Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2841)
З потоку життя (5993)
Душі криниця (3337)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1450)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1640)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У ПЕРЕДЧУТТ╤ АВТОКЕФАЛ╤╥: ЙМОВ╤РНИЙ СЦЕНАР╤Й ТА НЕВИВЧЕН╤ УРОКИ
На шляху до автокефал╕╖ важливо враховувати й досв╕д програно╖ Укра╖ною ╕нформв╕йни 1991-92...


У МЕРЕЖ╤ ПОКАЗАЛИ ШОКУЮЧ╤ ФОТОГРАФ╤╥ Л╤КАРН╤ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
Фото оприлюднило м╕сцеве видання "Кримський Телеграф", до редакц╕╖ якого звернулися м╕сцев╕...


СУД ВИЗНАВ НЕЗАКОННИМ СПОЖИВЧИЙ КОШИК УРЯДУ
Про це пов╕домив кер╕вник проекту "В╕дкритий Суд" Стан╕слав Батр╕н


СТРАТЕГ╤Я КРЕМЛЯ – ЗМУСИТИ УКРА╥НУ ДАТИ ВОДУ КРИМУ
Перший сплеск публ╕чно╖ дискус╕╖, чи варто Укра╖н╕ в╕дновити постачання води до Криму, вже...


«СЛАВА УКРА╥Н╤!» СТАНЕ ОФ╤Ц╤ЙНИМ В╤ЙСЬКОВИМ В╤ТАННЯМ
24 серпня у парад╕ братимуть участь понад 24 п╕дрозд╕ли Збройних сил Укра╖ни, Нац╕онально╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 14.02.2014
«БАНДЕРОВЦЫ МАЙДАНА» РУЙНУЮТЬ ПРОПАГАНДИСТСЬК╤ СТЕРЕОТИПИ

Ми ╓сть народ!

У т╕, не так╕ вже й далек╕, с╕чнев╕ майданн╕ дн╕ треба було мати м╕цн╕ нерви, щоб читати московськ╕ пропагандистськ╕ побрехеньки. Ну, з п╕вн╕чним сус╕дом усе зрозум╕ло, там на брехн╕ вся державн╕сть трима╓ться. Г╕рше усв╕домлювати, що у нас вистача╓ ╕ сво╖х газет, сайт╕в, у яких поширюють про Майдан саме таку ось висмоктану з пальця ╕мперську «правду». Мовляв, на Майдан╕ заправляють «нацики», «фашисти» ╕ «бандеровцы из Галиции». Якщо припустити, що саме вони ╕ заправляють, то тод╕ треба визнати, що це надзвичайно симпатичн╕ «нацики». Бо ╖м, як не дивно, симпатизу╓ увесь демократичний св╕т. Був неабияк зворушений, коли побачив на ╢вромайдан╕ немолодого варшав’янина з б╕ло-червоним польським прапором (на фото унизу). Посм╕хаючись у сив╕ вуса, поляк уважно слухав виступи вищезгаданих «нацик╕в» з╕ сцени ╕ раз у раз аплодував, скандуючи «Слава Укра╖н╕!». А мав би ставитися до цього гасла насторожено, адже добре зна╓ про траг╕чне протистояння укра╖нц╕в ╕ поляк╕в у роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. То чому ж тод╕ у нього стояли сльози на очах, коли в╕н сп╕лкувався з укра╖нцями? Очевидно, поляк побачив у ки╖вському Майдан╕ б╕льше хорошого, н╕ж поганого.

«Я — РУССКОЯЗЫЧНЫЙ УКРАИНСКИЙ НАЦИОНАЛИСТ!»

Про що б мало говорити гасло: «Нет русификационному порабощению!!!». Гасло н╕би рос╕йською, але ж св╕дчить про ц╕лком проукра╖нську позиц╕ю. Не знаю людини, яка зробила цей напис на фронтон╕ Головпоштамту, але переконаний, що автором його м╕г бути практично кожен трет╕й учасник ╢вромайдану. Адже не менше третини столичних майдан╕вц╕в – рос╕йськомовн╕. Очевидно, саме вони написали ╕ вив╕сили плакат: «На репрессии врагов Украины народ Украины ответит репрессиями. За одного побитого патриота – десять побитых врагов Украины. За одного убитого патриота – десять убитых врагов Украины». Не думаю, що це конструктивн╕ гасла, але принаймн╕ вони добряче руйнують поширен╕ на Сход╕ й П╕вдн╕ стереотипи. Все важче й важче в╕рити у байки про «бандеровцев» ╕ «галицких вуек», як╕ на власний розсуд заварили усю цю «майданну» кашу. Справа ж у ╕ншому. Просто ╓ люди, як╕ вже не хочуть, щоб ╖х грабували так безсоромно, як це було дотепер. Нац╕ональн╕сть тут н╕ при чому. Саме ор╕╓нтац╕я на ╓вропейськ╕ ц╕нност╕, а не сентимент до укра╖нсько╖ мови виводить людей на Майдан. Серед останн╕х ╓ немало романтик╕в, у яких под╕бн╕ мотивац╕╖. Вони мислять приблизно так, як поетеса Влада Вернадських:

В стране непрерывных коммерческих акций,
В городе добрых людей доверчивых
Я решила больше не прятаться,
А подарить себя человечеству.

В╕рш╕ Влади були написан╕ на плакат╕, я пом╕тив, що багато людей ╖х переписували або ж фотографували:

Слова замешиваю на вере,
Что скоро для всех просветление грянет:
Не только в тайге или, скажем, пещере, —
Его можно найти на Майдане.

Без сумн╕ву, Майдан – явище суто укра╖нське, але ж учасниками його ╓ не лише «галицийские бандеровцы». Довго сп╕лкувався з в╕нницьким рос╕янином, який прибирав територ╕ю наметового м╕стечка. В╕н розмовляв лише рос╕йською, але щось же його тримало на Майдан╕?
Пот╕м зустр╕в чотирьох севастопольц╕в ╕з «Славянского возрождения». Напередодн╕ вони давали ╕нтерв’ю для укра╖нського телебачення. П╕дкреслили, що на сторон╕ Майдану. Я запитав, чи не бояться хлопц╕ повертатися в р╕дне м╕сто? В╕дпов╕ли, що спод╕ваються на кращий вар╕ант. Кияни, волиняни, галичани п╕дходили до севастопольц╕в ╕ дякували ╖м. У цей час на ╕ншому к╕нц╕ Майдану сид╕в вусатий киянин ╕з синьо-жовтою стр╕чкою на голов╕. На н╕й був лакон╕чний напис: «Достали!». А в руках в╕н тримав плакат з написом: «Я — русскоязычный украинский националист. Банду прочь!».

Б╤ЛОРУСЬКИЙ ПРАПОР ЛЕГ╤ТИМ╤ЗОВАНО В КИ╢В╤

В одн╕й з попередн╕х статей я згадував б╕лоруску, яка прибирала територ╕ю б╕ля барикади. Тод╕ ╖й вир╕шили допомогти два молодих ялтинця. Б╕лоруска, кандидат психолог╕чних наук, наголосила, що Майдан повинен максимально демонструвати ╓вропейськ╕сть. Тому прибирати треба пост╕йно. Чим б╕льше людей включиться в цей процес, тим краще буде для сп╕льно╖ справи. Ну, що ж, ретранслюю думку ц╕╓╖ ╕нтел╕гентно╖ б╕лорусочки. Вона, певно, ма╓ рац╕ю. До реч╕, про не╖ я згадав у день прощання з М╕хасем Жизневським. Виходить, що не такий вже й малий внесок б╕лорус╕в у справу Майдану. Переконаний, що поетичн╕ твори про Майдан будуть написан╕ не лише укра╖нською ╕ рос╕йською, але й б╕лоруською мовою. Зрештою, вони вже з’явилися:

Чорны дым смярдц╕ць
 кублом паганым,
Б╓лы сн╓г лав╕ць спрабу╓ кул╕…

Читають з╕ сцени. Ведучий згаду╓, що улюбленою п╕снею б╕йця самооборони Майдану М╕хася Жизневського була лемк╕вська п╕сня «Пливе кача по Тисин╕». Там ╓ слова про те, що молодий повстанець передбача╓ свою смерть у чужому кра╖ ╕ те, що могилу йому викопають зовс╕м чуж╕ люди. Невже М╕хась передбачав свою долю? Справд╕, не за Б╕лорусь в╕н загинув, а за Укра╖ну. Але саме цим в╕н ╕ обезсмертив себе. Бо т╕, про кого починають писати поети, вже не вмирають. А б╕лоруськ╕ поетичн╕ рядки, присвячен╕ майданним под╕ям, досить сильн╕:

…Там — «сопротивления очаг»,
Снайп╓р-б╓ркут м╓ц╕ць
 па вачах,
Куля в ока в╓ршн╕ку Багдану,
Куля в ока п╓шаму Тарасу
Укра╕на, сьц╕шся ╕ замры,
Так паюць сляпыя кабзары…

Сьогодн╕ я цитую багато в╕рш╕в. ╤накше й не виходить. Мен╕ важко прогнозувати, чим зак╕нчиться Майдан. Але можу запевнити, що з’явиться дуже багато хороших в╕рш╕в про ц╕ под╕╖. Можливо, не вс╕ вони будуть надрукован╕. Можливо, не вс╕ будуть ген╕альними. Але вони неодм╕нно з’являться! Певно, мо╖м однодумцем ╓ вище цитована Влада Вернадських. Щоправда, вона писала сво╖ рядки тод╕, коли ще не було людських жертв:

Необязательно так любить,
Чтоб загонять в серце занозы
В стране Тараса, Леси и Лины
Необязательно говорить
 прозой…

Ой, ск╕льки вже тих шип╕в ╕ «заноз» у наших серцях… Але поез╕я вже розправля╓ сво╖ могутн╕ крила, вона потужн╕ша, н╕ж майданна проза.
* * *
…Незабаром мають пронести труну ╕з т╕лом М╕хася Жизневського. Виходить, що в╕н прин╕с з собою у повстанський Ки╖в б╕лоруське поетичне слово. Саме в╕н, М╕хась Жизневський, остаточно лег╕тим╕зував у Ки╓в╕ нац╕ональний б╕лоруський прапор. Його вже вп╕знають. Цей прапор прописався на Грушевського. Коли б╕ля нього священик УПЦ КП читав молитву, я зробив фото. Пот╕м бачив цей прапор б╕ля Михайл╕вського золотоверхого. Бачив, як з собору виходили побратими унсовця. Синьо-жовтий ╕ б╕ло-червоно-б╕лий стяги поряд. Люди, як╕ неодноразово втрачали бойових побратим╕в у Чечн╕ та в Абхаз╕╖, тепер ховають повстанця, який пол╕г в укра╖нськ╕й столиц╕. Виглядають не найкращим чином, дуже засмучен╕, але ╖хн╕й настр╕й можна зрозум╕ти. Пот╕м бачу Петра Порошенка – у нього також сльози на очах. Поряд чую розмову киян: «Раньше мои дети играли в «наших и немцев», а теперь — в наших (т. е. евромайдановцев) и титушек. Слово «беркутня» у них также ругательное…». Ловлю себе на думц╕, що кияни дуже зм╕нилися за останн╕ два м╕сяц╕. В╕дпов╕дно зм╕нилися ╕ ╖хн╕ д╕ти. Отак, чого доброго, ус╕ кияни скоро стануть «бандеровцами» — з точки зору рос╕йських ╕мпершов╕н╕ст╕в.

«БАНДЕР╤ВКА» КОРЕЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

Там же, на Майдан╕, випадково зустр╕в Св╕тлану Л╕, кореянку, яку пам’ятаю ще з середини 70-х рок╕в. Вона тод╕ навчалася в Укра╖нськ╕й с╕льськогосподарськ╕й академ╕╖, я бачив ╖╖ неодноразово. Д╕вчина характерно╖ зовн╕шност╕, яка розмовляла укра╖нською, не могла не привертати увагу мешканц╕в студентських гуртожитк╕в Голос╕╓ва. Не могла не запам’ятатися! Власним прикладом вона н╕би закликала шанувати мову кор╕нного народу. Тод╕ в Ки╓в╕ мало хто демонстрував таку мовну ст╕йк╕сть. Це було досить небезпечно. Пот╕м, на початку перебудови, юна кореянка вже публ╕чно п╕дтримала в╕дродження укра╖нсько╖ мови. Тод╕ ж про не╖ було написано в╕рш:

Зв╕дки ти взялася,
 така дивна й мужня?
З виду як чужинка,
 а по серцю дружня,
Зернятко Коре╖,
 випадков╕сть дол╕,
Об╕звалась мужньо
 в укра╖нськ╕м бол╕…

Довго Св╕тлана не знала, хто ╓ автором цього в╕рша, ╕ лише через багато рок╕в дов╕далася, що ц╕ рядки написав православний священик з Волин╕. На Майдан╕ Св╕тлана стояла б╕ля портрета загиблого героя Майдану Серг╕я Н╕гояна. Про що вона думала тод╕? Може, мотиви в╕рменина були ╖й добре зрозум╕лими ╕ вона вважала його сво╖м духовним братом? А може… Зрештою, не т╕льки Св╕тлан╕ ц╕каво бути присутн╕м при бол╕сних пологах, при народженн╕ укра╖нсько╖ пол╕тично╖ нац╕╖. Тим паче, що ц╕ пологи в╕дбувалися не в Карпатах, не на остров╕ Хортиця, а в сам╕с╕нькому центр╕ укра╖нсько╖ столиц╕. Я уважно перечитав записку, адресовану Серг╕ю Н╕гояну: «Сережа, всегда буду тебя помнить. Спи с миром, чистый и благородный человек. Бог забирает такими юными только самых достойных». Не знаю автора записки, але вона ╓ важливим штришком у груповому портрет╕ так званого «бандер╕вського» середовища Майдану. В╕рмени, поляки, литовц╕, б╕лоруси, корейц╕… ╤ вс╕ вони «буржуазн╕», вс╕ — нац╕онал╕стичн╕. Ось т╕льки народ наш люблять.

МАЙДАН ЦЕМЕНТУ╢ТЬСЯ ╤ КРИМСЬКО-ТАТАРСЬКИМ ПЛОВОМ

Ми також повинн╕ озиватися... Ну, скаж╕мо, в кримськотатарському бол╕.
Цим чудовим людям з Криму варто особливо подякувати. В╕дчувалося, як ╖м непросто в Ки╓в╕ – ╕ тривожно, бо чутки всяк╕ ходять, та й родину довго не бачать... Я вже не кажу про те, що холодно, особливо в лют╕ морозн╕ дн╕ наприк╕нц╕ с╕чня. На барикади не л╕зли, варили плов.
Зате щоразу, коли плов був готовий, кримськ╕ татари могли отримати неабияке моральне задоволення. Майдан╕вц╕ вишиковувалися в довгу чергу — в над╕╖, що ╕ ╖м вистачить. Пот╕м «щасливчики», як╕ достоялися, вс╕ляко вихваляли кожен черговий плов – справжн╓ диво кримськотатарсько╖ кухн╕. Якось я уточнив у Мустафи Османова — чи справд╕ в╕н прив╕з на Майдан 25 тисяч гривень з власних заощаджень? Так прямо ╕ запитав. На що добрий приятель нашого незабутнього «св╕тличанина» Ореста Корсовецького в╕дпов╕в, що «сво╖х» прив╕з лише 15 тисяч, решту додала кримськотатарська громада. За таку жертовн╕сть укра╖нц╕, звичайно, були дуже вдячн╕. Отже, й плов вариться недаремно – в╕н непогано цементу╓ принаймн╕ якусь частину ки╖вського Майдану. А ще мене при╓мно вразив Рустем Аблят╕фов добрими знаннями укра╖нсько╖ мови. В школ╕ ╖╖, зв╕сно, не вивчав, щоправда, зак╕нчив Морську академ╕ю в Одес╕, але ж це не той навчальний заклад, який укра╖н╕зу╓... Тим паче, не укра╖н╕зував у радянський пер╕од, коли там навчався Рустем. Просто майдан╕вець з Криму волод╕╓, як ╕ я, «арко-дужним перевисанням до народ╕в». Можете соб╕ уявити, наск╕льки при╓мним було наше сп╕лкування на ╢вромайдан╕. Але цього н╕коли не збагнути людям з ╕мперським мисленням, а також тим, хто ╖хав на Антимайдан з примусу чи за грош╕.

«ДОГОНЯЙ, ПОКА НЕ ПОЗДНО, ДВАЖДЫ КИЕВСКУЮ РУСЬ»

На жаль, в╕рш╕ поет╕в ╢вромайдану найчаст╕ше подаються без коментар╕в, тому деяк╕ моменти потребують пояснення. Або ж можна лише гадати, що хот╕в сказати автор. Скаж╕мо, в одному поетичному твор╕ спочатку ╓ слова, як╕ ус╕м зрозум╕л╕:

Замечательно нас тянут,
Проверяют на разрыв
Дорогой кремлевский пряник,
А кнуты у нас свои…

Щодо батог╕в зрозум╕ло; як можуть наш народ «проверять на разрыв» — також. Нин╕шн╕ под╕╖ якраз ╕ п╕дтверджують, що тр╕щинка пом╕ж Сходом ╕ Заходом реально ╕сну╓, ╕ в пер╕од протистояння ╖╖ можна сутт╓во поглибити.
А ╓ рядки того ж автора, як╕ потребували б коментаря:

Воля нам нужна,
 как воздух,
Ты ж, огромная,
 не трусь!
Догоняй, пока
 не поздно,
Дважды Киевскую
 Русь!

Воля потр╕бна вс╕м людям, незалежно в╕д нац╕ональност╕. Думаю, що й рос╕янам також. А дал╕ що – звернення до Рос╕╖? «Ты ж, огромная, не трусь…». Велика Рос╕я (╕ ╖╖ народ) повинн╕ р╕шуч╕ше наздоганяти Укра╖ну в ╖╖ просуванн╕ до ╢вропи? Тод╕ чому Укра╖на ╓ «дважды Киевской Русью»? Один раз – ╕сторично, а вдруге чому? Тому, що Ки╖в давно вже так наочно не демонстрував свою волелюбн╕сть, як тепер, на початку третього тисячол╕ття? В╕н, д╕йсно, повернув свою древню славу. Тут нема чого заперечити.
╤ вкотре зверн╕ть увагу: вище цитован╕ в╕рш╕ – патр╕отичн╕, про╓вропейськ╕, але ж вони рос╕йською мовою! Дивна р╕ч виходить... У тому табор╕, де на прапорах Бандера ╕ Шухевич, – там пану╓ толерантн╕сть, етн╕чне розма╖ття, багатомовн╕сть, дух сол╕дарност╕. А там, де Пушк╕н, Лермонтов ╕ Досто╓вський, – там чомусь лише одна мова, одна пан╕вна нац╕я, одна ╕мперська культура, там викрадення ╕ тортури, насильство ╕ смерть... ╤ непросто буде м╕льйони учасник╕в укра╖нських ╓вромайдан╕в переконати в чомусь протилежному. Тому рос╕йськ╕ патр╕оти (в Рос╕╖ ╕ у нас) повинн╕ швидше визначатися – на чи╓му вони боц╕? На боц╕ Правди ╕ повсталого укра╖нського народу чи на боц╕ сил темряви? В╕д сьогодн╕шньо╖ позиц╕╖ ╕нтел╕генц╕╖ Рос╕╖ значною м╕рою залежить доля укра╖нсько-рос╕йських стосунк╕в у майбутньому.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Наступний номер «Кримсько╖ св╕тлиц╕» вийде 28 лютого.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12860

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков