"Кримська Свiтлиця" > #15 за 11.04.2014 > Тема "Українці мої..."
#15 за 11.04.2014
ЧИЯ ВИНА, ЩО Я ЖИВУ НЕ В УКРА╥Н╤?
Пригадую зустр╕ч ╕з бандуристкою ╤нною Л╕сняк, яка в╕дбулася в ╤рп╕нському ╕сторико-кра╓знавчому музе╖. Навесн╕ 2013 року пан╕ ╤нна виступала на Днях укра╖нсько╖ культури в Латв╕╖. Там познайомилася з укра╖нцями ╕з Естон╕╖. Вони запросили ╖╖ на святкування 25-р╕ччя Укра╖нського земляцтва Естон╕╖. ╢ ще Конгрес укра╖нц╕в Естон╕╖ ╕ Союз укра╖нок Естон╕╖. Юв╕лей в╕дзначали 30 листопада в прим╕щенн╕ Нац╕онально╖ б╕бл╕отеки в Талл╕нн╕. Спочатку було показано документальний ф╕льм про створення укра╖нсько╖ громади в Естон╕╖. Пот╕м в╕дбувся концерт. ╤нна Л╕сняк виконала дв╕ п╕сн╕. З Укра╖ни була т╕льки вона одна. В греко-католицьк╕й церкв╕, яка ма╓ окреме прим╕щення в центр╕ естонсько╖ столиц╕, пан╕ ╤нна виконала три п╕сн╕. Пот╕м у не╖ ще був сольний концерт. Населення Естон╕╖ становить 1,3 млн. ос╕б. З них т╕льки 67 в╕дсотк╕в — естонц╕. Але щоб отримати естонське громадянство, необх╕дно скласти ╕спит ╕з естонсько╖ мови. В Естон╕╖ багато остров╕в. Розм╕ри найменшого 6 на 9 к╕лометр╕в. Але на ньому ╓ церква ╕ школа. ╤нна Л╕сняк поц╕кавилася, чи ╓ на остров╕ пологовий будинок. ╥й в╕дпов╕ли, що нема╓, але для екстрених випадк╕в ╓ гел╕коптер. Естонська держава п╕дтриму╓ вс╕ нац╕ональн╕ меншини. Наприклад, коштом держави утримуються укра╖нськ╕ школи. Але укра╖нц╕ нер╕дко в╕ддають сво╖х д╕тей в естонськ╕. Естон╕я ще в 1993 роц╕, першою серед кра╖н св╕ту, визнала Голодомор 1932-1933 рок╕в геноцидом укра╖нсько╖ нац╕╖. Укра╖нц╕, як╕ ран╕ше жили на Льв╕вщин╕, ╤вано-Франк╕вщин╕, розмовляють укра╖нською мовою. Укра╖нц╕, як╕ народилися в Естон╕╖, укра╖нською мовою не сп╕лкуються (вони рос╕йськомовн╕), але сп╕вають укра╖нськ╕ п╕сн╕ ╕ вважають себе укра╖нцями. Одна укра╖нка, яка живе в Естон╕╖ рок╕в 25-30, розпов╕ла, що т╕льки один раз купалася в Балт╕йському мор╕ – надто холодна там вода. Але м╕сцеве населення купа╓ться. Пан╕ ╤нн╕ не сподобалося, що в Естон╕╖ дме сильний холодний в╕тер. Естонц╕ дв╕ч╕ на тиждень в╕дв╕дують сауну. Такий в╕зит кошту╓ 5 ╓вро. Естонц╕ також надають великого значення заняттям спортом. Пенс╕онери б╕дкаються, що ╕з запровадженням ╓вро ц╕ни зросли ╕ жити стало г╕рше. Проте ╕нш╕ люди шукають п╕дроб╕тки ╕ не скаржаться. 1990-т╕ в Естон╕╖ теж були складним пер╕одом. Але ц╕ складнощ╕ тривали т╕льки три роки. Квиток до Ф╕нлянд╕╖ кошту╓ 8 ╓вро. Чимало естонц╕в ╖здять у Ф╕нлянд╕ю по харчов╕ пайки. Ф╕нськ╕ соц╕альн╕ служби дають ╖жу, не запитуючи про громадянство. В Ф╕нлянд╕╖ найменша пенс╕я становить 600 ╓вро. Середня пенс╕я в Естон╕╖ 300 ╓вро. Така ж варт╕сть комунальних послуг за трик╕мнатну квартиру в центр╕ Талл╕нна. Родина пенс╕онер╕в, з якими познайомилася пан╕ ╤нна, утримувала таку квартиру, чекаючи внука. Онук по╖хав на зароб╕тки в Америку, але об╕цяв повернутися. ╤нна Л╕сняк познайомилася ╕з Мирославою Бучко-Юр╕ссаар. Пан╕ Мирослава народилася 1927 року на Льв╕вщин╕. Навчалася у Льв╕вському пол╕техн╕чному ╕нститут╕. Але була заарештована ╕ засуджена на 10 рок╕в ув’язнення ╕ 5 рок╕в позбавлення прав. Вона вийшла зам╕ж за естонця ╕ ви╖хала в Естон╕ю. В Естон╕╖ зак╕нчила пед╕нститут ╕ працювала вчителем ╕стор╕╖. Виростила доньку. Мирослава Бучко-Юр╕ссаар подарувала ╤нн╕ Л╕сняк власну зб╕рку в╕рш╕в «Незабуте», видану в Талл╕нн╕ 2008 року. Майже вся поез╕я укра╖нською мовою, однак ╓ ╕ рос╕йськомовн╕ в╕рш╕. Книга в╕добража╓ життя укра╖нц╕в в Естон╕╖. У в╕рш╕ «Укра╖нц╕ в Естон╕╖» пан╕ Мирослава пише:
«Ось Естон╕я тепер нам Друга Батьк╕вщина. Поважати й ц╕нувати Треба цю кра╖ну. Мову ест╕в треба вчити, ╤ культуру знати, Якщо хочемо тут жити, Р╕вноправними стати. Якщо громадянство дати Ворогам Естон╕╖, Незалежн╕сть вона втратить ╤ згине в агон╕╖».
Зворушу╓ в╕рш Мирослави Бучко-Юр╕ссаар «Скаж╕ть мен╕, чия вина…».
«Скаж╕ть мен╕, чия вина, Що я живу не в Укра╖н╕, Де р╕дний д╕м, стежки родинн╕, В╕длуння юност╕ луна? Скаж╕ть мен╕, чия вина… Скаж╕ть, чому ворожа воля Д╕вча невинне з юних л╕т Заслала у жорстокий св╕т На довг╕ роки у неволю? Чому така проклята доля… Скаж╕ть мен╕, кому на користь Ця м╕шанина нац╕й, рас, Що у ГУЛАГу т╕м з╕йшлась, Де клекот╕ло людське горе? Скаж╕ть мен╕, кому на користь… Чому д╕вча там полюбило (Любов ця н╕жна ╕ палка), Та не свойого земляка Вогнем кохання запалило? Чому д╕вча там полюбило… Скаж╕ть, чому тиран проклятий Забрав в╕д мене р╕дний д╕м, В╕тчизною заволод╕в, Щоб не було куди вертатись? Чому у нас тиран проклятий… Скаж╕ть, чому мо╖ нащадки Не на мо╖й земл╕ живуть, А ╕нш╕й перш╕сть в╕ддають? Хто в╕дгада╓ цю загадку: Чому не там мо╖ нащадки?»
Ск╕льки укра╖нц╕в можуть п╕дписатися п╕д цим криком душ╕!
Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ, директор ╤рп╕нського ╕сторико-кра╓знавчого музею
На фото: ╤нна Л╕сняк
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 11.04.2014 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13108
|