕в п╕сля здобуто╖ перемоги напише фельдмаршалу Потьомк╕ну командир Лимансько╖ флотил╕╖ генерал де Р╕бас. ╤ пов╕домить головнокомандувачу, що козаки не лише розгромили головн╕ ворож╕ сили, а й витягли на берег с╕м ворожих затоплених п╕д час битви корабл╕в з гарматами та ╕ншим майном. За св╕дченням де Р╕баса, протягом вс╕╓╖ в╕йськово╖ кампан╕╖ в╕н все б╕льше впевнювався у значенн╕ козацького флоту, що без нього перемог як на мор╕, так ╕ на суш╕ було б не здобуто. Тому саме козацький ратний усп╕х у склад╕ ╕мперського в╕йська ╕ прив╕в до повного забуття, а затим ╕ до заперечення внеску козацького флоту у вих╕д ╕мпер╕╖ на береги Чорного моря, а «лавров╕ в╕нки» передали адм╕ралам ╕ генералам, як, наприклад, Ушакову чи Суворову, як╕ в╕дношення до здобутих перемог «на водах очаковских» мали опосередковане.
Звичайно, в ╕мпер╕╖ розум╕ли, що козаки, на в╕дм╕ну в╕д рос╕йських в╕йськ, воювали, ╕ свято у це в╕рили, за визволення р╕дно╖ земл╕ в╕д ворожого панування. Тому п╕сля завершення рос╕йсько-турецько╖ в╕йни «извечных победителей над неприятелем» у 1792 роц╕ терм╕ново викинули з р╕дно╖ земл╕ на Кубань, щоб не мозолили сво╖ми подвигами оч╕ новим колон╕заторам краю.
А тепер пор╕вня╓мо бойов╕ здобутки в╕це-адм╕рала Павла Нах╕мова ╕ полковника Антона Головатого п╕д Синопом ╕ Очаковом в╕дпов╕дно:
Суха статистика, але св╕дчить, що козацький полковник досяг значно вагом╕ших бойових результат╕в, н╕ж Нах╕мов у Синоп╕. Розгром турецького флоту п╕д Очаковом ╕ орган╕зац╕я козацьким флотом блокади фортец╕ з моря забезпечили усп╕шний штурм рос╕йсько-укра╖нськими в╕йськами турецького Очакова. Ця морська перемога була наст╕льки вагомою, що на ╖╖ честь була вибита ср╕бна медаль «За храбрость на водах очаковских. Июня 1788 г.» з портретом ╕мператриц╕ Катерини ╤╤ – перша медаль ╕мпер╕╖ за морську звитягу на Чорному мор╕, якою нагородили учасник╕в битви. Однак пам’ятника Антону Головатому в Очаков╕, зв╕сно, не встановили. Зате встановили Олександру Суворову, якому ╕ в╕ддали лаври переможця на земл╕ й на мор╕ — не можуть же в ╕мперському розум╕нн╕ укра╖нц╕ визволяти р╕дну землю без «братсько╖» допомоги ╕ кер╕вництва. Пам’ятники стоять ╕ Павлу Нах╕мову, на його честь було названо чимало корабл╕в ╕ суден, на честь Антона Головатого – ╕сторичне забуття. З тих п╕р протягом в╕к╕в нас вчили, як православний братський рос╕йський народ щиросердно визволяв укра╖нц╕в з в╕ков╕чного ярма, заговорюючи накинуте ними взам╕н турецького ярмо «братське» — у турецьких волод╕ннях кр╕пацтва не ╕снувало.
Антон Головатий був майстром, класиком морського десанту, за що ╕ ц╕нував його фельдмаршал Потьомк╕н. Морськ╕ десанти Головатого можна пор╕вняти х╕ба з десантами гетьмана Петра Сагайдачного. Класичними ударами з моря ╕ суш╕ Головатий взяв у сильного ворога Акерман (Б╕лгород-Дн╕стровський), Хаджибей (Одесу), Бендери на Дн╕стр╕, як ╕ п╕д Очаковом, особливо в╕дзначився у битв╕ за ╤зма╖л. Розгром ворожо╖ ескадри на Дуна╖, захоплення дунайських остров╕в та штурм ╕ захоплення перших редут╕в ╕ гарматних батарей, прорив через фортечн╕ ст╕ни забезпечили усп╕шний штурм ц╕╓╖, здавалося, неприступно╖ фортец╕. Його блискуч╕ морськ╕ десантн╕ операц╕╖ залишилися неперевершеними й дос╕, ╕ не йдуть в жодн╕ пор╕вняння з бездарними кривавими десантами, проведеними радянськими адм╕ралами Чорноморського флоту в роки Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни. Головна ж в╕дм╕нн╕сть м╕ж Нах╕мовим ╕ Головатим поляга╓ в тому, що якщо Синопська перемога Нах╕мова привела на укра╖нськ╕ земл╕ ╕ в Севастополь ╕ноземну ╕нтервенц╕ю, то перемоги Головатого значною м╕рою визволили ╖х з-п╕д ╕ноземно╖ окупац╕╖, дозволили укра╖нцям вийти до берег╕в свого Чорного моря, стати морською нац╕╓ю.
Це ╕ стало причиною забуття Головатого, поб╕жного згадування славно╖ морсько╖ стор╕нки визволення Очакова у в╕йськов╕й ╕стор╕╖. Врешт╕, ╕ в наш час у Збройних Силах Укра╖ни ╕, зокрема, у В╕йськово-Морських Силах Укра╖ни пам’ять про славного укра╖нського флотоводця майже загублена ╕ п╕дм╕ню╓ться сумн╕вною славою геро╖в Синопа. Лише на Кубан╕, у Краснодар╕, в м╕ст╕, яке козацький полковник п╕сля депортац╕╖ з р╕дно╖ земл╕ заклав особисто, нащадки козацько╖ слави запорозького флоту – кубанськ╕ козаки — в╕длили йому пам’ятник та викарбували ╕менну медаль — медаль Антона Головатого.
В╕д╕йшла в ╕стор╕ю 225-та р╕чниця славно╖ перемоги укра╖нсько╖ козацько╖ збро╖ п╕д Очаковом. Але ми ╖╖ не в╕дзначили, ╖╖ затьмарили пишн╕ в╕дзначення 160-р╕ччя Синопсько╖ битви та 115-р╕ччя встановлення у Севастопол╕ пам’ятника П. С. Нах╕мову. Чи ж бо не про нас сущих писав Тарас Шевченко — «славних прад╕д╕в великих правнуки поган╕»?
Оце ╕ ╓ така «вимога часу»? У св╕дом╕сть молодого покол╕ння укра╖нських в╕йськових моряк╕в вноситься ╕мперський шаш╕ль, що п╕дточу╓ ╕сторичну пам’ять, а це — духовна основа арм╕╖ ╕ флоту. ╤ цьому ма╓мо ╕сторичн╕ прототипи, як╕ дорого об╕йшлися укра╖нському народу. Коли у 1918 роц╕ б╕льшовицьк╕ полки Антонова-Овс╕╓нка посунули на Укра╖ну, полки УНР з гучними ╕менами Богдана Хмельницького ╕ Петра Сагайдачного, вихован╕ на духовних основах «слов’янського фронтового братства», на сп╕льних героях ╕ традиц╕ях, оголосили… нейтрал╕тет — мовляв, брати-слов’яни йдуть, разом в окопах Першо╖ св╕тово╖ воювали. Така позиц╕я укра╖нських полк╕в дозволила рос╕йським б╕льшовикам справити криваву тризну в Харков╕, Полтав╕, Ки╓в╕, Одес╕... ╕ врешт╕-решт призвела до повалення Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки, ╖╖ комун╕стично╖ окупац╕╖, Голодомору, репрес╕й ╕ депортац╕й укра╖нц╕в з р╕дно╖ земл╕.
Однак «╕деолог╕я слов’янського братства» з проголошенням Незалежност╕ Укра╖ни не згинула з нашо╖ земл╕, ╖╖ знову намагаються впровадити в нашу св╕дом╕сть. Повторне намагання вихолостити все нац╕ональне, ╕гнорування ╕стор╕╖ нац╕онально-визвольно╖ боротьби старших покол╕нь укра╖нського народу, популяризац╕я чужих ╕деологем, нав’язування для насл╕дування под╕й ╕ вчинк╕в, зд╕йснюваних не заради зв╕льнення, а закабалення нашого народу, повторять ситуац╕ю втрати державност╕ УНР. Повторять, якщо ця ╕деолог╕я фактично опану╓ в╕йськово-╕деолог╕чною роботою в Збройних Силах Укра╖ни.

Мирослав МАМЧАК,
кап╕тан 1 рангу у в╕дставц╕
м. Севастополь

На фото: Антон Головатий.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 24.01.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12825

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков