Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2014 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 21.03.2014
ДОБРА СПРАВА ПРИКАРПАТСЬКОГО «СВ╤ТЛИЧАНИНА»

Коли востанн╓ був на Майдан╕, зав╕тав до коломийського намету. М╕й давн╕й приятель, «св╕тличанин» Геннад╕й Романюк порадив сходити до «мосту закоханих» ╕ зробити там дек╕лька фотозн╕мк╕в або й написати зам╕тку. Виявилося, що м╕ст був частково пошкоджений п╕д час майданних под╕й, а тепер знову функц╕ону╓. Ось що розпов╕в про це коломиянин:
— Якось ми чергували на «висотц╕» з Володимиром ╤ван╕вим, земляком родом з Печен╕жина. В╕н на Майдан╕ був на╖здами, тому що не м╕г надовго покинути роботу в л╕сництв╕. От ми й вир╕шили, що коли переможемо, то в╕дремонту╓мо ту д╕лянку мосту, яка згор╕ла. А п╕дпалили ╖╖ в критичний момент спец╕ально, щоб повсталих не оточили, не вдарили в спину. Вже 21 лютого ми робили зам╕ри на т╕й д╕лянц╕ мосту. Пот╕м побачили, що багато старих балок прогнило, ╕ вир╕шили в╕дремонтувати м╕ст повн╕стю. Привезли л╕соматер╕али з Шепар╕вського л╕сництва (це були дубов╕ бруски й дошки, вони служитимуть довго!) ╕ вистелили ╖х зам╕сть прогнилих соснових... Працювало близько десятка людей. Переважно коломийц╕, але долучалися люди й з ╕нших рег╕он╕в. Ус╕м нам було при╓мно чути слова подяки в╕д киян та при╖жджих п╕д час в╕дкриття мосту.
Шкода, що сам Геннад╕й у той момент був зайнятий, тому робити зн╕мки я вирушив один. Звернув увагу на металеву табличку з написом: «Парковий м╕ст, побудований в 1912 роц╕ за проектом професора ╢. О. Патона».
Дал╕ прикр╕плено великий аркуш паперу, а на ньому в╕рш «Висота», очевидно присвячений одному з геро╖в Майдану:

Олександр наш «висотою» впевнено кроку╓,
В╕н на лавц╕ б╕ля бочки дню╓ ╕ ночу╓,
Захища╓ в╕д тиран╕в Лу╖дж╕ й Мокрину,
╤ в╕ддав би душу й т╕ло за р╕дну Вкра╖ну.
Там, на круч╕, сильний в╕тер нин╕ дме у спину,
Н╕ мороз, н╕ дощ, н╕ сонце нас вже не зупинять.
«Висоту» ми м╕цно держим, не здамо н╕кому!
Тут нам зимно, вдома тепло — хочеться додому...
Та м╕ж аркою ╕ мостом будемо стояти
Р╕дну неньку-Укра╖ну дружно захищати,
Щоб н╕яка вража сила нас не полонила,
Щоб рад╕в життю Судак, ╕ Донецьк, ╕ См╕ла.
Щоб н╕хто не вбив в нас в╕ру у майбутн╓ св╕тле,
Щоб вс╕ люди в Укра╖н╕ були б╕льш прив╕тн╕,
Щоб н╕кого не кидали просто так за ╜рати —
Ради цього «висоту» будемо тримати!

3.02.2014 ╕ п╕дпис (нерозб╕рливо)

Я не в╕дразу збагнув, про яку Мокрину ╕ про якого Лу╖дж╕ мова. Лише пот╕м зрозум╕в: йдеться про пару закоханих, на честь яких споруджено пам’ятник. Це було в 1943 роц╕. В╕н — ╕тал╕йський полонений солдат, вона — укра╖нка, вивезена на примусов╕ роботи. Лу╖дж╕ Педуто ╕ Мокрина Юрзук познайомилися в австр╕йському табор╕ для в╕йськовополонених. Разом вони були два роки. В╕йна ╖х по╓днала, а пот╕м... знову розлучила. Лу╖дж╕ пам’ятатиме укра╖нську красуню все життя.
╤ знайде ╖╖ через 60 рок╕в! Вони зустр╕нуться у 2004 роц╕ в студ╕╖ програми «Жди меня», щоб довести, що коханню не страшн╕ ан╕ в╕йна, ан╕ час, ан╕ в╕дстань. Авторами пам’ятника ╓ Олександр Моргацький ╕ Григор╕й Костюков. Кияни вже звикли до пам’ятника, як звикли ╕ до «мосту закоханих». Як знову нагадали мен╕ буд╕вельники (дек╕лька ╖х ще залишалося в намет╕), м╕ст довелося п╕дпалити, аби повсталих не змогли оточити спецпризначенц╕ ╕ щоб там часом не примостився снайпер. Переговоривши трохи з людьми, я звернув увагу на ще один в╕рш, написаний в╕д руки:

ПОДЯКА

Низький укл╕н, подяка й шана
Ус╕м киянкам ╕ киянам,
Котр╕ в мороз, удень ╕ вноч╕
Несуть нам чай ╕ калач╕...

А дал╕ персон╕ф╕кована подяка тим ж╕нкам ╕ д╕вчатам, як╕ допомагали «висотникам»:

Наталя, Леся ╕ Сн╕жана,
Галина, Катя ╕ Оксана,
Ус╕ д╕вчата Укра╖ни —
Ми перед вами на кол╕нах...

П╕д текстом були перел╕чен╕ м╕ста й села буд╕вельник╕в-галичан: Льв╕в, Космач, Дебеславц╕, Теребовля, Печен╕жин та ╕нш╕. Згадан╕ й м╕ста Центру ╕ Сх╕дно╖ Укра╖ни: Ки╖в, В╕нниця, Прилуки, Микола╖в, Горл╕вка. Все ж найб╕льший внесок, наск╕льки мен╕ в╕домо, зробила Коломия. М╕сто, де «Кримську св╕тлицю» читають ╕ передплачують просв╕тяни, актив╕стки ж╕ночого руху, викладач╕ укра╖нсько╖ мови, д╕яч╕ культури ╕ нав╕ть п╕дпри╓мц╕. Подружжя Романюк╕в також ╓ давньою «св╕тличанською» родиною, про активну участь Геннад╕я в ╢вромайдан╕ я згадував неодноразово.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

«Св╕тличанське» подружжя - Геннад╕й ╕ Галина Романюки

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2014 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13023

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков