Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2910)
З потоку життя (6084)
Душі криниця (3366)
Українці мої... (1440)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2014 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 28.02.2014
ЛИШЕ НА Р╤ВН╤ МОЛОДОГО ПОКОЛ╤ННЯ...

ЧИ ЛЕГКО БУТИ УКРА╥НЦЕМ В КРИМУ?

Прогулюючись тор╕к по ос╕нньому Севастополю, пом╕чаю деяк╕ зм╕ни: то тут, то там око ф╕ксу╓ якусь нову укра╖нську вив╕ску чи укра╖номовну рекламу. Ось «Б╕лоруськ╕ екоМебл╕», ось «Цар-хл╕б», а ось магазин з романтичною назвою «Над╕я» — напис б╕лою фарбою на синьо-жовтому тл╕ вив╕ски. Одного разу нав╕ть пом╕тив на паркан╕ протестне гасло, написане в╕д руки укра╖нською: «Владу геть!». Чого-чого, а ран╕ше в Севастопол╕ такого бачити не доводилося. Звичайно, б╕льш╕сть мешканц╕в цього великого гарного м╕ста сп╕лку╓ться виключно рос╕йською ╕ ма╓ твердий нам╕р цю рос╕йськомовн╕сть збер╕гати. Але й скромний укра╖нський сегмент «м╕ста рос╕йсько╖ слави» да╓ про себе знати. При╓мно було посп╕лкуватися з доцентом кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ Севастопольського гуман╕тарного ун╕верситету Тамарою Мельник. Пан╕ Тамара до всього ще й очолю╓ севастопольську м╕ську орган╕зац╕ю Союзу укра╖нок. Довго говорили на св╕жому пов╕тр╕ за кавою, на щастя, кримська погода того дня дозволяла. Тамара Валентин╕вна охоче д╕литься планами на майбутн╓:
— Три роки тому, з ╕н╕ц╕ативи льв╕в’янки Ростислави Федак у багатьох рег╕онах Укра╖ни почали працювати Школи шляхетних укра╖нок. Пан╕ Ростислава розробила надзвичайно ц╕каву програму, яка стартувала в Коломи╖ та в деяких районах ╤вано-Франк╕вщини. Нав╕ть в селах почали створюватися так╕ осередки. Школа намага╓ться виховувати молодих д╕вчат, вести ╖х шляхом ел╕тно╖ укра╖нсько╖ ж╕нки. На жаль, у Севастопол╕ ця ╕дея довго не реал╕зовувалася через прохолодне ставлення м╕сцево╖ влади до всього укра╖нського. ╤ все ж спод╕ва╓мося, що наш╕ перш╕ кроки у межах сп╕льного проекту громадсько╖ орган╕зац╕╖ та ун╕верситетсько╖ кафедри стануть хорошою передумовою до подальшого розвитку справи формування сучасно╖ ж╕нки-укра╖нки. Наша програма, безперечно, в╕добража╓ кримський, севастопольський компонент ╕ врахову╓ те, що у ц╕й школ╕ будуть навчатися як етн╕чн╕ укра╖нки, так ╕ д╕вчата з рос╕йськомовних родин. Вони ус╕ мають укра╖нський сентимент, пов’язують сво╓ майбутн╓ з Укра╖ною.
Я поц╕кавився, чи багато «шляхетних укра╖нок» у Севастопол╕? Виявля╓ться, поки лише дванадцять. Але ж це лише початок... Збираються д╕вчата ситуативно, намагаються прив’язувати свою д╕яльн╕сть до якихось визначних дат. Скаж╕мо, в серпн╕ в╕дзначали 100 рок╕в пам’ят╕ Лес╕ Укра╖нки, говорили про перебування ╖╖ в Балаклав╕. Була колективна по╖здка в будинок Лес╕ Укра╖нки в Ялт╕. Побували на могил╕ Степана Руданського. А ще була по╖здка до Канева, Чигирина, Кирил╕вки, Моринц╕в. Д╕вчата привезли з собою в Крим багато яскравих вражень.
Тамара Мельник вважа╓, що д╕вчата з╕ Школи шляхетних укра╖нок будуть здатн╕ проводити ц╕кав╕ бес╕ди в укра╖нських осередках Севастополя. Про укра╖нську символ╕ку, про родинну педагог╕ку, про наш╕ нац╕ональн╕ традиц╕╖. ╤ тому вони повинн╕ багатогранно розвиватися. Спод╕ва╓ться, що через р╕к вже можна буде пом╕тити шляхетних, самодостатн╕х укра╖нських д╕вчат у севастопольському культурному простор╕. Розум╕╓, що Севастополь – не найкращий ╜рунт для укра╖нського нас╕ння. Але й у багатьох ╕нших рег╕онах Укра╖ни проблеми схож╕. Погоджу╓ться з думкою учених, що саме Голодомор ╓ першопричиною багатьох нин╕шн╕х нац╕ональних проблем Укра╖ни:
— Оцей страх, хибна житт╓ва установка: не творити сво╓ середовище, а лише адаптуватися до нього, пристосовуватись до обставин; оця марг╕нальн╕сть наша, втрата нац╕онального, етн╕чного, глибинного – все це неподоланий насл╕док Голодомору. ╤ саме ц╕ реч╕ породжують сьогодн╕шн╕й день Укра╖ни. Починаючи з Верховно╖ Ради, з «тушок» ╕ зак╕нчуючи рядовим укра╖нцем, який бо╖ться заговорити укра╖нською в севастопольському тролейбус╕. Бо на нього якось не так подивляться чи погано подумають... Щоправда, в кримських умовах трапляються ╕ оптим╕стичн╕ моменти. Скаж╕мо, ╓ у нас кримська татарочка Зера Умерова – сама вона з б╕дно╖ багатод╕тно╖ родини. Це дуже чиста ╕ щира д╕вчина! Темою сво╓╖ випускно╖ роботи серед розма╖ття сучасних л╕тературних новинок вона обрала проблематику роману Василя Шкляра «Чорний ворон». Намагалася творчо усв╕домити нашу ╕стор╕ю, ментальн╕сть, етнопсихолог╕ю. ╤ це ╖й вдалося. А Юл╕я ╢л╕с╓╓ва стала стипенд╕аткою Союзу укра╖нок Австрал╕╖, зараз вона веде активну волонтерську д╕яльн╕сть. Юля — онучка вояка УПА, вона дуже пиша╓ться сво╖м д╕дусем. А зараз оп╕ку╓ться л╕тньою ж╕нкою, етн╕чною укра╖нкою, яка сама попросила, щоб до не╖ додому приходив хтось ╕з наших шляхетних укра╖ночок... А ще наш╕ молод╕ укра╖нки детально описують житт╓вий шлях севастопольських членкинь Союзу укра╖нок. Скаж╕мо, т╕╓╖ ж Богдани Михайл╕вни Процак. Пишуть про ╖╖ перемоги у тривал╕й боротьб╕ за повноц╕нне укра╖нське життя в Севастопол╕, про ╖╖ особисте життя, ╕нтереси й уподобання. Так ми утверджу╓мо принцип наступност╕, перспективност╕. Адже укра╖нська молодь м╕ста повинна спиратися на якийсь фундамент. Добре, що сьогодн╕ вже не ототожнюють укра╖нство ╕з «селюцтвом», бо 20 рок╕в незалежност╕ не минули безсл╕дно. Ми – високоосв╕чена нац╕я, але б╕льш╕сть проблем можна ефективно вир╕шити лише на р╕вн╕ молодого покол╕ння. Тому й «шляхтянки» в укра╖нському соц╕ум╕ потр╕бн╕. ╤ не в останню чергу в Севастопол╕.
Нашу газету читають в р╕зних рег╕онах Укра╖ни. Скаж╕мо, мо╖ ки╖вськ╕ знайом╕ регулярно купують ╖╖ в к╕осках столиц╕. Знаю ╖хн╕ погляди ╕ переконаний, що ╕нформац╕я про шляхетних укра╖нок Севастополя додасть ╖м оптим╕зму.

Серг╕й ЛАЩЕНКО
Cевастополь — Льв╕в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2014 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12905

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков