Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПИСЬМЕННИЦЬК╤ МОСТИ
Жовтень для кримських укра╖номовних письменник╕в видався досить таки багатим на зустр╕ч╕ з...


КОЛОМИЙКИ, АРКАН, ВЕСНЯНКИ, КЛАСИКА...
Чи важко дитин╕ навчитися грати на музичному ╕нструмент╕? Безперечно, важко! Потр╕бна наполеглива...


В╤РА РО╥К ТА ╥╥ КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА У КНИЖКАХ
Майстриня прожила життя так, як говорить в╕чна б╕бл╕йна ╕стина: «Т╕льки те тво╓, що ти...


ЧАР╤ВН╤ РИМИ НАТАЛ╤ МАЗУР
А в╕н ╖╖ сьогодн╕ не з╕гр╕в Н╕ доторком, н╕ поглядом, н╕ словом, Хоч зустр╕ч ╖х була невипадкова...


В╤ЧНА П╤СНЯ Л╤Д╤╥ СКРИПКИ
Скрипка Л╕д╕я Павл╕вна народилася на Волин╕, мешка╓ в Ки╓в╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 28.02.2014
СТРИБОК У ЗНАМЕНИТ╤СТЬ

ЗД╤ЙСНИВ КРИМСЬКИЙ ТЕНОР З╤ СВ╤ТОВИМ ╤М’ЯМ МИКОЛА НАЗАРОВ
Театральн╕ глядач╕ з╕ стажем пам’ятають, як у 1990 роц╕ на сцен╕ Кримського академ╕чного укра╖нського музичного театру почав виступати молодий артист Микола Назаров. Його тенор красивого л╕рико-драматичного оксамитового тембру з блиском зазвучав у парт╕ях Альфреда в оперет╕ «Летюча миша» ╤. Штрауса, Дьюли в спектакл╕ «Проснись ╕ сп╕вай» за п’╓сою угорського драматурга М. Дярфаша та ╕нших. А д╕ти були просто захоплен╕ його П’ятницею в спектакл╕ «Б╕лосн╕жка ╕ с╕м гном╕в».
Сп╕вак ╕ сам сво╓ вокальне обдарування почав проявляти ще дитиною. З чотирьох-п’яти рок╕в горлопанив, за його словами, так, що було чути по вс╕й окруз╕ в ╖хньому шахтарському м╕стечку Полиса╓во у Кузбас╕. Сп╕вав з вокально-╕нструментальним ансамблем у шк╕льних концертах, в арм╕йськ╕й художн╕й самод╕яльност╕. ╤ це юнацьке захоплення музикою та п╕снею поступово переросло в бажання вчитися виконавському вм╕нню на профес╕йному р╕вн╕.
Перш╕ сцен╕чн╕ кроки Миколи розпочалися в Риз╕ в оперн╕й студ╕╖ Латв╕йсько╖ державно╖ консерватор╕╖. Зазвичай студент╕в беруть у студ╕ю з третього курсу, однак диригент Леон╕д В╕гнер, прослухавши його, взяв на роль Ленського в опер╕ «╢вген╕й Он╓г╕н» П. Чайковського ще першокурсником. Це була його перша оперна парт╕я.
Продовживши навчання в Одеськ╕й державн╕й консерватор╕╖, М. Назаров зак╕нчу╓ ╖╖ як оперний, концертно-камерний сп╕вак ╕ педагог з вокалу. Його репертуар широкий ╕ багатогранний: пров╕дн╕ теноров╕ парт╕╖ в багатьох операх, оратор╕╖, меси, романси, старовинна музика ╕ фольклор. Однак в╕н прагне б╕льшого ╕ через два роки роботи в С╕мферопол╕ ╖де в ╤спан╕ю вдосконалювати свою майстерн╕сть. Сп╕вак в╕дв╕ду╓ майстер-класи багатьох св╕тових знаменитостей, зустр╕ча╓ться в творчих обговореннях з Хосе Каррерасом, Монсеррат Кабаль╓ та ╕ншими славнозв╕сними ╕спанськими оперними майстрами на р╕зних конкурсах, фестивалях, ста╓ лауреатом ╕ дипломантом м╕жнародних конкурс╕в у Барселон╕, Каталон╕╖, на Канарських островах.
Перед ним в╕дчиняються двер╕ на пров╕дн╕ сцени ╤спан╕╖ та св╕ту. ╤ М. Назаров усп╕шно гастролю╓, а з програмою «В╕чна сарсуела» об’╖здив майже вс╕ кра╖ни ╢вропи та Латинсько╖ Америки. Цей музично-драматичний жанр, в якому по╓днано оперу та оперету, зародився в к╕нц╕ ХV╤╤ — на початку ХV╤╤╤ стол╕ть ╕ в ХХ-му набув велико╖ популярност╕ в ус╕х ╕спаномовних кра╖нах. Сарсуелу одним ╕з перших почав активно пропагувати у концертних виступах знаменитий Плас╕до Дом╕нго, а на сво╖х майстер-класах пропонував виконувати ╖╖ вс╕м молодим артистам.
Концертн╕ програми Назарова з антолог╕╓ю сарсуели виявилися наст╕льки затребуваними в глядач╕в Латинсько╖ Америки, що п╕сля 13-р╕чного проживання в Мадрид╕ в╕н пере╖жджа╓ на ц╕лих с╕м рок╕в у Венесуелу. Заснову╓ компан╕ю класичного ╕ народного мистецтва «Сиб╕р-Каракас-Експрес» ╕ сп╕льно з п╕ан╕сткою Тересою Кос та сп╕вачкою Мар╕╓ю-Оленою Варгас зд╕йсню╓ постановки музичних спектакл╕в. За яку б тему в╕н не брався: в╕яло пристрастей чи л╕ричний аромат Латинсько╖ Америки, музика видатного венесуельського композитора, творця нац╕онально╖ композиторсько╖ школи В╕сенте Ем╕л╕о Сохо, реальност╕ та фантаз╕╖ рос╕йських мелод╕й чи в╕д класики до сучасност╕, — в кожн╕й з них наскр╕зною ниткою через всю програму проходив, об’╓днуючи номери, один сюжет. Це був його власний стиль музичного театру. ╤ нин╕ такий же проект М. Назаров як сол╕ст-вокал╕ст Кримсько╖ ф╕лармон╕╖ прагне реал╕зувати в С╕мферопол╕, повернувшись п╕втора року тому в Крим.
— Через двадцять рок╕в усп╕шно╖ артистично╖ кар’╓ри за кордоном ви знову вийшли на сцену м╕ста сво╓╖ юност╕. Чому? — запитала я сп╕вака на репетиц╕╖ перед його концертом, що в╕дбувся 14 лютого, в День святого Валентина, у Будинку оф╕цер╕в С╕мферополя.
— Я сп╕вав кращ╕ зразки св╕тово╖ класично╖ та сучасно╖ музики для заруб╕жних глядач╕в, в основному багатих людей, з достатком, ╕ мен╕ дуже хот╕лося, щоб ╖х почули ╕ на наш╕й територ╕╖. При╖жджав у 1998 роц╕ з ╤спан╕╖ з концертом у Севастополь. Згодом там же виступив з програмою «Сарсуела — опера ╕спанських корол╕в» у супровод╕ Севастопольського симфон╕чного оркестру. Однак це були разов╕ при╖зди. А коли з роками додалася ще й ностальг╕я за р╕дними м╕сцями, яку дуже гостро в╕дчува╓ш за кордоном, бажання част╕ше зустр╕чатися з батьками, як╕ живуть у Красногвард╕йському район╕, б╕льше не роздумував. ╤ от я тут.
— При╖жджаючи на гастрол╕ в Крим, ви знайомили в╕тчизняну публ╕ку з ╕спанською музикою. А що знають про нас в ╕спаномовних кра╖нах?
— Укра╖ну сприймають нин╕ в св╕т╕ як окрему державу, що була колись у склад╕ Союзу. ╤з захопленням слухали глядач╕ в мо╖х концертах укра╖нськ╕ п╕сн╕ «Дивлюсь я на небо», «Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕», рос╕йську «Калинку» та «Оч╕ чорн╕», ╕нш╕ наш╕ романси ╕ фольклор. ╤спанц╕ говорять, що ц╕ твори близьк╕ за темпераментом ╕ станом душ╕ до ╖хн╕х, а л╕рика наст╕льки сп╕взвучна, що склада╓ться враження, н╕би ми — одна нац╕я. Це в╕дзначали ╕ мо╖ колеги по ремеслу, як╕ прил╕тали до мене в Крим з ╤спан╕╖ та Венесуели.
— Чим ви нин╕ займа╓теся?
— Люди не повинн╕ замикатися лише на сво╖й нац╕ональн╕й культур╕, де б вони не жили, а мають розширювати св╕й кругоз╕р, в╕дкривати для себе нов╕, нев╕дом╕ ран╕ше св╕ти. У мене в репертуар╕ ╓ величезний пласт латиноамерикансько╖ музики, яку я вир╕шив показати наш╕й аудитор╕╖ так, як вона звучить там, на сво╖й батьк╕вщин╕. Мою ╕дею п╕дтримали п╕ан╕ст Олег Краснов, музикант на ударних ╕нструментах Валентин Кири╓нко. Ми сформували групу «Нове стол╕ття» («Siglo nuevo» band), в як╕й ╓ так╕ ╕нструменти, як рояль, контрабас, труба, бонги, конги, акордеон. Таким складом ми виступили 19 грудня минулого року, в День святого Миколая, в концертному зал╕ С╕мферопольського музичного училища ╕м. П. Чайковського. Це був наш перший концерт у рамках нового проекту.
— Публ╕ка в╕д нього в захопленн╕. А який сюрприз для не╖ приготували на День закоханих?
— Програма була р╕знохарактерною. П╕д гаряч╕ ритми бразильсько╖ самби, кубинського танго, венесуельського вальсу «Поц╕лунок у сновид╕ннях», сальси, мамбо, румби, ча-ча-ча танцювали майстри спорту з╕ спортивних бальних танц╕в, чемп╕они Укра╖ни ╕ ф╕нал╕сти Кубка св╕ту Олекс╕й Мух╕н та Анастас╕я Московк╕на, представники м╕жнародно╖ школи сх╕дного танцю «ТАНА». Ж╕ночу любовну л╕рику Латинсько╖ Америки представив ансамбль «Слов’яночки». А головним стрижнем програми стала мексиканська п╕сня «Besame mucho» («Ц╕луй мене м╕цн╕ше»). Це одна з найв╕дом╕ших п╕сень ХХ стол╕ття, що в 2009 роц╕ обрана оф╕ц╕йним дев╕зом Мех╕ко ╕ ╓ символом пристрасного кохання.
Я вдячний дол╕ за те, що мен╕ пощастило до подробиць ознайомитися з нац╕ональною вокальною школою Венесуели. Це не фольклор ╕ не естрада, а просто приголомшлива музика, ╕ ми ╖й обов’язково присвятимо свою наступну концертну програму.
— Ця музика не може залишити без уваги н╕кого — н╕ старших, н╕ молодших, — дода╓ Олег Краснов. — Вона сонячна, динам╕чна. ╤ ми щаслив╕, що займа╓мося нею в такому формат╕.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12919

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков