"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
#7 за 14.02.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЛЮТИЙ
12 1918 р. — у Коростен╕ Мала Рада УНР прийняла Володимир╕в Тризуб як великий ╕ малий герб Укра╖нсько╖ держави. 1936 р. — у Ки╓в╕ в╕дкрилася перша виставка народного мистецтва Укра╖ни. Народилися: 1526 р. — Костянтин-Василь Острозький, князь, укра╖нський магнат, во╓вода Ки╖вський, маршалок Волинський, пол╕тичний ╕ культурний д╕яч, один з найзаможн╕ших ╕ найвпливов╕ших магнат╕в Реч╕ Посполито╖. 1871 р. — Лесь Мартович, укра╖нський письменник та громадський д╕яч. 1884 р. — Наталя Полонська-Василенко, одна з пров╕дних представниць державницько╖ школи в укра╖нськ╕й ╕стор╕ограф╕╖, авторка майже 200 наукових праць в царин╕ ╕стор╕╖ Запор╕жжя та П╕вденно╖ Укра╖ни. 1945 р. — у бою з загонами НКВС загинув Клим Савур (Дмитро Клячк╕вський), генерал-хорунжий, головний командир Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖.
14 1992 р. — встановлено дипломатичн╕ в╕дносини м╕ж Рос╕йською Федерац╕╓ю й Укра╖ною. Народився: 1908 р. — Петро Шелест, перший секретар ЦК Компарт╕╖ Укра╖ни в 1963-1972 роках. 3 листопада 1969 р. Леон╕д Брежн╓в, прийнявши у Кремл╕ першого секретаря ЦК Компарт╕╖ Укра╖ни Шелеста, висловив йому незадоволення «наявними фактами нац╕онал╕зму в республ╕ц╕». В книз╕ «Укра╖на наша радянська» (1970 р.) багато уваги Шелест прид╕ляв важливост╕ вивчення ╕стор╕╖ Укра╖ни ╕ робив акцент на самобутност╕ укра╖нського народу. 10 травня 1972 р. Шелеста зв╕льнили з посади першого секретаря ЦК КП Укра╖ни «у зв’язку з переведенням на ╕ншу роботу» — заступника Голови Ради М╕н╕стр╕в СРСР (де в╕н не пропрацював ╕ року). Книга Шелеста «Укра╖на наша радянська» зазнала гостро╖ парт╕йно╖ критики за «╕деолог╕чн╕ помилки», зокрема за «╕деал╕зац╕ю» минулого Укра╖ни та обстоювання самобутност╕ УРСР. Видану тиражем 100 тис., ╖╖ вилучили з продажу та з б╕бл╕отек. У кв╕тн╕ 1973 р. Шелеста вивели з╕ складу Пол╕тбюро ЦК КПРС «за станом здоров’я» ╕ в╕дправили на пенс╕ю. Йому заборонили оселитися в Укра╖н╕, тримали п╕д пост╕йним негласним наглядом. Помер: 1897 р. — Пантелеймон Кул╕ш, укра╖нський письменник, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор та видавець, громадський д╕яч, член Кирило-Мефод╕╖вського товариства.
15 Стр╕тення Господн╓. 1919 р. — Укра╖нська нац╕ональна рада ухвалила закон про вживання укра╖нсько╖ мови у державних установах. Народилися: 1952 р. — Олександр Муратов, укра╖нський ╕ рос╕йський к╕норежисер, к╕носценарист, поет, член правл╕ння Нац╕онально╖ сп╕лки к╕нематограф╕ст╕в Укра╖ни. Син укра╖нського поета ╕ драматурга ╤горя Муратова. 1953 р. — Анатол╕й Хост╕ко╓в, народний артист Укра╖ни, актор Нац╕онального академ╕чного драмтеатру ╕м. ╤вана Франка.
16 1813 р. — народився Семен Гулак-Артемовський, укра╖нський оперний сп╕вак, композитор, драматург. Померли: 1919 р. — В╕ра Холодна (д╕воче пр╕звище — Левченко), укра╖нська к╕ноакторка. Зн╕малася у ф╕льмах п╕д режисурою ╢. Бауера, П. Чардин╕на й ╕н. на св╕танку епохи н╕мого к╕нематографа. 1968 р. — ╢вген Маланюк, укра╖нський письменник. 1992 р. — Олександр Оглоблин, укра╖нський ╕сторик ╕ археолог, арх╕в╕ст та пол╕тичний д╕яч, один з творц╕в державницького напрямку в укра╖нськ╕й ╕стор╕ограф╕╖, автор близько 1000 наукових праць. З 1944 року — в ем╕грац╕╖. Серед його учн╕в — сучасний канадський ╕сторик Орест Субтельний.
17 1919 р. — Директор╕я Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки звернулася по допомогу в боротьб╕ з б╕льшовиками до Антанти ╕ США. 1999 р. — Верховна Рада Укра╖ни дала дозв╕л на арешт Павла Лазаренка. Народилися: 1892 р. — Йосип Сл╕пий, Патр╕арх Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви (помер у Рим╕ в 1984 р.). 1908 р. — Олекса Влизько, укра╖нський поет, проза╖к. Жертва стал╕нських репрес╕й. 1930 р. — Георг╕й Якутович, укра╖нський митець-граф╕к, ╕люстратор, майстер л╕ногравюри, ксилограф╕╖ та офорту, художник к╕но. 1943 р. — Ра╖са Недашк╕вська, укра╖нська акторка театру та к╕но.
18 1966 р. — завершено видання першо╖ Укра╖нсько╖ радянсько╖ енциклопед╕╖. Народилися: 1855 р. — Левко Симиренко, видатний помолог ╕ плодовод. 1952 р. — Джеймс Ернест Мейс, ╕сторик, пол╕толог, досл╕дник Голодомору в Укра╖н╕.
19 1900 р. — Микола М╕хновський виголосив реферат «Самост╕йна Укра╖на». 1954 р. — прийнятий Указ Презид╕╖ Верховно╖ Ради СРСР про передачу Кримсько╖ област╕ з╕ складу РРФСР до складу УРСР. 1992 р. — Верховна Рада Укра╖ни затвердила тризуб як малий герб Укра╖ни.
20 1649 р. — Богдан Хмельницький почав переговори з поляками про визначення кордон╕в Запорозького в╕йська. Народилися: 1887 р. — Олександр Удовиченко, укра╖нський в╕йськовий ╕ громадський д╕яч, генерал Арм╕╖ УНР, в╕це-президент УНР в екзил╕ (1954-1961 рр.). 1888 р. — Василь Барв╕нський, укра╖нський композитор, п╕ан╕ст, музикознавець. 1889 р. — Левко Ревуцький, композитор, педагог, музичний ╕ громадський д╕яч. 1905 р. — Улас Самчук, укра╖нський письменник, журнал╕ст ╕ публ╕цист, редактор, член уряду УНР на вигнанн╕, член ОУП «Слово». У л╕тературн╕й творчост╕ Самчук був л╕тописцем змагань укра╖нського народу протягом сучасного йому п╕встол╕ття. Помер: 1054 р. — Ярослав Мудрий, великий князь Ки╖вський.
21 М╕жнародний день р╕дно╖ мови. 1993 р. — у Донецьку Серг╕й Бубка встановив св╕товий рекорд у стрибках ╕з жердиною в закритих прим╕щеннях — 6 м 15 см. Народилися: 1850 р. — В╕кент╕й Хвойка, укра╖нський археолог чеського походження, першов╕дкривач трип╕льсько╖ та чернях╕всько╖ археолог╕чних культур. 1931 р. — В╕ктор Л╕совол, кобзар. 2000 р. — померла Олена Апанович, укра╖нський ╕сторик, письменниця.
23 День захисника В╕тчизни.
24 Масляна. 1574 р. — вийшла перша в Укра╖н╕ друкована книга – «Апостол». 1984 р. — помер Костянтин Данькевич, укра╖нський радянський композитор, п╕ан╕ст, педагог. Народний артист СРСР.
25 1871 р. — народилася Лариса Косач-Кв╕тка (Леся Укра╖нка), укра╖нська поетеса, письменниця, перекладач, культурний д╕яч.
27 1664 р. — ╤ван Богун, укра╖нський козацький полковник, розстр╕ляний поляками п╕д Новгород-С╕верським. 1939 р. — створено Сп╕лку композитор╕в Укра╖ни. 1942 р. — масов╕ розстр╕ли в Бабиному Яру н╕мецькими окупантами член╕в укра╖нського нац╕онал╕стичного п╕дп╕лля.
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12885
|