Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2798)
З потоку життя (5924)
Душі криниця (3319)
Українці мої... (1432)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1631)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НЕ СТАЛО ╤ВАНА ДРАЧА…
╤ван Драч був поетом, перекладачем, к╕носценаристом, драматургом, державним та громадським д╕ячем.


«РАТАЙ УКРА╥НСЬКОГО ЕФ╤РУ»
У Нац╕ональн╕й сп╕лц╕ журнал╕ст╕в Укра╖ни в╕дбулась презентац╕я книги спогад╕в про видатного...


УКРА╥НА ПАМ'ЯТА╢ ╤ ВШАНОВУ╢ СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО
Третього травня нин╕шнього року виповнилось 145 рок╕в з тих п╕р, як перестало битись серце...


У ГОСТ╤ ДО ХУДОЖНИКА
1 червня святкував св╕й 81-й день народження в╕домий кримський художник, граф╕к, живописець,...


ЛЕОН╤Д КАНТЕР, РЕЖИСЕР Ф╤ЛЬМУ «М╤Ф» ПРО ЗАГИБЛОГО В АТО ОПЕРНОГО СП╤ВАКА ВАСИЛЯ СЛ╤ПАКА, ПОК╤НЧИВ ЖИТТЯ САМОГУБСТВОМ
«Чолов╕к мав смертельне поранення в щелепу. Характер поранення та передсмертна записка...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2014 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 31.01.2014
МОВИ Р╤ДНО╥ БЕРЕГИНЯ

Вчителько моя...

Не так вже й часто в наш час трапляються люди, як╕ фактично усе сво╓ життя присвятили улюблен╕й профес╕╖. Валентина Петр╕вна Коваленко — вчителька укра╖нсько╖ мови та л╕тератури с╕мферопольсько╖ школи-л╕цею № 3 ╕м. А. Макаренка цього року в╕дзнача╓ сво╓р╕дний профес╕йний юв╕лей — 60 рок╕в педагог╕чного стажу! Валентина Петр╕вна понад 30 рок╕в керувала м╕ським об’╓днанням учител╕в-укра╖н╕ст╕в, тривалий час працювала завучем ЗОШ № 26, була директором Будинку п╕онер╕в. За пл╕дну працю вчительц╕ були присво╓н╕ категор╕╖ «Старший учитель», «Учитель-методист», «В╕дм╕нник народно╖ осв╕ти Укра╖ни». ╥╖ беззаперечно можна назвати майстром сво╓╖ справи. Набувши багатор╕чного досв╕ду роботи з д╕тьми, здобувши ус╕ фахов╕ категор╕╖, вона, ╕дучи в ногу з часом, опанову╓ ще й ╕нновац╕йн╕ технолог╕╖ – працю╓ над науково-методичною темою «Створення ситуац╕╖ усп╕ху, розвиток п╕знавально╖ д╕яльност╕ учн╕в шляхом використання сучасних ╕нновац╕йних технолог╕й на уроках укра╖нсько╖ л╕тератури».
Народилася майбутня вчителька в сел╕ Крилове Дн╕пропетровсько╖ област╕ в родин╕ колгоспник╕в. На все життя запам’яталися ╖й роки п╕сляво╓нного дитинства: як разом з братом пасли колгоспних свиней, як селяни орали землю коровами, або сам╕ голодн╕, виснажен╕ впрягалися в борони, щоб отримати трудодн╕.
— Дуже тяжко було, але вижили, — згаду╓ Валентина Петр╕вна. — У нашому сел╕ школи не було. Ми ходили щодня в село Крас╕не за п’ять к╕лометр╕в. Уроки готували при гасов╕й ламп╕. Училися добре ╕ в╕дм╕нно. Мо╓ю улюбленою книгою був «Кобзар» Т. Шевченка 1840 р. видання, який подарував мен╕ дядько ╤ван. Цю дорогу мо╓му серцю книгу я перечитую знову ╕ знову, т╕льки вже дорослими очима. Змалку займалася громадською роботою, була старостою класу, редактором шк╕льно╖ газети «Ранок». Дуже любила сп╕вати ╕ танцювати, тому залюбки брала участь у художн╕й самод╕яльност╕. В╕дколи пам’ятаю себе, завжди мр╕яла бути вчителькою. Але батько бачив мене т╕льки ╕нженером. Тож п╕сля зак╕нчення школи в 1953 роц╕ довелося мен╕ вступити до Дн╕пропетровського ╕нженерно-техн╕чного ╕нституту. Повчилася там м╕сяць... ╕ п╕шла, не могла зрадити сво╓му покликанню. Працювала старшою п╕онервожатою в с╕льськ╕й школ╕, пот╕м училася в Горл╕вському ╕нститут╕ ╕ноземних мов. Спершу викладала в школ╕ французьку ╕ н╕мецьку мови. Та трохи згодом вир╕шила екстерном здобути фах учителя укра╖нсько╖ мови та л╕тератури на ф╕лолог╕чному факультет╕ Кримського пед╕нституту, де у той час, до реч╕, навчався ╕ наш Данило Андр╕йович Кононенко. Адже викладач╕в укра╖нсько╖ мови тод╕ не вистачало, ╕ я розум╕ла, що набагато важлив╕ше навчати д╕тей р╕дно╖ мови. Та й знання ╕ноземних мов на уроках укра╖нсько╖ мен╕ теж знадобилося, часто наводжу приклади, пояснюючи походження та значення сл╕в.
Щоб зац╕кавити школяр╕в укра╖нською л╕тературою, Валентина Петр╕вна завжди на початку уроку зачиту╓ сво╖м учням якийсь ╕нтригуючий уривок твору з книги чи журналу, д╕тям ста╓ ц╕каво: що ж буде дал╕? Тод╕ вони вже самост╕йно йдуть до б╕бл╕отеки й шукають тв╕р, що ╖х за╕нтригував.
Багато рок╕в В. П. Коваленко керувала л╕тературно-кра╓знавчим гуртком «Пошук». ╥╖ гуртк╕вц╕ встановили зв’язки з музеями Т. Шевченка, ╤. Котляревського, В. Стефаника, Ю. Федьковича, Лес╕ Укра╖нки та ╕нших, знайшли багато ц╕нних матер╕ал╕в для каб╕нету.
К╕лька л╕т Валентина Петр╕вна виношувала у сво╓му серц╕ задум перетворити каб╕нет укра╖нсько╖ мови та л╕тератури на «Укра╖нську св╕тлицю». Вона давно д╕йшла висновку, що уроки з використанням елемент╕в народознавства дають школярам набагато б╕льше, н╕ж звичайн╕, вони стають уроками духовност╕. Вчителька подала разом з╕ сво╖ми учнями оголошення до газет «Кримська св╕тлиця» ╕ «Порадниця» з проханням надсилати ╖м у школу р╕зн╕ реч╕ для к╕мнати народознавства. Добр╕ й небайдуж╕ люди з р╕зних рег╕он╕в Укра╖ни надсилали до школи вишит╕ рушники, серветки, сорочки, кофти, писанки, мак╕три, казанки, рубель, яким прасували одяг, греб╕нки для вовни, качалки тощо. Експонат╕в з╕бралось дуже багато, й директор школи Людмила Максим╕вна Вишняк п╕дтримала таку ╕н╕ц╕ативу учительки. У травн╕ 2006 року на в╕дкритт╕ народознавчо╖ к╕мнати в школ╕-л╕це╖ № 3 була присутня й в╕дома майстриня укра╖нсько╖ народно╖ вишивки В╕ра Серг╕╖вна Ро╖к, яка принесла багато дарунк╕в. Ця к╕мната ╓ й дос╕, бо ус╕ ц╕ роки ╖╖ берегинею незм╕нно залиша╓ться Валентина Петр╕вна Коваленко.
Нема╓ вже серед живих В╕ри Серг╕╖вни, але зв’язок ╖╖ родини з╕ школою не перерива╓ться. Нещодавно у наш╕й газет╕ була надрукована невеличка зам╕тка В. П. Коваленко про виховний зах╕д, присвячений життю ╕ творчост╕ Героя Укра╖ни, видатно╖ кримсько╖ вишивальниц╕ В╕ри Ро╖к. На цьому заход╕ серед почесних гостей був син В╕ри Ро╖к – Вадим Михайлович та ╖╖ учениця Св╕тлана Лавренюк.
Нам, колективу редакц╕╖, дуже при╓мно додати, що завдяки Валентин╕ Петр╕вн╕ вже багато рок╕в посп╕ль трива╓ творчий зв’язок школи з нашою «Кримською св╕тлицею» та, зокрема, з нашим дитячим «Джерельцем». Ось що пишуть ╖╖ вихованц╕ ╕з ЗОШ № 26:
— На уроках укра╖нсько╖ мови ми працю╓мо з газетою «Кримська св╕тлиця». Валентина Петр╕вна да╓ нам р╕зн╕ завдання — знайти у статтях преф╕кси або подво╓ння та ╕нше. А коли нещодавно прочитали у «Джерельц╕» оголошення про конкурс «М╕й улюблений учитель», в╕дразу вир╕шили в╕дгукнутися ╕ запропонувати сво╖ твори, — пише Юля Саприк╕на.
— Наша школа — найкраща! — пиша╓ться Богдан Геворкян. — В школ╕ дружний колектив учн╕в та вчител╕в. В╕дбува╓ться багато ол╕мп╕ад, змагань, конкурс╕в. А ще мен╕ дуже пощастило з учителькою, яка мен╕ — приклад для насл╕дування. Це — Валентина Петр╕вна Коваленко, улюблена вчителька укра╖нсько╖ мови та л╕тератури. Вона проводить л╕тературн╕ ╕гри, кросворди, в╕кторини. У не╖ дуже великий досв╕д роботи з д╕тьми. Лише за р╕к ми багато чого взнали. На ╖╖ уроках завжди ц╕каво. Валентина Петр╕вна дуже добра людина. Вона вчить нас бути вихованими, чесними, вв╕чливими, хоче, щоб ми виросли достойними людьми. А ще вона вчить нас любити нашу р╕дну Укра╖ну!
— Нам дуже подоба╓ться «Джерельце», а особливо дитяч╕ твори, як╕ у ньому друкуються. Нам теж захот╕лося под╕литися сво╖ми творчими роботами. До цього нас заохочу╓ вчителька укра╖нсько╖ мови. Найдорожча для мене людина — це Валентина Петр╕вна Коваленко. Вона навча╓ мене з 5-го класу. Я й зараз бачу перед собою ╖╖ обличчя, ласкаву усм╕шку. Тепле пром╕ння ╖╖ очей з╕гр╕ва╓ мене. Вона для нас — друг ╕ порадник. Вм╕╓ в╕дчувати наш настр╕й, вчить нас п╕знавати самих себе, привча╓ мислити. Вона — добра ╕ справедлива ╕ ставить лише заслужен╕ оц╕нки. З якою емоц╕йною енерг╕╓ю ╕ душевною зац╕кавлен╕стю вона розпов╕да╓ про поет╕в, письменник╕в! Я ╖╖ шаную за те, що вона добра, чесна та розумна, — розпов╕да╓ нашим читачам Ганна Квасова.
— Любов до укра╖нсько╖ мови, до л╕тератури мен╕ прищепила моя вчителька Валентина Петр╕вна Коваленко. Я ╖й дуже вдячний, шаную за те, що вона справедлива, — написав Юра Васют╕н.
З цих невеличких дитячих допис╕в до «Джерельця» перед очима поста╓ образ чуйно╖, добро╖, справедливо╖ вчительки, яка ╓ для сво╖х учн╕в прикладом для насл╕дування, ╖хн╕м другом ╕ порадником. А до того ж вона ╕ще й чудова дружина, мати, бабуся — берегиня родинного затишку. У родин╕ — повна гармон╕я ╕ вза╓морозум╕ння. Адже вс╕х по╓дну╓ ще й улюблена справа — викладання укра╖нсько╖ мови. Чолов╕к Валентини Петр╕вни — Олександр Пол╕карпович в╕ддав школ╕ 50 рок╕в свого життя, вчителюючи в ЗОШ № 38 та ЗОШ № 26. ╥хня донька Ольга Олександр╕вна Кривко виклада╓ укра╖нську мову в веч╕рн╕й школ╕ № 7. Син Валер╕й Олександрович працював у ЗОШ № 26.
Тому й не дивно, що ця родина м╕цна ╕ дружна. Цього року подружжя Коваленк╕в святку╓, як кажуть у народ╕, смарагдове вес╕лля — 55 рок╕в (!) подружнього життя. Смарагд — кам╕нь, що символ╕зу╓ в╕чне життя. Тож нехай ваша любов ся╓ в╕чно, шановна Валентино Петр╕вно! Бажа╓мо вам ще довго жити в здоров’╖, щаст╕ ╕ добр╕, рад╕ти д╕тям, онукам та вашим учням. Нехай пос╕яне вами добро повернеться до вас сторицею!

Любов СОВИК

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2014 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12845

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков