Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...


К╤БОРГИ: НАШЕ К╤НО ПРО НАШУ ╤СТОР╤Ю
В к╕нотеатр╕ «Гул╕вер» в╕дбувся прес-показ найоч╕куван╕шо╖ укра╖нсько╖ прем'╓ри,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2014 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 31.01.2014
МАЙДАН: КРИМСЬКИЙ ВНЕСОК

Ми ╓сть народ!

П╕д час «майданних» под╕й к╕нця 2013 року я неодноразово замислювався над тим, як вони вплинуть на пол╕тичн╕ установки кримського соц╕уму. Ц╕кавило й ╕нше: наск╕льки активно кримчани п╕дтримують Майдан в столиц╕ ╕ на територ╕╖ АРК. Окр╕м цього, з’являлися певн╕ можливост╕ для популяризац╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в р╕зних рег╕онах Укра╖ни. Адже на Майдан╕ з╕бралися найактивн╕ш╕ представники як Заходу, так ╕ Сходу Укра╖ни. Тож я пригадав про багато в╕дкладених до кращих час╕в чисел «Св╕тлички». Пров╕вши дек╕лька дн╕в на ╢вромайдан╕, я вже ор╕╓нтувався в тому, як╕ номери «Кримсько╖ св╕тлиц╕» варто везти в Ки╖в. Тож п╕сля короткочасного перепочинку у Львов╕ прихопив ╕з собою в Ки╖в чимало газет, в╕д╕браних з минулор╕чних п╕дшивок. Ось так: тримав-тримав про всяк випадок, а тут виявилося, що знадобилися!

«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» Н╤КОЛИ НЕ СТАР╤╢

Ну ось, скаж╕мо, велика стаття В╕ктора Турчина з Джанкоя «Азовське козацьке в╕йсько» («КС» в╕д 29.08. 2008). Кому вона може бути ц╕кавою? Напевно, насамперед козакам, як╕ охороняють Майдан. А ще — мар╕упольцям, мел╕топольцям та ╕ншим мешканцям Приазов’я. ╢ так╕ серед м╕тингувальник╕в? Звичайно ж, ╓. У тому ж номер╕ стаття «Мар╕упольське диво» м╕сцевого кра╓знавця Павла Мазура. А ще стаття Михайла Фалагашв╕л╕ «Сьогодн╕ — Груз╕я. Завтра — Укра╖на?». Напевно, вона буде ц╕кавою грузинам, як╕ при╖хали п╕дтримати Майдан. А тут що? Газета в╕д 3 жовтня 2008 року ╕з розпов╕ддю Данила Кононенка про поета Василя Марсюка: «Кримська св╕тлиця» для мене — св╕тле укра╖нське в╕кно в Крим». А дал╕ чудова поетична доб╕рка ки╖вського поета п╕д назвою «Кримський берег». Що у зб╕рц╕? Переглядаю. Ага, ось:

Бахчисараю, що з тобою?
Де тв╕й народ? Яка б╕да
Його скосила мов колосся?
У мене дибиться волосся
╤ в серц╕ горлиця рида...

Це варто дати прочитати кримським татарам. Особливо молодшим, тим, хто вже добре волод╕╓ укра╖нською. Бо там дуже багато про них. ╤ вислови як╕ поетичн╕! Про нов╕ кримськотатарськ╕ кам’яниц╕ над Салгиром автор пише з великою симпат╕╓ю: «Ракушняков╕ б╕л╕ хати, повстал╕ з чорно╖ судьби...». Так може писати т╕льки Марсюк! Безумовно, беру це. За таким принципом (максимально╖ доц╕льност╕) я ╕ в╕дбирав потр╕бн╕ числа «Св╕тлички». Була ще доб╕рка б╕лоруських в╕рш╕в п╕д загальною назвою «Талановитий? Значить, небезпечний...». Це у в╕дносно св╕жому числ╕ «КС» в╕д 1 листопада 2013 року. Там ╕ Алесь Каско, ╕ Н╕на Матяш, ╕ Анжел╕на Добровольська, ╕ ╢вген╕я Ян╕щиць, ╕ Алесь П╕сьмянков, ╕ М╕хась Пазняков, ╕ Юрась Св╕рка, ╕ багато ╕нших автор╕в. Т╕льки ж доб╕рка подана не б╕лоруською, а укра╖нською. Чудовий переклад нашою мовою зробив все той же незам╕нний «св╕тличанин» Данило Кононенко. ╤нтел╕гентних б╕лорус╕в на Майдан╕ у вих╕дн╕ зустр╕ти не складно, тож хай везуть нашу газету у Б╕лорусь. Якщо поталанить познайомитися з ╕нтелектуальними донеччанами, то ╖м також можна буде подарувати це число газети. Адже там надруковано уривок з роману Василя Дергача «Протест», у якому йшлося про механ╕зми русиф╕кац╕╖ Донбасу. Якщо трапляться люди з укра╖нським сентиментом, то ╖м це буде ц╕каво. А до к╕ровоградського намету можна буде занести «Кримську св╕тлицю» в╕д 11 липня 2008 року. Там чудова стаття колишнього пол╕тв’язня, к╕ровоградця Володимира Караташа «Прометей Заполяр’я». А пан Володимир, до того всього колишн╕й повстанець, чи не ╓диний з нин╕ живих б╕йц╕в групи в╕йськ «УПА — П╕вдень». Тобто це досить ексклюзивний матер╕ал — «свобод╕вц╕» та просв╕тяни оц╕нять.
Ну, а традиц╕йний «Кримський майдан» — можна дати будь-якому укра╖нському громадянину, який хоч трохи ц╕кавиться пол╕тикою. Скаж╕мо, в «Кримському майдан╕» в╕д 4 липня 2008 року були ц╕кав╕ зам╕тки Людмили Шумаково╖ з Микола╓ва, Валентини Л╕согор з Керч╕, с╕мферопольця Костянтина Петренка, донеччанина Григор╕я Понамаренка, алуштинця Вадима Литвина ╕ незабутнього нашого автора Володимира Лещенка з С╕мферополя. Думаю, будь-якому учаснику ╢вромайдану ц╕ зам╕тки були б ц╕кавими. А якщо поталанить зустр╕ти людину, небайдужу до п╕сн╕, то у мене з собою буде два диски п╕сень Юл╕╖ ╕ В╕ктора Качул. Ось таким чином я намагався популяризувати нашу газету ╕ кримське укра╖нство в ц╕лому.

КРИМЧАНИ НА МАЙДАН╤

Якщо говорити про участь кримчан у ки╖вському Майдан╕, то розчарувань у мене не було. Звичайно, на початку грудня ╖х було набагато б╕льше, адже в╕рилося у швидку перемогу опозиц╕йних сил. На синьо-жовтих укра╖нських ╕ син╕х прапорах ╢вросоюзу протестувальники з Криму писали назви сво╖х населених пункт╕в. Були там ╕ Ялта, ╕ С╕мферополь, ╕ Джанкой, ╕ Бахчисарай, ╕ значно менш╕ населен╕ пункти. Причому давню столицю Кримського ханства представляли не лише кримськ╕ татари, але й укра╖нц╕, рос╕яни. Голова громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Укра╖нський д╕м» Андр╕й Щекун прив╕з ╕з собою чимало прим╕рник╕в бахчисарайсько╖ газети «Думка». Газета дуже швидко роз╕йшлася серед майдан╕вц╕в. Пот╕м я говорив ╕з трьома рос╕йськомовними с╕мферопольцями. Зловив себе на думц╕, що у нас практично однаков╕ оц╕нки л╕дер╕в «УДАРу», «Свободи» ╕ «Батьк╕вщини». Вони спочатку думали, що ми, галичани, молимося на Тягнибока, а я думав, що кримчани його ненавидять. А виявилося, що у нас позиц╕╖ дуже близьк╕. Пот╕м рос╕йськомовних кримчан стало менше, зате почали переважати кримськ╕ татари, адже вони дружн╕ш╕, та й орган╕зац╕я у них непогана. Видно, пост╕йна присутн╕сть кримських татар на Майдан╕ була схвалена Меджл╕сом. Якось у ки╖вськ╕й газет╕ «Вести» пом╕тив зам╕тку «Плов на 25 тысяч»: «Митингующих в Киеве крымчане подкармливали не только консервами, но и вкуснейшим крымскотатарским пловом. Предприниматель из Черноморского района Мустафа Османов угощал этим блюдом на Майдане всех желающих, но сейчас он вернулся домой. «Я пробыл на Майдане шесть дней. За это время восемь раз готовил большой казан плова, потратил около 25 тысяч гривен. Сейчас уехал домой отдохнуть и запастись продуктами, уже в ближайший четверг планирую поехать опять». Отже, плов ╕ кримськотатарську присутн╕сть ки╖вськ╕ журнал╕сти пом╕тили. Це при╓мно. Вдв╕ч╕ при╓мн╕ше було мен╕, адже я не лише познайомився з Мустафою Османовим, а й переконався, що це той самий Мустафа, про якого колись писав незабутн╕й наш «св╕тличанин», поет ╕ письменник Орест Корсовецький. Його в╕рш про Мустафу я вперше прочитав чи не в 1992 роц╕... До реч╕, познайомився я з паном Османовим у незвичний спос╕б. Засп╕вав п╕сню «Гузель Къырым» в черз╕ за пловом. Такий ось тод╕ був настр╕й: ╕ оптим╕стичний, ╕ л╕ричний. Текст ц╕╓╖ п╕сн╕ мен╕ колись надиктував немолодий киянин — п╕д час служби в арм╕╖ в╕н командував взводом, у якому було дек╕лька кримських татар. Оск╕льки цей оф╕цер сп╕вчував депортованим ╕ волод╕в «арко-дужним перевисанням до народ╕в» (висл╕в Тичини), то запам’ятав цю п╕сню ╕ при нагод╕ сп╕вав разом з п╕длеглими. ╤ при мен╕ виконав, не забув, хоч ст╕льки л╕т минуло... Це виконання кримськотатарсько╖ п╕сн╕ ки╖вським укра╖нцем стало й для мене поштовхом — надто вже захот╕лося вивчити одну з найв╕дом╕ших ╕ найулюблен╕ших серед кримських татар п╕сень. Тож колишн╕й оф╕цер написав мен╕ текст п╕сн╕ укра╖нськими л╕терами, а в╕дредагували його ╕ записали кримськотатарською вже наступного л╕та сестри Б╓лялови з К╕ровського району. З ними я також познайомився завдяки «Кримськ╕й св╕тлиц╕». Причому одна ╕з сестер — укра╖нський ф╕лолог, а друга — викладачка кримськотатарсько╖. Так що переклали точно, залишилося т╕льки вивчити. Зробив це чотири роки тому, а складати екзамен, як бачите, довелося на ╢вромайдан╕. ╤ це було досить символ╕чно, адже виконання кримськотатарсько╖ п╕сн╕ укра╖нцем п╕дтверджувало толерантн╕сть нашого народу ╕ в╕ддан╕сть його ╓вропейським ц╕нностям. Цей перший у житт╕ екзамен кримськотатарсько╖ склав на «в╕дм╕нно», за що отримав потр╕йну порц╕ю плову. ╤ цей плов на революц╕йному Майдан╕ був мен╕ найдорожчою нагородою.
Наступного дня зателефонували добр╕ знайом╕ з-п╕д Ки╓ва ╕ запропонували переночувати у них. Якщо ╓ потреба, то нав╕ть з групою м╕тингувальник╕в. Ну, вести з собою десяток майдан╕вц╕в я не ризикнув, запросив лише двох кримчан — Володимира Гаврилюка ╕ Ореста ╤ванова. Добре посп╕лкувалися з ╕нтел╕гентною родиною, в╕д╕гр╕лися ╕ спок╕йно поспали. А наступного ранку — знову на Майдан. Хоч було ще досить рано, але ми побачили молоду симпатичну ж╕нку, яка прибирала територ╕ю б╕ля барикад. Виявилося, що вона не лише ма╓ вищу осв╕ту, але на даний момент вже ╓ кандидатом психолог╕чних наук. До реч╕, б╕лоруска за нац╕ональн╕стю. У Ки╓в╕ опинилася завдяки зам╕жжю. Оск╕льки добре зна╓, що таке диктатура, то вважа╓, що Майдан повинен стояти до перемоги. ╤ не просто стояти, а бути прикладом ╓вропейськост╕. Тому треба якомога б╕льше прибирати ╕ заохочувати власним прикладом ╕нших людей. Ми з хлопцями вир╕шили допомогти св╕дом╕й б╕лорусочц╕. Звичайно, з нашою допомогою д╕лянку б╕ля барикади вдалося прибрати набагато швидше.

ТЕРИТОР╤АЛЬН╤ ГРОМАДИ — ДАВНЯ «СВ╤ТЛИЧАНСЬКА» ТЕМА

В╕дом╕ люди зустр╕чалися на кожному кроц╕. Скаж╕мо, на Головпошт╕ випадково зустр╕в Риму Б╕лоцерк╕вську, про яку не так давно прочитав у журнал╕ «Запов╕т батьк╕в». Там у статт╕ «Територ╕альн╕ громади повернуть нам землю ╕ врятують в╕д свав╕лля» автор писав про не╖ дуже тепло:
«╤м’я Б╕лоцерк╕всько╖ стало широко в╕домим у ход╕ виборчо╖ кампан╕╖ 2012 року. Тод╕ вся кра╖на д╕зналася, що ж╕нку з С╓в╓родонецька, яка орган╕зувала акц╕ю протесту мешканц╕в проти незаконно╖ забудови, влада хоче запроторити до С╤ЗО за сфабрикованою крим╕нальною справою. Широкий резонанс ╕ обурення громадськост╕ врятувало Риму Б╕лоцерк╕вську в╕д розправи. Сьогодн╕ в╕дома луганська правозахисниця сповнена оптим╕зму — що вже вража╓ у наш час. Вона не в╕рить пол╕тикам ╕ в пол╕тику, зате сповнена в╕ри в перемогу здорового глузду. В╕рить, що власн╕сть може зм╕нити св╕дом╕сть нав╕ть радянських людей. Рима Б╕лоцерк╕вська — з числа небагатьох, хто береться допомагати людям добитися справедливост╕ ╕ робить це усп╕шно...»
В статт╕ наводиться точка зору ╕ само╖ правозахисниц╕: «Люди живуть у беззаконн╕, тому що закон╕в вони не знають. Плюс звичка — «мен╕ прост╕ше за все заплатити». Та не прост╕ше — весь м╕й п’ятнадцятир╕чний досв╕д говорить про це! Наприклад, мене дванадцять рок╕в н╕хто не перев╕ря╓ — ось це прост╕ше, ось це реально — майже ╢вропа. Законодавство в Укра╖н╕ ╓вропейське, його просто мало хто зна╓. Прост╕ше на кол╕на встати... А насправд╕ прост╕ше жити так, як живу я ╕ мо╖ однодумц╕».
Зрозум╕ло, що зустр╕ч ╕з такою людиною ╓ неабияким вез╕нням! Ще б╕льшим вез╕нням було те, що на пошт╕ до нас при╓днався давн╕й «св╕тличанин» з Рахова (Закарпаття) Микола Михайлюк. Про нього я писав ще в 2006 роц╕ у статт╕ «Кримська св╕тлиця» в центр╕ ╢вропи». Отже, великий патр╕от Гуцульщини також вир╕шив п╕дтримати Майдан! Що ж, познайомлю його з луганчанкою. Тим ╕ добрий ╢вромайдан, що тут можна швидко перезнайомити людей з протилежних к╕нц╕в Укра╖ни. Якщо Рима Б╕лоцерк╕вська представляла крайн╕й сх╕д Укра╖ни, то пан Михайлюк — крайн╕й зах╕д. Я, можна сказати, — крайн╕й п╕вдень, бо п╕вденн╕ше Криму — т╕льки Чорне море. Ох, як не вистачало нам представника укра╖нсько╖ «крайньо╖ п╕вноч╕» — черн╕г╕вця Павла Семененка! Адже подв╕йним вез╕нням була наявн╕сть у мене в той момент «Св╕тлички» ╕з статтею «Повного народовладдя ще нема╓, але ╕дея живе» («КС» в╕д 08.09.2013), а також газети в╕д 29.11.2013 року з╕ статтею згаданого мною Павла Дмитровича «Територ╕альна громада — основа державного демократичного устрою Укра╖ни». Звичайно, Рима Б╕лоцерк╕вська була вдячна «Кримськ╕й св╕тлиц╕» за таку велику увагу до питань народовладдя. Вона говорила про те, що люди Майдану повинн╕ не так спод╕ватися на зм╕ну верх╕вки влади, ск╕льки на п╕двищення активност╕ народу ╕ на масове утворення територ╕альних громад. Тод╕ питання демократ╕╖ було б вир╕шене остаточно. Наступного дня б╕ля намету з написом «Створи територ╕альну громаду! Поверни свою власн╕сть!» люди могли ознайомитися з╕ згаданою вище статтею Павла Семененка. С╕м чи в╕с╕м прим╕рник╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕» роз╕йшлися дуже швидко. Але читали статтю не лише на Майдан╕. У т╕ ж дн╕ у м╕сто Щорс на Черн╕г╕вщин╕ над╕йшов лист з села Красного Скадовського району Херсонсько╖ област╕. Виявля╓ться, що це «св╕тличанка» Стеценко Катерина в╕дгукнулася на ту ж, згадану мною вище, публ╕кац╕ю. Вона пише: «В нашому сел╕ ╕ в м╕ст╕ Скадовську територ╕ально╖ громади нема╓. А хот╕лося б мати. ╤ якщо у вас ╓ можлив╕сть допомогти нам, то ми будемо вам дуже вдячн╕. Просимо вас при╖хати до нас! Поговоримо ╕ вир╕шимо, як одне одному допомогти у дуже важлив╕й справ╕ — створенн╕ сильно╖, д╕╓здатно╖ громади».
Не знаю, чи зможе 80-л╕тн╕й Павло Дмитрович по╖хати на Херсонщину. Але цей красномовний факт говорить про внесок «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в утвердження народовладдя в Укра╖н╕.

ПОДАРУНОК У ДЕНЬ 50-Л╤ТТЯ

У статт╕ «День гн╕ву чи незапланована революц╕я» я подав фото художниц╕, яка стояла на крутому схил╕ з мольбертом ╕ працювала над полотном «Майдан-2013». Завдяки знайомому ки╖вському художнику мен╕ п╕зн╕ше вдалося «╕дентиф╕кувати» авторку. Я д╕знався, що це Марина Соченко, ╕ що незабаром у не╖ юв╕лей. ╤ тут мен╕ знову пощастило — пан╕ Марина орган╕зувала на Майдан╕ виставку сво╖х роб╕т саме в день 50-л╕ття. Тому не довелося довго ламати голову — що ж подарувати. Бо якраз було з собою згадане число газети. Оск╕льки заф╕ксовано для ╕стор╕╖ процес створення картини, то чому б не зробити при╓мне авторц╕? Тож нехай фото Марини Соченко з «Кримською св╕тлицею» буде зайвим доказом того, що ми потр╕бн╕ людям. ╤нколи нам вда╓ться бути в потр╕бний час у потр╕бному м╕сц╕.
Треба сказати, що окр╕м ялтинських «св╕тличан» Володимира Гаврилюка ╕ Ореста ╤ванова (а ще в╕домого бандуриста Остапа К╕ндрачука) я зустр╕чав наших побратим╕в практично з ус╕х рег╕он╕в Укра╖ни. Випадково побачив у натовп╕ В╕ру Олеш ╕з шахтарсько╖ Сосн╕вки (Льв╕вщина), багато прим╕рник╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕» привезла ╕ роздала на Майдан╕ Соф╕я Глад╕й з ╤вано-Франк╕вська, пот╕м я сфотографував групу «св╕тличан» з Житомирщини разом з охоронцем Майдану — колишн╕м десантником. Була у повному склад╕ «св╕тличанська» родина Романюк╕в з Коломи╖, уважно слухав виступи пол╕тик╕в кра╓знавець з Таращ╕ (Ки╖вщина) Леон╕д Лащенко. Одним словом, «нашого цв╕ту — по ц╕лому св╕ту»! ╤ дуже т╕шить думка, що у непрост╕ майданн╕ дн╕ ми були разом з народом ╕ посл╕довно пропагували м╕жнац╕ональну злагоду, толерантн╕сть та християнськ╕ ц╕нност╕.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

* * *
Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Микола Азаров в ╕нтерв’ю, яке в╕н дав рос╕йському державному телеканалов╕ «Рос╕я-24» (за к╕лька дн╕в до сво╓╖ в╕дставки — Ред.), заявив, що «зах╕дн╕ засоби масово╖ ╕нформац╕╖ звертають увагу на один Майдан ╕ не пом╕чають ╕ншого Майдану» (маючи на уваз╕ з╕браний Парт╕╓ю рег╕он╕в Антимайдан у Мар╕╖нському парку Ки╓ва, б╕ля буд╕вл╕ парламенту). На цьому ж «╕ншому Майдан╕», за його словами, «представлена вся Укра╖на».
«Якщо ж подивитися географ╕ю тих, а хто ж представля╓ ки╖вський загальнов╕домий Майдан, то ми там пом╕тимо, що дуже мало людей ╕з основних областей Укра╖ни, ╕ представлен╕ там лише три област╕: це ╤вано-Франк╕вська, Льв╕вська ╕ Терноп╕льська. Все! А на Майдан╕, що розташований б╕ля Верховно╖ Ради, представлена вся Укра╖на – практично вся Укра╖на. ╤ люди практично в ус╕й Укра╖н╕ п╕дтримують зараз пол╕тику уряду ╕ президента», – заявив М. Азаров рос╕йським телеглядачам.
Як сказав прем’╓р, в╕дпов╕дальн╕сть за останн╕ под╕╖ в Ки╓в╕, де трива╓ протистояння м╕ж радикальними демонстрантами ╕ правоохоронцями на вулиц╕ Грушевського, лежить перш за все на тих л╕дерах опозиц╕йних парт╕й, як╕, як в╕н заявив, «створили цю ситуац╕ю».
«Протягом найближчих дн╕в вони мають ч╕тко ╕ ясно висловити свою позиц╕ю: якщо вони п╕дтримують цих громил, цих екстрем╕ст╕в, провокатор╕в, то вони повинн╕ сказати: так, ми разом. Якщо вони не п╕дтримують, то вони повинн╕ разом ╕з владою забрати цих провокатор╕в ╕з вулиць столиц╕», – заявив М. Азаров.
* * *
Соц╕олог, директор фонду «Демократичн╕ ╕н╕ц╕ативи» ╤рина Бекешк╕на спростувала заяву прем’╓ра Миколи Азарова про те, буц╕мто Майдан представля╓, як в╕н сказав, «лише три зах╕дн╕ област╕». «Майдан представля╓, звичайно, всю Укра╖ну, хоча б╕льше там людей ╕з Заходу ╕ з Центру. Але там ╓ також люди з╕ Сходу. А от в Антимайданах людей ╕з Заходу ╕ Центру дуже мало», — сказала ╤. Бекешк╕на «Голосу Америки».
Вона також вважа╓, що якщо влада застосу╓ проти м╕тингувальник╕в зброю, масштаби спротиву зростуть.
«Якщо цей силовий сценар╕й буде тривати, я думаю, що Майдан буде роз╕гнаний з кров’ю, з силою, але почнеться партизанська в╕йна. Партизанська в╕йна по вс╕й – ну, принаймн╕ по Зах╕дн╕й Укра╖н╕, по Центральн╕й — це почнеться. Люди не дуже схильн╕ до участ╕ в силових акц╕ях. Наприклад, у збройних об’╓днаннях готов╕ брати участь 0,9 в╕дсотка. Але, з ╕ншого боку, це немало. Це б╕льш як 300 тисяч ос╕б. У Зах╕дн╕й Укра╖н╕ це б╕льше трьох в╕дсотк╕в. Зах╕дна Укра╖на стане для влади Ванде╓ю», — сказала вона.
За словами ╤. Бекешк╕но╖, «в Укра╖н╕ насадити авторитарний режим можна лише з допомогою криваво╖ диктатури, ╕ то не всюди. ╤ я п╕дозрюю, що цей сценар╕й наростання агрес╕╖, ескалац╕╖ насильства пишеться не в Укра╖н╕. Тому що н╕кому в Укра╖н╕ в╕н не потр╕бен, у тому числ╕ В╕ктору Федоровичу Януковичу. Але навколо нього зараз, очевидно, взяла верх та команда, яка веде Укра╖ну до катастрофи».
* * *

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2014 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12841

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков