"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема "Душі криниця"
#10 за 07.03.2014
СВЯТИЙ ПАТР╤АРХ ТАРАС╤Й – ПОСТАТЬ ЦЕРКОВНО╥ ╤СТОР╤╥
Що не каж╕ть, але батьки Шевченка не випадково назвали свого сина Тарасом. Народився в╕н 9 березня, у переддень вшанування за церковним календарем Святого патр╕арха Тарас╕я, а спочив у Боз╕ наш Кобзар 10 березня, в день успення свого небесного покровителя. То хто ж в╕н, Святий Тарас╕й? Коли царгородський патр╕арх Павло III через погрози ф╕зично╖ розправи, висловлен╕ ц╕сарем Левом IV, п╕дписав ╓ретичний акт про невизнання святих ╕кон, зр╕кся патр╕аршого престолу й 781 року смиренно зак╕нчив сво╓ життя в монастир╕, його наступником, за порадою самого ж Павла III, одноголосно обрали писаря молодого ц╕саря Костянтина ╕ його матер╕ ╤рини – Тарас╕я (Тараса). Тарас╕й, який походив з╕ старовинно╖ християнсько╖ родини царгородських вельмож, спочатку противився такому обранню, бо вважав, що патр╕архом повинен бути обраний священик, духовна особа, а не св╕тська, нав╕ть якщо вона ╕ ревний християнин. Та все ж змирився з волею ╕нших. Однак при цьому напол╕г: таке р╕шення ма╓ бути п╕дтверджене Вселенським Собором. У час╕ вибору Святого Тарас╕я (зв╕сно, в╕н був канон╕зований Церквою п╕сля сво╓╖ смерт╕) патр╕архом ╕коноборча в╕йна вже йшла на спад. Бо цариця ╤рина, яка управляла державою зам╕сть свого десятил╕тнього сина Костянтина IV (до реч╕, той згодом завдав чимало клопот╕в патр╕арху Тарас╕ю), була правов╕рною християнкою, сво╖м впливом намагалася зупинити пересл╕дування священик╕в, монах╕в та в╕рних за вшанування святих ╕кон. Собор мав в╕дбутися 786 року. Коли ж з╕бралися вс╕ ╓пископи, ╕коноборц╕ п╕дбурили в╕йсько до бунту, що загрожувало учасникам Собору в╕рною смертю. За бажанням цариц╕ ╤рини проведення Собору в╕дклали на наступний р╕к. Тод╕ вс╕ 360 ╓пископ╕в п╕дтвердили патр╕арш╕ повноваження Тарас╕я й визнали необх╕дним вшановувати свят╕ ╕кони. Це був Сьомий Вселенський Собор. Послушний соборним постановам, патр╕арх Тарас╕й ретельно потрудився над ╖хн╕м впровадженням. Сам в╕н в╕в аскетичне життя, ╖в обмаль, багато молився, жорстко, безцеремонно ставився до тих (зокрема духовенства), хто порушував принципи християнсько╖ морал╕. Зневажав ц╕саря Костянтина IV за його пост╕йн╕ подружн╕ зради, нев╕рн╕сть ╕ безглузде втручання у справи Церкви. Тим, зв╕сно, викликав ненависть ╕ самого ц╕саря, ╕ вельмож, ╕ багатьох представник╕в духовенства, наприклад, за критику останн╕х щодо ╖хнього розк╕шного життя, чревоугодство, грошолюбство, пихат╕сть, марносл╕в’я, а головне – втрату духовност╕. Вороги пост╕йно зводили на патр╕арха Тарас╕я наклепи, а то й жадали в╕дверто╖ помсти за сказану правду. Тод╕ йому було непереливки, але Бог обер╕гав Тарас╕я… Т╕льки за час╕в правл╕ння ц╕саря Никифора, який, до реч╕, прийшов до влади через змову, але прийшов, аби врятувати державу й християнську в╕ру, Святий Тарас╕й зм╕г вести в╕дносно спок╕йне життя, сповна в╕ддався духовним справам, а не пол╕тичним ╕нтригам. Помер Святий Тарас╕й 806 року на 22-му роц╕ патр╕аршого служ╕ння. Його поховали у монастир╕ над Босфором. Цю обитель в╕н сам же ╕ збудував. Гр╕б Святого Тарас╕я Господь прославив численними дивами зц╕лення хворих. Загалом цей патр╕арх в╕дзначався довол╕ непок╕рною вдачею, бунт╕вничим характером. Та й ╕м’я «Тарас» у переклад╕ з грецько╖ – «бунтар», «непок╕рний». Ось тут знову повернемося до постат╕ Тараса Шевченка. Духом бунтарства, непокори, непримиренност╕ щодо фальш╕, жорстокост╕, несправедливост╕, здирництва був сповнений його характер, як ╕ творч╕сть нашого Кобзаря. ╤ цьому год╕ заперечити! Чи законом╕рно таке?.. Не вдаюся в астролог╕ю та гадання на ╕менах, бо ставлюся до цього скептично, та все ж – пом╕ркуймо…
Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12954
|