Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2910)
З потоку життя (6084)
Душі криниця (3366)
Українці мої... (1440)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«╤ ОЖИВУ, ╤ ДУШУ В╤ЛЬНУ НА ВОЛЮ ╤З ДОМОВИНИ ВОЗЗОВУ»
Б╕льшост╕ народ╕в властивий - в т╕й чи ╕нш╕й форм╕ - культ предк╕в як основа пам'ят╕ роду й...


ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ ╤ КРИМУ СТО РОК╤В ТОМУ
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком книга ╕сторика Серг╕я Коваленка «Пох╕д запорожц╕в на Донбас...


П╤ДЗЕМНИЙ БАТУРИН: МАЗЕПИНСЬК╤ ВАЛИ ТА СХОДИ В ТА╢МНИЦЮ
Археологи досл╕джують «глибинну» ╕стор╕ю Гетьмансько╖ столиц╕


МИ ВИЖИЛИ В ТОМУ ПЕКЛ╤, ЩОБ РОЗПОВ╤СТИ ПРАВДУ ЛЮДЯМ…
Вже дорослою людиною Ра╖с╕ Майстренко довелося почути спогади ╕нших людей. Тих киян, як╕,...


29 СЕРПНЯ – ЧЕТВЕРТА Р╤ЧНИЦЯ ╤ЛОВАЙСЬКО╥ ТРАГЕД╤╥
Насправд╕ пут╕нський «зелений коридор» став для наших в╕йськових справжньою дорогою...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 28.02.2014
ЧИ СТАВ БИ КРИМ «ОРДЕНОМ НА ГРУДЯХ ПЛАНЕТИ», ЯКБИ НЕ УКРА╥НСЬК╤ МОЗОЛ╤?

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

(Продовження.
Поч. у № 6-7)

На р╕шення вересневого пленуму ЦК Кримський обком в╕дреагував лише наприк╕нц╕ жовтня, тобто майже через 1,5 м╕сяця. Збори партгоспактиву в Криму провели без серйозного анал╕зу стану с╕льськогосподарсько╖ галуз╕, без пошук╕в ╕ нищ╕вно╖ критики винуватц╕в, так би мовити, по-домашньому. Головний допов╕дач — перший секретар П. ╤. Титов, що ╕ як фах╕вець в╕дпов╕дав за цю галузь, досить лояльно покритикував апарати обкому ╕ райком╕в за недостатн╓ кер╕вництво с╕льським господарством. Оратори, переважно секретар╕ райком╕в, наголошували головним чином на похибках обласного управл╕ння с╕льського господарства, кер╕вництва МТС та водогосподарських орган╕зац╕й. Критики на адресу перших ос╕б област╕ не було.
Першому секретарев╕ ЦК КПРС Микит╕ Хрущову, який добре знав ситуац╕ю в Криму, така самозаспоко╓н╕сть кримського кер╕вництва прийшлася дуже не до смаку. Оск╕льки оф╕ц╕йна зв╕тн╕сть та численн╕ скарги переконували у протилежному. Мабуть, саме це й спричинило його та╓мну появу в Криму глибоко╖ осен╕ 1953 року. Про не╖ нема╓ жодно╖ згадки у тогочасн╕й всезнаюч╕й кримськ╕й прес╕. Лише спогади Олекс╕я Аджубея, зятя Хрущова, який супроводжував Першого секретаря в ╕нспекторськ╕й по╖здц╕ до Криму, св╕дчать про реальн╕сть цього факту.
На початку 90-х рок╕в, коли розбурхан╕ Москвою сепаратистськ╕ пристраст╕ досягли апогею, а Крим став яблуком розбрату м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕╓ю, знаного журнал╕ста Олекс╕я Аджубея певн╕ шов╕н╕стичн╕ сили намагалися використати в об╜рунтуванн╕ вигадок про «хрущовський дарунок Укра╖н╕». На ╖хн╓ замовлення в часопис╕ «Новое время» № 6 за 1992 р╕к в╕н видрукував статтю з тенденц╕йною назвою «Как Хрущёв Крым Украине отдал». Правда, досв╕дчений журнал╕ст ув╕в ще й другу назву — «Воспоминания на заданную тему». Олекс╕й Аджубей ц╕╓ю публ╕кац╕╓ю, на м╕й погляд, зробив ведмежу послугу замовникам, оск╕льки в н╕й фактично п╕дтверджу╓ економ╕чну вимушен╕сть передач╕ Криму. Кримська д╕йсн╕сть 1953 року, зображена ним, просто вража╓ сво╓ю безнад╕йн╕стю. За словами Аджубея, найб╕льше ошелешили, схвилювали ╕ обурили Хрущова галаслив╕ натовпи рос╕йських переселенц╕в, як╕ торпедували машину Першого секретаря. Люди скаржилися на нестерпн╕ умови життя, погане житло, нестачу харч╕в, вимагали допомоги.
«Це зараз я пишу: при╖хали, — зазнача╓ Аджубей, — а вони кричали: «Нас пригнали». З натовпу лунали ╕ зовс╕м ╕стеричн╕ крики: «Картопля тут не росте, капуста в’яне». Або раптом вкрай сумне: «Блощиц╕ за╖ли». «Чого ж ви ╖хали?» — питав Хрущов. — ╤ натовп заволав: «Нас обманули».
За св╕дченням Олекс╕я Аджубея, Хрущов у той же день терм╕ново ви╖хав до Ки╓ва. По при╖зд╕ у Мар╕╖нському палац╕ в╕н мав тривалу розмову з кер╕вництвом республ╕ки. Головною темою ╖╖ стало кримське питання та непри╓мн╕ враження в╕д по╖здки. Користуючись сво╖м величезним авторитетом серед ки╖вського кер╕вництва, Микита Серг╕йович умовляв укра╖нц╕в допомогти в╕дродженню кримсько╖ земл╕. «Там южане нужны, кто любит садочки, кукурузу, а не картошку», — переконував в╕н.
Безперечно, р╕шення про передачу Кримсько╖ област╕ з╕ складу РРФСР до УРСР було породженням колективно╖ думки вищого кер╕вництва парт╕╖ та уряду СРСР. Без участ╕ старо╖ стал╕нсько╖ гвард╕╖ — Маленкова, Молотова, Кагановича, Ворошилова, Булган╕на — воно б не в╕дбулося. Позиц╕╖ Хрущова в парт╕╖ ╕ держав╕ на той час ще не були наст╕льки сильними, щоб самочинно вир╕шувати долю такого стратег╕чно важливого рег╕ону, як Крим. А тому намагання деяких рос╕йських пол╕тик╕в ╕ м╕сцевих кримських сепаратист╕в перекласти в╕дпов╕дальн╕сть на Микиту Хрущова з науково╖ точки зору не витримують критики ╕ ╓ кон’юнктурно-спекулятивними. Не ╕сну╓ жодного документа, який би п╕дтверджував вир╕шальну роль Хрущова у кримському питанн╕ 1954 року, а тим б╕льше намагання зробити якусь послугу Укра╖н╕. Все це брутальн╕ шов╕н╕стичн╕ вигадки. Як людина, що найб╕льше зналася на с╕льському господарств╕ ╕ в╕дпов╕дала за його стан, в╕н справд╕ м╕г запропонувати шляхи виходу Криму з економ╕чно╖ кризи. В Кремл╕ добре знали про т╕сну ╕нтеграц╕ю Криму з економ╕кою Укра╖ни.
Перебуваючи у склад╕ РРФСР, Кримська область лишалася в економ╕чному простор╕ Укра╖ни. Паливно-енергетичний комплекс, металург╕я, машинобудування та легка промислов╕сть, зал╕зничний транспорт Укра╖ни ╕ Криму фактично були ╓диними. Укра╖на ще до 1954 року надавала Кримськ╕й област╕ велику допомогу у в╕дродженн╕ м╕ст, в╕дбудов╕ завод╕в та фабрик, у вир╕шенн╕ проблем водопостачання, буд╕вництва. Це сьогодн╕ керована укра╖ноненависником Михайлом Бахар╓вим «Крымская правда» галасу╓ про утиски та жахливе пограбування Криму ки╖вськими «дядьками». Але ж були часи, коли ще до передач╕ област╕ Укра╖н╕ та ж «Крымская правда» пост╕йно вшановувала укра╖нський народ за його величезну допомогу п╕вострову. Ось що писала ця газета 17 с╕чня 1954 року: «Не остаются в долгу и украинцы. Они деятельно помогают крымчанам строить прекрасные города и курорты, развивать промышленное производство. На стройки города-героя Севастополя, курортной Ялты непрерывным потоком идут с Украины мощные отечественные механизмы и оборудование. Столица Украины — Киев шлет сюда мощные механические погрузчики, автоматические дозаторные устройства для бетонных заводов; Харьков дает башенные и электромостовые краны, тракторы; Николаев — транспортеры для бетонных заводов, бульдозеры; Днепропетровск и Дебальцево — корытные мойки для предприятий, производящих флюсовый известняк; Осипенко (Бердянск) — дорожные машины; Кременчуг — асфальтно-бетонные смесители; Прилуки — раствороносы для механизации штукатурных робот; Мелитополь присылает компрессоры последних выпусков».
На п╕дстав╕ вивчення наявних матер╕ал╕в доходимо висновку, що р╕шення про передачу Кримсько╖ област╕ Укра╖н╕ у вищого кер╕вництва СРСР визр╕ло наприк╕нц╕ 1953 — на початку 1954 року. Впродовж цього пер╕оду велася напружена п╕дготовча робота. Проводилася також ╕нтенсивна ╕деолог╕чна робота з п╕дготовки кримчан до перем╕н. Саме в цей час на стор╕нках кримсько╖ преси замайор╕ла й укра╖нська тематика. Так, т╕льки в с╕чн╕ 1954 року «Крымская правда» присвячу╓ укра╖нськ╕й тем╕ так╕ матер╕али, як «Торжество дружбы народов великой Родины», «Нерушимое братство», «Навеки вместе», «Советский Киев» (пода╓ться св╕тлина Хрещатика). А в номерах за 17 та 19 с╕чня газета пода╓ спец╕альн╕ доб╕рки п╕д рубрикою «Цвети, Советская Украина». Зазначен╕ публ╕кац╕╖ в друкованому орган╕ ╕ншо╖ республ╕ки переконливо засв╕дчують про початок п╕дготовки громадсько╖ думки. С╕чневий пленум Кримського обкому теж був складовою частиною розроблено╖ в Кремл╕ програми вир╕шення кримсько╖ проблеми. Ще в 1953 роц╕ одна ╕з престижних центральних вулиць м╕ста була перейменована у бульвар ╤вана Франка.
Про ╕снування в╕дпов╕дно╖ програми у вищого кер╕вництва кра╖ни св╕дчить ╕ дов╕дка п╕д грифом «Секретно» «О состоянии сельского хозяйства Крымской области» в╕д 4 с╕чня 1954 року, п╕дготовлена для першого секретаря ЦК КПУ О. ╤. Кириченка. ╥╖ пор╕вняно недавно знайдено у Центральному державному арх╕в╕ громадських орган╕зац╕й Укра╖ни (ЦДАГО Укра╖ни. Ф-1-ОПЗО. Спр. 3590. Арк. 109-110).
Вже сама назва, а тим б╕льше зм╕ст цього надзвичайно ц╕нного документа переконливо засв╕дчують справжню причину переп╕дпорядкування Криму. Дата надходження допов╕дно╖ записки перш╕й особ╕ в республ╕ц╕ ╓ доказом серйозного п╕дходу кер╕вництва СРСР до вир╕шення кримсько╖ економ╕чно╖ проблеми. Тому про як╕сь спонтанн╕ р╕шення одн╕╓╖, хоч ╕ досить високо╖ посадово╖ особи у держав╕ не може бути й мови. Тож ус╕ляк╕ пл╕тки про «дарунок Хрущова» — то ц╕лковита фальсиф╕кац╕я ╕стор╕╖, прояв махрового великодержавництва та шов╕н╕зму, як╕ пустили глибоке кор╕ння у рос╕йському сусп╕льств╕. Шкода, що цей важливий документ до цього часу лиша╓ться малов╕домим. Запитаймо у нин╕шн╕х недолугих кримських пол╕тичних крикун╕в та розповсюджувач╕в м╕фу про «подарок Хрущёва»: для чого б це першому секретарю ЦК КПУ забивати голову ╕нформац╕╓ю про ганебний стан с╕льського господарства у Кримськ╕й област╕, яка п╕дпорядкована Рос╕йськ╕й РФСР? Нащо Олекс╕ю Кириченку оп╕куватися чужою б╕дою, коли й у власн╕й хат╕ проблем було достатньо. У зазначен╕й дов╕дц╕ у концентрованому вигляд╕ ╕ без ╕деолог╕чно╖ тр╕скотн╕ висв╕тлено справжн╕й катастроф╕чний стан с╕льського господарства та глибоку занедбан╕сть соц╕ально╖ сфери Криму напередодн╕ передач╕ област╕ Укра╖н╕.
Загалом дов╕дка п╕дтверджу╓ вс╕ ран╕ше назван╕ кризов╕ проблеми кримсько╖ економ╕ки. Тож на п╕дстав╕ цього документа ма╓мо можлив╕сть з’ясувати, що ж «дарувало», а точн╕ше, нав’язувало кремл╕вське кер╕вництво Укра╖н╕ та яким, за висловом сучасних пол╕тик╕в, був цей «орден на грудях планети» у 1954 роц╕?
З дов╕дки д╕зна╓мося, що в 1954 роц╕ пор╕вняно з 1940 р. площа пос╕в╕в у Криму скоротилася на 70 тисяч гектар╕в. З 30 наявних колгосп╕в лише три спромоглися осво╖ти польову та кормову с╕возм╕ни. За врожайн╕стю вс╕х головних с╕льськогосподарських культур область у 1953 роц╕ не досягла дово╓нного р╕вня. Станом на 1 с╕чня 1954 року площа сад╕в складала лише 87 в╕дсотк╕в, а виноградник╕в — 79 в╕дсотк╕в р╕вня 1940 року. Тваринницьк╕ ферми у б╕льшост╕ колгосп╕в ╕ радгосп╕в Криму п╕шли в зиму 1953/54 року лише на 37 в╕дсотк╕в забезпеченими кормами. План буд╕вництва кор╕вник╕в та телятник╕в у 1953 роц╕ область виконала на 35,6 в╕дсотка, а пташник╕в — на 43 в╕дсотки. В област╕ не вистачало понад 1 100 трактор╕в. С╕льське господарство Криму потерпало в╕д гостро╖ нестач╕ води. Станом на с╕чень 1954 року в господарствах Криму зрошувалося лише 40,9 тисяч╕ гектар╕в с╕льськогосподарських уг╕дь. У 1953 роц╕ область не виконала план збору податк╕в, недодавши в казну 6 млн. 60 тисяч карбованц╕в.
Украй занедбаними були легка та харчова промисловост╕. У 1953 роц╕ план не виконали вс╕ п╕дпри╓мства цих галузей. Область виявилася нездатною осво╖ти величезн╕ кошти, як╕ вид╕ляла держава на кап╕тальне буд╕вництво. Через це Рада М╕н╕стр╕в Рос╕йсько╖ РФСР лише в Ялт╕ змушена була зменшити в 1953 роц╕ кап╕таловкладення на 5,2 млн. крб.
Глибоку кризу переживала ╕ соц╕альна сфера област╕. Сьогодн╕ н╕хто не пов╕рить у те, що в Криму ще наприк╕нц╕ 1953 року було лише 3 хл╕бних магазини, 18 — м’ясопродуктових, 8 — молочних, 2 — тканин, 9 — взуття, 5 — буд╕вельних матер╕ал╕в та 28 — книжкових крамниць. Повн╕стю припинилася торг╕вля овочами та картоплею в державному сектор╕» (ЦДАГО: Ф-1-ОП 52. Спр. 490. Ар. 9. Цит. за Василем Чумаком, 1993). Занепоко╓ння ╕ розпач лунали нав╕ть з трибун парт╕йних конференц╕й. «Минуло десять рок╕в п╕сля зак╕нчення в╕йни, — говорив з трибуни Кримсько╖ обласно╖ партконференц╕╖ (1954 року) секретар Феодос╕йського м╕ськкому парт╕╖ Мо╖се╓в, — трудящ╕ висувають до нас законн╕ вимоги, коли буде в╕дбудоване м╕сто ╕ створен╕ м╕н╕мальн╕ побутов╕ умови? В м╕ст╕ нема╓ води, достатньо╖ к╕лькост╕ електроенерг╕╖, банно-прального комб╕нату... П╕д час в╕йни було зруйновано до 40% житлофонду, а в╕дбудовано силами м╕ськвиконкому т╕льки один будинок на 8 квартир... Багато з цих питань неодноразово ставилися перед вищими орган╕зац╕ями — Радою М╕н╕стр╕в РРСФР ╕ м╕н╕стерствами. Але...» (ЦДАГОУ: Ф.1. — Оп. 52. — Спр. 4990. — Арк. 125). «Хто в╕дбудову╓ К╕ровський район Керч╕ — центральну частину м╕ста? — запитував з т╕╓╖ ж трибуни секретар м╕ськкому Смород╕н ╕ сам же в╕дпов╕дав: — Н╕хто! Нема такого буд╕вельного тресту... Такими темпами ми ╕ за 100 рок╕в не в╕дбуду╓мо м╕ста...». В╕дпов╕дн╕ р╕шення (допов╕дач наводить конкретн╕ приклади) були прийнят╕ урядами РРСФР та СРСР ще в 1952-1953 рр., та ось «уже 1954 р╕к», а буд╕вництво багатьох об’╓кт╕в, зокрема «морського вокзалу, молокозаводу та ╕н. так ╕ не розпочато» (там само. Арк. 115-116). (Цитата з книги М. Лук╕нюка, с. 193). Ознайомившись з цими приголомшливими документами, добре пом╕ркуймо ось над чим: ╓ передача Кримсько╖ област╕ до складу УРСР «щедрим дарунком» чи накинутим економ╕чним ярмом на ши╖ укра╖нського народу?
Досв╕дчен╕ пол╕тичн╕ шулери й ╕нтригани, як╕ пройшли багатол╕тн╕й вишк╕л у «стал╕нських ун╕верситетах», добре розум╕ли, що п╕д передачу Криму необх╕дно було п╕двести над╕йне ╕деолог╕чне п╕д╜рунтя. Ним став досить виг╕дний ╕ зрозум╕лий радянським масам юв╕лей — 300-л╕ття Переяславсько╖ ради, яку пропагандистська машина як царсько╖, так ╕ б╕льшовицько╖ ╕мпер╕╖ представляли як возз’╓днання Укра╖ни з Рос╕╓ю. Цю дату вир╕шили гучно ╕ широко в╕дзначити на державному р╕вн╕. Передача Кримсько╖ област╕ до складу Укра╖ни напередодн╕ гранд╕озного свята «вечной дружбы двух братских народов» чудово вписувалася в добре п╕дготовлений кремл╕вський сценар╕й. Подальш╕ под╕╖ показали, що такого гучного пропагандистського шоу, влаштованого в Криму в друг╕й половин╕ травня 1954 року з нагоди 300-л╕ття возз’╓днання, мабуть, не було в жодн╕й з укра╖нських областей, нав╕ть у Переяслав╕.
16 травня 1954 року, зг╕дно з постановою виконкому Кримсько╖ обласно╖ ╕ С╕мферопольсько╖ м╕сько╖ Рад депутат╕в трудящих, в╕дбулася об’╓днана юв╕лейна сес╕я, присвячена 300-л╕ттю возз’╓днання Укра╖ни з Рос╕╓ю.
Зас╕дання в╕дбувалося в обласному театр╕ ╕м. Горького. 24 травня 1954 року «Крымская правда» писала: «Как большой радостный праздник встречают трудящиеся Крыма знаменательную дату — 300-летие воссоединения Украины с Россией». В обласному театр╕ впродовж травня-червня з величезним усп╕хом йшла п’╓са О. Корн╕йчука «Богдан Хмельницький». 23 травня на центральн╕й площ╕ м╕ста в╕дбувся багатотисячний м╕тинг. П╕сля цього гранд╕озне д╕йство було перенесене на стад╕он «Харчовик». Про його масштаби можна судити з того, що лише чисельн╕сть зведеного хору м╕ста С╕мферополя та Тавр╕йського в╕йськового округу складала 1000 ос╕б. Ця потужна громада сп╕вак╕в серед ╕нших п╕сень виконала ╕ «Реве та стогне Дн╕пр широкий» на слова Тараса Шевченка. Не менш урочисто в╕дзначали свято ╕ в ╕нших кримських м╕стах та селищах, у тому числ╕ ╕ в Севастопол╕. Нема╓ сумн╕ву, що такий розмах ╕ пишноти, влаштован╕ на п╕востров╕, водночас були ╕ святкуванням оф╕ц╕йно╖ передач╕ Криму Укра╖н╕.
Як в╕домо, з юридично╖ точки зору передача Криму з╕ складу РРФСР до складу УРСР зд╕йснена бездоганно. Сьогодн╕ на п╕дстав╕ наявних матер╕ал╕в ╓ можлив╕сть простежити процедуру вир╕шення цього питання, яке деяк╕ рос╕йськ╕ пол╕тики, позбавлен╕ ╕сторично╖ пам’ят╕, п╕ддають ще й нин╕ сумн╕ву.
Вс╕х ╖х в╕дсила╓мо, аби подолали ╕сторичну безграмотн╕сть, до в╕дпов╕дних документ╕в, а «гаспад╕на» Бахар╓ва — до арх╕вних п╕дшивок, зокрема до газети «Крымская правда» в╕д 19 лютого 1954 року. Нехай випускник ки╖всько╖ ВПШ надолужу╓ змарнований там час та виправдову╓ грош╕ укра╖нських платник╕в податк╕в. Адже вчитися н╕коли не п╕зно. Правда, для цього ще треба мати тяму. Отож п╕сля належного проходження «кримського питання» по вс╕х ╕нстанц╕ях в РРФСР та в УРСР ╕ ретельного обговорення його на зас╕данн╕ Верховно╖ Ради СРСР Презид╕я Верховно╖ Ради СРСР 19 лютого 1954 року одноголосно ухвалила Указ «О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР». «Учитывая общность экономики, территориальную близость и тесные хозяйственные и культурные связи между Крымской областью и Украинской ССР, Президиум Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик постановляет: утвердить совместное представление Президиума Верховного Совета РСФСР и Президиума Верховного Совета УССР о передаче Крымской области из состава Российской Советской Федеративной Социалистической Республики в состав Украинской Советской Социалистической Республики».
У прес╕, в тому числ╕ ╕ кримськ╕й, його було опубл╕ковано 27 лютого. Наступного дня, 28 лютого 1954 року, газета «Крымская правда» вже вийшла як орган Кримського обкому КПУ. Проте остаточна законодавча ухвала Указу про передачу Криму Укра╖н╕ в╕дбулася лише через два м╕сяц╕, 26 кв╕тня 1954 року. Зг╕дно з ╕снуючим законодавством, р╕шення про зм╕ну ╕снуючих кордон╕в м╕ж республ╕ками за ╖хньою згодою могла ухвалити лише Верховна Рада СРСР. Закон було прийнято у так╕й редакц╕╖:
«О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР.
ЗАКОН ВЕРХОВНОГО СОВЕТА СССР
Верховный Совет Союза Советских Социалистических Республик постановляет:
1. Утвердить Указ Президиума Верховного Совета СССР от 19 февраля 1954 года о передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской Советской Социалистической Республики.
2. Внести соответствующие изменения в статьи 22 и 23 Конституции СССР».
Наприк╕нц╕ березня 1954 року в Ки╓в╕ в╕дбувся XVIII з’╖зд КПУ. Виступаючи на ньому, перший секретар Кримського обкому Д. С. Полянський зазначив:
«Сегодня на съезде мне хотелось бы кратко доложить вам о самой молодой области Украинской республики — Крыме. Решение Верховного Совета СССР о передаче Крымской области в состав Украинской республики является свидетельством дальнейшего укрепления единства и нерушимой дружбы русского и украинского народов в великой и могучей семье народов Советского Союза.
Крым и Украину роднит, помимо общности экономики, территориальной близости, тесных хозяйственных и культурных связей, еще и общность многовекового исторического развития.
Передача Крыма в состав Украинской республики, безусловно, положительно скажется на всестороннем и более быстром развитии Крымской области и будет содействовать дальнейшему развитию экономики Украины.
Трудящиеся Крымской области с исключительным удовлетворением встретили заявление секретаря Центрального Комитета Коммунистической партии Украины тов. Кириченко о том, что со стороны правительства Украинской республики и Центрального Комитета Коммунистической партии Украины будет уделено должное внимание дальнейшему развитию народного хозяйства Крыма и повышению материального благосостояния трудящихся области. В этом трудящиеся Крымской области убеждены».
Безперечно, Дмитро Полянський не помилився, спод╕ваючись на економ╕чну п╕дтримку Кримсько╖ област╕ Укра╖ною. Треба в╕дверто визнати, що вона за рахунок зменшення ф╕нансування ╕нших областей та кап╕таловкладень в ╕нш╕ рег╕они Укра╖ни була всеб╕чною ╕ величезною. Якщо говорити образно, у 1954 роц╕ на зруйновану в╕йною Укра╖ну Кремль накинув, повторюся, ще одне економ╕чне ярмо, змусивши в╕дбудовувати ще й вкрай занедбаний Рос╕йською РФСР Крим.
Швидке економ╕чне п╕днесення вс╕х галузей виробництва вже в перше десятил╕ття п╕сля передач╕ Криму Укра╖н╕ — найвагом╕ший доказ вир╕шального внеску укра╖нського народу в п╕сляво╓нне в╕дродження п╕вострова. Тож орденом «на грудях планети», за висловом Пабло Неруди, в╕н став уже в склад╕ Укра╖ни.

Петро ВОЛЬВАЧ,
старший науковий сп╕вроб╕тник В╤КЦ в м. С╕мферопол╕, голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Шевченка, академ╕к УЕАН, заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки АР Крим
(З арх╕ву «КС»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12902

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков