Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2626)
З потоку життя (5710)
Душі криниця (3219)
Українці мої... (1416)
Резонанс (1422)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Р╤ЗДВЯНА ЗУСТР╤Ч НА ГАЛИЦЬК╤Й ЗЕМЛ╤
М╕сце зустр╕ч╕ — Червоноградська м╕ська б╕бл╕отека для д╕тей — обрано не випадково.


СВЯТО – НАПЕРЕК╤Р ВСЬОМУ!
У «Св╕тлиц╕» в Криму на Р╕здво знову з╕бралися однодумц╕. Були ╕ кутя, ╕ до кут╕...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ
Все с╕ре на двор╕… Сн╕ги – лиш на гор╕! Гриби у грудн╕ – де таке бува╓? Це,...


МЕЛАНКА ЗАПРОШУ╢ НА ЩЕДРУ КУТЮ
У давнину д╕вчата цього вечора збиралися поворожити, так само, як ╕ в н╕ч на Андр╕я.


УКРА╥НСЬКЕ Р╤ЗДВО
На щастя, укра╖нськ╕ обряди ╕ звича╖ нин╕ в╕дроджуються.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 31.01.2014
РУКОТВОРНА КРАСА

М╕ст в╕д свого серця до сердець глядач╕в проклала виставка декоративно-ужиткового мистецтва «Крим з любов’ю», що демонстру╓ться цими днями у Будинку художника в С╕мферопол╕. Дв╕ст╕ експонат╕в сорока автор╕в створили яскраве ╕ барвисте моза╖чне полотно з р╕зних матер╕ал╕в, на якому композиц╕йно оформленими блоками розм╕щен╕ в трьох залах ручне ткацтво, керам╕ка, вишивка, розпис по склу ╕ тканинах, вироби з дерева ╕ металу, ляльки, апл╕кац╕╖ ╕ проекти ╕нтер’╓р╕в.
— Такою великою к╕льк╕стю вироб╕в р╕зних ремесел, як╕ характеризуються новизною ╕ високою виконавською майстерн╕стю, ми вперше представля╓мо проект «Кримський стиль», — сказав на в╕дкритт╕ виставки голова Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ Нац╕онально╖ сп╕лки художник╕в Укра╖ни, заслужений художник Укра╖ни Микола Моргун. – ╤ в цьому велика заслуга його кер╕вника, в╕домого кримськотатарського художника Мамута Чурлу. В╕н ╕ сам створю╓ чудов╕ вироби та композиц╕╖ на основ╕ традиц╕й предк╕в, ╕ ╕нших запалю╓ на натхненний труд сво╓ю енерг╕╓ю, ╕деями та розробками.
Б╕льше двадцяти рок╕в тому в С╕мферопольському художньому музе╖ в╕дбулася перша виставка старожитностей кримських татар, з╕брана М. Чурлу ще в Узбекистан╕. Там нац╕ональними ремеслами н╕хто з них не займався, за винятком ювел╕рного мистецтва. ╤ це ╓диний випадок, коли с╕мейне рем╕сниче заняття, передаючись в╕д батьк╕в д╕тям, продовжу╓ розвиватися ╕ вдосконалюватися на сучасному ╜рунт╕. Вс╕ ╕нш╕ народн╕ ремесла кримським татарам довелося реставрувати за музейними експонатами, розпов╕дями старожил╕в ╕ речами з ╖хн╕х скринь, по-новому освоювати древн╕ нац╕ональн╕ техн╕ки роб╕т.
Мамут Чурлу пров╕в велику досл╕дницьку роботу з вивчення орнаментально╖ спадщини, розшифровування семантики древньо╖ образотворчо╖ мови. У н╕й прочиту╓ться яскравий сл╕д, який залишили на кримськ╕й земл╕ цив╕л╕зац╕╖ ск╕ф╕в, антично╖ Грец╕╖, В╕зант╕╖, тюркських ╕ мусульманських св╕т╕в. Тисяч╕ рок╕в ╖хньо╖ ╕стор╕╖ ╕ ╓ тим ╜рунтом, з якого черпали силу культурн╕ корен╕ кримських татар. ╥хн╓ вивчення ╕ розвиток у сучасних умовах покладен╕ в основу проекту «Кримський стиль», у рамках якого древн╕ маг╕чн╕ знаки продовження ╕ збереження роду, с╕м’╖, символи родючост╕ та достатку по-новому ╕нтерпретуються в роботах художник╕в творчого об’╓днання «Чатир-Даг» («Шатро-гора») Айдера Асанова, Ельв╕ри Османово╖, Ельдара Гус╓нова, Айдера Аб╕булла╓ва та багатьох ╕нших. Творчу майстерню «Ель-чебер» («Рукод╕лля») створив Рустем Ск╕б╕н, виховавши в н╕й б╕льше десяти талановитих майстр╕в-керам╕ст╕в.
— В╕н навча╓ ╕нших ╕ при цьому вчиться сам, пост╕йно щось експерименту╓ то з╕ св╕тильниками, то з барабанами, — говорить про свого молодшого колегу М. Чурлу.
Удвох вони об’╖здили з кримськими декоративно-прикладними виробами майже всю Укра╖ну в╕д Львова до Мар╕уполя. Виставки в рамках проекту в╕дбулися за кордоном – у Париж╕, Анкар╕, Москв╕, Варшав╕. У переддень Нового року кримська експозиц╕я демонструвалася в Казан╕. Етностиль ста╓ все популярн╕шим на вс╕й планет╕. В╕н проника╓ в р╕зн╕ сфери сучасного життя. ╤ творч╕сть кримських художник╕в — учасник╕в проекту також затребувана сьогодн╕ як на туристичному ринку у вигляд╕ сувен╕р╕в, так ╕ у внутр╕шньому простор╕ п╕вострова для оформлення музе╖в, ресторан╕в, кафе, домашн╕х ╕нтер’╓р╕в, використову╓ться для потреб нац╕ональних обряд╕в ╕ побуту.
Центральним на виставц╕ ╓ дивовижно╖ краси панно «Молитва про Крим» М. Чурлу. Його художник створював складною техн╕кою вишивки бавовняними та акриловими нитками на льнян╕й основ╕ б╕льше року, по╓днавши в святковому колорит╕ символи-обереги та побажання розкв╕ту кримськ╕й земл╕.
Нав╕яний античними та в╕зант╕йськими мотивами розпис тар╕лок ╕ посудин Леон╕да Корсуня, який вперше разом з сином Стан╕славом бере участь у виставц╕.
З вишивки на тканин╕ розпочався ╕нтерес до народних ремесел у Гульнари Негляденко, який поступово розширився роботою з ╕ншими матер╕алами ╕ техн╕ками. Наприклад, ╖╖ панно «Троянда Криму» виконане з використанням теракоти та емал╕. А останн╕м часом вона захопилася повстю. ╥╖ вироби дв╕ч╕ демонструвалися на виставках у Ки╓в╕, як ╕ вишит╕ двосторонньою гладдю панно Юл╕╖ Тулупово╖. А цього року третьою учасницею в╕д Криму до них при╓дналася Венера Курма╓ва.
Власний стиль у техн╕ц╕ гарячого батику створила Ельм╕ра Се╕т-Аметова. Для ╖╖ осво╓ння вона ц╕лий р╕к жила з сином в ╤ндонез╕╖, на батьк╕вщин╕ цього виду розпису тканин. ╥╖ великоформатн╕ панно з шовку «Райдуга» та «Черепиц╕» в╕дзначаються м’якою кольоровою гамою та особливою виразн╕стю. Всього ж на виставц╕ демонструють сво╖ вироби три представники ц╕╓╖ творчо╖ родини.
Багато ╕мен в╕домих, а багато ╕ нових майстр╕в. Кожен з новачк╕в – як д╕амант: варто т╕льки трохи його огранувати, ╕ в╕н почина╓ виблискувати вс╕ма гранями свого таланту. Молод╕ майстри, у багатьох з яких по дв╕ вищ╕ осв╕ти ╕ друга – художня, швидко стають профес╕оналами, см╕ливо експериментують у кольор╕ та композиц╕╖, дизайн╕ вироб╕в. ╤ слово ╖хн╓ – нове та ориг╕нальне, як, наприклад, у керам╕чних наборах для чаю.
— Бува╓, прийдеш на виставку ╕ в╕дчува╓ш тривожн╕сть, стурбован╕сть, — говорить голова Меджл╕су кримських татар Рефат Чубаров. – А тут уся зала проникнута таким яскравим св╕тлом, в╕д якого рад╕сно на душ╕. ╤ не тому, що цей день незвично для зими сонячний ╕ теплий, а тому, що бачиш у виробах життя в його кращих проявах ╕ в╕д цього надиха╓шся сам.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12857

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков