Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2766)
З потоку життя (5885)
Душі криниця (3307)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1625)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У С╤МФЕРОПОЛ╤ ПОПРИ ЗАБОРОНУ З╤БРАВСЯ М╤ТИНГ КРИМСЬКИХ ТАТАР
О 12 годин╕ учасники акц╕╖ вшанували пам'ять жертв депортац╕╖ хвилиною мовчання ╕ провели...


У МОСКВ╤ АРЕШТУВАЛИ ЕКС-«МЕРА» ЯЛТИ
Суд заарештував колишнього п╕дконтрольного Кремлю "мера" Ялти Андр╕я Ростенка за п╕дозрою у...


У КРИМУ ВИКРАЛИ ТА ПОБИЛИ ДЕЛЕГАТА КУРУЛТАЮ АСАНА ЕГ╤ЗА
Нараз╕ Асан Ег╕з перебува╓ у м╕ськ╕й л╕карн╕ С╕мферополя, де йому надають медичну допомогу.


ВАШИНГТОН НАПОЛЯГА╢: СЕНЦОВА МАЮТЬ ЗВ╤ЛЬНИТИ БЕЗ ЖОДНИХ УМОВ
Державний департамент США твердо сто╖ть на тому, що незаконно ув'язнений у Рос╕╖ укра╖нський...


САМОГУБСТВА В╤ЙСЬКОВИХ: ЧОМУ УКРА╥НА ВИПЕРЕДЖА╢ АКТИВНО ВОЮЮЧ╤ КРА╥НИ ЗА ЧАСТКОЮ СУ╥ЦИД╤В В ЗСУ?
Один випадок самогубства на чотирьох загиблих у бою — з такою сумною статистикою з╕ткнулася...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 28.02.2014
ЗАЛЕЖИТЬ В╤Д КОЖНОГО З НАС...

Нотатки з Майдану

Б╕йня, вчинена злочинним режимом 18-20 лютого, не могла залишити байдужим жодного, хто вважа╓ цю землю сво╓ю. Так ╕ не дол╕кувавшись п╕сля попереднього Майдану, гайнув знову до Ки╓ва. На в╕дм╕ну в╕д зах╕дних напрямк╕в, п╕вденний ╕ сх╕дний — в╕дкрит╕. Саме ними влада за наш╕ грош╕ везе до Ки╓ва найманц╕в, як╕ за т╕ ср╕бляники, не роздумуючи, рубають г╕лку, на як╕й, власне, сидять. Точн╕ше, – нищать демократичну перспективу Укра╖ни, п╕д╕грують крим╕нальним кланам, як╕ в свою чергу вже в╕дверто здають ╕нтереси нашо╖ В╕тчизни сус╕дн╕й держав╕.
При╖хав до столиц╕ 20 лютого близько полудня. До Майдану добирався п╕шки, оск╕льки метро не функц╕ону╓. П╕дходи до Хрещатика в╕льн╕ зус╕б╕ч. Перед входом на сам Майдан б╕льше десятка забитих в оточенн╕ гурту людей. Застигл╕ т╕ла, жовт╕ безкровн╕ обличчя. Цих вбито, певно, ще вчора. Т╕ ж, кого вбили сьогодн╕, – мов жив╕, наче прилягли спочити, от лиш невдало вибрали м╕сце…
Ще на п╕д’╖зд╕ до Ки╓ва сестра сус╕дки по купе пов╕домила телефоном з Ки╓ва, що з Будинку профсп╕лок винесено багато обгор╕лих труп╕в, як╕ перенесено до Михайл╕вського собору. Бачивши ту пожежу, сюжет Мустафи Най╓ма про порятунок д╕вчини, не м╕г в╕дкидати, що могло трапитись ╕ таке. Перед монастирем — чимало людей, автомоб╕л╕в. Всередин╕ люду ще б╕льше, несуть медикаменти, харч╕, одяг. П╕дтримка киян – просто неймов╕рна. З╕першись на р╕г дзв╕ниц╕, стояв чолов╕к в касц╕. Стомлене обличчя, сумний погляд темних очей. Розговорились. Житомирянин. У ранковому наступ╕, п╕д час повернення Жовтневого палацу, втратив к╕лькох товариш╕в. Упевнений, що то робота снайпер╕в.
Заглянув до медично╖ частини. Один з х╕рург╕в саме в╕дпов╕дав на запитання тележурнал╕ст╕в. Пояснював, що це пункт надання першо╖ допомоги, що про жодну нейрох╕рург╕ю, про операц╕╖ тут не йдеться. Стр╕лян╕, рван╕ рани, забиття, гематоми, переломи – ось те, з чим мають справу вони тут. На мо╓ запитання щодо великого числа труп╕в з Будинку профсп╕лок сказав, що, наск╕льки йому в╕домо, до Михайл╕вського собору з Профсп╕лок привезли лише одного загиблого. Схоже, на цей раз чутки переб╕льшили реальн╕ втрати.
...В╕д Михайл╕вського собору рушив до Укра╖нського дому. Всередин╕ ще не прибрано, перед буд╕влею гора викинутих матрац╕в, якогось одягу – все мокре, брудне. Але хлопц╕ щаслив╕ поверненням на попередн╕ позиц╕╖. На Грушевського актив╕сти заволод╕ли складеною з бетонних блок╕в «урядовою» барикадою за п╕вста метр╕в уперед в╕д того м╕сця, де стояла передня «революц╕йна» барикада. Мов мурахи, люди продовжували укр╕плювати, вивищувати ╖╖. Прикрит╕ м╕шками з п╕ском, б╕ля п╕дн╕жжя поблискували в ящиках пляшки з коктейлем Молотова, росла гора битого каменю, п╕дносилися догори, росли ряди автомоб╕льних покришок.
Ки╖в сьогодн╕ — це м╕сце, де зустр╕ча╓ш неперес╕чних людей, особистостей. Х╕рурги Даринка Рудик з Одеси – тоненька, тенд╕тна д╕вчина, яка продовжувала виконувати добров╕льно взят╕ на себе обов’язки, нав╕ть коли сама отримала запалення легень; пан╕ Людмила Бобровська з В╕нниц╕, ж╕нка, яка першою п╕дняла жовто-блакитний прапор у сво╓му р╕дному м╕ст╕, ж╕нка, за плечима яко╖ сто один стрибок з парашутом, – вони разом з колегами рятують життя молодих хлопц╕в, працюючи дуже часто в екстремальних умовах.
...Попри серйозний ультиматум л╕дера «Правого сектора» пана Яроша, попри певну внутр╕шню напругу н╕ч на 22 лютого в Ки╖врад╕ минула досить спок╕йно, незважаючи нав╕ть на тривогу, п╕дняту охороною Майдану о трет╕й ноч╕, коли на Хрещатику, з боку Бессарабсько╖ площ╕ були пом╕чен╕, як пов╕домлялось, «т╕тушки з двома ящиками коктейлю Молотова». За п╕вгодини залога Ки╖вради повернулася в будинок, за годину б╕льш╕сть вже додивлялась перерван╕ сни.
Зранку — традиц╕йн╕ Г╕мн та молитва. Користуючись затишшям, прямую до ╢вропейсько╖ площ╕ ╕ дал╕, вгору, до першо╖ барикади на Грушевського. Б╕ля буд╕вл╕ Уряду стояла невеличка група громадського патруля, б╕льш╕сть з яких, як я зрозум╕в, були киянами. За сталевою огорожею – к╕лька службовц╕в ки╖всько╖ мун╕ципально╖ м╕л╕ц╕╖. За ╖хн╕м пов╕домленням, буд╕вля Кабм╕ну безлюдна. Н╕ охорони, н╕ службовц╕в, н╕ виконуючих обов’язки м╕н╕стр╕в.
Дал╕ вулицею, б╕ля Верховно╖ Ради, к╕лька груп, схоже, «Правого сектора». Дуже серйозн╕ молод╕ люди. Негов╕рк╕. Не схильн╕ до коментар╕в. За ╜ратами – Мар╕╖нський парк. Пом╕ж дерев — гори см╕ття. Де-не-де працюють комунальники, прибираючи той безлад.
П╕д Верховною Радою стр╕вся чолов╕к, що дуже злословив на ходу. На мо╓ запитання, чи не мене це стосу╓ться, бо ж поряд не було б╕льше н╕кого, в╕н п╕дб╕г ╕, розмахуючи руками, став розказувати, що «мерзотник» вислизнув, вт╕к. На запитання, про кого, власне, йдеться, в╕н закл╕пав очима:
– Та про Захарченка, про кого ж ще! Он там спустився до причалу з президентським катером та й гайнув Дн╕пром на Б╕лорусь!
Казав, що колишн╕й м╕н╕стр МВС був не сам, називав ще одне ╕м’я, але я не запам’ятав.
Я не м╕г не завернути на Банкову, де на початку грудня стояв наш блокпост, де я сам в╕дчергував б╕льше двох д╕б нев╕длучно. Безлюдн╕сть на вулицях вража╓. Поодинок╕ автомоб╕л╕, перехож╕. Повертаюсь по ╤нститутськ╕й. На перетин╕ Шовковично╖, Садово╖ спален╕ КамАЗи, що блокували про╖зд з ╤нститутсько╖ в б╕к Верховно╖ Ради.
Перед Банковою нечисленний пост Самооборони. Молод╕ двадцятил╕тн╕ хлопц╕. В╕дкрит╕ обличчя, спок╕йна доброзичлив╕сть, усм╕шки. Посередин╕ Банково╖ жовто-синя загорожа, за якою нещодавно вилискували шоломи п╕дрозд╕л╕в внутр╕шн╕х в╕йськ. Нин╕ тут лише семеро б╕йц╕в Самооборони.
Що вразило на шляху вниз по вулиц╕ ╤нститутськ╕й, то це пробит╕ кулями сталев╕ колони вуличних л╕хтар╕в. Десятим╕л╕метровий метал опор пробито в к╕лькох м╕сцях. Мимовол╕ згадались «бронежилети» б╕йц╕в Самооборони, завтовшки менше одного м╕л╕метра. Тут ╕ там на парапетах, а то й прямо на земл╕ — кв╕ти, запален╕ св╕чки.
Не буду описувати под╕╖ у Верховн╕й Рад╕ – ╖х бачили вс╕. На диво одностайне голосування за нового сп╕кера, за виконувача обов’язк╕в м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ, голови СБУ, генпрокурора та ╕н. когось порадувало, в когось викликало нерозум╕ння, комусь в╕дверто не сподобалося.
Тим часом, глибоке занепоко╓ння викликають харк╕вськ╕ под╕╖ цього дня. Але велика к╕льк╕сть народу, харк╕в’ян, як╕ прийшли п╕кетувати те ганебне зб╕говисько сепаратистськи налаштованих пол╕тикан╕в, да╓ над╕ю спод╕ватися, що ╕ з цього «с╓в╓родон╓цка» вийде пшик.
Дуже хочеться спод╕ватися також, що пол╕тики на сход╕ Укра╖ни, на п╕вдн╕ та особливо в Криму все ж виявлять державницьку позиц╕ю ╕ не поведуться на спроби та настирн╕ намагання певних сил, як всередин╕ Укра╖ни, так ╕ ╖хн╕х патрон╕в у сус╕дн╕й держав╕, не випустити бодай частину Укра╖ни з╕ сфери свого впливу.
23, 24 лютого. Под╕╖ в Криму, зокрема в Керч╕, св╕дчать про гарячков╕ намагання режиму янукович╕в зачепитися хоча б за Крим. Але ж ╕ в цьому випадку вони лише карта в руках б╕льш серйозного гравця – того самого, якому сняться лаври «собирателя земель». Це його технолог╕╖ майорять триколорами над розшал╕лим зманкурт╕лим натовпом, це його голосом скандують: «Россия, Россия!». Яко╖ Рос╕╖ бажають ц╕ «радетели Отечества чужого», ця п’ята колона? Рос╕╖ ВВП? Рос╕╖, в╕д яко╖ стогнуть сам╕ рос╕яни?
Я люблю рос╕ян. Це великий народ з теплою ╕ щирою душею. Я зустр╕чав не одного рос╕янина на Майдан╕. Це були журнал╕сти ╕ письменники, студенти ╕ науковц╕. Ми з вами були св╕дками, як учора в П╕вн╕чн╕й столиц╕ справжн╕ рос╕яни влаштували коп╕ю ки╖вського Майдану. Я люблю цих рос╕ян, бо ми з ними брати по духу. Саме за ними майбутн╓ ╕ велик╕ перспективи Рос╕╖.
Але не в цю Рос╕ю намагаються тягнути нин╕ Крим, Луганщину, Донеччину, а саме у в╕дроджуваний ГУЛАГ з Великим Кормчим на чол╕. В ГУЛАГ, де вас зв╕льняють в╕д необх╕дност╕ задумуватись над чимось, формувати власний погляд на життя, на пол╕тику, марудитись над прийняттям власних р╕шень, в ГУЛАГ, де все вир╕шують без вас, в ГУЛАГ, де лише пок╕рн╕ та слухнян╕, лише т╕, в кого в╕д народження атрофовано честь ╕ г╕дн╕сть, кастровано думку, мають перспективу бути усп╕шними п╕дн╕жками т╕╓╖ системи.
Я розум╕ю, наск╕льки важливо це тим, хто продуку╓ та зад╕ю╓ ц╕ технолог╕╖. Власне, для них це питання нав╕ть не можливост╕ розк╕шного життя в б╕дн╕й на загал кра╖н╕ – це питання життя чи смерт╕.
Межа протистояння двох систем – посттотал╕тарно╖ ╕ т╕╓╖, що прагне демократ╕╖, проходить нин╕ через нас. ╤ саме в╕д КОЖНОГО з нас залежить, в як╕й кра╖н╕ ми будемо жити – в т╕й, де крим╕нал ╕ влада – «близнецы-братья», де все вир╕шу╓ться «по понят╕ям», як╕ встановлю╓ пахан, чи в усп╕шн╕й держав╕ – р╕вн╕й серед р╕вних у цьому справд╕ непростому, розма╖тому, але в╕льному св╕т╕.

З Майдану — Валентин БУТ,
мешканець с. М╕жводне
Чорноморського району АР Крим
25.02.2014 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12894

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков