Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 31.01.2014
НЕВ’ЯНУЧА КВ╤ТКА ЛЮБОВ╤

Л╕тературознавство

РОЗДУМИ П╤СЛЯ ПРОЧИТАННЯ КНИГИ Д. Г. ЯНКА «КВ╤ТКА ЗАВ’ЯЛА У РОЗКВ╤Т╤»

«В пут╕ праведност╕ ╓ життя, ╕ на стежц╕ ╖╖ нема смерт╕». (Пр. 12:28)
«Зор╕ дол╕ у тво╖х грудях».
 (Ш╕ллер)

В океан╕ сучасно╖ укра╖нсько╖ л╕тератури мен╕ зблиснув яскравий пром╕нь маяка — книга батьк╕всько╖ любов╕, спов╕дь серця Дмитра Григоровича Янка до рано померло╖ донечки Натал╕╖ як благородний символ гармон╕╖ сердець, краси родинного щастя, щиро╖ дружби, як в╕чний архетип Укра╖ни — родиноцентризму через мудру ф╕лософ╕ю серця: «Як лице до лиця у вод╕, так серце людини до серця людини» (Пр. 27:19).
Ген╕альний Перворозум Григор╕й Сковорода писав: «Св╕т ╓ книга, яку ми чита╓мо, як текст Бога, прагнучи м╕ряти час В╕чн╕стю», у локальному ми прагнемо шукати глобальне, в одиничному — ун╕кальне й неповторне.
Ця книга батьк╕всько╖ любов╕ уже теж належить В╕чност╕, бо живить любов’ю Землю й Всесв╕т, ╓ св╕дченням не протистояння «батьк╕в ╕ д╕тей», а божественно╖ сол╕дарност╕ у час╕ й простор╕, мудрого родинного виховання, про що писав Г. С. Сковорода: «Нема╓ н╕чого кращого за добре виховання: н╕ чин, н╕ багатство, н╕ р╕д, н╕ мил╕сть вельмож, х╕ба що добре народження. Воно — над все — с╕м’я щастя ╕ зерно виховання». Таке виховання ╓ «спасительним вихованням», ╕деалом духовно-морального розвитку особистост╕, про що чита╓мо у Б╕бл╕╖: «Послухай, м╕й сину, напучення батька свого, ╕ не в╕дкидай науки матер╕ сво╓╖ — вони бо хороший в╕нок для тво╓╖ голови, ╕ прикраса на шию твою»,
Наталя — старша дитина в дружн╕й родин╕ Дмитра Григоровича ╕ Галини Дмитр╕вни Янк╕в. Вона прийшла у цей св╕т ╕ опром╕нила його не лише сво╓ю яскравою, типово укра╖нською колоритною вродою, а головне, красою кришталево чистого, доброго, люблячого серця, в╕дкритого крас╕ Божого св╕ту, як кв╕тка — сонцю, як море — небу, як долина — горам… Тому небеса визначили ╖╖ творчу долю як талановитого, перспективного мистецтвознавця у сфер╕ монументально╖ скульптури Укра╖ни.
Усе сво╓ коротке, на жаль, життя (до 40 рок╕в) Наталя Дмитр╕вна Янко вносила в навколишн╕й св╕т (родинний ╕ сусп╕льний) ╕деал: немеркнуче, рад╕сно–сл╕пуче сяйво творчо╖ енерг╕╖, особливого укра╖нського (╕ Янк╕вського!) оптим╕зму, невичерпно╖ доброти ╕ трепетно╖ любов╕ до вс╕х: батьк╕в, бабусь, д╕дус╕в, молодшо╖ на 5 рок╕в сестрички–подруги Оксани, до родич╕в, друз╕в, знайомих, до ближн╕х ╕ дальн╕х, як╕ для не╖ ус╕ ставали близькими. Не по роках розвинена д╕вчина любила вчитися, п╕знавати Божий св╕т. Про таких д╕тей, людей з повним моральним правом говорять як про св╕тлоносних.
Такою була душа Натал╕╖, яка прагнула краси у всьому, зокрема, ╕ в науковому покликанн╕ мистецтвознавця у в╕дд╕л╕ образотворчого мистецтва ╤нституту мистецтвознавства, фольклористики та етнолог╕╖ ╕м. М. Т. Рильського, а також в ╤нститут╕ ╕стор╕╖, де готувала дисертац╕ю з монументально╖ скульптури Укра╖ни Х╤Х–ХХ ст.
Вона була улюбленою хрещеницею в╕домого скульптора, народного художника СРСР ╕ Укра╖ни, лауреата Державно╖ прем╕╖ СРСР ╕ Шевченк╕всько╖ прем╕╖ — Олександра Олександровича Ковальова, а згодом стала в╕рною хранителькою його квартири–музею: ус╕ 11 рок╕в, в╕дпущених Богом, до свого в╕дходу у В╕чн╕сть через тяжку, невил╕ковну хворобу.
Хрещений батько ╕ його хрещениця нав╕ть похован╕ поруч на Байковому кладовищ╕ м. Ки╓ва: як нерозлучними вони були у земному житт╕, так не розлучилися й у В╕чност╕…
У Натал╕╖ з ╖╖ сестрою Оксаною було золоте, щасливе дитинство, бо жили вони в оточенн╕ люблячих людей, близьких по духу ╕ по кров╕. Родина багато мандрувала, мала щастя сп╕лкуватися з мат╕нкою–природою в р╕зних куточках Укра╖ни, колишнього СРСР ╕ нав╕ть за кордоном. Це були Одеса ╕ Крим, Скадовськ, Полтавщина — Укра╖на ╕ Св╕т…
Родина батьк╕в була оплотом серця Натал╕╖, нев’янучим кв╕том люблячого серця. Про це св╕дчить кожна стор╕нка книги батька Д. Г. Янка «Кв╕тка зав’яла у розкв╕т╕», написана з любов’ю, щемом серця, трепетною пам’яттю про кожен день сп╕льного родинного щастя.
Читач не може не порад╕ти, що у наш буремний час зустр╕чаються так╕ д╕аманти любов╕, дружби, вза╓морозум╕ння, родинно╖ гармон╕╖, як у с╕мейств╕ Янк╕в. Перед нашими зачудованими очима проходить, н╕би стр╕чка, життя не лише Натал╕╖, а й ус╕х член╕в родини, ╖хнього найближчого оточення, що наповню╓ серце благословенням, яке подарував Господь ц╕й чудов╕й, талановит╕й, ун╕кальн╕й родин╕, в як╕й царювала любов–агапе (сп╕вчуття) до всього — в╕д кв╕тки до з╕рки, в╕д серця до серця, в╕д сльози до сльози, як сп╕ва╓ться у в╕дом╕й п╕сн╕.
Перо люблячого батька Дмитра Григоровича Янка залишило для В╕чност╕ не лише зоресяйний образ старшо╖ дочки Натал╕, ╖╖ оточення, ╖╖ радост╕ й печал╕, але й ун╕кальний духовно–моральний, ╕нтелектуальний образ укра╖нсько╖ родини, ц╕л╕сний ╕ рель╓фно виписаний культурний портрет епохи, дол╕ донечки, яка, на жаль, все дал╕ в╕ддаля╓ться в╕д нас, особливо в╕д спекотного 10 липня 2002 року, коли вона в╕д╕йшла у В╕чн╕сть, залишивши по соб╕ чар╕вну донечку Галочку, сво╖ труди, св╕тлоносн╕ спогади про життя у любов╕ й злагод╕ з ус╕м св╕том.
Мене вразили мудр╕стю опубл╕кован╕ в книз╕ творч╕ матер╕али Натал╕╖ Дмитр╕вни, ╖╖ науков╕ прац╕, щир╕ спогади колег ╕ друз╕в про цю неперес╕чну, св╕тлу людину, а ще — розд╕л «В╕хи життя, збережен╕ у фотограф╕ях». Як╕ чудов╕, красномовн╕ св╕тлини! В них живе душа дивовижно прекрасно╖, велико╖, талановито╖ родини Янк╕в, укра╖нсько╖ династ╕╖.
…Я довго вдивлялась у ц╕ св╕тлини, в ясно усм╕хнен╕ обличчя р╕дн╕, вп╕знавала виразн╕, яскрав╕ ознаки душевного здоров’я, духовно╖ та ╕нтелектуально╖ краси цих благословенних людей — ╕ вп╕знавала в них р╕дну душу Укра╖ни, неперевершене чистотою серце укра╖нц╕в, яке б’╓ться в ун╕сон ╕з серцем Господа ╤суса Христа, славлячи життя як шлях до Храму: «Хвалитиму Господа ус╕м серцем сво╖м, розпов╕м про вс╕ дива Тво╖!».

P. S. …Сад життя спорожн╕в би без чудово╖ кв╕тки Наталчиного добросердя.
…Сад В╕чного Життя наповню╓ться кращими Кв╕тами Земл╕ благословенно╖ Укра╖ни — Неопалимо╖ Купини.

Галина САГАЧ,
доктор педагог╕чних наук, доктор теолог╕╖, професор, академ╕к 4-х м╕жнародних академ╕й, проректор Всеукра╖нського народного ун╕верситету укра╖нознавства ╕м. Григор╕я Сковороди, член НСЖ Укра╖ни

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12853

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков