Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2841)
З потоку життя (5993)
Душі криниця (3337)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1450)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1640)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА – НАСТУПНА?
Рос╕я розпочала в Груз╕╖ в╕йну за встановлення нового св╕тового порядку. Груз╕я – це перший...


СВ╤Т ПРОКИНУВСЯ: ГОЛОВНИЙ П╤ДСУМОК ГРУЗИНО-РОС╤ЙСЬКО╥ В╤ЙНИ
Головне питання – чи в╕рно оц╕нив св╕т те, що тод╕ трапилося, та чи не була в╕дкрита саме...


В УКРА╥Н╤ ВШАНОВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ЖЕРТВ ВЕЛИКОГО ТЕРОРУ
У Ки╓в╕ пройшли поминально-церемон╕альн╕ заходи за жертвами трагед╕╖ 1937-38 рок╕в.


НА ЯКУ РОЗВ╤ДКУ ПРАЦЮВАЛИ УКРА╥НСЬК╤ РАДЯНСЬК╤ ПИСЬМЕННИКИ?
Нин╕ нер╕дко критикують укра╖нських радянських письменник╕в. Адже вони сп╕вали диф╕рамби кату...


АРХ╤ВИ К╫Б: АКАДЕМ╤К БАЖАН ОЧИМА ДОНОЩИК╤В
Документи колишньо╖ радянсько╖ спецслужби – ЧК-НКВД-К╫Б збер╕гаються у фондах Галузевого...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 14.02.2014
ВТРАЧЕНО ЩЕ ОДИН ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ШАНС

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

РЕПЛ╤КА

Будь-яка нормальна влада, якщо вона не ╓ тимчасовою або окупац╕йною, ма╓ уважно ╕ шанобливо ставитися до вшанування важливих, доленосних для нац╕╖ та держави дат ╕ юв╕ле╖в. Саме вони дозволяють реан╕мувати втрачену ╕сторичну пам’ять та сприяти патр╕отичному вихованню громадян, зм╕цнювати та прискорювати вельми складн╕ процеси державотворення. Це вкрай важливо для Укра╖ни, яка за сво╓ багатов╕кове колон╕альне рабство намага╓ться в╕дродити свою державн╕сть.
Зважаючи на наближення одн╕╓╖ з найважлив╕ших дат для Укра╖ни у ХХ стол╕тт╕ — 60-л╕ття входження Криму до ╖╖ складу, Кримська ф╕л╕я Наукового товариства ╕мен╕ Шевченка звернулась до перших ос╕б держави з пропозиц╕╓ю — в╕дзначити цю дату на державному р╕вн╕. З аналог╕чним листом наше Товариство звернулося ╕ до оч╕льник╕в Кримсько╖ автоном╕╖. Ц╕ звернення зац╕кавили не лише кримськ╕, але й загальноукра╖нськ╕ засоби масово╖ ╕нформац╕╖. Зокрема, у повному обсяз╕ ╖х опубл╕кувала Всеукра╖нська громадсько-пол╕тична та л╕тературно-художня газета «Кримська св╕тлиця». Прокоментував звернення ╕ найпопулярн╕ший в Укра╖н╕ часопис «День» та ╕нш╕ видання.
Ми спод╕валися, що першою зазначену дату мала б п╕дтримати кримська влада та правляча парт╕я. Адже вони майже 20 рок╕в активно мусують св╕й, якийсь особливий «кримський патр╕отизм». Десять рок╕в тому, за президентства Леон╕да Кучми, нам вдалося переконати центральну владу, ╕ в╕н видав Указ про в╕дзначення 50-л╕ття перебування Криму у склад╕ Укра╖ни. Добре пам’ятаю, що ця под╕я не лишилася не пом╕ченою ╕ в Криму. У Верховн╕й Рад╕ автоном╕╖ тод╕ в╕дбувся широкоформатний «круглий ст╕л» за участ╕ р╕зноман╕тних громадських орган╕зац╕й та пол╕тичних парт╕й. Ця под╕я широко висв╕тлювалася не лише у кримських, але ╕ в загальноукра╖нських ЗМ╤. Юв╕лейн╕й дат╕ було присвячено цикл теле- та рад╕опередач. З нашо╖ ╕н╕ц╕ативи у видавництв╕ «Тавр╕я» до юв╕лейно╖ дати за державною програмою «Укра╖нська книга» було видано книгу «Крим: шлях до Укра╖ни». За дорученням Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в АР Крим Республ╕канський держарх╕в тод╕ п╕дготував ц╕лу низку матер╕ал╕в. До ц╕╓╖ дати проявили зац╕кавлен╕сть майже вс╕ област╕ Укра╖ни. Адже п╕сля 1944 року саме наша республ╕ка взяла найактивн╕шу участь у п╕сляво╓нн╕й в╕дбудов╕ п╕вострова. Упродовж 1944-1985 рр. до Кримсько╖ област╕ було переселено понад 1 млн. укра╖нського люду. Отже, Крим п╕сля в╕йни в╕дроджувався мозолями та потом укра╖нського народу. ╤ про це мусять пам’ятати л╕дери вс╕х «русских блоков», «русских союзов», «русских общин» та «русского единства». Ма╓ про це знати ╕ кримська влада. ╤, мабуть, не громадськ╕ орган╕зац╕╖, а саме кер╕вники автоном╕╖ мали б продукувати юв╕лейн╕ ╕н╕ц╕ативи. Вони ж не забувають щор╕чно помпезно в╕дзначати День республ╕ки та р╕чниц╕ завоювання Криму Рос╕йською ╕мпер╕╓ю.
У в╕дпов╕д╕ на мо╓ звернення з порушенням ус╕х визначених законодавством терм╕н╕в, п╕дписан╕й ординарним чиновником, мен╕ пов╕домили, що кер╕вництво автоном╕╖ п╕дтриму╓ нашу ╕н╕ц╕ативу в╕дзначення 60-л╕ття передач╕ Кримсько╖ област╕ до складу Укра╖ни.
Ще дивовижн╕ша в╕дпов╕дь над╕йшла мен╕ з Ки╓ва. ╥╖ презентував чомусь заступник м╕н╕стра культури Укра╖ни. Це чиновницьке крут╕йство заслугову╓ на те, щоб з ним ознайомилася вся Укра╖на. Перший заступник м╕н╕стра культури Укра╖ни Тимоф╕й Кохан зазначив, що м╕н╕стерство п╕дтриму╓ ╕н╕ц╕ативу громадськост╕ ╕ чека╓ пропозиц╕й кримських урядовц╕в. До Ки╓ва вони тод╕ так ╕ не надходили. Майже через р╕к п╕сля звернення до перших ос╕б держави над╕йшов лист на мою домашню адресу нав╕ть без ╕дентиф╕кац╕╖ пр╕звища отримувача в╕д М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни. Директор департаменту ф╕нанс╕в соц╕ально╖ сфери О. Шипко над╕слав на мою адресу величезного конверта (майже 40х40 см). В╕дчува╓ться, що головний ф╕нансовий розпорядник Укра╖ни працю╓ ╕ живе з розмахом ╕ не заощаджу╓ на конвертах та папер╕.
Виявля╓ться, що кримська влада не мала бажання в╕дзначати знакову для вс╕╓╖ держави дату — 60-л╕ття входження Криму до складу Укра╖ни. Зап╕зн╕лий лист високопосадовц╕в засв╕дчу╓, що до Каб╕нету М╕н╕стр╕в вони звернулися з ц╕╓ю пропозиц╕╓ю лише п╕сля мого листа до перших ос╕б держави.
Доходимо висновку, що така байдуж╕сть кримських чиновник╕в до ╕сторично╖ пам’ят╕ — або св╕домий саботаж, або результат малокомпетентност╕ урядового апарату голови Ради м╕н╕стр╕в, у якому дом╕нують кадри з шахтарського краю. Як людина, сво╓ю багатол╕тньою д╕яльн╕стю т╕сно пов’язана з Черкащиною та уродженець Запор╕зько╖ област╕ ╕ нагороджений Знаком «За заслуги», добре знаю, що ц╕ област╕ нещодавно також в╕дзначили сво╓ ш╕стдесятир╕ччя. Для Укра╖ни ╕ мешканц╕в цих областей ц╕ дати стали знаковими.
Н╕як не переб╕льшуючи значення цих областей для Укра╖ни, маю наголосити, що присутн╕сть Криму на карт╕ Укра╖ни ма╓ важливе не лише економ╕чне, але й пол╕тично-стратег╕чне значення.
Хот╕лося нагадати кримським можновладцям та галасливим пророс╕йським ╕ антиукра╖нським пол╕тичним парт╕ям, що патр╕отизм не вим╕рю╓ться децибелами потряс╕ння пов╕тря. Головна його ознака, як мен╕ вида╓ться, поляга╓ у тому, що ц╕ сили роблять ╕ зробили корисного для Криму та кримчан.
П╕сля розвалу колишнього Союзу у Криму залишилась найпотужн╕ша в кра╖н╕ наукова структура та матер╕ально-техн╕чна база. Лише с╕льське господарство обслуговувало к╕лька всесоюзних та республ╕канських науково-досл╕дних установ та десятки досл╕дних станц╕й ╕ лаборатор╕й. Сьогодн╕ запол╕тизована влада не лише не противилась, але й ╕н╕ц╕ювала руйнац╕ю науково╖ сфери. Аби не бути голосл╕вним, нагада╓мо, що у найдревн╕шому ╕ найпотужн╕шому сад╕вничому рег╕он╕ кра╖ни за р╕к до стол╕тнього юв╕лею першо╖ в кра╖н╕ Салгирсько╖ (Кримсько╖) станц╕╖ сад╕вництва перетворили ╖╖ у марг╕нальний в╕дд╕л новоствореного Кримського ╕нституту с╕льського господарства. Н╕ Верховна Рада автоном╕╖, н╕ Рада м╕н╕стр╕в не стали на ╖╖ захист. Ц╕ структури дивним чином в╕дреагували на мо╓ тривожне звернення. Галаслив╕ кримськ╕ «патр╕от-депутати», до яких я звертався, не в╕дпов╕ли на звернення ╕ нав╕ть не побажали зустр╕тися з╕ мною. Б╕льш д╕╓вими виявилися мо╖ звернення та листи до небайдужо╖ до дол╕ сад╕вництва громадськост╕.
Незадовго до Нового року славетну Кримську станц╕ю поновили ╕ повернули у п╕дпорядкування спец╕ал╕зованого ╤нституту сад╕вництва УААН. Мабуть, через чиновницький волюнтаризм та профес╕йну непридатн╕сть позбувся свого теплого «хл╕бного» м╕сця академ╕чний авантюрист-реформатор, президент академ╕╖ та заступник м╕н╕стра агропромислового комплексу. За ним, як говорять компетентн╕ люди, ще й тягнувся корупц╕йний шлейф з академними землями та майном.
Мусимо констатувати, що кримськ╕ посадовц╕ здали без бою ще одну наукову сад╕вничу перлину — Помолог╕чну станц╕ю, колись п╕дпорядковану знаменитому Вавиловському ╕нституту рослинництва. На ц╕й станц╕╖ я пропрацював понад 10 рок╕в. Знаю, що за 70 рок╕в ╖╖ ╕снування було з╕брано понад 6 тисяч сорт╕в плодових культур. Варт╕сть ц╕╓╖ колекц╕╖ та багатющих земель у благодатн╕й Бельбецьк╕й долин╕ сягала к╕лькох м╕льярд╕в долар╕в. Ще у 70-т╕ роки минулого стол╕ття до не╖ проявляли зац╕кавлен╕сть американськ╕ помолог╕чн╕ ╕нститути.
Сьогодн╕ ця колись потужна наукова установа, окраса сад╕вничо╖ науки всього Союзу ╕ ун╕кальна земля перетворилась у справжню ру╖ну. А в здичав╕лих садах п╕д прикриттям очерету та ломиноса кримськ╕ мисливц╕ полюють на зв╕рину.
Отже, кримський патр╕отизм — це дуже конкретна ╕ вельми в╕дпов╕дальна справа.
Нам видавалося, що в╕дзначення на державному р╕вн╕ 60-р╕ччя входження Криму в Укра╖ну — прив╕д для серйозно╖ фахово╖ розмови про в╕дродження його колись потужного економ╕чного потенц╕алу.
На нашу думку, святкування на державному р╕вн╕ 60-л╕ття повернення Криму в Укра╖ну стало б об’╓днуючим чинником для вс╕╓╖ Укра╖ни, об’╓днало б ╕ Зах╕д, ╕ Сх╕д, оск╕льки п╕сля 1944 року Крим в╕дроджувала ╕ в╕дбудовувала вся Укра╖на. Юв╕лейна дата дозволила б подолати руйн╕вн╕ для Криму ╕ Укра╖ни сепаратистськ╕ настро╖ певно╖ частини кримського соц╕уму та деструктивно╖ Презид╕╖ ВР автоном╕╖.
Юв╕лей — це ще один прив╕д для серйозно╖ розмови про перспективу розвитку пров╕дного курортного району не лише Укра╖ни, але й св╕ту, визнання пр╕оритетних галузей його економ╕ки. На жаль, цього не сталося, ╕ винн╕ у такому провал╕ не «ки╖вськ╕ дядьки», як про це часто говорить так звана м╕сцева, головним чином донецька, пол╕тична та господарська ел╕та. Цього серйозно потребують так╕ бюджетонаповнююч╕ галуз╕, як сад╕вництво, виноградарство, еф╕роол╕йн╕ культури, зрошуване землеробство та рис╕вництво.
Тож кр╕м пол╕тичних гасел про введення надзвичайного стану, щоб заборонити певну пол╕тичну силу та перекрити шлях до Криму мешканцям Зах╕дно╖ Укра╖ни, Верховна Рада автоном╕╖ врешт╕-решт ма╓ зайнятися нев╕дкладними кримськими справами та взятися покращувати життя кримчан хоча б наприк╕нц╕ перебування рег╕онал╕в при влад╕.
З ц╕╓╖ патово╖ ситуац╕╖, безумовно, вих╕д ╓ — провести святкування цього визначного юв╕лею за кошти кримського бюджету. Для цього можна спрямувати хоча б кошти, заощаджен╕ на чиновницьких по╖здках за кордон та гучному святкуванн╕ «Великого русского слова»...

Петро ВОЛЬВАЧ,
академ╕к УЕАН, д╕йсний член НТШ, член НСПУ, лауреат прем╕╖ ╕м. Л. П. Симиренка, науковець ╕ сад╕вник з 50-л╕тн╕м стажем

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12867

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков