Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 07.03.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. БЕРЕЗЕНЬ

7
1573 р. — ╤ван Федорович заснував у Львов╕ першу в Укра╖н╕ друкарню, про ╕снування яко╖ точно в╕домо ╕сторикам.

8
1946 р. — псевдособор у Львов╕ п╕д тиском комун╕стично╖ влади ╕ зг╕дно з планом КДБ СРСР скасував Берестейську ун╕ю 1596 р. Початок знищення Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви. ╤н╕ц╕ативна група була у склад╕ трьох священик╕в: Гаври╖ла Костельника, Михайла Мельника, Йосипа Пельвецького як представник╕в трьох ╓парх╕й Галицько╖ митропол╕╖: Льв╕всько╖, Перемисько╖ ╕ Станислав╕всько╖. Проте жодного ╓пископа Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви на цьому собор╕ не було. У сучасн╕й УГКЦ цей собор ╕мену╓ться псевдособором.
Народився:
1940 р. — Леон╕д Осика, укра╖нський режисер, сценарист. Один ╕з представник╕в «поетичного к╕но». Заслужений д╕яч мистецтв УРСР (1988). Народний артист Укра╖ни (1998).
Помер:
972 р. — загинув князь Святослав Завойовник.
1908 р. — Володимир Антонович, укра╖нський ╕сторик, археолог, етнограф.

9
1865 р. — театр Омеляна Бачинського з╕ Львова на Шевченк╕вському вечор╕ в Перемишл╕ вперше виконав г╕мн «Ще не вмерла Укра╖на».
1930 р. — у прим╕щенн╕ Харк╕вського театру розпочався показовий процес над учасниками «Сп╕лки визволення Укра╖ни», який тривав 40 дн╕в ╕ зак╕нчився ув’язненням к╕лькох десятк╕в представник╕в укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖.
1934 р. — у Ки╓в╕ засноване видавництво «Веселка».
Народилися:
1814 р. — Тарас Шевченко, укра╖нський поет, письменник, художник, граф╕к, громадський д╕яч, ф╕лософ, пол╕тик, фольклорист, з точки зору багатьох укра╖нц╕в — духовний батько сучасного укра╖нського народу, людина, яка присвятила сво╓ життя збереженню ╕ поширенню самобутньо╖ народно╖ мудрост╕, т╕сно пов’язано╖ з╕ стародавньою православною козацькою культурою ╕ звичаями Укра╖ни.
Член Кирило-Мефод╕╖вського братства. У творах на ╕сторичну тему показав боротьбу укра╖нського народу проти соц╕ального й нац╕онального поневолення.
1862 р. — Микола Пимоненко, видатний художник. Помер 1912 року у Ки╓в╕. На його посмертн╕й виставц╕ у Петербурзьк╕й АМ 1918 року було експоновано 715 картин, у тому числ╕ 112 рисунк╕в ол╕вцем.
1886 р. — Георг╕й Нарбут, укра╖нський художник, граф╕к, ╕люстратор, автор перших укра╖нських державних знак╕в (банкнот ╕ поштових марок), один ╕з засновник╕в ╕ ректор Укра╖нсько╖ академ╕╖ мистецтв.
Творч╕сть Георг╕я Нарбута — це яскрава стор╕нка в укра╖нському мистецтв╕. Його ц╕лком справедливо називали одним з найвизначн╕ших граф╕к╕в сучасност╕. Визначним досягненням Нарбута ╕ вс╕╓╖ укра╖нсько╖ граф╕ки ╓ його «Укра╖нська абетка», в як╕й художник досяг гранично╖ простоти й водночас вишуканост╕ композиц╕╖, малюнка й кольору.

10
1878 р. — у Женев╕ випущено кишенькове видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.
1992 р. — Укра╖ну прийняли до П╕вн╕чноатлантично╖ Ради сп╕вроб╕тництва.
Народилися:
1787 р. — Устим Кармелюк, укра╖нський нац╕ональний герой, кер╕вник повстанського руху на Под╕лл╕ у 1813-1835 роках проти нац╕онального ╕ соц╕ального гн╕ту.
1842 р. — Микола Лисенко, укра╖нський композитор («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Ене╖да»), п╕ан╕ст, диригент, педагог, збирач п╕сенного фольклору, громадський д╕яч. Автор музики церковного г╕мну «Боже Великий ╢диний». Твори Лисенка вийшли у 1950-1959 рр. у Ки╓в╕ в 20 томах. Його заслугою було те, що в╕н вив╕в укра╖нську народну п╕сню на широку профес╕йну сцену, став основоположником нац╕онального напрямку укра╖нсько╖ музики. Його по праву можна назвати одним ╕з стовп╕в, на якому трима╓ться нац╕ональна св╕дом╕сть укра╖нця. Помер у Ки╓в╕ 1912 року.
1904 р. — Док╕я Гуменна, укра╖нська письменниця, член ОУП «Слово». Л╕тературна д╕яльн╕сть почалася в Укра╖н╕ в середин╕ 20-х рок╕в. ╥╖ л╕тературна спадщина становить понад 30 том╕в.
1953 р. — Тарас Петриненко, укра╖нський сп╕вак, поет, композитор. Один з найкращих тенор╕в Укра╖ни. Син Д╕ани Петриненко.
Померли:
1861 р. — Тарас Шевченко, видатний укра╖нський поет.
2004 р. — Борислав Брондуков, актор, народний артист Укра╖ни.

11
Народився:
1816 р. — Олександр Афанась╓в-Чужбинський, укра╖нський та рос╕йський письменник, етнограф, фольклорист, ╕сторик, мовознавець.
Померла:
2001 р. — Галина Гордасевич, письменниця, пол╕тв’язень, в╕дома донецька поетеса, член Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, сп╕взасновниця Донецького Товариства укра╖нсько╖ мови та Донецького Крайового Руху. Була активним громадським ╕ пол╕тичним д╕ячем.

12
1917 р. — у Петербурз╕ в╕дбулася 20-тисячна укра╖нська ман╕фестац╕я п╕д нац╕ональними прапорами.
1928 р. — п╕д час пленуму ЦК КП(б)У Лазар Каганович оголосив наркома осв╕ти Юр╕я Шумського л╕дером укра╖нського буржуазного нац╕онал╕зму.
Народився:
1863 р. — Володимир Вернадський, укра╖нський вчений, основоположник геох╕м╕╖, б╕огеох╕м╕╖, рад╕огеолог╕╖, творець вчення про б╕осферу, ╖╖ еволюц╕ю ╕ перетворення п╕д впливом людини в ноосферу (сферу розуму), перший президент Академ╕╖ наук Укра╖ни.

13
1672 р. — у Батурин╕ козацька старшина за п╕дтримки начальника московсько╖ залоги заарештувала гетьмана Л╕вобережно╖ Укра╖ни Дем’яна Многогр╕шного, який старався зм╕цнити гетьманську владу, провадив виразну антимосковську пол╕тику, спрямовану на захист ╕нтерес╕в Укра╖ни, намагався в╕д╕рвати Л╕вобережжя в╕д Москви ╕ об’╓днати його з Правобережжям п╕д протекторатом Туреччини, про що провадив та╓мн╕ переговори з Петром Дорошенком.
1917 р. — до Ки╓ва ╕з заслання повернувся Михайло Грушевський.
1949 р. — у Канад╕ розпочала д╕яльн╕сть Укра╖нська в╕льна академ╕я наук.
1961 р. — «Чорний понед╕лок» у Ки╓в╕. Внасл╕док техногенно╖ катастрофи поблизу Курен╕вки (Бабиного Яру) загинуло понад 1 500 м╕сцевих мешканц╕в, а також пасажир╕в м╕ського транспорту, що потрапив у зону лиха.
Влада тривалий час приховувала ╕ применшувала масштаби та насл╕дки авар╕╖. ╤нформац╕я про курен╕вськ╕ под╕╖ п╕ддавалася жорстк╕й цензур╕, багатьох загиблих ховали на р╕зних кладовищах у Ки╓в╕ та за його межами, вказуючи у документах та в написах на могилах р╕зн╕ дати та причини смерт╕.
1997 р. — Укра╖на та НАСА п╕дписали догов╕р про пол╕т у космос укра╖нського космонавта. Ним став Леон╕д Каденюк.
Народилися:
1888 р. — Антон Макаренко, укра╖нський письменник («Педагог╕чна поема», «Прапори на баштах») та педагог.
1932 р. — Тарас Гунчак, укра╖нський ╕сторик (США), член Американсько╖ асоц╕ац╕╖ сприяння розвитку науки, Укра╖нсько╖ академ╕╖ мистецтв ╕ наук. ╤н╕ц╕атор та реал╕затор багатьох видавничих та наукових проект╕в в Укра╖н╕ (зокрема, 9-томного видання «Тисяча рок╕в укра╖нсько╖ сусп╕льно-пол╕тично╖ думки», 2001 р.).
1950 р. — Володимир Серг╕йчук, укра╖нський ╕сторик, пол╕тик, письменник, професор, директор Центру укра╖нознавства Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Т. Г. Шевченка (2000-2007 рр.), академ╕к Академ╕╖ наук Вищо╖ школи Укра╖ни.
1960 р. — Юр╕й Андрухович, укра╖нський письменник, поет та есе╖ст. 1985 року разом з В╕ктором Небораком та Олександром ╤рванцем заснував поетичну групу Бу-Ба-Бу, котра одн╕╓ю з перших почала в╕дновлювати в укра╖нськ╕й л╕тератур╕ карнавальн╕ та буфонадн╕ традиц╕╖, продемонструвала усп╕шний приклад творення соц╕о-культурного м╕фу.
У часопис╕ «Сучасн╕сть» вперше побачили св╕т найвагом╕ш╕ прозов╕ твори письменника: «Рекреац╕╖» (1992), «Москов╕ада» (1993), «Перверз╕я» (1996), видан╕ у 1997 роц╕ окремими книгами, есей «Центрально-сх╕дна рев╕з╕я» («Сучасн╕сть», 2000, № 3).
Твори Андруховича перекладен╕ польською, англ╕йською, н╕мецькою, рос╕йською, угорською, ф╕нською, шведською, ╕спанською, чеською, словацькою мовами й есперанто.
Померли:
1927 р. — Дн╕прова Чайка (Людмила Василевська-Берез╕на), укра╖нська письменниця та поетеса.
2003 р. — Ярослава Стецько, укра╖нська пол╕тична д╕ячка, журнал╕стка, дружина Ярослава Стецька. Сп╕ворган╕затор Червоного Хреста УПА, ж╕ночо╖ мереж╕ ╕ юнацтва ОУН.

***

Укра╖нська громада С╕мферополя висловлю╓ сп╕вчуття кап╕тану 1 рангу у в╕дставц╕ Микол╕ Федоровичу Дубровському з приводу смерт╕ його дружини Н╤НИ ПАВЛ╤ВНИ.
Вона була справжньою бойовою подругою, над╕йно забезпечувала мир ╕ спок╕й в родин╕, виховала достойних д╕тей, що дозволяло чолов╕ков╕ повн╕стю в╕ддавати себе в╕йськов╕й служб╕.
Св╕тла пам’ять про Н╕ну Павл╕вну завжди залишиться в наших серцях. В╕чна ╖й пам’ять.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12957

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков