Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2677)
З потоку життя (5748)
Душі криниця (3242)
Українці мої... (1420)
Резонанс (1428)
Урок української (984)
"Білі плями" історії (1618)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧЕРЕЗ ПУБЛ╤КАЦ╤Ю «ЖИДИ ЧИ ╢ВРЕ╥?» НА ТЕРНОП╤ЛЬЩИН╤ РЕДАКТОРА ГАЗЕТИ П╤ДОЗРЮЮТЬ У РОЗПАЛЮВАНН╤ М╤ЖНАЦ╤ОНАЛЬНО╥ ВОРОЖНЕЧ╤
Газета "Чортк╕вський в╕сник", що виходить у м╕ст╕ Чортк╕в Терноп╕льсько╖ област╕, 2 лютого вийшла...


У РФ ВИМАГАЮТЬ В╤Д ПУТ╤НА В╤ДЗВ╤ТУВАТИ ПРО МАСОВЕ ЗНИЩЕННЯ РОС╤ЙСЬКИХ НАЙМАНЦ╤В У СИР╤╥
Якщо масова загибель рос╕йських громадян мала м╕сце, то в╕дпов╕дн╕ посадов╕ особи, включаючи...


У РАЙОНАХ ХЕРСОНЩИНИ, ЩО МЕЖУЮТЬ З ОКУПОВАНИМ КРИМОМ, В╤ДКРИЮТЬ СУЧАСН╤ ЦНАПИ
Як написав у Facebook голова Херсонсько╖ обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Андр╕й Горд╓╓в, про це...


СЕНЦОВ УПЕРШЕ ПОДЗВОНИВ ╤З КОЛОН╤╥ ╤ ДАВ ЗРОЗУМ╤ТИ, ЩО ЧЕКА╢ ОБМ╤НУ ПОЛОНЕНИМИ
Дуже важкий дзв╕нок вийшов, хоча зв’язок тривав всього три хвилини


В РОС╤╥ ЗААРЕШТУВАЛИ СХОПЛЕНОГО У КРИМУ «УКРА╥НСЬКОГО ШПИГУНА»
Лефортовський районний суд у Москв╕ заарештував на два м╕сяц╕ громадянина Укра╖ни Костянтина...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 28.02.2014
ЧИ ПОДАРУВАЛИ УКРА╥Н╤ КРИМ: АНАЛ╤З ПРАВОВИХ АКТ╤В ╤ ДОКУМЕНТ╤В

Коментар юриста

Прийнято вважати, що саме 19 лютого 1954 року, тобто 60 рок╕в тому, Кримську область з╕ складу РРФСР було передано до складу УРСР. Ц╕ роки для Криму були дуже непростими, це були роки становлення ╕ випробувань, самоусв╕домлення та пол╕тично╖ боротьби. В╕д «ордена на грудях планети Земля» ╕ «комун╕стичного заказника», як називали Крим у радянськ╕ часи, Крим ╕ кримчани пройшли складний шлях через бандитськ╕ 90-т╕, «м╓шковщину», повернення кримських татар ╕ до в╕дновлення автоном╕╖ та «перлини Укра╖ни» сьогодн╕. Багато десятил╕ть за радянських час╕в н╕хто не ставив п╕д сумн╕в як сам юридичний факт передач╕, так ╕ лег╕тимн╕сть Закону. Але п╕сля здобуття Укра╖ною незалежност╕ час в╕д часу (зрозум╕ло, на замовлення) певн╕ сили, а точн╕ше – окрем╕ м╕стечков╕ пол╕тики з метою збурити кримську громадськ╕сть порушують «вопрос» щодо лег╕тимност╕ акту передач╕ Криму до складу Укра╖ни, називаючи його «подарком Хрущева». Але чи д╕йсно це так? Що ж в╕дбулося насправд╕? Для цього, на нашу думку, сл╕д звернутися до зм╕сту закон╕в та ╕нших правових документ╕в того часу, на основ╕ яких було прийнято в╕дпов╕дне р╕шення про передачу Криму. Тут доречно згадати, що свого часу проблематика та р╕зн╕ аспекти цього питання досл╕джувалися ╕ були висв╕тлен╕ в роботах В. Вел╕горського, П. Вольвача, В. Буткевича, С. Кульчицького, В. Серг╕йчука, А. Толкач та ╕нших. На цю тему також ╕сну╓ чимало р╕зних за зм╕стом ╕ оц╕нкою в╕тчизняних газетних статей, зокрема кримських, а також публ╕кац╕й у рос╕йських ЗМ╤.
Що ж являв собою Крим п╕сля зв╕льнення в╕д н╕мецько╖ окупац╕╖? Про це також написано багато, ще жив╕ св╕дки тих важких пово╓нних рок╕в. Не вдаючись до статистики та наведення страшних насл╕дк╕в в╕йни, доречно в контекст╕ статт╕ зауважити, що тод╕ це був спустошений край. Стосовно матер╕альних збитк╕в достатньо почитати, наприклад: «Крым многонациональный». Вопросы — ответы. Выпуск 1. Симферополь, «Таврия», 1988, – С. 87-88; ╕ «Крым в Великой Отечественной войне 1941-1945». Вопросы — ответы. Выпуск 4, Симферополь, «Таврия», 1994. – С. 126-130 та ╕н. До того ж п╕востр╕в був обезлюднений внасл╕док як в╕йни, так ╕ спец-переселення (депортац╕╖) багатьох тисяч людей з Криму. Документи, що збер╕галися в арх╕в╕ Кримського обкому комун╕стично╖ парт╕╖ п╕дтверджують, що з Криму на спецпоселення в серпн╕ 1941 р. було вивезено 50 тис. н╕мц╕в, у травн╕ 1944 р. – 188 626 татар (так в ориг╕нал╕ – Р. С.), у червн╕ 1944 р. – 14 368 грек╕в, 12 075 болгар, 11 296 в╕рмен╕в (ф. 1, оп. 1, с. 2221). Нав╕ть урожай зернових у 1944 р. н╕кому було збирати, ╕ для цього були залучен╕ солдати Окремо╖ Приморсько╖ арм╕╖, як╕ брали участь у зв╕льненн╕ кримського п╕вострова. Були, як м╕н╕мум, три хвил╕ вимушеного переселення людей, спочатку з Рос╕╖, а пот╕м – з Укра╖ни до Криму. А ще Крим було покарано – позбавлено статусу автоном╕╖. В╕дпов╕дний Закон про це ухвалила 25 червня 1945 р. Верховна Рада РРФСР (цим же Законом було л╕кв╕довано Чечено-╤нгуську АРСР – Р. С.), а вже 30 червня 1945 р. Презид╕я Верховно╖ Ради СРСР сво╖м Указом затвердила акт про перетворення Кримсько╖ АРСР в заштатну рос╕йську область. До реч╕, як причини та п╕дстави для ухвалення Закону про перетворення Кримсько╖ АРСР в Кримську область вказувалося не т╕льки те, що (пода╓мо мовою ориг╕налу – Р. С.) «…многие крымские татары вели вооруженную борьбу против частей Красной Армии», а й те, що «основная масса населения… Крымской АССР не оказывала противодействия этим предателям», про що добре знають ╕сторики та не хочуть знати окрем╕ м╕сцев╕ пол╕тики. Але, як кажуть, ╕з Закону сл╕в не викинеш, а ╕стор╕ю не зм╕ниш. Що було, то було. Як ╕ те, що 3 с╕чня 1934 року «саме ту, першу» автоном╕ю було нагороджено орденом Лен╕на, а «всесоюзний староста» М. Кал╕н╕н особисто 5 березня його автоном╕╖ вручив. В╕с╕мдесят рок╕в – кругла дата, але дехто вже хоче забути про цю та ╕нш╕ под╕╖ того часу, не хоче пам’ятати свою ╕стор╕ю. А чому? Адже загальнов╕домо: «Хто забуде минуле, у того не буде майбутнього». Не можна повн╕стю погодитися з висновком, що сьогодн╕ «в Криму нема╓ реально╖ автоном╕╖» («События», 17 с╕чня). Автоном╕я ╓, ц╕лком реальна, але для кого? Достатньо в╕дкрити Конституц╕ю Автономно╖ Республ╕ки Крим ╕ вчитатися в зм╕ст ╖╖ статей: кому (або чому) вони присвячен╕. ╤ ск╕льки там про права, свободи, реальн╕ гарант╕╖ та соц╕альний захист мешканц╕в Криму? А тому й в╕дпов╕дне ставлення багатьох ╕ кожного до того, що ма╓ назву «автоном╕я». Ось над чим сл╕д задуматися та працювати сучасним кримським пол╕тикам.
А тод╕, понад ш╕стдесят рок╕в тому, як св╕дчать документи, питання про вир╕шення арх╕складно╖ кримсько╖ проблеми, можлив╕сть та необх╕дн╕сть передач╕ Криму до складу УРСР «зр╕ло» у Москв╕ приблизно з друго╖ половини 1953 року. Це не було ╕ не могло бути р╕шенням одн╕╓╖ людини, наприклад, того ж М. Хрущова, який на сво╖й посад╕ перебував, як кажуть, «без року тиждень» ╕, звичайно, не м╕г одноос╕бно вир╕шувати таке, безумовно, державно╖ ваги питання. Красномовним у цьому в╕дношенн╕ ╓ той факт, що коли 10 червня 1953 р. центральний орган ЦК КПРС газета «Правда» надрукувала статтю (без п╕дпису – Р. С.), в як╕й вперше було засуджено культ особи (без вказ╕вки пр╕звища – Р. С.), то в н╕й новими керманичами СРСР були назван╕ Г. Маленков, Л. Бер╕я ╕ В. Молотов. А пр╕звище Хрущова у н╕й нав╕ть не було вказано, хоча саме в╕н тод╕ вже був секретарем ╕ керував у ЦК КПРС. Хто вивчав ╕ зна╓ чи, можливо, особисто пам’ята╓ радянську бюрократичну державно-парт╕йну ╕╓рарх╕ю, той добре розум╕╓, що це означа╓.
До прийняття р╕шення про передачу Криму фах╕вц╕ р╕зних галузей отримали завдання з вивчення та проведення в╕дпов╕дного анал╕зу ╕, що п╕дтверджу╓ться багатьма дов╕дками ╕ допов╕дними, зокрема й та╓мними, для визначення реального становища в Криму, а також завдань, строк╕в, необх╕дних сил, засоб╕в ╕ можливих насл╕дк╕в у раз╕ не вир╕шення проблеми. В кра╖н╕ через пресу, рад╕о велася ц╕леспрямована ╕деолог╕чна та орган╕зац╕йна робота як парт╕йними, так ╕ державними органами. Вивчалася та формувалася в╕дпов╕дна громадська думка в сусп╕льств╕, зокрема й в Криму. Для тих, у кого ╓ сумн╕ви щодо цього, раджу погортати шпальти, наприклад, «Крымской правды» за с╕чень-лютий 1954 року.
Але зупинимося на правов╕й, законодавч╕й сторон╕ ц╕╓╖ справи. Наск╕льки вона була лег╕тимною та в╕дпов╕дала законам, як╕ були чинними на територ╕╖ радянсько╖ ╕мпер╕╖? Оск╕льки на той час в СРСР кер╕вною та спрямовуючою силою була комун╕стична парт╕я (КПРС), то ╕ першим юридичним документом стала постанова Центрального Ком╕тету КПРС. Фактично, постанови ЦК КПРС не були законами, але були обов’язковими для виконання як парт╕йними, так ╕ державними органами, а точн╕ше – ус╕м, можливо, кр╕м церкви, радянським сусп╕льством. Отже, на зас╕данн╕ Презид╕╖ ЦК КПРС 25 с╕чня 1954 р. (протокол № 49) за участ╕ член╕в Презид╕╖ М. Хрущова (секретар), К. Ворошилова, М. Булган╕на, Л. Кагановича, А. М╕кояна, М. Сабурова ╕ П. Первух╕на було прийнято в╕дпов╕дне р╕шення (мовою ориг╕налу):
1. Утвердить с поправками, принятыми на заседании, прилагаемый проект Указа Президиума Верховного Совета СССР о передаче Крымской области из состава РСФСР в состав УССР.
2. Признать целесообразным провести специальное заседание Президиума Верховного Совета СССР, на котором рассмотреть совместное представление Президиумов Верховных Советов РСФСР и УССР «О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав УССР».
Це ╕ був перший документ ╕ перша дата у ц╕й справ╕ про передачу Криму. Правда, жодних правових насл╕дк╕в в╕н не породжував, окр╕м обов’язку взяти постанову до виконання. А вже 5 лютого 1954 р. Презид╕я Верховно╖ Ради РРФСР прийма╓ постанову «О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав УССР». У постанов╕ така передача визна╓ться доц╕льною ╕ м╕ститься доручення Презид╕╖ Верховно╖ Ради РРФСР про розгляд цього питання та внесення до Презид╕╖ Верховно╖ Ради СРСР в╕дпов╕дно╖ постанови. В╕дпов╕дну постанову Презид╕я 13 лютого 1954 р. прийняла, де було вказано (мовою ориг╕налу): «Просить Президиум Верховного Совета Союза ССР передать Крымскую область из состава РСФСР в состав УССР». Тут доречно зазначити, що Презид╕я Верховно╖ Ради РРФСР д╕яла в межах наданих ╖й повноважень ╕ керувалася нормами Конституц╕╖ РРФСР (ст. 16-а), яка надавала ╖й право укладати м╕ждержавн╕ угоди. Р╕шення Презид╕╖ Верховно╖ Ради УРСР, яка приймала цю сп╕льну постанову, також узгоджувалося з тод╕шньою Конституц╕╓ю УРСР, зокрема з ╖╖ ч. 6 ст. 15.
За дотримання визначених правових процедур ╕ проходження ус╕х передбачених тод╕ ╕нстанц╕й Презид╕я Верховно╖ Ради СРСР 19 лютого 1954 р. одноголосно затвердила Указ «Про передачу Кримсько╖ област╕ з╕ складу РРФСР до складу УРСР». Оф╕ц╕йний текст Закону про передачу Криму м╕стив наступний зм╕ст (витяг мовою ориг╕налу): «…Учитывая общность экономики, территориальную близость и тесные хозяйственные и культурные связи между Крымской областью и Украинской ССР, Президиум Верховного Совета СССР постановляет: Утвердить совместное представление Президиума Верховного Совета РСФСР и Президиума Верховного Совета УССР о передаче Крымской области из состава РСФСР в состав УССР». П╕дписав цей Закон тод╕шн╕й Голова Презид╕╖ Верховно╖ Ради Союзу РСР К. Ворошилов.
Разом з тим, ╕ це р╕шення ще не було остаточним. Зг╕дно з чинним на той момент у СРСР законодавством, зм╕на кордон╕в м╕ж радянськими республ╕ками за ╖хньою згодою була можлива, лише якщо Закон про це ухвалила Верховна Рада СРСР. А тому б╕льш н╕ж через два м╕сяц╕, а саме 26 кв╕тня 1954 р. Верховною Радою СРСР такий Закон «О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР» було прийнято. Його зм╕ст (теж мовою ориг╕налу) такий: «Верховный Совет Союза Советских Социалистических Республик постановляет:
1. Утвердить Указ Президиума Верховного Совета СССР от 19 февраля 1954 г. о передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской Советской Социалистической Республики.
2. Внести соответствующие изменения в статьи 22 и 23 Конституции СССР».
Закон було оприлюднено в ус╕х центральних газетах кра╖ни (╕ в╕н набув чинност╕ – Р. С.) 28 кв╕тня 1954 року. ╤ лише на цьому було завершено правову, законодавчу процедуру передач╕ Кримсько╖ област╕ з╕ складу РРФСР до складу УРСР. В СРСР вся влада (радянська – законодавча, виконавча та ╕нша – Р. С.) була зосереджена в парт╕йно-державних органах. ╥хн╕ р╕шення були лег╕тимними, законними, оск╕льки в╕дпов╕дали нормам ╕ вимогам чинних тод╕ закон╕в держави, ╕ конституц╕йними, оск╕льки були узгоджен╕ з нормами Конституц╕╖ СРСР, Конституц╕╖ РРФСР ╕ Конституц╕╖ УРСР. Анал╕з зм╕сту ухвалених тод╕ закон╕в та ╕нших документ╕в св╕дчить, що сам акт передач╕ з точки зору правово╖ процедури було зроблено бездоганно, ц╕лком лег╕тимно, а тому в╕н був ╕ ╓ таким, що в╕дпов╕дав ус╕м вимогам чинного на той час радянського законодавства, а отже, ╓ правом╕рним, законним.
До того ж ухвален╕ Закони не суперечили й м╕жнародним правовим актам, як╕ ╕снували на той час, а також угодам, що ╖х визнав ╕ п╕дписав Союз РСР. Так, стосовно норм м╕жнародного права тут доречно згадати, що в м╕жнародному прав╕ ╕сну╓ та визна╓ться ╕нститут цес╕╖ – право добров╕льно╖ передач╕ одн╕╓ю державою суверен╕тету над певною територ╕╓ю ╕нш╕й держав╕ за домовлен╕стю м╕ж ними. Кр╕м того, обидв╕ союзн╕ республ╕ки, як РРФСР, так ╕ УРСР, на м╕жнародн╕й арен╕ були (формально – Р. С.) самост╕йними членами ООН. Не було порушення й ╕ншо╖ м╕жнародно-правово╖ вимоги – оптац╕╖ (в╕д опц╕он, тобто права вибору жителями передано╖ територ╕╖ громадянства – Р. С.), як це обумовлено м╕жнародним правом, оск╕льки Конституц╕я СРСР, яка була на той час чинною, встановила для громадян СРСР ╓дине громадянство, яке не зм╕нювалося в результат╕ укладення угоди. Отож будь-як╕ «видумки» та «писання» на цю тему, а також заяви деяких недолугих пол╕тик╕в про «подарок Хрущева» – м’яко кажучи, неправдив╕ ╕ не в╕дпов╕дають д╕йсност╕ та розрахован╕ лише на тих, хто не зна╓ ╕ не хоче знати справжню ╕стор╕ю, забува╓ про минуле та сучасний дев╕з на герб╕ Автономно╖ Республ╕ки Крим – «Процв╕тання в ╓дност╕». ╤ чи сприяють стаб╕льност╕ та процв╕танню безв╕дпов╕дальн╕ заяви деяких кримських пол╕тик╕в та ╕стеричн╕ заклики до моб╕л╕зац╕╖ певного кримського «гражданского движения»?
Що ж до справжн╕х причин ╕ п╕дстав передач╕ Кримсько╖ област╕ до складу Укра╖ни то, як бачимо, оф╕ц╕йн╕ тексти Закон╕в та ╕нш╕ документи, як це часто було прийнято за радянсько╖ доби, не розкривали. Зрозум╕ло, що р╕шення вищого парт╕йного ╕ державного кер╕вництва СРСР про передачу Кримсько╖ област╕ до складу Укра╖нсько╖ РСР було вимушеним, зроблено, насамперед, заради спас╕ння Криму, що й було досягнуто. Завдяки економ╕чн╕й допомоз╕ Укра╖ни та самов╕ддан╕й прац╕ кримчан, а також ус╕х тих фах╕вц╕в, хто при╖хав до Криму, було в╕дроджено промислов╕сть, транспорт, с╕льське господарство та ╕нш╕ галуз╕, споруджено П╕вн╕чнокримський канал.
На завершення буде слушним нагадати слова професора, зав╕дувача кафедри Московського ╕нституту м╕жнародних в╕дносин Ю. Колосова, який свого часу був арб╕тром Пост╕йно╖ палати Третейського суду в Гааз╕, з ╕нтерв’ю газет╕ «Труд» (8 кв╕тня 1995 р.) щодо Криму та Севастополя: «╤ Укра╖на, ╕ Рос╕я ╓ членами ОБС╢, ╕ для них положення Заключного акту обов’язков╕. Нав╕ть сама заява претенз╕й на частину територ╕╖ ╕ншо╖ держави вже ╓ протиправним, грубим порушенням загальновизнаного м╕жнародного права. ╤, звичайно, якщо застосуванням або погрозою сили (╓ такий терм╕н) спробувати вир╕шити територ╕альну суперечку на свою користь, це п╕дпада╓ п╕д визначення агрес╕╖ з ус╕ма насл╕дками, що з цього випливають». Ц╕ слова знаного фах╕вця в галуз╕ м╕жнародного права залишаються актуальними й сьогодн╕, адресован╕ вони ус╕м тим, хто робить необдуман╕ заяви та заклики щодо будь-якого, зокрема й силового, вар╕анту зм╕ни карти св╕ту.
На сьогодн╕ правовий статус кримсько╖ автоном╕╖ визначено як Автономну Республ╕ку у склад╕ держави Укра╖на та закр╕плено в Основному Закон╕ – Конституц╕╖ Укра╖ни (ст.ст. 134-139 розд╕лу Х). Так, в╕дпов╕дно до ст. 134 Конституц╕╖ Укра╖ни: «Автономна Республ╕ка Крим ╓ нев╕д’╓мною складовою частиною Укра╖ни ╕ в межах повноважень, визначених Конституц╕╓ю Укра╖ни, вир╕шу╓ питання, в╕днесен╕ до ╖╖ в╕дання». Правовий статус Автономно╖ Республ╕ки Крим закр╕плено також Конституц╕╓ю Автономно╖ Республ╕ки Крим, Законами Укра╖ни: «Про Автономну Республ╕ку Крим», «Про Верховну Раду Автономно╖ Республ╕ки Крим», «Про вибори депутат╕в Верховно╖ Ради Автономно╖ Республ╕ки Крим», щороку – Законом Укра╖ни «Про Державний бюджет».

Роман САВОНЮК,
кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист Автономно╖ Республ╕ки Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12903

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков