Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 21.03.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. БЕРЕЗЕНЬ

21
1927 р. — у Ки╓в╕ вийшов перший номер укра╖нсько╖ «Л╕тературно╖ газети».
Народилися:
1851 р. — ╤сма╖л Гаспринський, кримськотатарський просв╕титель, письменник, педагог, культурний та громадсько-пол╕тичний д╕яч. Був в╕домий як пропагандист сучасних ╕дей серед кримських татар, модерн╕затор ╖хньо╖ традиц╕йно╖ ╕сламсько╖ культури.
1888 р. — Василь ╤ванис, голова уряду Кубанського краю.
1929 р. — Юр╕й Мушкетик, укра╖нський письменник, Герой Укра╖ни.
Перу Юр╕я Мушкетика належить низка твор╕в, як╕ в╕дбивають ╕сторичний розвиток держави ╕ роль особистост╕ в ньому. Автор продовжу╓ пл╕дну працю на л╕тературн╕й нив╕, створюючи глибок╕ образи, продовжуючи пошуки нових форм ╕ засоб╕в вираження важливих проблем сучасност╕, зробивши основним об’╓ктом досл╕дження людину. Письменник пильно спостер╕га╓ за д╕йсн╕стю, тому геро╖ його твор╕в так╕ реальн╕, а проблеми, яких в╕н торка╓ться, так╕ актуальн╕.
Померла:
1942 р. — Ольга Кобилянська, укра╖нська письменниця, класик укра╖нсько╖ л╕тератури. В сво╖х творах, зокрема, порушувала проблеми ж╕ночо╖ емансипац╕╖, життя буковинських селян, людських почутт╕в, а у 1915-1923 pp. звернулась до антиво╓нно╖ тематики. В 1920-1930-х роках створила низку опов╕дань з народного життя.

22
1710 р. — Цар Петро I заборонив «великоросам докоряти малоросам за зраду Мазепи».
1989 р. — у випробувальному польот╕ л╕така Ан-225 «Мр╕я» встановлено 109 св╕тових рекорд╕в.
Народилися:
1961 р. — Ольга Богомолець, укра╖нська сп╕вачка, автор-виконавиця сучасних та старовинних укра╖нських романс╕в, доктор медичних наук, головний л╕кар Кл╕н╕ки лазерно╖ медицини ╤нституту дерматокосметолог╕╖, координатор ╢вропейсько╖ асоц╕ац╕╖ лазерно╖ дерматолог╕╖ у Сх╕дн╕й ╢вроп╕, член Американсько╖ академ╕╖ дерматолог╕╖, ╢вропейсько╖ академ╕╖ дерматовенеролог╕╖, Нью-Йорксько╖ академ╕╖ наук.
Одружена з Олекс╕╓м Шереметь╓вим — в╕домим колекц╕онером, юристом.

23
1596 р. — укра╖нськ╕ повстанц╕ Северина Наливайка розбили в╕йсько польського гетьмана Жолкевського в урочищ╕ Гострий Кам╕нь.
1918 р. — Центральна Рада оголосила укра╖нську мову мовою д╕ловодства.

24
1155 р. — Юр╕й Долгорукий захопив Ки╖в ╕ вступив на престол.
1918 р. — Центральна Рада проголосила укра╖нську мову державною.
Народилися:
1900 р. — ╤ван Козловський, укра╖нський сп╕вак, народний артист СРСР (1940), Герой Соц╕ал╕стично╖ Прац╕, лауреат двох Стал╕нських прем╕й та Державно╖ прем╕╖ УРСР ╕м. Т. Г. Шевченка. Помер 24 грудня 1993 р.
Завдяки старанням доньки Анни ╤ван╕вни та президента Фонду Козловського Бели Руденко 24 березня 2004 р. в╕дбулася презентац╕я подв╕йного компакт-диску з укра╖нськими творами у виконанн╕ ╤вана Семеновича.
1955 р. — ╤гор Б╕лоз╕р, народний артист Укра╖ни, укра╖нський композитор ╕ виконавець, л╕дер «В╤А Ватра». Автор популярних п╕сень та справжн╕х шлягер╕в: «Пшеничне перевесло», «Св╕тлиця», «В╕д Бога», «Перший сн╕г», «Вес╕льний марш», «Не сип, мила, скла». Убитий у 2000 р.
Помер:
1907 р. — Андр╕й Маркевич, укра╖нський громадський д╕яч, етнограф, правник, ф╕лантроп i музикант.

25
День Служби безпеки Укра╖ни.
Свято встановлено в Укра╖н╕ «…ураховуючи заслуги Служби безпеки Укра╖ни у справ╕ захисту державного суверен╕тету Укра╖ни, конституц╕йного ладу, територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕, законних ╕нтерес╕в держави, забезпеченн╕ прав ╕ свобод людини ╕ громадянина…» зг╕дно з Указом Президента Укра╖ни «Про День Служби безпеки Укра╖ни» в╕д 22 березня 2001 року № 193/2001.
1651 р. — укра╖нське в╕йсько полковника ╤вана Богуна п╕д В╕нницею розгромило поляк╕в.
Народилися:
1747 р. — Олександр Безбородько, козацький полковник, член Рос╕йсько╖ академ╕╖, почесний член Академ╕╖ мистецтв, царський сенатор, св╕тл╕ший князь Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, канцлер уряду Катерини II, мав значний вплив на царя Павла ╤, добився в╕дновлення Генерального суду ╕ деяких ╕нших установ Гетьманщини, скасованих за Катерини II.
1909 р. — Юр╕й Бойко-Блох╕н, укра╖нський л╕тературознавець, театрознавець, професор Укра╖нського в╕льного ун╕верситету в Мюнхен╕, громадський ╕ пол╕тичний д╕яч, член Проводу ОУН. Автор численних наукових праць з теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури, зокрема: «Основи укра╖нського нац╕онал╕зму» (1951, присвячена М. Кул╕шу), «Шевченко ╕ Москва» (1952), «Творч╕сть Тараса Шевченка на тл╕ зах╕дно╓вропейсько╖ л╕тератури» (1956).
1976 р. — Володимир Кличко, укра╖нський боксер у суперважк╕й вагов╕й категор╕╖, чемп╕он св╕ту за верс╕ями IBF та IBO.
Померли:
1944 р. — Омелян Ковч, греко-католицький священик, блаженний католицько╖ церкви. Загинув у фашистському концтабор╕ Майданек.
1999 р. — В’ячеслав Чорнов╕л, л╕тературний критик, публ╕цист, д╕яч руху опору проти русиф╕кац╕╖ та нац╕онально╖ дискрим╕нац╕╖ укра╖нського народу. К╕лька раз╕в ув’язнений за «антирадянську пропаганду» (1967-1969, 1972-1979, 1980-1988) pp. Перебував у мордовських таборах суворого режиму ╕ на засланн╕. Один ╕з ╕н╕ц╕атор╕в створення Укра╖нсько╖ гельс╕нсько╖ сп╕лки. Герой Укра╖ни (посмертно). Загинув у автомоб╕льн╕й авар╕╖.

26
День Внутр╕шн╕х в╕йськ МВС Укра╖ни.
В╕дзнача╓ться щор╕чно 26 березня у день ухвалення Верховною Радою Укра╖ни 1992 року Закону Укра╖ни «Про внутр╕шн╕ в╕йська М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ Укра╖ни».

27
М╕жнародний день театру.
В╕дзнача╓ться щор╕чно 27 березня з 1962 року. В╕н був заснований у В╕дн╕ на IX конгрес╕ М╕жнародного ╕нституту театру (М╤Т) при ЮНЕСКО. Д╕яльн╕сть М╤Т, зг╕дно з його статутом, ма╓ бути спрямована на «зм╕цнення миру ╕ дружби м╕ж народами, на розширення творчо╖ сп╕впрац╕ вс╕х д╕яч╕в св╕ту».
1793 р. — Катерина II видала ман╕фест про включення Правобережно╖ Укра╖ни до складу Рос╕╖.
1994 р. — в Укра╖н╕ пройшли перш╕ п╕сля розпаду СРСР парламентськ╕ вибори.
Народився:
1912 р. — Олекса Г╕рник, укра╖нський дисидент, пол╕тв’язень, Герой Укра╖ни. Вчинив самоспалення на знак протесту проти русиф╕кац╕╖ Укра╖ни.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13026

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков